Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №295/4230/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4230/25

Категорія 69

2/295/1092/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючого судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,

позивача ОСОБА_1 (в засіданні 20.05.2026 брала участь в режимі відеоконференцзв`язку),

представника позивача ОСОБА_2 (брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку),

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_3

про зміну способу стягнення та розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідачана підставі судового наказу від 13.09.2023 №272/984/23, виданого Андрушівським районним судом Житомирської області, з 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів) на стягнення у твердій грошової сумі в розмірі 14 000 грн щомісяця на двох дітей, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

В обґрунтування вимог вказано, що сторони є батьками двох дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між сторонами розірвано. 13.09.2023 Андрушівським районним судом Житомирської області винесений судовий наказ по справі №272/984/23 про стягнення з боржника аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Однак, у зв`язку зі зміною обставин, зокрема погіршенням стану здоров`я дітей, зростанням витрат на їх лікування та стабільним фінансовим становищем відповідача, існує необхідність змінити спосіб стягнення аліментів на фіксовану грошову суму в розмірі 14 000 грн на двох дітей. Згідно з ультразвуковим дослідженням органів черевної порожнини та довідки від 21.02.2025 ТОВ «Медичний Центр Асклепій Плюс» донька ОСОБА_6 з 12.02.2025 по 21.02.2025 знаходилася на амбулаторному лікуванні. Діагноз: ринофарингіт, функціональні зміни в біліарній системі. Реактивні зміни в підшлунковій залозі. Згідно з медичними обстеженнями, дівчинці рекомендовано дієтичне харчування, медикаментозне лікування за призначенням лікаря. Згідно з довідкою від 11.03.2025 ТОВ «Медичний Центр Асклепій Плюс», син ОСОБА_5 з 01.03.2025 по 11.03.2025 знаходився на амбулаторному лікуванні. Діагноз: гостра респіраторна вірусна інфекція, алергічна реакція по типу набряку Квінке, затримання мовного розвитку. Згідно з медичними обстеженнями дитині рекомендовано медикаментозне лікування за призначенням лікаря, заняття з логопедом. Позивач вказує, щоз моменту винесення судового наказу стан здоров`я дитини погіршився, а майновий стан відповідача покращився. Наразі батько дітей ОСОБА_3 володіє дорогим вантажним транспортом: Scania R420 (2008 рік випуску, дизель, сідловий тягач, колір червоний), Renault Premium (2011 рік випуску, дизель, сідловий тягач, колір білий), напівпричепи: Krone Sd (2011 рік випуску, тентований, колір сірий), Krone Profi liner (2009 рік випуску, тентований, колір чорний), Stas Sа334k (2002 рік випуску, самоскид, колір зелений). Згідно з витягами з реєстру, ОСОБА_3 володіє щонайменше двома об`єктами нерухомості у Житомирській області, Бердичівському районі, м. Андрушівка: житловий будинок по АДРЕСА_1 , житловий будинок по АДРЕСА_2 . При наявності вантажного транспорту основним видом діяльності, ймовірно, є вантажні перевезення, які приносять стабільний дохід від кількох сотень тисяч до мільйонів гривень на рік, а володіння двома житловими об`єктами свідчить про стабільний фінансовий стан відповідача. Враховуючи вартість утримання нерухомості (податки, комунальні платежі, ремонт), відповідач має достатній рівень доходу, щоб покривати ці витрати і водночас забезпечувати дітей. Позивач зазначає, що зросли ціни на їжу та одяг, підвищились ціни на побутові послуги, у зв`язку із чим на утримання дітей необхідно більше коштів. Витрати на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, харчування доньки постійно з роками збільшуються. Станом на подання позову відповідач сплачує 3000 грн на місяць на 2 дітей. Розмір отриманих аліментів не перекриває навіть і частини витрат, пов`язаних з утриманням дітей, враховуючи постійний нагляд лікарів та рекомендації щодо лікування.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 21.04.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

16.07.2025 від представника відповідача ОСОБА_4 до суду надійшов відзив, у якому зазначено, що позивач не навела жодних належних та допустимих доказів, визначених статтею 192 СК України, що однозначно та достовірно свідчать про зміну матеріального стану відповідача або погіршення здоров`я дітей.Надані позивачем копії медичних довідок констатують стан здоров`я дітей, проте, жодним чином не обґрунтовують зміни, поліпшення чи погіршення стану здоров`я. Будь-які висновки профільних лікарів до суду не надавались, документи, що підтверджують систематичне спостереження у відповідних лікарів, відсутні. Отже, посилання на викладені обставини не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для будь-яких змін розміру аліментів. Зазначено, що з моменту призначення аліментів 13.09.2023 по теперішній час матеріальне становище відповідача змінилось та суттєво погіршилось. Сімейний стан платника аліментів змінився, він одружений, також має на утриманні недієздатного брата, має утримувати дружину, з якою перебуває в зареєстрованому шлюбі, чекає на поповнення родини та має утримувати й дитину. Відповідно до ухвали Андрушівського районного суду Житомирської області у справі №272/1286/23 від 28.11.2024, ОСОБА_3 зобов`язаний сплатити на користь ОСОБА_1 на виконання мирової угоди 160000,00 грн. Враховуючи скрутне фінансово-матеріальне становище, ОСОБА_3 звернувся до суду з проханням розстрочити виконання зобов`язання на більш тривалий термін. Про такі обставини позивачу достовірно відомо, оскільки вона є стороною мирової угоди.09.09.2015 ОСОБА_3 уклав договір з АТ КБ «ПриватБанк» на користування грошовими коштами, та в силу скрутного матеріального становища станом на 15.07.2025 має невиконані грошові зобов`язання перед фінансовою установою на суму 50936,01 грн. Наразі звернувся до банку з метою розстрочки виконання зобов`язань та врегулювання сплати заборгованості в позасудовому порядку. Щодо зареєстрованих за відповідачем транспортних засобів, зазначено, що у період 2024 - першої половини 2025 року ОСОБА_3 будь-якої підприємницької діяльності, в тому числі надання послуг з перевезення, не здійснює. Зареєстровані транспортні засоби є технічно несправними та потребують значних матеріальних вкладень. Будь-якого доходу від підприємницької діяльності ОСОБА_3 не отримує. Також у ОСОБА_3 наявні фінансові зобов`язання перед іншими фізичними особами, зокрема перед ОСОБА_7 , у якої, згідно з договором позики грошових коштів у формі розписки, останній позичав 16 000 дол. США 30.03.2021, та станом на сьогодні зобов`язання повністю не виконав. Також зобов`язання перед ОСОБА_8 , у якого, згідно з договором позики грошових коштів у формі розписки, позичав 13 000 дол. США 04.09.2023, та станом на сьогодні зобов`язання не виконав. Зазначено, що підстави для збільшення розмір аліментів до 14000,00 грн відсутні, позовні вимоги визнаються лише частково, в сумі 4000 грн на двох дітей щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення повноліття. У задоволенні позову про збільшення розміру аліментів до 14000,00 грн просить відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

21.07.2025 від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій заначено, що позивач надала обґрунтування того, що розмір аліментів у частці від доходу батька є нестабільним, непередбачуваним і не покриває навіть базових витрат на дітей. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач має стабільне джерело офіційного доходу, що ускладнює виконання рішення суду в частковій формі. У відзиві відповідач стверджує, що у період 2024 року - першої половини 2025 року ним не здійснювалась будь-яка підприємницька діяльність, зокрема у сфері надання послуг з перевезення, а зареєстровані транспортні засоби є технічно несправними та не приносять доходу. Однак позивач має обґрунтовані підстави вважати, що відповідач фактично продовжує займатися такою діяльністю та отримує прибуток, який не декларує. Перехід на тверду грошову суму позивач вважає необхідним, виправданим і законним способом забезпечення інтересів дітей.Представник позивача вказує, що у своєму відзиві відповідач, очевидно з метою обґрунтування неспроможності сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі, зазначає, що перебуває у фактичному фінансовому навантаженні через необхідність утримувати рідного брата та вагітну дружину. Вважає, що такі твердження не ґрунтуються на законодавстві та не є підставою для обмеження інтересів дитини, яка вже народжена, проживає з матір`ю і потребує реального щомісячного забезпечення.Відповідач не надав суду жодних доказів щодо обсягу витрат, що витрачаються на утримання вагітної дружини та недієздатного брата.У відзиві представник відповідача твердить, що позивач не надала достатніх доказів змін у матеріальному становищі чи стані здоров`я дитини. Проте наявні у справі медичні документи свідчать про неодноразові звернення до лікарів, необхідність проходження вузькопрофільних консультацій, діагностичних процедур, а також використання спеціалізованого дитячого харчування. Усі ці обставини мають прямий фінансовий вимір, і тому істотно впливають на загальну потребу в стабільному фінансуванні з боку обох батьків. Також зросли ціни на їжу та одяг, підвищились ціни на побутові послуги, у зв`язку із чим на утримання дітей необхідно більше коштів.Сторона позивача вважає, що подані докази є достатніми для висновку про необхідність встановлення фіксованого способу утримання, який буде враховувати потреби дитини у медичних витратах, харчуванні та інших базових і спеціальних потребах.Аргументи відповідача про інші родинні обов`язки не спростовують основного обов`язку щодо утримання власних дітей, визначеного статтями 180, 181 СК України. Жодні додаткові зобов`язання, навіть якщо вони виникли на підставі судових рішень (як опіка), не можуть розглядатися як переважаючі у пріоритеті перед базовим батьківським обов`язком, закріпленим законом.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надійшло.

21.07.2025 та 30.09.2025 від представника позивача до суду надійшли клопотання про витребування доказів.

08.08.2025від представника відповідача до суду надійшло клопотання про витребування доказів.

24.11.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про виклик свідка ОСОБА_9 .

Ухвалою суду від 24.11.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, клопотання представників сторін про витребування доказів задоволені частково та витребувано з Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області інформацію про всі доходи ОСОБА_3 як фізичної особи підприємця та як фізичної особи за період з 13.09.2023 по 01.07.2025; витребувано у Головного управління ДПС у Житомирській області відомості про доходи ОСОБА_1 за період з 13.09.2023 по 01.07.2025; підготовче провадження завершено та справу призначено до розгляду по суті.

06.01.2024 від Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, на виконання ухвали від 24.11.2025, до суду надійшли відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за період з 01.09.2023 по 01.07.2025.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити, вказала, що відповідач має доходи, працює, має дорогий автомобіль, придбавав інші транспортні засоби, у нього є зерновози, він возить на продаж кавуни. Діти ростуть, син має проблеми з розвитком мовлення, дочка має проблеми із зором, потребує спеціального харчування, відвідує гуртки, дітей потрібно зібрати до школи, все це потребує значних витрат.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити, пояснила, що потреба у зміні розміру аліментів виникла у зв`язку з погіршенням стану здоров`я дітей.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав, що з дітьми йому не дозволяють спілкуватися, з часу присудження аліментів його матеріальний стан погіршився, збільшились боргові зобов`язання, живе з того, що надає послуги таксі та ремонтує сантехніку, здійснює догляд за недієздатним братом, тому не має змоги постійно бути на роботі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що є подругою позивача, із сім`єю знайома понад 10 років, живе в м. Андрушівка. Відповідач два роки продавав кавуни, в інтернеті постійно поширює інформацію, що надає послуги сантехніка, бачила, що надає послуги таксі.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що сторони є батьками малолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5 на звороті, 6).

Судовим наказом Адрушівського районного суду Житомирської області від 13.09.2023 у справі №272/984/23 стягнуто аліменти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 07.09.2023 до повноліття дітей (а.с. 8).

З копій медичної документації, які наявні у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 2025 році знаходилася на амбулаторному лікуванні, діагноз: ринофарингіт, функціональні зміни в біліарній системі, реактивні зміни в підшлунковій залозі, їй рекомендовано дієтичне харчування, медикаментозне лікування за призначенням лікаря; їй здійснювалось ультразвукове дослідження; проходила консультацію офтальмолога та курс лікування зору, рекомендоване медикаментозне лікування; здійснювалась консультація та лікування у стоматолога; хворіла на гострий ларингіт та синусит, призначене медикаментозне лікування (а.с. 14 на звороті, 15, 119 на звороті-121, 122, 123, 135, 136-138, 141).

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у 2025 році знаходився на амбулаторному лікуванні, діагноз: гостра респіраторна вірусна інфекція, алергічна реакція по типу набряку Квінке, затримання мовного розвитку, рекомендовано медикаментозне лікування за призначенням лікаря, заняття з логопедом; неодноразово хворів на гострі інфекції дихальних шляхів, призначалось медикаментозне лікування; проходив консультацію невролога, здійснювалась консультація стоматолога (а.с. 16, 111, 121 на звороті, 122 на звороті, 135 на звороті).

З наявних у справі копій чеків вбачається, що у 2025 році позивач понесла витрати на придбання одягу для дітей на загалу суму 16486,60 грн (а.с. 111-114), на придбання засобів для розвитку та навчання на загальну суму 7469,60 грн (а.с. 115, 117), оплату групи продовженого дня, яку відвідує Аріана, у вересні-листопаді 2025 року у сумі по 1500,00 грн щомісячно (а.с. 117, 139), оплату секції з айкідо, яку відвідує Аріана, у жовтні 2025 року у сумі 1020,00 грн, у листопаді 2025 року – 1200,00 грн (а.с. 140).

ОСОБА_3 володіє транспортними засобами: Scania R420 (2008 рік випуску, дизель, сідловий тягач, колір червоний), Renault Premium (2011 рік випуску, дизель, сідловий тягач, колір білий), напівпричепи: Krone Sd (2011 рік випуску, тентований, колір сірий), Krone Profi liner (2009 рік випуску, тентований, колір чорний), Stas Sа334k (2002 рік випуску, самоскид, колір зелений), що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, та даними інформаційного ресурсу «Опендатабот» (а.с. 9-12).

Також, за даними інформаційного ресурсу «Опендатабот», ОСОБА_3 належить нерухоме майно: будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та будинок за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11 на звороті.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 03.07.2014, яке набрало законної сили, ОСОБА_3 призначено опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 54-55).

Згідно з довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 15.07.2025, сума заборгованості ОСОБА_3 перед банком за кредитним договором становить 50936,01 грн (а.с. 64).

Відповідно до розписки від 04.09.2023 ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_12 13000,00 дол США строком до 04.10.2024 (а.с. 65).

Відповідно до розписки від 30.03.2021 ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_7 16000,00 дол США строком до 31.12.2025 (а.с. 66).

14.02.2024 між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.02.2024 (а.с. 67).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_3 та ОСОБА_14 народилась дитина – ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 24.07.2025 (а.с. 81).

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з вересня 2023 року – червень 2025 року щодо ОСОБА_3 , його доходи у зазначений період складались із щомісячної соціальних виплат та доходів від ОСОБА_16 , які виплачувались у період з жовтня 2023 року по грудень 2024 року у сумі по 2000,00 грн щомісячно (а.с. 158-161).

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з вересня 2023 року – червень 2025 року щодо ОСОБА_1 , її доходи у зазначений період складались із соціальних виплат, виплат самозайнятій особі від різних фізичних та юридичних осіб, заробітної плати та доходу від підприємницької діяльності (а.с. 158-161).

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У відповідності до ч.1, 2 ст.27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною другою статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі на розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та навпаки). Такий висновок неодноразово наводив і Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 22.05.2019 у справі №444/2619/16-ц; від 18.09.2019 у справі №127/12177/17-ц.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач є батьком дітей та нарівні з матір`ю зобов`язаний утримувати їх до досягнення повноліття.

За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.

Стягнення аліментів спрямовані, насамперед, на захист найвищих інтересів дитини, яка в силу малолітнього віку не здатна самостійно подбати про своє забезпечення та повністю залежить від батьків, на яких закон покладає обов`язок дбати про матеріальне забезпечення дитини до досягнення останньою принаймні повноліття.

Як встановлено судом, відповідач офіційно не працює та не має підтверджених доходів, з яких можливо стягнути аліменти у розмірі, достатньому для забезпечення потреб дітей, тому, за встановлених обставин щодо відсутності у відповідача офіційно підтвердженого доходу, визначення аліментів у частці від доходу не відповідає якнайкращим інтересам дітей та не сприяє їх належному та стабільно матеріальному забезпеченню, тому вимога позову про зміну способу стягнення аліментів вбачається обґрунтованою.

При визначенні розміру аліментів суд враховує розмір витрат, необхідних для забезпечення дітей повноцінним харчуванням, необхідним лікуванням, сезонним одягом, шкільним приладдям, речами для розвитку та навчання, предметами особистої гігієни, забезпечення дозвілля, тощо, які є загальновідомими.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідач перебуває у шлюбі, у якому у нього народилась дитина, є опікуном недієздатного брата та має ряд невиконаних грошових зобов`язань.

При цьому, відповідач має ряд нерухомого та рухомого майна.

У відзиві відповідач вказав, що позовні вимоги він визнає частково, у сумі 4000,00 грн, проте відповідач не обґрунтував, чому він вважає достатнім стягнення аліментів у зазначеному розмірі, а також, що аліменти на утримання двох малолітніх дітей у такому розмірі є достатніми та обґрунтованими.

Разом з тим, заявляючи вимогу про збільшення розміру аліментів до 14000,00 грн, позивач не довела належними та достатніми доказами, що потреби дітей виправдовують стягнення аліментів у вказаному у позові розмірі, та що є підстави, враховуючи матеріальний та сімейний стан відповідача, для стягнення аліментів у такому розмірі.

Щодо посилання позивача на погіршення стану здоров`я дітей, суд зазначає, що з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що діти сторін мають певні особливості здоров`я, у зв`язку з наявністю яких позивач несе витрати, які виходять за межізвичайних витрат на дитину.

На підставі вищевикладеного, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів на утримання двох дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 грн щомісячно на обох дітей, але не менше встановленого законом мінімуму для кожної дитини, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дітей.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про збільшення розміру аліментів, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 3, 4, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, присуджених до стягнення судовим наказом Андрушівського районного суду Житомирської області від 13.09.2023 у справі №272/984/23 та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6000,00 грн щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення ними повноліття.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід державного бюджету України 1 211,20 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повний текст рішення складено 08.06.2026.

Суддя Т.А. Воробйова