Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №160/6803/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 28 травня 2026 р.

Справа: №160/6803/26

Суддя: Олійник Віктор Миколайович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 рокуСправа №160/6803/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2025 №0149922408 з ПДФО форма «Р» на загальну суму 169620,21 грн.; від 20.03.2025 №0149922408 з військового збору форма «Р» на загальну суму 14131,01 грн.; від 20.03.2025 №0149922408 форма «ПС» на загальну суму загальну суму 1020,00 грн. від 20.03.2025 №0149922408 форма «ПС» на загальну суму 6500 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу від 26.12.2024 року №6864-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, за результатами якої складено акт перевірки від 13.02.2025 №580/04-36-24-08/ НОМЕР_2 .

За встановленими порушеннями, виявленими в акті перевірки від 13.02.2025 року, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 20.03.2025 року винесені податкові повідомлення-рішення: №0149922408 з ПДФО форма «Р» на загальну суму 169620,21 грн.; від 20.03.2025 №0149922408 з військового збору форма «Р» на загальну суму 14131,01 грн.; від 20.03.2025 №0149922408 форма «ПС» на загальну суму 1020,00 грн.; від 20.03.2025 №0149922408 форма «ПС» на загальну суму 6500 грн.

29.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з заявою, в якій просила надати акт перевірки винесених податкових повідомлень-рішень.

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №91729/6/04-36-24-08-12 від 11.11.2025 року на електронну адресу позивача надіслано:

- акт 13.02.2025 №580/04-36-24-08/ НОМЕР_1 на 12 аркушах;

- податкове повідомлення-рішення від 20.03.2025 №0149922408 з ПДФО форма «Р» на загальну суму 169620,21 грн. та розрахунок штрафних санкцій на 3 аркушах;

- податкове повідомлення-рішення від 20.03.2025 №0149952408 з військового збору форма «Р» на загальну суму 14135,01 грн. та розрахунок штрафних санкцій на 3 аркушах;

- податкове повідомлення-рішення від 20.03.2025 №0149982408 форма «ПС» на загальну суму 1020,00 грн. та розрахунок штрафних санкцій на 3 аркушах;

- податкове повідомлення-рішення від 20.03.2025 №0150002408 форма «ПС» на загальну суму 6500 грн. та розрахунок штрафних санкцій на 3 аркушах.

ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2025 року, оскільки позивач не знала про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2022; первинні документи в неї не витребовувалися, акт перевірки та спірні ППР не отримувала, крім того, про наявність рішення суду №160/26696/25 про стягнення заборгованості їй також не було відомо, у зв`язку з чим позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2026 року для розгляду адміністративної справи №160/6803/26 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

24.03.2026 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

25.03.2026 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

27.03.2026 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить врахувати наступне.

Під час подання позовної заяви є обов`язок подання копій індивідуальних актів (податкових повідомлень - рішень) до позовної заяви.

У межах адміністративної справи №160/6803/26 це - податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.03.2025 №0149922408 з ПДФО форма «Р» на загальну суму 169620,21 грн.; від 20.03.2025 №0149922408 з військового збору форма «Р» на загальну суму 14131,01 грн.; від 20.03.2025 №0149922408 форма «ПС» на загальну суму загальну суму 1020,00 грн.; від 20.03.2025 №0149922408 форма «ПС» на загальну суму загальну суму 6500 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України саме позивач обирає та зазначає зміст позовних вимог і виклад обставин, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідач зазначає, що положення п. 7 ст. 161 КАС України, в частині долучення копій індивідуальних актів (податкових повідомлень - рішень), які оскаржуються відповідно до змісту позовної заяви по справі №160/6803/26 не виконано, не долучено копії наступних індивідуальних актів (податкових повідомлень - рішень): від 20.03.2025 №0149922408 на загальну суму 14131,01 грн.; від 20.03.2025 №0149922408 на загальну суму загальну суму 1020,00 грн.; від 20.03.2025 №0149922408 на загальну суму загальну суму 6500 грн.

Згідно інформаційних баз ДПС України, зокрема ІКС «АСО», за результатами проведеної перевірки, акт від 13.02.2025 №582/04-36-24-08/3306314401, було винесено лише одне податкове повідомлення - рішення за №0149922408, а саме: від 20.03.2025 №0149922408 з ПДФО форма «Р» на загальну суму 169620,21 грн., щодо податкових повідомлень - рішень з аналогічним номером та за 20.03.2025 року, зокрема на суми 14 131,01 грн., 1 020,00 грн., 6 500 грн., то такі рішення за інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 не виносились.

Резюмуючи викладене, представник відповідача просив звернути увагу на таке:

1) Прохальна частина позовних вимог складається з чотирьох податкових повідомлень - рішень, які мають однаковий номер - №0149922408 (з різною сумою нарахувань для кожного рішення);

2) Позивач не надала в повному обсязі копії оспорюваних податкових повідомлень - рішень, перелік яких визначено у позовній заяві (зокрема, не надано податкові повідомлення - рішення від 20.03.2025 №0149922408 на суми нарахувань 14131,01 грн., 1020 грн., 6500 грн.);

3) Позивачем не було порушено питання про поновлення строків звернення з позовної заявою щодо оскарження визначених податкових повідомлень - рішень, враховуючи те, що оспорювані рішення датовані 20.03.2025 року.

07.04.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно інформації, яка надійшла до ГУ ДПС від ДПСУ листом №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (вхідний ГУ ДПС №5949/8 від 02.10.2024), яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020 - 2022 роки, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2020 року надійшли грошові перекази на загальну суму 7503,00 дол. США, протягом 2021 року надійшли грошові перекази на загальну суму 11250,00 дол. США, протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 6422,00 дол. США.

У розумінні положень статей 72-73 Податкового кодексу України інформація отримана від компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, є податковою інформацією, а тому використовується контролюючими органами як підстава для проведення документальних перевірок.

З урахуванням наведеного, виключно діями платника податків неможливість надання первинних документів до перевірки не є самостійною підставою стверджувати про неправомірність висновків перевірки, так як вони побудовані на підставі податкової інформації, зокрема листа ДПС України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (вхідний ГУ ДПС №5949/8 від 02.10.2024).

Заперечень щодо того, що такий лист не є належною податковою інформацією та не міг бути використаний для висновків перевірки в позовній заяві не наведено.

Факт ненадання документів до перевірки не спростовується, а підтверджується, в акті перевірки.

Відповідач факт проведення документальної перевірки без дослідження первинної документації не заперечує, при цьому наголошує, що ненадання такої документації обумовлено виключно недобросовісними діями платника податків в частині отримання ним поштової кореспонденції.

Разом з тим, про факти виїмки та/або вилучення документів, зміну податкової адреси (адреси місця проживання) контролюючий орган повідомлено не було, не зазначається про таке й в позовній заяві, а отже належним буде стверджувати, що платник мав безперешкодну можливість отримувати поштові відправлення контролюючого органу та мав можливість надати документи до перевірки.

Позаяк наданими контролюючим органом доказами підтверджується факт направлення поштової кореспонденції на адресу позивача та, відповідно, не зважаючи на причини неотримання такої кореспонденції, така документація вважається врученою, а платник обізнаним про призначення відносно нього перевірки.

Неможливість реалізації викладених в позовній заяві прав платником податків обумовлено виключно недобросовісними діями платника податків в частині отримання ним поштової кореспонденції.

Відповідно до положень абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Документальна позапланова невиїзна перевірка позивача проводилась на підставі пп. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України для призначення такої перевірки необхідною передумовою є направлення запиту про надання документів у відповідності до ст. 73 ПК України.

Відповідач наголошує, що запит направлено на адресу позивача (вих. №73084/6/04-36-24-17-15 від 21.10.2024 року), однак в подальшому його було повернуто на адресу контролюючого органу.

Під час здійснення аналізу наявної податкової інформації щодо отримання ОСОБА_1 іноземного доходу, періодом отримання доходу визначено 2020, 2021 та 2022 роки.

Оскільки платником дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, у ході перевірки при перерахуванні у гривні суму доходу, отриманого ОСОБА_1 за 2020, 2021 та 2022 роки застосовано валютний курс Національного банку України, що діяв на 31 грудня відповідного звітного року.

Таким чином, у ході перевірки, встановлено:

- у 2020 році ОСОБА_1 отримано доходу з джерел за межами України на суму 7503,00 дол. США, що за валютним курсом НБУ станом на 31.12.2020 (28,2746 грн./дол. США) становить 212144,32 грн. (7503,00 х 28,2746 = 212 144,32 грн.);

- у 2021 році ОСОБА_1 отримано доходу з джерел за межами України на суму 11250,00 дол. США, що за валютним курсом НБУ станом на 31.12.2021 (27,2782 грн./дол. США) становить 306879,75 грн. (11250,00 х 27,2782 = 306 879,75 грн.);

- у 2022 році ОСОБА_1 отримано доходу з джерел за межами України на суму 6422,00 дол. США, що за валютним курсом НБУ станом на 31.12.2022 (36,5686 грн./дол. США) становить 234843,55 грн. (6422,00 х 36,5686 = 234 843,55 грн.).

Неможливість перерахування іноземних доходів у гривню за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів обумовлено тим, що контролюючий орган не мав можливості в ході проведення перевірки встановити точні дати перерахування іноземного доходу.

Відповідач вважає, що зазначені відомості могли та повинні були бути надані до перевірки позивачем, однак обов`язок платником податків було проігноровано.

Фізичній особі ОСОБА_1 у порядку визначеному ст.42 Кодексу, було направлено лист від 21.10.2024 №73084/6/04-36-24-17-16 про необхідність надання до контролюючого органу податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020, 2021 та 2022 роки та надання документів щодо підтвердження отриманого доходу.

Фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не надані податкові декларації про майновий стан та доходи за 2020, 2021 та 2022 роки, пояснення та документи щодо підтвердження отриманого доходу.

Оскільки платник податків мав можливість дотримуватися правил та норм Податкового кодексу України, зокрема відповідно до пп.17.1.16. п.17.1. ст.17 Кодексу надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом, за порушення яких передбачена відповідальність, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що діяв нерозумно, без належної обачності, що призвело до податкового правопорушення.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 року в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи №160/6803/26 за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

На підставі пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, ст.79, пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI, зі змінами та доповненнями, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.12.2024р. №6864-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 », головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Зінченко Ларисою Павлівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 відповідно до затвердженого плану перевірки.

У ході здійснення перевірочного аналізу було встановлено, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 у 2020, 2021 та 2022 роках отримала доходи, які згідно з Кодексом №2755 підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, 2021 рік та за 2022 рік.

Згідно інформації, яка надійшла до ГУ ДПС від ДПСУ листом №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024, яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020 - 2022 роки, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2020 року надійшли грошові перекази на загальну суму 7503,00 дол. США, протягом 2021 року надійшли грошові перекази на загальну суму 11250,00 дол. США, протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 6422,00 дол. США.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складено акт перевірки від 13.02.2025 №580/04-36-24-08/ НОМЕР_2 , яким підтверджено, що при перерахуванні у гривні суму доходу, отриманого ОСОБА_1 за 2020, 2021 та 2022 роки, застосовано валютний курс Національного банку України, що діяв на 31 грудня відповідного звітного року та встановлено наступне:

Фізичній особі ОСОБА_1 у порядку визначеному ст.42 Кодексу направлено лист від 21.10.2024 №73084/6/04-36-24-17-16 про необхідність надання до контролюючого органу податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020, 2021 та 2022 роки та надання документів щодо підтвердження отриманого доходу.

Фізичною особою ОСОБА_1 не надані податкові декларації про майновий стан та доходи за 2020, 2021 та 2022 роки, пояснення та документи щодо підтвердження отриманого доходу.

29.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з заявою, в якій просила надати акт перевірки щодо винесених податкових повідомлень-рішень.

- акт 13.02.2025 №580/04-36-24-08/ НОМЕР_1 на 12 аркушах;

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України: Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України: Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпункт 78.1.2. пункту 78.1 статті 78 ПК України: Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Отже, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначає дві умови для призначення (здійснення) документальної позапланової перевірки:

(1) отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

(2) якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України до податкової інформації відноситься інформація від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Приписами підпункту 53-1.4 пункту 53-1 підрозділу 10 Перехідні положення ПК України встановлено, що не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов`язань платника податків, отримана контролюючим органом від іноземних компетентних органів відповідно до Багатосторонньої угоди CRS, та яка стосується фінансового рахунку або рахунків громадянина України, відкритих у фінансових установах іноземних юрисдикцій, якщо сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа - громадянин України, не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX.

20.03.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинності 28.04.2023.

З 01.07.2023 Закон вимагає від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи є рахунки підзвітними. Якщо рахунок є підзвітним, фінансова установа зобов`язана включити відомості про рахунок до звіту про підзвітні рахунки, та подати цей звіт до Державної Податкової служби України.

Таким чином, нові вимоги щодо перевірки фінансових рахунків та подання за ними звітності до ДПС застосовуються до чотирьох категорій організацій, визначених розділом VII Загального стандарту звітності CRS: депозитарна установа (банки, кредитні спілки, та ін.); кастодіальна установа (депозитарні установи, що здійснюють депозитарну діяльність, номінальні утримувачі); інвестиційна компанія (інвестиційні форми, інститути спільного інвестування, компанії з управління активами та ін.); визначена страхова компанія (страховики, недержавні пенсійні фонди).

У відповідності до підпункту 83.1.2. пункту 83.1 статті 83 ПК України матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок є податкова інформація.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (підпункт 72.1.6. пункту 72.1. статті 72 ПК України).

Також, норми статті 72 ПК України визначають право контролюючого органу на отримання та використання у своїй діяльності інформації від банків та інших фінансових установ.

Стаття 5 («Обмін інформацією на прохання») Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 27.05.2010 (далі Багатостороння конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України із застереженням Законами України від 17.12.2008 №677-VI та від 11.01.2013 №21-VII та є чинною з 01.07.2009 (зі змінами з 01.09.2013), визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується у статті 4 Багатосторонньої конвенції та стосується конкретних осіб чи операцій. Відповідно до зазначених положень Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна та Багатосторонньої конвенції та згідно з Порядком обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 №1247, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2012 за № 2171/22483, ДПС України отримано інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки.

Статтею 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах зі змінами, внесеними Протоколом про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах від 27.05.2010 (далі Багатостороння конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України із застереженням Законами України від 17.12.2008 року №677-VI та від 11.01.2013 року №21-VII та є чинною з 01.07.2009 (зі змінами з 01.09.2013) визначено, що з будь якою інформацією, отриманою Стороною згідно із Багатосторонньою конвенцією, поводяться як з таємною, така інформація захищається так само, як інформація, отримана відповідно до внутрішнього законодавства цієї Сторони, настільки, наскільки це є необхіднім для забезпечення необхідного рівня захисту особових даних, відповідно до гарантій, які можуть зазначатися Стороною, яка надає інформацію, та які вимагаються відповідно до її внутрішнього законодавства. Така інформація в будь-якому разі розголошується лише особам або органам (зокрема, судам та адміністративним чи наглядовим органам), які причетні до оцінки, збору або стягнення податків цієї Сторони, до здійснення виконавчих заходів або кримінального переслідування стосовно податків цієї Сторони чи до прийняття рішень за апеляціями стосовно податків цієї Сторони, чи до нагляду за зазначеним вище. Ця інформація може використовуватися лише особами чи органами, зазначеними вище, і тільки для цих цілей. Незважаючи на положення пункту 1 статті 22 Багатосторонньої конвенції, вони можуть розголошувати її під час відкритого судового розгляду або в судових рішеннях, які стосуються таких податків.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, затверджений наказом Мінфіна від 16.04.2022 №118.

Порядок №118 спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами про надання податкової інформації.

Згідно підпункту 51 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює взаємодію та обмін інформацією з компетентними органами іноземної юрисдикції згідно із законодавством, міжнародними договорами України.

На сьогодні між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії здійснюється обмін податковою інформацією відповідно до положень таких міжнародних договорів.

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, яка є очікувано значимою для виконання положень цієї Конвенції або адміністрування чи виконання національних законів, що стосуються податків будь - якого виду та визначення, які стягуються від імені Договірних Держав або їхніх адміністративно - територіальних одиниць, або місцевих органів влади тієї мірою, якою оподаткування, згідно з такими законами, не суперечить цій Конвенції.

Відповідно до пункту 2 статті 27 Конвенції будь - яка інформація, одержана Договірною Державою відповідно до пункту 1, вважається конфіденційною так само, як і інформація, що одержана відповідно до національного законодавства цієї Держави, вона може розкриватися тільки особам або органом влади (у тому числі судам і адміністративним органам), які займаються нарахуванням або збором, примусовим стягненням податків, зазначених у пункті 1, або судовим розслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно таких податків, або наглядом за вищенаведеним. Такі особи або органи використовують інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію під час відкритого судового засідання або в тексті судових рішень.

Так, листом №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (вхідний ГУ ДПС №5949/8 від 02.10.2024), яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020 - 2022 роки, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2020 року надійшли грошові перекази на загальну суму 7503,00 дол. США, протягом 2021 року надійшли грошові перекази на загальну суму 11250,00 дол. США, протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 6422,00 дол. США.

Зазначені відомості використано при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань повноти нарахування податків і зборів з отриманого доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlуFans, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, результати якої оформлені актом 13.02.2025 №580/04-36-24-08/3306314421.

Таким чином, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області використано інформацію, що надана ДПС України листом від 02.10.2024 та Інформацію від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо одержання доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans з наданням відомостей щодо загальної кількості та вартості транзакцій в доларах США, розпорядником якої є ДПС України та яка підлягає розголошенню в спосіб визначений законом.

Суд вважає, що лист Державної податкової служби України від 02.10.2024 року №27331/7/99-00-24-04-03-07 з наданням відомостей щодо загальної кількості та вартості транзакцій в доларах США, отриманих від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо одержання доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans, відповідно до якого платник податків - фізична особа ОСОБА_1 отримала доходи від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2020-2022 роки доходу, який підлягає обов`язковому річному декларуванню та самостійному визначенню і сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, є належною податковою інформацією, що свідчила про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, інформація отримана на підставі міжнародного запиту від компетентного органу іноземної держави і яка містить конкретні дані про платника (персональні дані позивачки, суму нарахованого їй доходу) підпадає під ознаки податкової інформації.

Відтак, суд відхиляє твердження позивача про те, що інформація ДПС України не є первинним документом в розумінні норм Податкового кодексу України, а є засобом листування між Державною податковою службою України та відповідачем.

Отже, у спірному випадку контролюючий орган мав всі правові підстави для призначення перевірки та винесення Наказу №6864-п від 26.12.2024 року, оскільки отримав в установленому законом порядку податкову інформацію про можливі порушення платником податків норм податкового законодавства, та надіслав такому платнику податків запит про надання пояснень та документів, що стосувалися предмета перевірки.

Стосовно виявлених контролюючим органом порушень податкового законодавства позивачем. суд зазначає таке.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адресу платника податків ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення запит №73084/6/04-36-24-17-15 від 21.10.2024 року про надання пояснень та документального підтвердження щодо одержання доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans, який згідно даних рекомендованого повідомлення повернуто на адресу контролюючого органу.

Станом на дату складання акту перевірки фізичною особою ОСОБА_1 відповідь на запит контролюючого органу та документальне підтвердження інформації зазначеної в запиті не надано.

Оскільки позивач у встановлені строки запитувані документи не подала, вищевказаним податковим повідомленням-рішенням до неї застосовано штрафні санкції на підставі пункту 121.2 статті 121 Податкового кодексу України.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов`язку подання інформації.

Отже, контролюючим органом доведено порушення позивачем вимог підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України в частині ненадання відповіді на обов`язковий запит податкового органу, що стало підставою для застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій .

Щодо інших виявлених контролюючим органом порушень податкового законодавства позивачем, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans протягом 2020-2022 років, ОСОБА_1 протягом 2020 року надійшли грошові перекази на загальну суму 7503,00 дол. США, протягом 2021 року надійшли грошові перекази на загальну суму 11250,00 дол. США, протягом 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 6422,00 дол. США.

При цьому доказів сплати позивачем податків з отриманого доходу в країні його походження, з метою застосовування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 року, позивачем не надано.

Податкові декларації про майновий стан і доходи за 2020-2022 роки до податкового органу не подані, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми отриманого доходу не нараховано та не сплачено.

Підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 167.1.ст. 167 ПК України визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п. 164.4 ст. 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Також зазначені доходи є об`єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК).

Враховуючи вищевикладене суд вважає доведеним факт отримання позивачем доходу з джерелом походження за межами України, але при цьому вказаний дохід позивачем не декларувався, обов`язкові податки і платежі не сплачено.

Разом з тим, згідно висновку Верховного Суду, викладеного в постанові 24 квітня 2023 року в справі №560/2210/19, платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов`язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу в ході перевірки або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб`єкта владних повноважень.

Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв`язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.

Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо.

Це узгоджується з нормою абзацу першого пункту 85.2 статті 85 ПК України, згідно з якою платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Крім того, за правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про те, що задекларовані платником податків податкові зобов`язання не відповідають дійсності або він не виконав обов`язок щодо подання декларації за наявності об`єкта для декларування, платник податків має спростовувати ці доводи.

Втім, позивач на спростування обставини про отримання нею доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans не надала жодного доказу ані під час проведення перевірки, ані суду.

Аналогічна правова позиція викладена колегією суддів Третього апеляційного адміністративного суду в постанові від 19.05.2026 року в справі №340/4911/25.

Крім того, під час вирішення спірних правовідносин, суд враховує наступне.

- акт 13.02.2025 №580/04-36-24-08/3306314401 на 12 аркушах;

Відтак, починаючи з 11.11.2025 року позивач була обізнана про винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області спірні податкові повідомлення-рішення та податковий борг в розмірі 191 724,69 грн.

У подальшому, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 року в справі №160/26696/25 позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задоволено та вирішено:

Стягнути податковий борг з ОСОБА_1 до бюджету у сумі 191 724,69 грн.

Рішення суду по справі №160/26696/25 набрало законної сили - 07.04.2026 року та не оскаржено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є правомірними та скасуванню не підлягають.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1912,72 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Універсалбанк" від 11.02.2026 року.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua