Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №712/4293/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/4293/26

Провадження № 3/712/1402/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Кончина О.І. розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, курсанта сьомої навчальної роти другого навчального батальйону тимчасового навчального пункту, військової частини НОМЕР_1 , «солдата», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЧЦП № 233021 від 11.03.2026, складеного начальником начальником центру базової загальновійськової підготовки полковником ОСОБА_2 : наказом начальника Головного центру від 23 лютого 2026 року № 323-ОД «Про зарахування на підготовку фахівців бойового спрямування та військовослужбовців за призовом під час мобілізації (без досвіду служби)» солдат ОСОБА_1 вважається таким, що з 21 лютого по 21 квітня 2026 року зарахований на підготовку до третього навчального взводу сьомої навчальної роти за програмою базової загальновійськової підготовки (для підготовки військовослужбовців за призовом під час мобілізації (без досвіду служби)), затвердженою наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05 липня 2023 року № 461-АГ. Відповідно до листа Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) ДПСУ №13.2/1834-26-Вих від 04.03.2026, стало відомо що станом на 03.03.2026 військовослужбовець сьомої навчальної роти другого навчального батальйону тимчасового навчального пункту солдат ОСОБА_1 закінчив проходити консультацію вузькопрофільних фахівців (невропатолога). Станом на 08 год 00 хв 05.03.2026 солдат ОСОБА_1 до Головного центру підготовки особового складу не прибув. За даним фактом встановленим порядком здійснені необхідні доповіді та інформування. 05.03.2026 року близько 16 год 20 хв солдат ОСОБА_1 самостійно прибув до Головного центру підготовки особового складу. Факт відсутності даного військовослужбовця не становить більше трьох діб. Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на службі у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог, ст. ст. 11, 16, 128, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в умовах особливого періоду, всупереч інтересам служби, внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, що полягало у самовільному залишенні військової частини вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтею 172-11 ч. 3 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 на неодноразові виклики не з`явився та доставлений не був, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся шляхом надіслання судової повістки та розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серія ЧЦП № 233021 від 11.03.2026 та що справа буде розглядатись в Соснівському районному суді м. Черкаси, що підтверджується його підписом у вказаному протоколі. Уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України", зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Смірнов проти України" від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

У судовому засіданні досліджені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серія ЧЦП № 233021 від 11.03.2026, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення, який підписано уповноваженою особою та ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_1 від 14.03.2026; витяг з наказу № 323-ОД від 23.02.2026 про зарахування на підготовку військовослужбовців за призовом під час мобілізації (без досвіду служби); рапорт командира сьомої навчальної роти другого навчального батальйону тимчасового навчального пункту.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ст. 9 КУПАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Зазначені норми також закріплені і у п. 4 Розділу II Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 за N 329, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2021 р. за N 1622/37244 (далі Інструкція).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЧЦП N 233021 від 11.03.2026, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Частиною 3 статті 172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, мають бути конкретно зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення як того вимагає ст. 256 КУпАП та відповідати диспозиції вказаної статті.

Суд зауважує, що відповідно до п. 1 розділу II Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року N 329, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 за N 1622/37244, уповноважена посадова особа складає протокол не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов`язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю (військовозобов`язаному), який притягується до адміністративної відповідальності.

Положеннями ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Як убачається з протоколу ЧЦП №233021 від 11.03.2026, військове адміністративне правопорушення було вчинене ОСОБА_1 05.03.2026, а протокол про адміністративне правопорушення відносно нього був складений лише 11.03.2026.

При цьому, в протоколі вказано, що станом на 08:00 год. 05.03.2026 солдат ОСОБА_1 05.03.2026 до Головного центру підготовки особового складу не прибув. Військовослужбовець самостійно прибув до Головного центру підготвки особового складу повернувся 05.03.2026 близько 16:20 годин

Тобто, складання цього протоколу про військове адміністративне правопорушення відбулось через значний проміжок з моменту виявлення особи, яка його вчинила, а тому слід вважати дії уповноваженої посадової особи непослідовними, оскільки належним було б складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення не пізніше двадцяти чотирьох годин після його виявлення та закріплення відповідних доказів про їх вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, зазначені дії посадової особи уповноваженої на складання протоколу не відповідають такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм. Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики свавілля. Чинним законодавством не передбачено будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколів у побідних справах, у зв`язку із чим складання протоколу через значний проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим та не відповідає принципу законності.

Враховуючи зазначене, протокол ЧЦП №233021 про вчинення військового адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 був складений з порушенням строків, визначених вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд також зазначає, що до матеріалів справи не додано листа Головного військово – медичного клінічного центру ДПСУ № 13.2/1834-26-Вих від 04.03.2026 , який би підтверджував, про те, коли солдат ОСОБА_1 закінчив проходити консультацію вузькопрофільних фахівців (неврапотолога)

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, останній вказав, що діяв відповідно до розпоряджень командування військової частини та декілька разів приходив на консультації до лікарів. Після проходження прибув у військову частину самостійно, тому суд не вбачає в діях об`єктивної сторони правопорушення.

Зі змісту адміністративного протоколу вбачається, що станом на 08:00 год 05.03.2026 солдат ОСОБА_1 до Головного центру підготовки особового складу не прибув, перебуваючи на службі у в/ч НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду.

Разом з тим, зазначення у протоколі "в умовах особливого періоду" не є кваліфікуючою ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Таким чином, суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2020 у справі N 204/8036/16-а, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу N 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Верховний Суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення, яке саме вчинила особа, щодо якої суд має вирішити питання притягнення до відповідальності, має бути відображений у протоколі особою, яка його складає.

Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.

Суддя зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що матеріалами справи, що розглядається наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

При цьому відповідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення і його дані не можуть розцінюватись судом, як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 172-11, п. 1 ч. 1 ст. 247, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 10 днів.

Суддя Соснівського районного

суду м. Черкаси О.І.Кончина