Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №562/1257/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1257/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., при секретарі Камінник В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, просив ухвалити рішення, яким зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/8 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обгрунтування вимог позивач зазначив, що судовим наказом Здолбунівського районного суду Рівненської області №562/3504/24 від 17.10.2024 з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину.

Після ухвалення судом судового наказу про стягнення аліментів, істотно змінився його матеріальний стан. Зокрема, 01 січня 2026 року позивач досягнув пенсійного віку, однак пенсії не отримує через відсутність необхідного трудового стажу, працювати можливості немає, за станом здоров`я, тому просить суд зменшити розмір аліментів.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник - адвокат Мокрицька Л.Я. подала заяву якою позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи провести без її участі, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву відповідачка не подавала.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що судовим наказом Здолбунівського районного суду Рівненської області №562/3504/24 від 17.10.2024 з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину.

Згідно довідки Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненькому районі Рівненської області №19270 від 19.05.2026 року заборгованість зі сплати аліментів за період з 14.10.2024 по 30.04.2026 становить 29 644,90 грн.

Згідно довідки №200 від 19.05.2026 виданої відділом обслуговування громадян №6 Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України, як отримувач Державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`єм з 01.02.2026 по 31.07.2026 року.

Як вбачається з відповіді № 2757049 від 19.05.2026 за період з 1 квартал 2025 року по 2 квартал 2026 року відсутня інформація щодо сум нарахованого доходу у позивача.

Однак відповідно виписки по картці виданої АТ КБ »Приватбанк» 07.05.2026 року на картку ОСОБА_1 було зараховано соціальну виплату в сумі 2 595,00 грн.

Згідно відповіді №2757127 від 19.05.2026 з Єдиного державного реєстру транспортних засобів відсутня інформація щодо наявності транспортних засобів у ОСОБА_1 .

У власності ОСОБА_1 перебуває житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 70,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №2757088 від 19.05.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Положення вказаної статті містять перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, змінити розмір аліментів. Ними є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , підставою для зменшення розміру аліментів зазначав ту обставину, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, він немає можливості працювати та відповідно сплачувати аліменти визначені судом.

Відповідно до епікризу №9231 ОСОБА_1 має захворювання серця, зокрема у період з 17.12.2024 по 31.12.2024 проходив лікування в КНП «Здолбунівська ЦМЛ».

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. ст. 150, 180 Сімейного кодексу України передбачають, що батьки повинні проявляти турботу про дітей, утримувати їх до досягнення повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружину, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Встановлені обставини справи у сукупності та взаємозв`язку з нормами закону, якими врегульовано спірні правовідносини, дають підстави для висновку про те, що з моменту винесення судом судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини у позивача відбулися зміни у стані його здоров`я, що вплинуло на матеріальне становище, що в свою чергу, є підставою для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за судовим наказом Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2024 року, з 1/4 до 1/6 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1331 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя: Ю.А. Ковалик