Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №341/673/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №341/673/26

Суддя: ВАСИЛЬЦОВА Г. А.

Єдиний унікальний номер 341/673/26

Номер провадження 2/341/683/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Васильцової Г.А.

секретарі – Габлей А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» – адвокат Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст-Капітал» - адвокат Столітній М.М. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 196,00 грн, яка складається з: 1 500,00 грн – сума заборгованості за основним боргом, 10 921,00 грн – сума процентів за користування кредитом, 2 025,00 грн – сума процентів за 54 календарні дні, 750 грн – штрафні санкції, а також витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, в тому числі судові витрати у сумі 2 622, 40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 22 лютого 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1455255 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 1 500,00 грн, зі строком кредитування на 359 днів, періодичність платежів кожні 30 днів. В свою чергу позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість у загальній сумі 15 196,00 грн, яка складається з: 1 500,00 грн – сума заборгованості за основним боргом, 10 921,00 грн – сума процентів за користування кредитом, 2 025,00 грн – сума процентів за 54 календарні дні, 750 грн – штрафні санкції. 24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як фактором, було укладено договір факторингу № 24122024, згідно з умовами якого ТОВ «Слон Кредит» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права грошової вимоги за кредитним договором до боржників, в тому числі і до відповідача. Оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Крім того, вирішено здійснювати розгляд справи у змішаній формі.

Інших заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з?явився, відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач не повідомив суд про причину своєї неявки; відзив на позов не надав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене та згідно ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 22 лютого 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1455255 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису позичальника, шляхом введення одноразового ідентифікатора В312/ а.с.18-22/.

Згідно з умовами кредитного договору загальний розмір кредиту становить 1 500,00 гривень, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, за користування кредитом стандартна ставка складає 2,5 % в день.

Відповідно до п. 2.4. договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами згідно з п.2.1. договору.

Особливості нарахування процентів встановлені п. 1.5.2. договору.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1455255 від 22 лютого 2024 року у період з 22.02.2024 року по 18.12.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами на загальну суму 10 921,00 грн /а.с.42/.

У зазначений період відповідачем здійснено оплату на рахунок первісного кредитора, яка була спрямована на оплату тіла процентів за користування грошовими коштами у сумі 554,00 грн.

Факт отримання кредитних коштів у сумі 1 500,00 грн підтверджено листом ТОВ «Пейтек» від 14 січня 2025 року із зазначенням платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 /а.с.47/, а також інформацією наданою АТ КБ «Приват Банк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів /а.с.69/.

24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24122024, у відповідності до п. 1.1. якого ТОВ «Слон Кредит» передав (відступив) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняв належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників /а.с.23-30/.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу перехід прав вимоги відбувається в день підписання сторонами Акта прийому-передачі відповідного Реєстру боржників.

Акт прийому-передачі реєстру боржників підписаний 24 грудня 2024 року /а.с.35/.

Таким чином, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №1455255 від 22 лютого 2024 року /а.с.45-46/.

Станом на дату укладання договору факторингу від 24 грудня 2024 року №24122024, строк дії договору № 1455255 від 22.02.2024 року не закінчився.

А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25.12.2024 року по 16.02.2025 року (54 календарних дні) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 2 025,00 грн, а саме: 1 500,00 (борг) грн X 2,5% (відсотки) х 54 календарних дні.

Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 1455255 від 22 лютого 2024 року загальною сумою 15 196,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 1 500,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором – 10 921,00 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 54 календарні дні – 2 025,00 грн, штрафних санкцій – 750,00 грн /а.с.42-43/.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

В силу статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15)

Таким чином, якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

У відповідності до статей 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитним договором № 1455255 від 22 лютого 2024 року за основною сумою боргу в розмірі – 1 500,00 грн, нараховані проценти первісним кредитором в розмірі - 10 921,00 грн, нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в розмірі - 2 025,00 грн.

Вимоги позивача в цій частині є доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом суд зазначає наступне.

Пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в частині стягнення штрафу в розмірі – 750,00 грн задоволенню не підлягають в силу пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, якими встановлено звільнення від такого обов`язку позичальників під час воєнного стану.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача заборгованість на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 1455255 в розмірі 14 446,00 грн, з яких:1 500,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу, нараховані проценти первісним кредитором в розмірі 10 921,00 грн, нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в розмірі 2 025,00 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначається у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано суду договір №10/02-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., заявку № 18097 від 12 березня 2026 року до Договору №10/02-2024, де зазначено види робіт та встановлено суму гонорару 10 000,00 грн /а.с.48-53/.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг (зокрема, збір документів, підготовка позовної заяви та подача її до суду), затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат та пропорційність складності справи вартості послуг адвоката, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Крім того, суд зауважує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи, на що вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22

Оскільки позов ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 531,00 грн, виходячи з розрахунку: 14 446,00 грн (розмір задоволених позовних вимог)*2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору)/15 196,00 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» – адвокат Столітній Михайло Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2) заборгованість у загальному розмірі 14 446 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок шість гривень 00 коп.) з яких: 1 500,00 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 10 921,00 грн - нараховані проценти первісним кредитором 2 025,00 грн - нараховані проценти після отримання права вимоги.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2) витрати, пов`язані з отримання правової допомоги в розмірі 10 000 (десять тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 531(дві тисячі п`ятсот тридцять одна гривня 00 коп.)

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 05.06.2026 року.

СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua