Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №556/95/26 — Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа 556/95/26

Номер провадження 2/556/638/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2026 року.

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої судді Іванків О.В.,

секретаря Кньовець Н.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в с-щі Володимирець в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, а саме на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Великоцепцевицької сільської ради Володимирецького (на даний час Вараського) району Рівненської області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті діда позивачки ОСОБА_3 відкрилась спадщина – земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Великоцепцевицької сільської ради Володимирецького (на даний час Вараського) району Рівненської області загальною площею 1,69 га. Вказану спадщину вона прийняла як спадкоємець за законом, однак спадкову справу оформити не змогла, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті власника. В даний час у оформленні спадщини в органах державного нотаріату їй відмовлено. Просить визнати за нею право власності, оскільки підтвердити свої спадкові права не має можливості, окрім як в судовому порядку. Також просила розглянути справу без її участі.

Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду 21.01.2026 року.

Ухвалою суду від 02.02.2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідачка в підготовче судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву, в якій визнала позов та просила розглянути справу без її участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя ОСОБА_3 , належали земельні ділянки, що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА №.

Після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняла його дружина ОСОБА_4 , оскільки проживала із спадкоємицею на момент його смерті що підтверджується довідкою Антонівської сільської ради Вараського району Рівненської області №1179 від 18.11.2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ОСОБА_4 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №81366300 від 30.05.2025 року.

Після смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав, до складу якої у відповідності до ст.1218 ЦК України входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв`язку з його смертю.

Спадкове майно, складається із земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 1,69 га на території Великоцепцевицької сільської ради Володимирецького (нині Вараського) району Рівненської області.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину за заповітом прийняла її донька, яка є відповідачем у даній справі, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серія НКА №547970, проте вона не бажає оформляти спадкові права на спірне майно.

Факт родинних відносин позивачки та спадкодавця підтверджується такими документами: згідно актового запису про шлюб №3 від 18.01.1994 року її дівоче прізвище позивачки « ОСОБА_6 », згідно її свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 її матір`ю записана ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про укладення шлюбу матері позивачки серія НОМЕР_3 її дівоче прізвище “ ОСОБА_7 ”, згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 її батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 25.11.2025 року, державний акт серія ЯА №687118 був виданий взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РВ №0120156.

Роз`ясненням Володимирецької районної державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 21.11.2025 року №967/01-16 в оформленні права власності на спадкове майно за законом позивачці відмовлено, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті власника. Рекомендовано, для реалізації спадкових прав, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на вказані земельні ділянки, які належали померлому ОСОБА_3 , оскільки державний акт на право власності на земельні ділянки серія ЯА №687118 виданий після смерті ОСОБА_3 .. Рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх порушених прав чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Судом також встановлено, що спадкування майна ОСОБА_3 , здійснюється за законом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.

Статті 1216, 1297 Цивільного кодексу України передбачають право та обов`язок спадкоємців, чию спадщину складає нерухоме майно, оформити документи про спадщину.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право

володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки па підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Однак, видача державного акту після смерті спадкодавця не спростовує факту наявності у нього права власності на ці земельні ділянки і не може бути підставою позбавлення права спадкоємця на спадкове майно. Спадкодавець фактично мав у власності спірні земельні ділянки на підставі сертифікату на земельну частку (пай). Зокрема, як це вбачається з пунктів 16, 17 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачою державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за життя ОСОБА_3 , набув право власності на земельні ділянки, яке підтверджувалось відповідним сертифікатом, який в подальшому на підставі розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації № 317 від 10.10.2005 року був замінений Державним актом. При цьому, ОСОБА_4 , була спадкоємцем майна ОСОБА_3 яка прийняв спадщину після смерті чоловіка, позивачка ОСОБА_1 , є спадкоємцем майна ОСОБА_4 за законом, у зв`язку з чим її позов підлягає задоволенню.

Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов ОСОБА_1 визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб. Як вбачається зі ст.205 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Прийняття такого рішення можливе і у підготовчому судовому засіданні, у відповідності до положень ч.3 ст.200 ЦПК України.

Питання про повернення сплаченого при подачі позовної заяви судового збору позивачка не ставить.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 130, 174, 208, 209 ЦПК України, ст.ст.328, 331, 1218, 1258, 1262 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,69 га, які розташовані на території Великоцепцевицької сільської ради Володимирецького району Рівненської області, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №687118, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

На рішення може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду. Апеляцію на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча: О.В. Іванків

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .