Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №363/2788/25 — Вишгородський районний суд Київської області

08.06.2026 Справа № 363/2788/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕНЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого-судді Чіркова Г.Є., розглянувши заяви представників позивача та відповідачки про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення,

встановив:

21 травня 2026 року по даній справі прийнято рішення, яким позов задоволено частково.

27 травня 2026 року до суду надійшла заява представника позивачки про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просила стягнути з відповідачів на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 37 000 грн.

Розгляд справи здійснюється без виклику сторін згідно ст. 270 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

21 травня 2026 року по даній справі прийнято рішення, яким позовну заяву задоволено частково. ОСОБА_1 усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , із вказаного житлового будинку без надання іншого житлового приміщення. В частині виселення ОСОБА_2 відмовлено.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення увалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи, інтереси позивачки в суді представляла адвокат Папазова Г.А., що діяла на підставі договору про надання правової допомоги від №38/25 від 05 травня 2025 року, додаткової угоди №1 про узгодження гонорару за надання правничої допомоги відповідно до договору №38/25 від 05 травня 2025 року, серії АІ №1898814 від 16 травня 2025 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії №ЗР №21/1312 виданого 14 липня 2011 року від 25 грудня 2017 року.

Додатковою угодою № 1 про узгодження гонорару за надання правничої допомоги відповідно до Договору № 38/25 від 05 травня 2025 року визначено орієнтовну вартість послуг у розмірі 18 000 грн. 00 коп., в межах зазначеної суми погоджено участь адвоката в 3 судових засіданнях. Кожне наступне засідання сплачується окремо у розмірі 4000 грн. 00 коп./ судодень.

Разом з тим, за результатом розгляду справи, фактичний розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу склав 37 000 грн. 00 коп.

Копією акту про прийняття-передачу наданих послуг від 21 травня 2026 року підтверджується, що додаткова сума витрат (поза орієнтовно визначеною додатковою угодою № 1 сумою у розмірі 18 000 грн.) склала 19 000 грн., зокрема: 11 000 грн. - участь адвоката в судових засіданнях 09 грудня 2025 року, 26 березня 2026 року, 21 травня 2026 року; 4000 грн. - складання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; 4000 грн. - участь адвоката в судовому засіданні щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Сплата Лизогуб А.Я. додаткових витрат в розмірі 11 000 грн., поза визначеною додатковою угодою сумою, підтверджується: платіжною інструкцією № 277510910 від 31 грудня 2025 року на загальну суму 8 000 грн. 00 коп., платіжною інструкцією № @PL172443 від 31 березня 2026 року на суму 3000 грн., платіжною інструкцією № 297505088 від 21 травня 2026 року на суму 4 000 грн. 00 коп.

Зобов`язання ОСОБА_1 щодо оплати послуг, станом на дату підписання цього акту, складає 12 000 грн., з яких: 4 000 грн. за участь у судовому засіданні 11 серпня 2025 року (в межах суми визначеної додатковою угодою) та 8 000 грн. за подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відтак, загальна сума витрат позивача на професійну правничу допомогу понесених ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом вказаної справи складає 37 000 грн.

Разом з тим, за змістом ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на 75 %, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, із заявлених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 37 000 грн. підлягає відшкодуванню 27 750 грн. (37 000 грн ? 75 %).

Оскільки у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 судом відмовлено, а позов задоволено щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , витрати на професійну правничу допомогу у сумі 27 750 грн підлягають стягненню з вказаних відповідачів у рівних частках, тобто по 9 250 грн. з кожного.

Відтак подана заява про стягнення витрат на правову допомогу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 270 ЦПК України,

вирішив:

заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу по 9 250 грн. з кожного.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя