Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 07 червня 2026 р.
Справа: №280/1007/26
Суддя: Сацький Роман Вікторович
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08 червня 2026 року Справа № 280/1007/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом – ОСОБА_1
до - Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
06.02.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту – відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.05.2023 по 26.09.2023;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.05.2023 по 26.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини НОМЕР_2 у зв?язку із переформатуванням. Безпосередня участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 27.02.2022 року по 12.06.2022 року, з 24.06.2022 року по 30.12.2022 року, з 04.02.2023 року по 14.02.2023 року, з 24.02.2023 року по 26.09.2023 року, з 11.05.2024 року по 02.09.2024 року, з 12.09.2024 року по 10.09.2024 року, з 11.10.2024 року по 13.10.2024 також підтверджується довідкою від 05.02.2025 №54, витягами з журналів бойових дій та бойових розпоряджень командирів. Відтак, у зв`язку з безпосередньою участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Позивач набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за період з 01.05.2023 по 26.09.2023. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 23.03.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.
04.03.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких він зазначив, що позивач надав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, матеріали справи містять докази того, що 23.02.2026 документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» за допомогою підсистеми «Електронний суд» доставлений до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 .
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 на посаді водія-санітара медичного пункту військової частини НОМЕР_2 з 25.02.2022 по 13.04.2024.
Військова частина НОМЕР_1 є правонаступником військової частини НОМЕР_2 у зв`язку із переформатуванням.
В матеріалах справи міститься довідка Військової частини НОМЕР_2 від 05.02.2025 №54 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до якої позивач , дійсно в період У період з 27.02.2022 року по 12.06.2022 року, з 24.06.2022 року по 30.12.2022 року, з 04.02.2023 року по 14.02.2023 року, з 24.02.2023 року по 26.09.2023 року, з 11.05.2024 року по 02.09.2024 року, з 12.09.2024 року по 10.09.2024 року, з 11.10.2024 року по 13.10.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області, Запорізька обл. Пологівський р-н: Малинівська СТГ. Гуляйпільська МТГ, АДРЕСА_1 .
Підстава: бойове розпорядження командира угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №743/окп/27 дск від 27.02.2022; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 №Р-98ДСК/КП від 07.03.2022, бойове розпорядження командира ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №134т/окп/бр від 30.06.2022; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №134 ДСК від 06.07.2022; бойове розпорядження командира ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №883т/окп/дск від 08.05.2023; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №1308 від 08..05.2023; бойове розпорядження тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №1899дск/БР від 11.05.2024; бойове розпорядження командира НОМЕР_5 №1064/БР/дск від 11.05.2024; журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 (р.н. №166/дск від 24.02.2022); журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 (р.н. №138/дск від 01.01.2023); журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 (р.н. №138/дск від 01.03.2024).
Згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 від 02.02.2025 №11 про суми грошового забезпечення та додаткової винагороди нараховані та виплачені позивачу за період з 01.05.2023 по 30.09.2023:
нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 27 096,77 гривень за період: травень 2023 року
нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 30 000,00 гривень за періоди: червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року.
Не погодившись з діями відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період 01.05.2023 по 26.09.2023.у розмірі 100 000 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Так, ч. 1-4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Відповідно до п. 17 Розділу I Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено відповідними Указами Президента України дотепер.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі постанова КМУ №168 від 28.02.2022).
В силу п. 1 постанови КМУ №168 від 28.02.2022 (в редакції від 09.11.2023) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п. 1-1 Постанови №168 в редакції від 16.04.2024, установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (п. 1-2 Постанови №168 в редакції від 16.04.2024).
Відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку № 260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
- із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
- у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
- на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
- з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
- з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з положеннями п. 3, 4 розділу XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (п. 8 розділу XXXIV Порядку № 260).
Враховуючи зазначені норми законодавства, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойових донесень або постових відомостей, а також рапортів командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.
При цьому, виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій не є визначальною (вичерпною) умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень, оскільки відповідно до абз. 2, 3 п. 2 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено також такі умови як: 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту).
Згідно з роз`ясненням Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, які надані в листах №423/1932 від 11.04.2023, №423/1280 від 13.03.2023, під час дії воєнного стану додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за час виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно без умови їх обов`язкового перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Суд роз`яснює, що Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації п.1 Постанови №168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
Таким чином, окремі рішення Міністром оборони України прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови №168, у розмірі до 100000 грн), мають належне юридичне підґрунтя.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 у справі №480/5024/23, від 27.11.2024 у справі №500/6011/23.
За приписами ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Встановлені обставини справи та надані докази свідчать, що позивач у період 24.02.2023 року по 26.09.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області.
В свою чергу дані факти відповідачем не спростовані, з вказівкою на зворотне. Будь-яких належних та допустимих доказів цьому відповідачем не надано.
В матеріалах справи відсутні журнали бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойові донесення або постові відомості, а також рапорти командира підрозділу про участь позивача у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Водночас, наявна довідка Військової частини НОМЕР_2 від 05.02.2025 №54 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
При цьому, згідно з карткою особового рахунку військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 від 02.02.2025 №11 про суми грошового забезпечення та додаткової винагороди нараховані та виплачені позивачу за період з 01.05.2023 по 30.09.2023:
нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 27 096,77 гривень за період: травень 2023 року
нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 30 000,00 гривень за періоди: червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року.
Відповідач фактично не заперечує ані проходження позивачем служби у спірний період, ані його участі у заходах із забезпечення оборони України, ані того, що в окремі періоди такі завдання вже були самим відповідачем віднесені до тих, за які підлягає виплаті додаткова винагорода у збільшеному розмірі.
При цьому саме відповідач є розпорядником первинних документів, які згідно з пунктом 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах: бойових наказів (розпоряджень), журналів бойових дій, бойових донесень, рапортів командирів.
У постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Судом такі документи були витребувані, однак відповідач їх не надав, пославшись на те, що відповідні відомості становлять службову інформацію.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України є підтвердженою, оскільки довідка Військової частини НОМЕР_2 від 05.02.2025 №54 дає підстави зробити висновок, що вона була видана позивачу, зокрема на підставі витягів з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 , які були вчинені у спірний період.
В свою чергу дані факти відповідачем не спростовані, з вказівкою на зворотне. Будь-яких належних та допустимих доказів цьому відповідачем не надано.
В матеріалах справи відсутні журнали бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойові донесення або постові відомості, а також рапорти командира підрозділу про участь позивача у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Натомість відповідач, у відповіді на адвокатський запит, обмежився загальними твердженнями про те, що ОСОБА_2 виконував виключно функція водія медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , але не надав суду жодного документа, який би дозволив перевірити ці доводи.
Суд також враховує, що матеріали справи не містять доказів наявності щодо позивача обставин, які виключають виплату додаткової винагороди або унеможливлюють її виплату у збільшеному розмірі. Відповідач на такі обставини не посилався і доказів їх існування не надав.
Отже, з урахуванням встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд вважає, що позивач має право на нарахування додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з Постановою №168, у розмірі 100000 грн, за період з 01.05.2023 року по 26.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судовий збір у відповідності до ст. 139 КАС України не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.05.2023 по 26.09.2023.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.05.2023 по 26.09.2023.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 08 червня 2026 року.
Суддя Р.В. Сацький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua