Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №214/962/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №214/962/26

Суддя: Ткаченко А. В.

Справа № 214/962/26

2/214/2663/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 червня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд встановити йому додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці, посилаючись на поважність пропуску ним встановленого законом строку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся, після смерті якої відкрилася спадщина на частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за правом представлення після смерті ОСОБА_4 , він отримав відмову у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Поважність пропуску обґрунтовує перебуванням його на військовій службі ЗСУ за мобілізацією в період з березня 2022 року до травня 2024 року, де виконуючи бойові завдання, він фізично не мав змоги звернутися до нотаріуса з відповідною заявою. Крім того, на пропуск строку вплинула смерть його молодшого брата у травні 2023 року, який загинув виконуючи свій конституційний обов`язок щодо захисту Батьківщини, та відсутність тісного спілкування зі спадкодавцем, у зв`язку з чим він не знав про її смерть. що також позбавило його можливості вчасного звернення до нотаріуса з відповідною заявою. Тому з метою захисту спадкових прав, просить вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті. Встановлено загальний порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

У судове засідання сторони не з`явилися. Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає. Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги визнає, просить задовольнити позов. Третя особа ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи здійснювати у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (а.с.14 – копія свідоцтва), якій за життя на підставі свідоцтва про право на спадщину з законом, посвідченого 05 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Нянчур С.М., належала 1/12 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23 – копія свідоцтва).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом за правом представлення (а.с.15, 24 – копії свідоцтв), звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Андруха І.В. від 19 січня 2026 року, відмовлено спадкоємцю ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини. Зі змісту вказаної постанови вбачається факт реєстрації спадкодавця ОСОБА_4 та спадкоємця ОСОБА_1 за різними адресами та відсутність заяви останнього про прийняття спадщини до спливу 6-місячого строку (а.с.16 – копія постанови).

Згідно з наданим на виконання ухвали суду повідомлення приватного нотаріуса Андруха І.В., спадкову справу після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 заведено ним на підставі заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Інших заяв не надходило (а.с.44, 45 – копія повідомлення, витягу зі Спадкового реєстру).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року по справі №234/859/16-ц).

Вказана позиція підтверджується також роз`ясненнями, наданими в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 (провадження №61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі №638/17145/17 (провадження №61-17764св20), від 13 квітня 2023 року у справі №607/13549/21 (провадження №61-562св23), від 27 квітня 2023 року у справі №750/13008/21 (провадження №61-11195св22).

Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (постанови Верховного суду від 17 червня 2020 року у справі №520/10377/17, провадження №61-48230св18,від 11 серпня 2021 року у справі №720/1079/19, провадження №61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі №592/18695/18, провадження №61-13558св19).

У постанові від 27 квітня 2023 року у справі №750/13008/21 (провадження №61-11195св22) Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна передусім стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом згаданого шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

При цьому суд враховує також позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25 січня 2023 року у справі №676/47/21 (провадження №61-8014св22) де зазначено, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину … а тому пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України і не підлягає застосуванню.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує тривале перебування позивача ОСОБА_1 на військовій службі в складі Збройних Сил України, куди він був призваний за мобілізацією 21 березня 2022 року та звільнений з військової служби в запас у травні 2024 року, що підтверджується відомостями його військового квитка та свідчить про поважність пропуску ним встановленого законом строку звернення до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини.

Тому, враховуючи викладені обставини та наявність причин пропуску установленого законом строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, суд вважає можливим задовольнити вимоги.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивача.

Керуючись статями 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 – три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників процесу:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 08 червня 2026 р.

Суддя А.В. Ткаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua