Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №474/213/26 — Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/213/26

Провадження № 3/474/45/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.06.26р. с-ще Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

16.03.2026р., близько 00 год. 29 хв., по вул. Грушевського с-ще Врадіївка Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки Опель, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння, в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, відмовився. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615992 від 16.03.2026р. надійшов до суду 23.03.2026р.

27.03.2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії відеозапису та того ж дня ознайомився з матеріалами справи та отримав копію відеозапису.

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 16 год. 00 хв. 08.04.2026р. не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Водночас 07.04.2026р. звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи для залучення захисника.

З огляду на вищевикладене розгляд справи відкладено на 13 год. 00 хв. 05.06.2026р.

05.06.2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Клопотання про закриття провадження у справі обґрунтоване наступним.

ОСОБА_1 стверджує, що 16.03.2026р., близько 00 год. 29 хв. не керував автомобілем марки Опель н.з. НОМЕР_2 , а просто знаходився у вказаному автомобілі, який не рухався та був припаркований на узбіччі дороги по вул. Грушевського, с-ще Врадіївка, що підтверджується доданим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудної камери, на якому відсутній факт зупинки транспортного засобу. Водночас, на одному з відео зафіксовано рух двох автомобілів, при цьому марку, номерний знак та хто був в обох авто, не відображено. На відеозапису 0000000_00000020260316003556_0066В (дата та час 16.03.2026р. 00:37) чітко відображено, що до припаркованого на узбіччі автомобіля темного кольору підійшов чоловік, жодного посвідчення чи іншого службового документу не пред`явив, запитав котра година, чому не користується паском безпеки, запропонував надати водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс. В подальшому було запропоновано - “пройти алкотестер “Драгер” на місці зупинки так як у нього були ознаки алкогольного сп`яніння. Згодом було повідомлено, про складання протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Направлення на проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння датоване 16.03.2026р. о 00 год. 29 хв., хоча відеозапис долучений до матеріалів справи датований тим же числом, однак початок відео зйомки зафіксовано 00 год. 37 хв. (наявні розбіжності в часі). Долучений до матеріалів справи акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів підписаний поліцейським Богульським В., хоча протокол складав ОСОБА_2 . На відеозапису також відсутній другий працівник поліції, хоча повинно бути зафіксовано два працівника поліції, адже згідно протоколу акт складав ОСОБА_3 , а направлення виписував ОСОБА_4 . Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615992 датований 16.03.2026р. 01:31:40, що підтверджує той факт що працівник поліції не складав на місці пригоди протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а склав через півгодини після фіксації подій. Крім того в матеріалах справи відсутні докази направлення ОСОБА_1 копії протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 13 год. 00 хв. 05.06.2026р. не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (телефонограма № 107 від 16.04.2026р.) про причини неявки не повідомив. Водночас у клопотанні про закриття провадження просив розглядати справу за його відсутності.

Враховуючи приписи ст. 268 КУпАП, згідно з якими участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду справи є необов`язковою, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Розглянув матеріали справи, вважаю встановленим таке.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачалася відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Враховуючи приписи ст.ст. 245, 251, 252, 266, 280 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015р., факт вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 615992 від 16.03.2026р., від підпису в якому останній відмовився без будь-яких зауважень щодо його змісту, підтверджується: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 09.12.2024р.; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом події.

Відповідно до довідки СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 16.03.2026р. вбачається, що згідно з базою даних ІКС ІПНП МВС України громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане Центр ДАІ 4802 від 18.05.2013р. по 18.05.2063р. категорії “А1, А, В1, В” та протягом 2025-2026р.р. до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався.

Водночас щодо доводів викладених ОСОБА_1 у клопотанні про закриття провадження у справі, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 2-5, 8, 9, 11 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань:

- виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

- вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення;

- вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення;

- здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення або події;

- у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;

- доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;

- регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил Дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Більше того, згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України “Про Національну поліцію” поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Статтею 31 Закону України “Про Національну поліцію” визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як, зокрема, перевірка документів особи та зупинення транспортного засобу.

При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи, що узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 16.08.2019р. по справі № 524/126/17, від 10.09.2019р. по справі № 537/2324/17, від 25.09.2019р. по справі № 127/19283/17.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 35 Закону України “Про національну поліцію” визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разіякщо водій порушив Правил дорожнього руху.

Також слід зазначити, що хоча ч. 2 ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено обов`язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, однак сам лише факт недотримання вказаної норми не свідчить про відсутність у поліцейського законних підстав для зупинки транспортного засобу чи незаконність подальших його дій, в тому числі щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення чи винесення відповідної постанови.

У цих постановах Верховний Суд наголошував, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи, та констатував, що доводи скаржника про те, що, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною, не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України “Про дорожній рух” учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001р. № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9. Правил дорожнього руху).

В розділі 2 Правил дорожнього руху закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Згідно з п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022р. № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 05 год. 30 хв. 02.08.2026р.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України № 1456 від 29.12.2021р., затверджено Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, п. 5 якого відповідним уповноваженим особам Національної поліції під час дії воєнного стану надано право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Тобто з аналізу вказаних норм чинного законодавства слідує, що поліцейський має право зупинити транспортний засіб у зв`язку з виявленням факту порушення водієм Правил дорожнього руху, вчинення іншого адміністративного правопорушення та з метою забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що 16.03.2026р., 00.29.02 зафіксовано рух та зупинку автомобіля Опель, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , вимогу поліцейського пройти водієві огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Також зафіксовано факт добровільної усвідомленої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та подальшу процедуру оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Крім того, факт керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, жодного разу самим ОСОБА_6 не заперечувався під час розмови з поліцейськими та під час складання відносно нього протоколу. На питання поліцейського по суті, ОСОБА_1 внятного нічого не міг пояснити, вів себе неадекватно. При цьому транспортний засіб перебував посеред дороги з включеним двигуном.

Пункотом 1.10 ПДР передбачено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись (абз. 3-4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23.12.2005р. № 14).

Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що “само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі”.

За таких обставин суд критично ставиться до клопотання ОСОБА_1 в частині пояснень з приводу не здійснення ним керування автомобілем 16.03.2026р. 00 год. 29 хв., а лише перебування його за кермом автомобіля, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів, підтверджуються перебуванням керованого ним автомобіля на проїжджій частині дороги з включеним двигуном, що засвідчує перміщення транспортного засобу в просторі до моменту його зупинки.

Також, з відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений через порушення останнім п.п. “а”, п. 2.1 Правил дорожнього руху - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та п. 2.3. Правил дорожнього руху - порушення правил користування ременями безпеки, за що ОСОБА_1 постановою серії ЕНА № 6842162 від 16.03.2026р. притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. При цьому, слід зауважити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про скасування чи оскарження вищевказаної постанови в порядку визначеному чинним законодавством.

Твердження ОСОБА_1 проте, що відеозапис наданий поліцейським містить переривання, а тому є неналежним та недопустимим доказом, не відповідають дійсності та спростовуються самим відеозаписом.

Суд також не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 щодо підпису іншою уповноваженою особою акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки вони жодним чином не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

При призначенні адміністративного стягнення, враховуючи приписи ст.ст. 23-36 КУпАП, вважаю доцільним застосувати по відношенню до ОСОБА_1 з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 23-36, 40-1, 130, 221, 284 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ф.Г. Сокол