Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №370/453/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2026 р. Справа №370/453/26

Провадження № 2/370/246/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., розглянувши у приміщенні суду в селищі Макарів Київської області, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними матеріалами справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення аліментів, в якому вказала, що з 26.05.2016 року вона із відповідачем перебували у шлюбі, який рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29.09.2025 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З вересня 2025 року сімейні відносини між сторонами фактично припинені, спільно не проживають, господарства не ведуть. Дитина проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні. Фінансові питання щодо організації навчання, зокрема, відвідування гуртків, а також придбання для дитини речей першої необхідності (одягу, ліків, продуктів харчування, канцелярського приладдя тощо) покладені виключно на позивачку. Оскільки відповідач добровільно не бере участі в утриманні дитини, матеріальної допомоги не надає, при цьому, є здоровим та офіційно працевлаштованим, інших дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, інвалідності чи будь-яких інших пільг не має, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання спільного малолітнього сина. З огляду на зазначене, позивачка змушена звернутися до суду із даним позовом.

Враховуючи викладене, позивачка просить суд: стягнути з відповідача на її користь, аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 10.03.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а.с.19).

Копію ухвали суду від 10.03.2026 року та позовну заяву з додатками, які були надіслані відповідачу на адресу реєстрації (а.с.20, 18), поштове відправлення відповідач отримав 25.03.2026 року, про що свідчить відмітка про отримання в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №R067125271526 (а.с.22).

Відповідно у встановлений судом строк відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, у зв`язку із чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29.09.2025 року у справі №370/2671/25, яке набрало законної сили 29.10.2025 року, розірвано шлюб, укладений 26.05.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.12-14, 10).

За час перебування сторін у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.08.2016 року (а.с.11).

Згідно акту складеного депутатом Макарівської селищної ради Островською Н.М. від 15.12.2025 року, вбачається, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі слів сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , офіційно зареєстрований з адресою: АДРЕСА_2 , але з вересня 2025 року по даний час фактично проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Як вказала позивачка, а відповідач не скористався своїм правом заперечити проти цього, що з вересня 2025 року сімейні відносини між сторонами фактично припинені, спільно не проживають, господарства не ведуть. Дитина проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні. Фінансові питання щодо організації навчання, зокрема, відвідування гуртків, а також придбання для дитини речей першої необхідності (одягу, ліків, продуктів харчування, канцелярського приладдя тощо) покладені виключно на позивачку. Оскільки відповідач добровільно не бере участі в утриманні дитини, матеріальної допомоги не надає, при цьому, є здоровим та офіційно працевлаштованим, інших дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, інвалідності чи будь-яких інших пільг не має, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання спільного малолітнього сина.

Між сторонами склались правовідносини, які регулюються ст.ст. 180-183 СК України, якими передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, визначені ст. 182 СК України. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Обов`язок батьків по утриманню дитини до досягнення нею повноліття закріплений також у статті 51 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Відповідно до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач – батько повинен утримувати дитину до досягнення нею повноліття, обставин які б перешкоджали цьому не встановлено, а з урахуванням мінімального розміру аліментів на дитину, а також з врахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, розмір заявлених до стягнення аліментів відповідає вимогам закону.

Щодо розподілу судових витрат, слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору у даній справі.

Оскільки позов задоволено повністю, підстав для звільнення відповідача від стягнення судового збору судом не встановлено, судовий збір у даній справі становить 1 331,20 грн, тому він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 268, 354-355, 430 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.02.2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2026 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя А.В. Косенко