Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)
Дата: 02 червня 2026 р.
Справа: №161/9000/26
Суддя: Пахолюк А. М.
Справа № 161/9000/26
Провадження № 3/161/2498/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді – Пахолюка А.М.,
при секретарі - Корнійчук А.А.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце роботи: Адвокатське бюро «Андрія Сохацького», посада: керівник,
- за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
До Луцького міськрайонного суду з Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 158/03-20-04-07 від 20.04.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 163-2 КУпАП, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань, задекларовані відповідно до поданої до Луцької ДПІ Головного управління ДПС у Волинській області Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за 2025 рік (№9431198214 від 16.01.2026 року), а саме: з єдиного податку з юридичних осіб, код платежу 18050300, в сумі 16143,28 грн. (при граничному терміні сплати єдиного податку з юридичних осіб 19.02.2026 року, фактично сплачено 20.02.2026 року 16143,28 грн. з затримкою 1 календарний день), чим порушено вимоги п. 57.1 ст. 57 та п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України; з військового збору, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ) група, код платежу 11011800, в сумі 3266,78 грн. (при граничному терміні сплати військового збору 19.02.2026 року, фактично сплачено 20.02.2026 року 3266,78 грн. з підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним правопорушення, однак зауважив, що воно було вчинено не умисно та вперше, у зв`язку з відсутністю штатного бухгалтера, який би міг забезпечувати належний контроль за своєчасністю сплати податків. Крім того, факт сплати Бюро податків із затримкою лише на один день не завдав жодних збитків бюджету. Відтак, просить звільнити його від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням у зв`язку з малозначністю вчиненого діяння на підставі статті 22 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-2 КУпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП підтверджується дослідженим в судовому засіданні протоколом про адміністративне правопорушення № 158/03-20-04-07 від 20.04.2026 року, актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 30.03.2026 року № 7826/03-20-04-07/44034107, копією листа № 6735/6/023-20-04-07-06 від 30.03.2026 року, копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копією акта № 1109/03-20-04-07 від 20.04.2026 року про неявку керівника Адвокатського Бюро «Андрія Сохацького» для складання протоколу про адміністративне правопорушення, копія повідомлення Адвокатського Бюро «Андрія Сохацького» від 20.04.2026 року.
Суд також не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що вчинене правопорушення мало неумисний характер та було допущене вперше у зв`язку з відсутністю штатного бухгалтера, який міг би забезпечувати належний контроль за своєчасністю сплати податків, оскільки обов`язок забезпечення належної організації діяльності юридичної особи, у тому числі своєчасного виконання податкових обов`язків, покладається на її керівника. Відтак, відсутність штатного бухгалтера не звільняють посадову особу від обов`язку дотримуватися вимог податкового законодавства та не можуть бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, наведені ОСОБА_1 доводи суд розцінює як спосіб обґрунтування причин вчинення правопорушення, однак не вбачає в них підстав, які б виключали вину особи або свідчили про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.
В ході судового розгляду, ОСОБА_1 просив звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, однак суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 22 КУпАП, з огляду на наступне.
Згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відтак, положення ст. 22 КУпАП, а саме: звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення є правом, а не обов`язком суду. При вирішенні питання про можливість застосування зазначеної норми суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, обставини його вчинення та наслідки такого діяння.
Обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не свідчать про малозначність вчиненого правопорушення та не є достатніми підставами для звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.
Крім того, на думку суду, правопорушення, передбачене статтею 163-2 КУпАП, характеризується підвищеним ступенем суспільної небезпеки, оскільки посягає на встановлений порядок адміністрування податків і зборів, податкову дисципліну та своєчасне надходження коштів до державного бюджету. За таких обставин суд не вбачає підстав для застосування положень статті 22 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Даний вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для його виправлення та попередження вчинення правопорушником нових правопорушень.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua