Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №161/9073/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9073/26

Провадження № 3/161/2515/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 04 червня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

якому у відповідності до ст. 268 КУпАП роз`яснені його права,

В С Т А Н О В И В :

Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №648316 від 23.04.2026 вбачається, що 23.04.2026 18:25 год. в с. Гаразджа по вул. Підгайна ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MAN д.р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №648307 від 23.04.2026 вбачається, що 23.04.2026 18:25 год. в с. Гаразджа по вул. Підгайна ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MAN д.р.н. НОМЕР_1 , не дотримавшись безпечної дистанції, допустив зіткнення із зустрічним автомобілем Mazda, д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився, щоб дати безпечний роз`їзд автомобілю MAN. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

На підставі статті 36 КУпАП, у зв`язку з надходженням двох протоколів про адміністративні правопорушення стосовно однієї особи, дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вини не визнав, пояснив, що винуватцем ДТП є ОСОБА_2 . На вимогу працівників поліції не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, однак зазначав, що пройде такий огляд у медичному закладі та після сладення працівниками поліції схеми ДТП. Після завершення оформлення події ДТП, поїхав самостійно в медичний заклад, отримав консультаційний висновок спеціаліста, згідно з яким він тверезий. У зв`язку з наведеним просить провадження закрити за відсутності в його діях складу правопорушення.

В судовому засіданні потерпіла ДТП ОСОБА_2 пояснила, що вона зупинилась, щоб надати можливість автомобілю МАН, під керуванням ОСОБА_1 здійснити роз`їзд, однак водій ОСОБА_3 не врахував безпечної дистанції, внаслідок допустив зіткнення з її автомобілем. На вимогу працівників поліції пройшла огляд на стан сп`яніння на місці події ДТП, ОСОБА_4 , відмовився від проходження огляду.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП повністю підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення; актом огляду водія на стан алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапортами; відеозаписом події; схемою ДТП; письмовими поясненнями учасника ДТП ОСОБА_2 .

З відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я. При цьому йому було роз`яснено п.2.5. ПДР, наслідки відмови від проходження огляду, роз`яснені його права (19 год. 22 хв., 19 год. 26 хв.).

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають. Суд вважає, що під час складення протоколів інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такі протоколи складено уповноваженою особою, їх форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

З наведеного слідує, що відповідальність за ст. 124 КУпАП наступає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, наслідком чого є ДТП із спричинення матеріальної шкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України встановлено імперативний обов`язок водія пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом ВМВ 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров`я).

Порушення вказаного пункту ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що встановлює відповідальність за відмову від такого огляду, особою, що керує транспортним засобом.

Отже, наведені докази в своїй сукупності та взаємозв`язку доводять той факт, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому самостійно звернувся до закладу охорони здоров`я з огляду на таке.

Згідно з п.9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до пункту 16 розділу ІІІ Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Згідно пункту 19 розділу ІІІ Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

У зв`язку з вищевикладеним, Інструкція не передбачає самозвернення водія до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки поліцейський здійснює його доставку в приміщення такого закладу. Також Інструкцією не передбачено інших, окрім визначених інструкцією умов, доставки водія до закладу охорони здоров`я, після відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду не заслуговують на увагу у зв`язку з їх безпідставністю. З відеозапису достеменно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, після чого йому було запропоновано пройти такий огляд в ЗОХ, на що також прозвучала відмова.

Крім цього суд не бере до уваги наданий ОСОБА_1 консультаційний висновок спеціаліста №231 від 23.04.2026, оскільки такий проведено всупереч п.9 розділу ІІ Інструкції, а саме: пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Транспортний засіб зупинений о 18 год. 25 хв., огляд проведений об 23 год. 00 хв., та Висновок підписаний о 23 год. 00 хв.

Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

У відповідності до ст. 23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, суспільну небезпеку керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння для оточуючих осіб, та з метою уникнення вчинення аналогічного правопорушення, беручи до уваги наявність порушення водієм порядку користування правом керування транспортним засобом, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених – передбаченої ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 21, 23, 40-1,ч. 1 ст.130, 256, 265, 280, 283 287, 294, 307, 308 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК