Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №161/23571/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/23571/25

Провадження № 2/161/248/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого – судді Пахолюка А.М.

при секретарі – Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 21 серпня 1982 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.12.2024 року, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , є його дружина ОСОБА_1

ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом подання 10.09.2024 року в Першу Луцьку державну нотаріальну контору Волинської області заяву про прийняття спадщини № 1155.

16 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася в Першу Луцьку державну нотаріальну контору за видачею ій свідоцгва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_3 , проте їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Відповідно до рішення Луцького міського суду від 19.04.1999 року ОСОБА_3 набув право власності на житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_1 .

Однак, за життя ОСОБА_3 не встиг належним чином оформити право власності на житловий будинок та отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок в установленому порядку.

На підставі наведеного просить суд, визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме частку житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 19.11.2025 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі, розпочато підготовче провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги вважає такими, що не підлягають до задоволення, оскільки вважає, що позивачем не вжито усіх досудових заходів щодо спадкування нерухомого майна. Зазначає, що рішенням Луцького міського суду від 18.04.1999 року встановлено право власності спадкодавця, водночас спадкоємцями під час подання заяви про видачу свідоцтва про право на спадщшину вказаного рішення не було подано.

16.12.2025 року на адресу суду представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наведено доводи на спростування аргументів відзиву.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 05.05.2026 року позовні вимоги в частині позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування на самочинне будівництво, а саме: на гараж літера Д-1; прибудову літера а2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача до судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача також до судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі. Просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в судове засідання не з`явилась, до судового засідання подала заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечує щодо задоволення позову.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності учасників справи по наявним матеріалам справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача – ОСОБА_3 (а.с. 10,11).

Згідно з рішенням Луцького міського суду від 19.04.1999 року ОСОБА_3 набув право власності на 83/100 частки житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 (а.с.17-18, 103, 106).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на зазначене майно.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_3 , 10.09.2024 року позивач - ОСОБА_1 та донька спадкодавця - ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини (а.с. зворот 91-92).

Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір про поділ спадщини від 10.12.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перейде право власності на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, в тому числі, щодо частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.94-95).

Таким чином, ОСОБА_1 як спадкоємцю ОСОБА_3 , належить спадкове майно – вищезазначена частка житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 .

Наявність спірного спадкового майна, зокрема житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , та відсутність самочинного будівництва підтверджується технічним паспортом (а.с. 28-34), а також матеріалами інвентаризаційної справи № 52749.

Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки, вбачається, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оціночна вартість складає 983918,00 грн. (а.с. 35-55).

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також уразі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що позивач належним чином зареєструвати право власності не має можливості через відсутність правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 , про що приватним нотаріусом винесено відповідну постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.16).

Із матеріалів справи вбачається, що загальна площа будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 117,7 кв.м., житлова площа – 62,8 кв.м., однак самочинно збудованими будівлями є: гараж літера Д-1; прибудова літера а2 (приміщення: кухня (2-8); коридор (2-9); душова (2-10); вбиральня (2-11)), загальна площа яких складає 20,5 кв.м. Тому, до задоволення підлягають вимоги про визнання права власності на майно, що не є самочинно збудованим, а саме: житловий будинок (А-1), загальною площею 97,2 кв.м., житловою площею 62,8 кв.м., що складається з приміщень: кухні (1-1), санвузла (1-2), гардеробної (1-3), кімнати (1-4), коридору (2-1), кладової (2-2), кладової (2-3), коридору (2-4), кімнати (2-5), кімнати (2-6), кімнати (2-7), з надвірними будівлями, а саме: прибудовою (а), прибудовою (а1), погрібом (а6), гаражем (Б1), огорожою - №1, №2, №3, №4, № 5.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна за законом після смерті ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, то суд приходить до висновку, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно – частку житлового будинку по АДРЕСА_1 .

На підставі ст.ст. 1220, 1222, 1225, 1261, 1268, 1269, 1296 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме: на частку житлового будинку (А-1) загальною площею 97,2 кв.м., житловою площею 62,8 кв.м., що складається з приміщень: кухні (1-1), санвузла (1-2), гардеробної (1-3), кімнати (1-4), коридору (2-1), кладової (2-2), кладової (2-3), коридору (2-4), кімнати (2-5), кімнати (2-6), кімнати (2-7), з надвірними будівлями, а саме: прибудовою (а), прибудовою (а1), погрібом (а6), гаражем (Б1), огорожою - №1, №2, №3, №4, № 5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач – Луцька міська рада, код ЄДРПОУ – 34745204, адреса місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19;

Третя особа – ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст судового рішення складено 05 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк