Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №644/11306/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/11306/25

Провадження № 2/644/237/26

08.06.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

при секретарі – Книшенко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 644/11306/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

в с т а н о в и в :

01 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі вказаним позовом та просила стягнути ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , у зв`язку з його навчанням, у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісяця, однак не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовом по день закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення 23 річного віку.

В обґрунтування позову посилалася на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано 18.08.2009. У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син – ОСОБА_4 , батьком якого записаний відповідач і який після розірвання шлюбу залишився проживати з нею. ОСОБА_2 за рішенням суду сплачував аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. На цей час ОСОБА_3 є повнолітнім та навчається на денній формі навчання першого року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету Комп`ютерної інженерії та управління Харківського національного університету радіоелектроніки. ОСОБА_2 у добровольчому порядку не бажає надавати матеріальну допомогу на утримання сина, хоча має таку можливість, оскільки є працездатною особою та отримує дохід.

Оскільки син не працює, проходить денну форму навчання то потребує матеріальної допомоги, а оскільки ОСОБА_2 є працездатною особою, інших осіб на своєму утриманні не має то і просила задовольнити позов.

23.12.2025 року ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова прийнято позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та відкрито справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у своєму відзиві позов не визнав та просив відмовити у задоволенні вимоги про стягнення частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, зазначивши, що до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів. Так відповідно до свідоцтва про хворобу № 665 від 04.09.2025 ОСОБА_2 непридатний до служби у поліції у зв`язку з чим з 17.09.2025 його звільнено зі служби з НПУ, також встановлено 25% втрати працездатності на один рік, а отже на цей день він непрацевлаштований та будь-яких доходів та соціальних витрат не отримує перебуваючи на реабілітації після хірургічного втручання, і будь-які навантаження йому протипоказані.

З огляду на викладене вважав вимоги про стягнення аліментів у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісяця необґрунтованими, в той же час вважав доцільним призначити аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що відповідає обставинам справи та рівності прав та обов`язків батьків.

Позивачка у відповіді на відзив зазначила, що відповідач не визнаний особою з інвалідністю, посилання на звільнення з органів поліції не виключає можливості отримувати ним дохід або працевлаштуватись. Відповідач майже 18 років не спілкується з сином, в той час син має вроджене генетичне захворювання, перебуває на обліку у лікарів і ці обставини є достатніми, щоб відповідач надавав матеріальну допомогу повнолітньому сину, який проходить навчання і позбавлений в зв`язку з цим можливості утримувати себе самостійно.

Позивачка про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно, у судове засідання не прибула, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач та його представник ОСОБА_5 про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно у судове засідання не прибули. Представником подано заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 18 серпня 2009 року Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції за актовим записом № 287 вчинено запис про розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 батьками якого записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Відповідно до довідки про навчання № 25/576 виданої 21.10.2025 Харківським національним університетом радіоелектроніки ОСОБА_3 є здобувачем групи КІУКІ-25-5 першого року навчання першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету Комп`ютерної інженерії та управління Харківського національного університету радіоелектроніки. Зарахований наказом № 599Ст. від 09.08.2025, термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.

Відповідно до наданих позивачкою копій медичних документів вбачається, що ОСОБА_3 страждає на вроджене генетичне захворювання, має проблеми з опорно-руховою системою періодично проходячи лікування у лікаря ортопеда, використовує коректор постави та спеціальне ортопедичне взуття, встановлено пролапс мітрального клапану та інші хронічні захворювання. У зв`язку з наявними хворобами звільнявся від фізичного навантаження та фізичного виховання.

Разом з тим, ОСОБА_2 встановлено діагноз полісегментарний остеохондроз поперекового відділу хребта. Стан після оперативного лікування (20.03.2025 видалення кили диску 1.5,S1 задній спондилодез транспедикулярним фіксатором 1.4-1.5-S1 NX Medical) Геамгіома тіла L1. Залишкові явища компресії 1.5,S1 корінців ліворуч. Виражений больовий і міотонічний синдром. Порушення статикомеханічної функції хребта і акту ходьби.

За рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 29/25/2017/В, дата прийняття рішення 22.09.2025, номер рішення 29/25/2017/В) ОСОБА_2 встановлено 25% втрати працездатності на 1 рік.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ч.1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч. 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними віку двадцяти трьох років.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Також, відповідно до п. 20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Згідно з частиною другою ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199, 200, 201цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Вирішуючи спір, суд доходить висновку про наявність підстав до часткового задоволення позову та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки відповідач є особою з обмеженою працездатністю до 22.09.2026, особою з інвалідністю не визнаний, відомостей про неможливість працевлаштування або не отримання доходу за станом здоров`я суду не надав, не має інших аліментних зобов`язань, а отже зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчається за денною формою, враховуючи навчання та стан здоров`я сина, який не має можливості самостійно працювати та забезпечувати себе матеріально, доходів матері недостатньо для належного утримання, яка самостійно не може забезпечити всі побутові та пов`язані з навчанням сина потреби. Відомостей про відсутність можливості сплачувати аліменти, відповідач суду не надав.

Отже суд доходить висновку, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, а тому у даному випадку доцільним буде стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 01.12.2025 та до припинення навчання, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

При цьому, суд не при вирішенні питання про стягнення аліментів відхиляє вимогу позивачки про стягнення не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки ОСОБА_3 є повнолітньою особою.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 968,96 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 229, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 181, 199, 200 СК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з навчанням, у розмірі1/6 частини з усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 01.12.2025 по день закінчення навчання, тобто до 30.06.2029, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 968,96 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне текст рішення складено 08.06.2026 р.

Учасники справи:

Позивачка – ОСОБА_1 – реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Ізмайлов І.К.