Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №372/4268/23 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4268/23

Провадження 2-103/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Колісник К.С.,

за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою в розмірі 100 749 грн. 27 коп., з яких 75 675 грн. 4 коп. у відшкодування завданої майнової шкоди, 10 000 грн. 00 коп. у відшкодування завданої моральної шкоди, а також понесені судові витрати враховуючи витрати на професійну правову (правничу) допомогу. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 29.01.2023 року об 18 год. 05 хв. на автодорозі 0-10 1605 3 км+500м відповідач керуючи автомобілем «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_1 , не був важний за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно не реагував на її зміну, і наслідок чого виконуючи маневр обгону не переконався, що це буде безпечно та створить затори іншим учасникам руху, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Fiat Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 . Вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, в зв`язку з чим постановою Обухівського районного суду Київської області від 01.03.2023 року по справі №372/359/23 (провадження №3-160/23) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Звіту №89/23.08.23 про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, вартість ремонту автомобіля позивача, становить 164 650 грн. 40 коп. Моторно (транспортним) бюро України, позивачеві було виплачено регламентну виплату за завдану майнову шкоду у розмірі 88 975 грн. 00 коп., таким чином загальна вартість майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, становить 75 675 грн. 40 коп. до яких відносяться різниця між вартістю відновлювального ремонту та сумою відшкодування - 75 675 грн. 40 коп. Крім матеріальних збитків позивачу завдано моральну шкоду розмір душевних страждань яких він оцінюється в розмірі 10 000 грн. 00 коп., в добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати шкоду позивачу, тому останній був змушеним звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача, заперечив щодо задоволення позовних вимог, та зазначив, що відповідач є інвалідом другої групи внаслідок війни, а тому згідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи згідно постанови Обухівського районного суду Київської області від 01 березня 2023 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Постановою Київського апеляційного суду від 24.05.2023 року, постанова Обухівського районного суду Київської області від 01.03.2023 року залишено без змін.

Відповідно до звіту №89/23.08.23 про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_2 , склала 1110 445,25 грн. вартість матеріального збитку автомобіля «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_2 , склала 164 650,4 грн..

Згідно звіту виданого МТСБУ сума страхового відшкодування становить 88 975 гривень, була отримана позивачем 05.07.2023 року, що підтверджується довідкою АККБ «Приватбанку».

Судом встановлено, що позивачу МТСБУ було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 88 975 гривень, вартість матеріального збитку автомобіля складає 164 650,40 гривень, що підтверджується звітом №89/23.08.23 від 09.08.2023 року про оцінку вартості матеріального збитку.

Сума ремонту автомобіля склала 164 650,40 грн. позивачу страховою компанією було виплачено 88 975 гривень, різниця складає 75 675 грн. 40 коп..

Також судом встановлено, що позивач сплатив 4000 грн. 00 коп. за проведення звіту №89/23.08.23 від 09.08.2023 року про оцінку вартості матеріального збитку, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 09.08.2023 року.

Відповідно до висновку судово транспортно - товарознавчої експертизи від 20.03.2026 року зазначається, що ринкова вартість транспортного засобу «Fiat Doblo Cargo 1.3TD» д.н.з. НОМЕР_2 на час події, а саме на 29.01.2023, складала 163278,0 грн.. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Fiat Doblo Cargo 1.3TD» д.н.з. НОМЕР_2 в цінах станом на 29.01.2023, складала 979948,82 грн. в т.ч. ПДВ. Розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Fiat Doblo Cargo 1.3TD» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, що сталась 29.01.2023, в цінах станом на 29.01.2023, складав 163278,0 грн.. Утилізаційна вартість транспортного засобу «Fiat Doblo Cargo 1.3TD» д.н.з. НОМЕР_2 в цінах станом на час складання висновку, на 19.03.2026 рік складала 17817,47 грн..

Крім того судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є інвалідом другої групи війни, що підтверджується посвідченням інваліда внаслідок війни серія НОМЕР_3 , від 21.08.2022 року.

За правилами ст.15 та ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положень ч.1 ст.22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом підпункту «а» п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7. ст.1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Однак, підпунктом 13.1. ст.13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 23.12.2014 року у справі №1-6/2014 зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 ст.13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 02.07.2004 року №1961-IV зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам І групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі» (договір підряду, оренди тощо). У відповідному рішенні Конституційний Суд України визначив, що страхування цивільно-правова відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров`ю, а також завданих їм матеріальних та моральних збитків, у тому числі за рахунок Моторного бюро, у випадках, передбачених Законом №1961. Одним із завдань Моторного бюро є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом №1961; у разі заподіяння шкоди особами, на яких поширюється дія п.13.1 ст.13 цього закону, Моторне бюро відшкодовує її за рахунок коштів фонду захисту потерпілих (пп.39.2.1 п.39.2 ст.39, пп.«г» п.41.1 ст.41 Закону №1961).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законодавець, надавши відповідну пільгу особі, яка має статус, зокрема, учасника бойових дій, визначив, що якщо така особа правомірно експлуатує свій транспортний засіб, то вона звільнена від обов`язкового страхування і в такому випадку гарантом відшкодування шкоди виступає МТСБУ.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалід війни, що підтверджується посвідченням інваліда війни, то, відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", він має бути звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Положеннями статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

За таких обставин, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача відшкодування внаслідок ДТП, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-285 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Потабенко