Суд: Крюківський районний суд м. Кременчука
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання батьківства
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №537/7364/25
Суддя: МАХАНЬКОВ О. В.
Провадження № 2/537/336/2026
Справа № 537/7364/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.06.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді Маханькова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Туль О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Губини Анни Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,
у с т а н о в и в:
Представник позивача ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, відповідно до якої прохає суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 , батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2. До актового запису №597 про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відомості про ОСОБА_2 , як батька дитини зазначиши у графі «Батько» - ОСОБА_2 , громадянин України. Змінити дитині ОСОБА_4 прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та видати нове свідоцтво про народження. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору, витрат на правничу допомогу адвоката та витрат на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Позовні вимоги представник позивача мотивувала тим, що позивачка та ОСОБА_2 з 2008 року перебували у фактичних шлюбних відносинах та проживали однією сім`єю, вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_7 . Наприкінці 2013 року позивачка завагітніла другою дитиною від відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_4 . Через тяжкий стан здоров`я матері та новонародженого, а також ухилення відповідача від подання заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану, відомості про батька дитини були внесені зі слів матері із зазначенням іншої особи.Попри відсутність запису про батьківство, відповідач фактично визнавав себе батьком дитини, брав участь у її вихованні та утриманні, а родичі й оточуючі сприймали його як батька ОСОБА_8 . Сторони продовжували проживати однією сім`єю до 2025 року, періодично підтримуючи спільний побут та виховуючи дітей. ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 21 серпня 2014 року складено актовий запис № 597. Матір`ю дитини зазначено ОСОБА_1 , батьком — ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.02.2026 позовну заяву прийняти до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.04.2026 заяву представника позивача - адвоката Губини Анни Юріївни про зміну предмету позову та клопотання про призначення судової молекулярної-генетичної експертизи залишено без розгляду.
01.06.2026 року суд закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті.
Належним чином повідомлений відповідач правом подати відзив на позов не скористався.
В судове засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Губина А.Ю. не з`явились, про дату, час та місце належним чином повідомлені, направила заяву про розгул справи без участі, позовні вимоги підтримали.
В судове засідання належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_2 не з`явився (рекомендовані повідомлення № 067107833118, № 067117350301).
Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направив заяву про розгляд справи без участі.
Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Заслухавши доводи сторони позивача, дослідивши письмові та інші докази, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області 21.08.2014, актовий запис №597. Батьком вказаний ОСОБА_9 , матір`ю ОСОБА_1 .
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СКУ від 02.10.2025 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_9 , внесені зі слів матері відповідно до частини першої статті 135 СК України.
ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Крюківським відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області 02.09.2009 року, актовий запис №540. Батьком вказаний ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_1 .
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення
Суд доходить висновку про задоволення позову з таких мотивів.
У ст. 51 Конституції України, частинах 2, 3 ст. 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
За приписами ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до цивільного процесуального законодавства.
Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу (ст. 130 СК України).
Тлумачення ст. 130 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від цієї особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19)).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Основним доказом в даній категорії справ є висновок судово-генетичної експертизи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.04.2019 у справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява № 62257/15) зазначено, що ДНК-тест це науковий метод, наявний (у той час на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №399/1029/15-ц (провадження № 61-14438св18) вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30.04.2026 року заяву представника позивача – адвоката Губини Анни Юріївни про зміну предмету позову та клопотання про призначення судової молекулярної-генетичної експертизи залишити без розгляду. Оскільки відповідач ухиляється від проведення експертизи, представник позивача долучила висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження, проведеного за заявою позивача між двома дітьми, які є рідними братами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
Згідно з ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Наведені норми процесуального закону дають підстави для висновку, що законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.
У разі, коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК України може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (в залежності від того, хто зі сторін ухиляється, а також, яке значення має для них ця експертиза).
Схожий за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 643/9245/18 та від 11.01.2023 у справі № 504/4181/17.
Суд, оцінивши процесуальну поведінку відповідача, а також про небажання відповідача отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство щодо неї.
Оскільки підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, ухилення відповідача від участі у справи, дають суду підстави прийняти рішення виходячи із сукупності інших доказів.
З висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №5335 від 18.05.2026 встановлено, що ймовірність того, що передбачуваний брат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та передбачуваний брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мають спільного біологічного батька складає 99%.
Враховуючи відсутність доказів зі сторони відповідача на спростування зазначених обставин, суд доходить висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову.
Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п. 20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установленням неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Враховуючи викладене, до актового запису про народження дитини необхідно внести зміни, зазначивши відповідача батьком дитини.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з частиною першою статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.
Так, при пред`явлені даного позову виконані вимоги ч.1 ст.134 ЦПК України, а саме до позовної заяви доданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
На підтвердження понесених витрат представник позивача надав договір про надання правничої допомоги від 31.10.2025, ордер, копію свідоцтва адвоката, акт виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги №31 від 31.10.2025 року, квитанцію про сплату послуг адвоката на загальну суму 5000 грн.
З наданих позивачем доказів вбачається, що професійна правнича допомога адвокатом була надана, вона є реальною та необхідною. Кошти реально адвокату сплачені, загальна сума витрат становить 5000 гривень.
Враховуючи відсутність заперечень зі сторони відповідача, приймаючи до уваги, що позов задоволений повністю, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 5000 гривень витрат на правничу допомогу.
Згідно з платіжної інструкції від 14.04.2026 року та квитанції від 23.04.2026 року про витрати на проведення судової молекулярної генетичної експертизи до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 18.05.2026 № 53335, вартість роботи експерта складає 17900 грн. (Аналіз ДНК досудовий Y-хромосомами, код 26, 1 кількість 16900 гривень, забір, оформлення та доставка матеріалу для досудового та судового тесту, крім Києва, код 575, 1 кількість 1000 грн.)
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в сумі 17900 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 44, 76-81, 109, 137, 141, 146, 259, 263-268, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 2, 3, 5, 121, 125, 126, 128, 130, 135 Сімейного кодексу України, судовими
у х в а л и в:
Позов представника позивача адвоката Губини Анни Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої від ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До актового запису №597, який складено Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відомості про ОСОБА_2 , як батька дитини, зазначивши: у графі «Батько» - ОСОБА_2 , громадянин України. Змінити дитині ОСОБА_4 прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » та видати нове свідоцтво про народження.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять гривень) 20 копійок сплаченого судового збору та 5 000 (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17900 (сімнадцять тисяч дев`ятсот гривень) витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Маханьков О.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua