Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №357/6334/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6334/26

3/357/2343/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. роглянувши матеріали справи, що надійшла з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,КП «БМР» Тролейбусне управління водій, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №635981, від 09.04.2026, 09.04.2026 о 13 год. 41 хв. в м. Біла Церква проспект Князя Володимира ЕЛ.ОПОРА81 водій тролейбуса реєстраційний номер 007 під час руху не врахував дорожню обстановку та особливості керованого транспортного засобу, не обрав безпечну швидкість руху, в результаті чого відбулося сходження штангових струмоприймачів в лінії електропередач та відбулося падіння і скоро та частин композитного матеріалу на основі графіку які впали на автомобіль «Toyota RAV4» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався позаду в середній смузі руху. Внаслідок ДТП було завдано механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки?чим порушив п.п.12.1,1.5, 31.4 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАп не визнав. Пояснив, що жодної дорожньо-транспортної пригоди за своєї участі не вчиняв, моменту можливого пошкодження автомобіля «Toyota» під керуванням ОСОБА_3 не бачив та будь-якого контакту з іншим транспортним засобом не відчував. Про обставини, викладені у протоколах, дізнався лише згодом від працівників поліції. Зазначив, що після зупинки тролейбуса у зв`язку зі сходженням струмоприймача перебував на місці не менше 10–15 хвилин, усуваючи технічну несправність, однак протягом цього часу до нього ніхто не звертався з приводу пошкодження будь-якого транспортного засобу. Також вказав, що очевидців події немає, а наявні в матеріалах справи докази не підтверджують належним чином факту його причетності до ДТП та умисного залишення місця пригоди. У зв`язку з цим просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення, яка міститься в матеріалах справи. Причин своєї неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її участю до суду не надходило.

Крім того, за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , судом було викликано для допиту в якості свідків працівників патрульної поліції, які складали адміністративні матеріали.

У судове засідання працівники поліції не з`явилися. Натомість від начальника ВРОМ ДТП батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області Гетманова С. надійшов рапорт, відповідно до якого поліцейський Білобров М.О. був належним чином ознайомлений із судовим викликом, однак не мав можливості з`явитися до суду у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці в період з 15.05.2026 по 29.05.2026. До рапорту були додані письмові пояснення поліцейського, з яких убачається, що безпосереднім очевидцем події він не був, відомостей щодо фактичного завдання пошкоджень іншим особам чи їх майну не мав. Також у поясненнях зазначено, що у зв`язку з надходженням повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та проведенням розшукових заходів з метою встановлення транспортного засобу та його водія, відносно ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП, які разом з матеріалами були направлені до суду для розгляду. Таким чином, письмові пояснення працівника поліції свідчать про те, що останній не був безпосереднім свідком події та не може підтвердити обставини дорожньо-транспортної пригоди, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення.

Вислухавши пояснення особи, щодо якої складено вказаний протокол ОСОБА_1 дослідивши адміністративний матеріал 357/6334/26 3/357/2343/26, вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП свого підтвердження в суді не знайшов, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251, 252 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, які підлягають оцінці судом з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності.

Суд критично оцінює надані докази з огляду на таке.

Щодо порушення п. 12.1 ПДР України. Пункт 12.1 ПДР зобов`язує водія: «Під час вибору безпечної швидкості руху враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, вантажу, дорожнього покриття, погодні умови та інші фактори». Разом з тим, у матеріалах справи відсутні дані про фактичну швидкість руху тролейбуса, технічний стан контактної мережі, погодні умови, а також відсутні дані технічної експертизи, які б підтверджували, що саме дії водія перебувають у причинному зв`язку з від`єднанням струмоприймачів. Таким чином, твердження про порушення п. 12.1 ПДР ґрунтується виключно на припущеннях і не підтверджене об`єктивними даними.

Щодо посилання на п. 1.5 ПДР України. Пункт 1.5 ПДР встановлює загальний обов`язок учасників дорожнього руху «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду». Однак цей пункт має загальний характер і може застосовуватися лише у поєднанні з конкретизованими порушеннями. У матеріалах справи не встановлено, які саме конкретні дії водія створили небезпеку, та яким чином вони призвели до падіння елементів контактної мережі. Відсутній також технічний аналіз механізму події.

Щодо п. 31.4 ПДР України. Пункт 31.4 ПДР забороняє експлуатацію транспортного засобу у разі технічних несправностей, що впливають на безпеку руху. Разом з тим не проведено належної технічної експертизи тролейбуса у день події; акт огляду складено через 5 днів після події, що виключає його безпосередній характер; не встановлено, чи виникла несправність до, під час чи після руху; відсутні дані про належне технічне обслуговування контактної системи.

Отже, відсутній доказовий зв`язок між п. 31.4 ПДР і діями водія.

Щодо факту ДТП та пошкоджень автомобіля До матеріалів справи не долучено: акту огляду автомобіля «Toyota RAV4»; фотоматеріалів пошкоджень;експертного висновку про механізм утворення пошкоджень; показань свідків події. Натомість наявні лише протоколи та внутрішні документи поліції, які не містять первинної фіксації самого факту ДТП.

Щодо суперечностей у матеріалах справи

Суд звертає увагу на істотні процесуальні недоліки: розбіжності у датах складення протоколів та облікових документів; відкладене оформлення акту огляду технічного засобу; відсутність первинної фото- або відеофіксації наслідків події; відсутність безпосередніх свідків. Такі недоліки істотно впливають на допустимість та достовірність доказів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та принципу презумпції невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її корист

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б у своїй сукупності підтверджували факт порушення водієм вимог п. 12.1, 1.5, 31.4 ПДР, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та настанням шкоди, факт ДТП у юридичному розумінні, залишення місця події.

Враховуючи викладене та зазначені норми Закону, вважаю, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративні правопорушення передбачене ст.124 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 124, п. 1 ст. 247,252, 279, 280,283,284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративне провадження щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяО.Л. ГАВЕНКО