Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №464/2621/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 464/2621/26 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 33/811/843/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді – Гончарук Л.Я.,

з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Чорновус Н.Ф., потерпілого ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за апеляційною скаргою захисника – адвоката Чорновус Н.Ф. на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 травня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 травня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 11.03.2026 о 19:41 на вул. Луганська у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Dacia», р.н. НОМЕР_1 , вчасно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, чим порушив вимоги п 2.3 б, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху. Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

На постанову судді захисник – адвокат Чорновус Н.Ф. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді щодо ОСОБА_1 змінити в частині призначення адміністративного стягнення та накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що після ухвалення постанови судом першої інстанції ОСОБА_1 добровільно відшкодована шкода, завдана потерпілій ОСОБА_3 , та вона не має жодних претензій до ОСОБА_1 , а з потерпілим ОСОБА_2 тривають перемовини щодо відшкодування завданої шкоди. Стверджує, що вказані обставини потерпілі можуть підтвердити у суді апеляційної інстанції.

На думку апелянта, суддею не взято до уваги і те, що керування транспортним засобом для ОСОБА_1 є необхідністю, що викликана виконанням посадових обов`язків, які є його єдиним джерелом доходу, та що, у свою чергу призведе до втрати місця праці, а відтак унеможливить відшкодування завданої потерпілим шкоди.

Звертає увагу, що суддею не враховано пояснення ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, а саме, що на смузі руху ОСОБА_1 була перешкода у вигляді автомобільних шин, яку він через погану видимість вчасно не зауважив та змушений був раптово виїхати на зустрічну смугу руху. При цьому захисник зауважує, що швидкість руху ОСОБА_1 була в межах дозволеної.

Враховуючи наведене, вважає, що суддя, при накладенні адміністративного стягнення не в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення.

Заслухавши виступ захисника адвоката Чорновус Н.Ф., пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, думку потерпілого ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , які не заперечили проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що таку слід задоволити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, що в апеляційній скарзі не оспорюється.

Разом з цим, при накладенні адміністративного стягнення суддею не в повній мірі були враховані положення ст. 33 КУпАП.

Відповідно до вимог даної норми закону при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Санкцією ст. 124 КУпАП передбачені стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

У судовому засіданні захисник адвокат Чорновус Н.Ф. просила змінити постанову суду першої інстанції в частині накладення стягнення. Пояснила, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що керування транспортним засобом для ОСОБА_1 є необхідністю, що викликана виконанням посадових обов`язків, які є його єдиним джерелом доходу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просив змінити постанову суду першої інстанції в частині накладення стягнення. Пояснив, що вчинене ним правопорушення є необережним, умислу на досягнення негативних наслідків в нього не було, визнав свою вину та зазначив, що матеріальні збитки внаслідок ДТП в повному обсязі відшкодовані.

У судовому засіданні апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що жодних претензій до громадянина ОСОБА_1 немає, та не заперечив проти апеляційних вимог останнього.

У судовому засіданні апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_3 повідомила, що жодних претензій до громадянина ОСОБА_1 немає, добровільно повністю ним відшкодовано всі збитки та не заперечила проти апеляційних вимог останнього.

Як вбачається з постанови судді, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, за наявності в санкції ст. 124 КУпАП альтернативного більш м`якого виду стягнення у виді штрафу, місцевий суд не перевірив та не врахував належним чином даних про особу ОСОБА_1 .

Апеляційний суд дійшов висновку, що позбавивши ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя першої інстанції, обрала адміністративне стягнення, яке за своїм видом є надто суворим.

Зокрема, суддею першої інстанції в порушення вимог ст. 33 КУпАП, належним чином не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням конкретних обставин справи, особи ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, визнав свою вину, потерпілі претензій до нього не мають, застосоване відносно нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців є надто суворим, а тому таке слід змінити та обрати стягнення у виді штрафу.

Таким чином, апеляційний суд, прийшов до переконання, що застосоване до ОСОБА_1 стягнення слід змінити на штраф в межах санкції ст. 124 КУпАП, а саме накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн, що буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 , нових правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-,

постановив:

апеляційну скаргу захисника адвоката Чорновус Наталії Федорівни задоволити.

Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення – змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук