Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №569/28386/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/28386/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

з участю представника позивача Тищук К.П.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 , діючи через свого представника адвоката Тищук К.П., звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області про стягнення аліментів на його користь з відповідача ОСОБА_1 на утримання їхньої неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач ігнорує покладений на неї законом обов`язок брати участь в утриманні дитини, фактично такий обов`язок несе лише батько, хоча відповідачка неодноразово запевняла, що вона працює та отримує заробітну плату. Протягом 2025 року, не дивлячись на той факт, що донька проживає з батьком, він сплачував на користь відповідачки аліменти на утримання дитини. Однак відповідачка за цілий рік жодної копійки на утримання дитини не надала, жодного подарунку дитині не купила, будь-яких речей з одягу та взуття теж за цілий рік не купила. Вона навіть жодного разу не поцікавилась ні в дитини, ні в батька, що потрібно дитині, чи що хоче дитина. Фактично відповідач самоусунулась від обов`язку утримувати дитину. При цьому кошти, які сплачував позивач на утримання доньки використовувала на власний розсуд.

З 25.12.2024 року дитина проживає з позивачем, він один займається її вихованням, забезпечує дитині належні умови проживання, навчання, розвитку та повністю утримує дитину. З 13.01.2025 року ОСОБА_5 навчається в ліцеї № 24 м. Житомир. Тому він змушений звернутись до суду із заявою про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки, починаючи з 01.01.2025 року, тобто з часу коли донька проживає з батьком.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 всіх видів її доходів щомісячно, починаючи з 01 січня 2025 року та до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Також стягнути з ОСОБА_1 отримані нею аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 за період з 01.01.2025 по 18.11.2025 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 15 000 грн.

Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження.

У відзиві на позовну заяву від 18.02.2026 представник відповідача адвокат Мамай І.Є. зазначає, що відповідач не заперечувала проти спілкування батька та доньки, тому не вбачала нічого поганого в тому, щоб дитина поїхала до батька під час канікул. Однак після канікул батько не повернув дитину додому, а самостійно влаштував її до школи в м.Житомир з 13.01.2025 року. Попередньо дитина навчалася в Польщі, потім в ліцеї № 15 м. Рівне. Її вихованням повністю займалася мама. Батько сам пише в позовній заяві, що не проживав в м. Рівне через роботу. ОСОБА_3 в судовому порядку припинив сплату аліментів, оскільки змінилися обставини, а саме визначено місце проживання дитини з батьком рішенням суду, яке набрало законної сили з 18 листопада 2025 року. ОСОБА_1 не заперечувала проти бажання дитини жити з батьком та не оскаржувала рішення суду в апеляційному порядку. Однак заперечує, проти неможливості спілкування з дитиною. Мати хоче не тільки платити гроші, а й брати участь у вихованні дитини.

Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з матір`ю, тому аліменти сплачувались їй в законному порядку. Однак, позивач самовільно вирішив, що дитина буде проживати з ним після канікул. Мати згоди на таке проживання не надавала. В результаті прийняття рішення судом про визначення місця проживання дитини з батьком та припинення виплати аліментів, набрання цим рішенням законної сили, сплата аліментів була припинена. Однак стягнення уже виплачених аліментів до 18 листопада 2025 року не передбачена нормами права.

Просить суд в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 01.01.2025 року та до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. відмовити повністю. В частині стягнення з ОСОБА_1 , отриманих нею аліментів на утримання дитини від ОСОБА_4 за період з 01.01.2025 по 18.11.2025 провадження у справі закрити, у зв`язку з набранням законної сили рішення суду по справі № 569/3027/25 постановленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року у прийнятті заяви представника позивача - адвоката Тищук Катерини Павлівни про зміну предмету позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовлено.

Представник позивача ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Додатково суду пояснила, що дитина проживає з батьком. Мати дитини самоусунулась від утримання доньки, батько змушений повністю забезпечувати дитину самостійно. Крім того, вважає, що кошти, які позивачем були сплачені в рахунок аліментів за період, коли донька почала проживати з ним, мають бути стягнуті на користь ОСОБА_3 . Просить позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач і її представник ОСОБА_2 заперечили проти задоволення позову. Вказують, що відповідач не має ніякого майна, не є офіційно працевлаштованою з постійним доходом. Вказують, що кошти, які позивач сплачував на утримання доньки, за період, коли остання почала проживати з батьком є на рахунку у банку, а тому донька може їх забрати. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували зареєстрованому шлюбі з 10.02.2015 року, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 121. (а.с. 12-12 зворот)

Від шлюбу мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 . (а.с. 11)

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 червня 2024 року у справі № 569/3416/24 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був розірваний. (а.с. 12-12 зворот)

Після розірвання шлюбу з середини вересня 2024 року донька ОСОБА_5 проживала з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає мати відповідачки.

З 25.12.2024 року дитина проживає з позивачем, він один займається її вихованням, забезпечує дитині належні умови проживання, навчання, розвитку та повністю утримує дитину.

З 13.01.2025 року неповнолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в ліцеї № 24 міста Житомира. Матір дитини навчанням дитини не цікавиться. (а.с. 13 - 14)

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2025 року у справі № 569/3027/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів, повернення сплачених аліментів позов задоволено частково. Визначено місце проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_3 та припинено стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 з дня набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог про повернення ОСОБА_3 сплачених ним аліментів на користь ОСОБА_1 , які стягнуті з нього на підставі судового наказу №569/8968/24 від 22.05.2024 року, виданого Рівненським міським судом Рівненської області, починаючи з 01.01.2025 року по день винесення судового рішення - відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 18 листопада 2025 року. (а.с. 15-22)

Відтак в судовому засіданні на підставі належних і допустимих доказів підтверджено факт, що дитина проживає з батьком.

З довідки від 01.04.2026 № 12-07/1209 слідує, що ТВБВ №10017/048 філії - Рівненського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» слідує, що фізична особа ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , в установі банку ФРОУ АТ «Ощадбанк» станом на 01.04.2026 має діючий рахунок № НОМЕР_3 , до якого видана додаткова дитяча картка на ім`я ОСОБА_4 . Станом на 01.04.2026 залишок коштів на рахунку становить 116 500,00 (Сто шістнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) гривень. (а.с. 83)

З відповіді Відділу державної виконавчої служби у м. Рівному на запит адвоката Тищук К.П. від 08.01.2026 № 6312 слідує, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у м. Рівному перебувало виконавче провадження № 75188949 з примусового виконання судового наказу № 569/8968/24, який видано Рівненським міським судом Рівненської облаті 22 травня 2024 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. 28.11.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 28.11.2025 заборгованість відсутня. (а.с. 51)

З висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 24.02.2025 слідує, що нецільового витрачання аліментів на дитину не встановлено, одержувач аліментів забезпечує базові індивідуальні потреби дитини, розмір аліментів на дитину перевищує два прожиткових мінімуми на дитину відповідного віку. (а.с. 26)

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Враховуючи те, що відповідач проживає окремо, при цьому домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання дітей відсутня, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини.

Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів, які мають бути стягнуті в даному випадку з відповідача на користь позивача, суд враховує позицію сторін щодо способу стягнення аліментів, стан здоров`я дитини, відсутність будь-яких відомостей про наявність у відповідача захворювань, а також відсутність будь-яких відомостей про перебування на утриманні відповідача інших осіб.

Тому зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини (ч. 1 ст. 141 СК України), суд доходить висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача у розмірі 1/4 всіх видів її доходів, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них, а також положення ст.185СК України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

При цьому суд зазначає, що необґрунтованою є вимога позивача про стягнення аліментів за минулий час з 01 січня 2025 року, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, в даному випадку з 29 грудня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 Сімейного Кодексу України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Аналіз статті 191 Сімейного кодексу України свідчить, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести: вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача; ухилення відповідача від надання утримання дитині.

Ухилення від сплати аліментів може виражатися у тому, що зобов`язана особа ухилялась від укладання договору про сплату аліментів на утримання дитини, приховувала своє місцезнаходження або свій заробіток (доходи), не реагувала на направлені їй листи, та інші подібні дії.

Обов`язковою умовою присудження аліментів за минулий час є доведеність вжиття саме позивачем заходів щодо одержання аліментів з відповідача, та неможливість їх одержати у зв`язку з ухиленням останньою від їх сплати.

Отже, за загальним правилами, регламентованими нормами Сімейного кодексу України, недоцільним є обтяження відповідача виплатами за минулий період, якщо позивач не вжив заходів щодо одержання аліментів (у тому числі не подав позов про стягненим аліментів, залишив його без розгляду) з особистих мотивів.

Вимоги позивача про стягнення аліментів за минулий час мають бути підтверджені офіційними зверненнями стягувача до платника аліментів, за відсутності таких доказів, вимоги є необґрунтованими.

В свою чергу, позивачем не додано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним вживалися заходи щодо стягнення з відповідачки аліментів і що мати дитини ухилялась від їх сплати.

Відтак на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 29 грудня 2025 року.

Щодо повернення ОСОБА_3 сплачених ним аліментів на користь ОСОБА_1 , які стягнуті з нього на підставі судового наказу №569/8968/24 від 22.05.2024 року, виданого Рівненським міським судом Рівненської області, починаючи з 01.01.2025 року по день винесення судового рішення по даній справі, то судом встановлено таке.

У випадку, якщо кошти були сплачені, то повернути їх буде майже неможливо, адже відповідно до Цивільного кодексу аліменти не підлягають поверненню як безпідставно набуті, за винятком випадків, коли було доведено зловживання або надання неправдивої інформації з боку отримувача. Ці випадки включають: оспорювання батьківства, якщо платник аліментів доведе в суді, що він не є батьком дитини, суд може стягнути раніше виплачені аліменти з отримувача; надання неправдивої інформації/зловживання, якщо отримувач не повідомив про зміни обставин (наприклад, припинення навчання дитини) і через це продовжував неправомірно стягувати кошти, ці кошти можуть бути стягнуті назад до платника. Загалом, повернення сплачених аліментів це виняток із правил, який вимагає доведення вини або недобросовісності отримувача в суді. Такі обставини в ході судового розгляду не встановлені.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , в установі банку ФРОУ АТ «Ощадбанк» станом на 01.04.2026 має діючий рахунок № НОМЕР_3 , до якого видана додаткова дитяча картка на ім`я ОСОБА_4 . Станом на 01.04.2026 залишок коштів на рахунку становить 116 500,00 грн.

З урахуванням викладеного, в частині вимоги позивача про стягнення сплачених аліментів з 01.01.2025 по 18.11.2025 суд вирішив відмовити та роз`яснити, що оскільки аліменти є власністю дитини, то дитина має право на їх отримання та їх розпорядження і вказані кошти перебувають на рахунку, до якого є діюча картка на ім`я дитини.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування судових витрат, понеених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: квитанцію до прибуткового ордера № б/н від 20.12.2025 на підставі Договору про надання правничої допомоги та представництво інтересів від 01.12.2024 на суму 15000 грн. 00 коп., прийняту адвокатом Тищук К.П. від ОСОБА_3 , ордер на надання правничої допомоги від 02.12.2024 адвокатом Тищук К.П. для Пилипенка О.А., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 805 від 24.05.2011, виданого ОСОБА_7 .

За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 всіх видів її доходів щомісячно, починаючи з 29 грудня 2025 року та до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

У задоволенні стягнення з ОСОБА_1 , отриманих нею аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 за період з 01.01.2025 по 18.11.2025 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 08.06.2026.

Суддя Н. Г. Кучина