Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 07 червня 2026 р.
Справа: №400/12844/25
Суддя: Дерев'янко Л.Л.
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2026 р. № 400/12844/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Комісії з питань надання військовозобовязаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 19.11.2025 року № 85;зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом від 19.11.2025 року №85 про відмову у наданні мені відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов`язати відповідачів повторно розглянути та додані документи про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особі, на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років, про що видати відповідний документ.
ІІ. Виклад позицій учасників справи
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача 1 із заявою, в якій просив надати відстрочку від призову під час мобілізації за сімейними обставинами, а саме як особі, яка має на утриманні трьох дітей віком до 18 років. Відповідач 1 спірним рішенням відмовив у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови – відсутній договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні. Позивач зазначає, що вказані відповідачем вимоги не випливають із закону, а деталі ж спільного проживання або особливості участі у вихованні дітей – жодним чином не стосуються факту утримання дітей та не спростовують такі обставини.
Відповідач 2 проти позову заперечив, у відзиві зазначив, що згідно з додатком 5 до Порядку яким затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", серед документів, що підтверджують право на відстрочку, є письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні. Зазначений документ позивачем надано не було, що і стало підставою для відмови у наданні відстрочки.
Відповідач 1 відзив на позовну заяву до суду не направив.
ІІІ. Рух справи
Ухвалою суду від 03.12.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строк для подання сторонами заяв по суті.
Ухвалою від 28.11.2025 суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову.
Справу розглянуто в письмовому провадженні
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов`язаний.
17.11.2025 позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації за сімейними обставинами, а саме як особі, яка має на утриманні троє дітей віком до 18 років. До заяви було додано копії: свідоцтва серія НОМЕР_1 про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , свідоцтва серія НОМЕР_2 про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , свідоцтва серія НОМЕР_3 про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 . За відомостями зазначених свідоцтв про народження вбачається, що ОСОБА_1 на 17.11.2025 був батьком трьох неповнолітніх дітей.
Також позивачем до заяви про надання відстрочки було надано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_4 , видане Новоодеським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, яким підтверджується, що позивачем укладено шлюб з ОСОБА_5 .
В матеріалах справи є рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25.02.2013 по справі № 482/121/13-ц про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а також про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 .
Довідка Новоодеського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області № 20.6/6-63570 від 12.11.2025 свідчить про те, що позивач не має заборгованості зі сплати аліментів за зазначеним вище рішенням.
Також, відповідачу 1 було надано довідку про склад сім`ї № 14095 від 17.11.2025, за якою позивач, його дружина троє дітей зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3
За результатами розгляду поданих позивачем заяви та документів 19.11.2025 комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалила рішення № 85 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови: порушено вимоги додатку № 5 до Порядку Постанови КМУ № 560 (надати договір з першою дружиною про місце проживання дитини та участь батька у вихованні).
Ці відомості містяться в протоколі відповідача 1 від 19.11.2025.
Не погодившись з відмовою у наданні відстрочки позивач звернувся з позовом до суду.
V. Джерела права і оцінка суду
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію, яка триває по даний час.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі по тексту Закон України № 3543-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 23 Закону України № 3543-ХІІ визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, відповідно до п. 3 ч.1 ст.23 Закону України № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою(далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 було затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Відповідно до п.57 - 58 Порядку №560 (в редакції на час звернення), для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу від мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
Голова комісії - керівник районного комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Пунктом 60 Порядку №560 визначено, що комісія вивчає отриману заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформлюється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність письмового договору між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні та договору про сплату аліментів, скільки це не єдині докази, що можуть підтверджувати факт утримання дітей одним із батьків.
Як вже встановлено судом, позивачем подано до комісії ряд документів, зміст та обсяг яких свідчить про утримання ним трьох неповнолітніх дітей.
Так, відповідно до частини 2 та 4 сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Як вже встановлено факт батьківства позивача відносно трьох дітей підтверджений свідоцтвами про їх народження.
В силу вимог частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частинами 1-2статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
У даній справі питання стосовно утримання позивачем його дочки ОСОБА_3 від першого шлюбу з ОСОБА_7 вирішено судом шляхом стягнення з 23.01.2013 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Відповідно до довідки Новоодеського відділу державної виконавчої служби і станом на 12.11.2025 заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
З матір`ю дітей – ОСОБА_4 та ОСОБА_2 позивач перебуває у шлюбі з 13.03.2023.
Отже, суд встановив, що позивач є батьком 3 (трьох) дітей, які на час подання заяви про відстрочку не досягли 18 років, такі діти перебували у нього на утриманні, тобто він мав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відтак, суд дійшов до висновку, що заяву позивача відповідач 1 належним чином не розглянув, не дослідив всіх доказів та не здійснив перевірку наявності підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за доданими документами, що свідчить про протиправність рішення відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу, оформленого протоколом комісії № 85 від 19.11.2025.
Суд вважає відповідним способом захисту порушеного права позивача зобов`язання відповідача 1 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" .
Водночас, в зв`язку зі зміною обставин позивача – досягнення дочкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 повноліття суд не знаходить підстав для зобов`язання відповідачів надати позивачу відстрочку від призову під час мобілізації.
VІ. Висновки суду
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) Комісії з питань надання військовозобовязаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 № 85 від 19.11.2025 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
3. Зобов`язати Комісію для розгляду питань надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.11.2025.
4. В іншій частині позову – відмовити
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати в розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 коп) грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев`янко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua