Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №753/20659/24 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02096, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/20659/24

провадження № 2/753/5978/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 березня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Каліушка Ф.А.

при секретарі Володько С.С.

за участю:

позивач не з`явився;

представник позивача не з`явився;

відповідач не з`явилась;

представник відповідача не з`явилась;

представник третьої особи не з`явився;

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення відомостей з актового запису про народження дитини -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення відомостей з актового запису про народження дитини.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 03 червня 2015 року він уклав шлюб із ОСОБА_2 , який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №922.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, зроблено актовий запис № 2518 від 14 липня 2015 року про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачки народився донька ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , дитина). Батьком народженої дитини було записано його, так як він із відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року у справі №753/19127/17 шлюб мін ним та ОСОБА_2 було розірвано.

Вважає, що він не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахуванням наведеного, посилаючись на вимоги статті 136 СК України, ОСОБА_1 просив суд виключити відомості про його батьківство з актового запису № 2518 від 14 липня 2015 року, внесеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (Дарницький районний суд у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) про народження ОСОБА_3

21 жовтня 2024 року на запит суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання, з якого вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

У листопаді 2024 року від Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшла заява, у якій просить слухати справу без присутності представника відділу.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 жовтня 2024 року відкрито провадження у вищезазначеній справі у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року призначено у справі судово-генетичну експертизу, на розгляд якої поставлено запитання: - чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Проведення вказаної експертизи доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Оплату за проведення судово-генетичної експертизи покладено на ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з`явитись разом з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за викликом експерта для надання біологічних зразків та всіх інших необхідних даних. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року поновлено провадження у справі, призначено розгляд даної цивільної справи у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року призначено у справі повторну судово-генетичну експертизу, на розгляд якої поставлено запитання: - чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Проведення вказаної експертизи доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Оплату за проведення судово-генетичної експертизи покладено на ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з`явитись разом з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за викликом експерта для надання біологічних зразків та всіх інших необхідних даних. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 жовтня 2025 року поновлено провадження по цивільній справі. Призначено розгляд даної цивільної справи у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року призначено справу до розгляду по суті та закрито підготовче засідання.

У судові засідання, які відбулись 03 лютого 2026 року та 19 березня 2026 року, представник позивача не з`явилась, проте через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву про розгляд справи без її участі та позивача. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач двічі в судові засідання не з`явилась, свого представника не направила, при цьому повідомлялась про розгляд справи належним чином у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України)

Відповідно до частини другої статті 223 ЦПК України суд зобов`язаний відкласти судовий розгляд справи в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

У частині третій статті 223 ЦПК України зазначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Суд бере до уваги, що відповідачка була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вищенаведеного, на підставі частини четвертої статей 223, 280 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та за згодою представника позивача постановляє заочне рішення.

Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03 червня 2015 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_2 , який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 922.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , про що 14 липня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві зроблено актовий запис № 2518, відповідно до якого батьком народженої дитини було записано ОСОБА_1 , матір`ю ОСОБА_2 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року у справі № 753/19127/17 позов ОСОБА_1 задоволено. Шлюб зареєстрований 03 червня 2015 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 922, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 126 СК України).

У частинах першій та третій статті 136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини другої статті 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року, заява №3451/05).

19 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі судово-генетичної експертизи.

Як зазначалось вище, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року призначено у справі судово-генетичну експертизу, на розгляд якої поставлено запитання: - чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Проведення вказаної експертизи доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Оплату за проведення судово-генетичної експертизи покладено на ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з`явитись разом з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за викликом експерта для надання біологічних зразків та всіх інших необхідних даних. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 28 квітня 2025 року повідомлено суд про те, що проведення судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації, призначеної ухвалою суду від 30 січня 2025 року, у справі № 753/20659/24 неможливо, так як, незважаючи на неодноразові призначення дати відбору, ОСОБА_2 на відбір зразків крові не з`явилась. У зв`язку з цим ухвалу суду першої інстанції повернуто без виконання.

08 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костроміна В. А. звернулася до суду із клопотанням про призначення у справі повторної судово-генетичної експертизи.

Як зазначалось вище, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року призначено у справі повторну судово-генетичну експертизу, на розгляд якої поставлено запитання: - чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Проведення вказаної експертизи доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Оплату за проведення судово-генетичної експертизи покладено на ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з`явитись разом з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за викликом експерта для надання біологічних зразків та всіх інших необхідних даних. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 22 вересня 2025 року повідомлено суд про те, що проведення судово-медичної експертизи генетичної ідентифікації, призначеної ухвалою суду від 08 липня 2025 року, у справі №753/20659/24 неможливо, так як, незважаючи на неодноразові призначення дати відбору, ОСОБА_2 разом з дитиною для відбору зразків крові не з`явились. ОСОБА_1 з`явився для відбору зразка крові. У зв`язку з цим ухвалу суду першої інстанції повернуто без виконання.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом,

Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зазначена норма процесуального права є імперативною щодо правових наслідків ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі. Законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо провести експертизу для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту, для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від: 19 жовтня 2022 року у справі №686/3582/16-ц (провадження №61-6484св22), 15 серпня 2025 року у справі №359/6402/17 (провадження №61-2800св25), 04 лютого 2026 року у справі №941/593/23 (провадження №61-10002св25) та інших.

Судова практика з указаного процесуального питання щодо застосування статті 109 ЦПК України є сталою та незмінною.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За обставинами цієї справи, суд неодноразово призначав судово-генетичну експертизу.

Встановивши, що ОСОБА_2 була обізнана про призначення судово-генетичної експертизи, наслідки ухилення від участі у ній, дати відбору зразків, проте, не забезпечила можливість відібрання відповідних зразків, розцінивши таку поведінку відповідачки як ухилення від проведення судово-генетичної експертизи, яка надала б можливість визначити наявність або відсутність кровного споріднення між ОСОБА_1 і малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , врахувавши положення статті 109 ЦПК України суд дійшов висновку про визнання відповідного факту, а відтак і про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про виключення відомостей як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись стст. 5, 121, 122, 125, 126, 128, 135 Сімейного кодексу України, стст. 2, 10, 49, 76-81, 89, 137, 141, 264-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини - задовольнити.

Виключити відомості про батька ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) із актового запису від 14 липня 2015 року № 2518 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесені відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (Дарницький районний суд у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва).

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.