Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №714/645/26 — Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2-а/714/41/26

ЄУН: 714/645/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Костишин Н.Я., секретар судового засідання Ротар М.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА №7000710 від 10.04.2026 р. про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в сумі 3 400 грн. за порушення ч.2 ст.126 КУпАП, а провадження у справі закрити. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він керуючи транспортним засобом самостійно та за власною ініціативою здійснив зупинку на узбіччі, працівники поліції просто зупинилися позаду нього. Оскільки зупинка була добровільною, а не на вимогу поліції, правових підстав для контролю документів та обмеження його прав у поліцейських не було. В оскаржуваній постанові зазначено, що причиною зупинки стала нібито несправність лівого стоп сигналу. Проте ця обставина не зафіксована поліцейськими. Причиною його зупинки на узбіччі дороги була крайня необхідність – того дня на будівництві він отримав травму ока. Окрім цього, тоді ж він підвозив дружину до лікарні у зв`язку з раптовим погіршенням її стану здоров`я, що також обумовлювало необхідність невідкладних дій з його боку. Вважає, що за таких обставин його дії були зумовлені виключно станом крайньої необхідності, спрямовані на усунення реальної небезпеки для здоров`я та не мали на меті порушення правил дорожнього руху.

У судовому засіданні представник позивача Лисеєнко О.О. позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області Гроссу Д.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що позивач ОСОБА_1 правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а постанова є законною, оскільки водій керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху. Щодо доводів позивача, що він діяв в стані крайньої необхідності, то такі викликають обґрунтований сумнів – після зупинки транспортного засобу позивач жодного разу не заявив поліцейському, що він або його дружина потребує невідкладної медичної допомоги. У зв`язку з зазначеним, версія позивача про крайню необхідність є надуманою і такою, що спрямована на уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що постановою серії ЕАІ №7059894 від 10.04.2026 р., винесеною інспектором відділення поліції №4 (м.Герца) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Станіцьким Т.М., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Згідно із змістом постанови, 10.04.2026 р. о 11 год. 32 хв. в м.Герца, вул.Горького, 21, Чернівецького району Чернівецької області, керував транспортним засобом марки «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , в якому не працював задній лівий стоп сигнальний ліхтар, в ході перевірки документів встановлено, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.п.2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

30.04.2026 р. постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постановою Чернівецього апеляційного суду від 29.05.2026 р. постанову Герцаївського районного суду Чернівецької області від 30.04.2026 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 1 ст.72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 7 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом переглянуто відеозапис з реєстратора службового автомобіля поліцейських, наданий відповідачем і з якого вбачається, що транспортний засіб марки «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався з технічною несправністю, а саме – не працював лівий стоп сигнальний ліхтар. Вказані порушення ПДР стали законною підставою для зупинки та перевірки документів ОСОБА_1 .

Отже твердження про безпідставність зупинки та перевірки документів ОСОБА_1 не відповідає фактичним обставинам справи.

Із переглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що поліцейський відрекомендувався, пояснив суть правопорушення, попросив ОСОБА_1 надати для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Однак на законну вимогу інспектора позивач документів не пред`явив. Під час перевірки анкетних даних водія було встановлено, що позивач не має права керування транспортним засобом.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо того, що керування транспортним засобом було зумовлене необхідністю невідкладного доправлення його та дружини до медичного закладу у зв`язку з раптовим погіршенням стану здоров`я.

Такі твердження не знаходять свого підтвердження належними та допустимими доказами і спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Зокрема, під час спілкування з працівниками поліції позивач не повідомляв про будь-яке травмування чи потребу в невідкладній медичній допомозі йому чи дружині та не звертався до поліцейських із проханням сприяти його доправленню до медичного закладу.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про наявність у позивача чи його дружини такого стану здоров`я, що вимагав би термінового медичного втручання або створював стан крайньої необхідності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був обґрунтовано та на законних підставах притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було. Тому відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням вимог, передбачених ч.3 ст.2 КАС України.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст.ст.5, 6, 77, 242, 245, 246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанову серії ЕНА №7000710 від 10.04.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя