Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №199/3486/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/3486/26

(2/199/4222/26)

РІШЕННЯ

іменем України

05.06.2026

м. Дніпро

справа №199/3486/26

провадження № 2/199/4222/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» про відшкодування моральної шкоди, -

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток»

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначивши, що починаючи з 2004 року позивач перебував у трудових відносинах з Державним підприємством «Добропіллявугілля».

Згідно записів трудової книжки з 25.10.2004 працював на ДП «Добропіллявугілля» відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська» (запис 15 трудової книжки).

01.11.2011 Державне підприємство «Добропіллявугілля» реорганізовано шляхом приєднання до орендаря - ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ 37014600). На базі відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» створено і розпочато роботу виробничого структурного підрозділу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Добропільська». Дія трудового договору продовжена згідно ст. 36 КЗпП України (запис 19 трудової книжки).

На підставі наказу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» № 75 від 28.03.2012 було об`єднано 02.07.2012 виробничий структурний підрозділ «шахта «Добропільська» з виробничим структурним підрозділом «шахта «Білицька» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», виробничим структурним підрозділом «шахта «Алмазна» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» в виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (запис 20 трудової книжки).

Реорганізація вказаного підприємства відбувалась неодноразово, у тому числі шляхом виділу та перетворення у самостійні юридичні особи.

25.01.2021 ОСОБА_1 було звільнено за переводом до ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропілля-видобуток», а 26.01.2021 прийнято на дане підприємство за переводом (запис 26 трудової книжки).

25.01.2022 ОСОБА_1 було звільнено за станом здоров`я згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України (запис 27 трудової книжки).

27.12.2022 складений акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, затверджений начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Король В., яким ОСОБА_1 встановлені професійні захворювання: хронічна радикулопатія L5 S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом; хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмофіброз, ЛН І ст.

26.01.2023 ОСОБА_1 був вперше оглянутий на МСЕК за професійними захворюваннями. Було встановлено первинно за сукупністю 60% втрати професійної працездатності, безстроково, з них 35% хронічна радикулопатія 15% по хр. бронхіту, 10% (повторно) по трудовому каліцтву 27.11.2018, безстроково.

Первинно визнано інвалідом 3 групи за професійними захворюваннями.

Визначена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування за наслідками профзахворювань, санаторно-курортне лікування про проф. радикулопатії.

За висновками про умови та характер праці позивачу протипоказана важка фізична підземна праця, вимушене положення тулуба, підземні та шкідливі умови праці.

При встановленні відсотку втрати професійної працездатності була врахована виробнича травма, яка сталась 27.11.2018 під час роботи у виробничому структурному підрозділі «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля».

Факт трудового каліцтва підтверджується Актом №20 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, затверджений 29.11.2028.

Таким чином, ОСОБА_1 відчуває суттєві незручності, свою неповноцінність, постійне хвилювання, емоційну напругу, що призводить до погіршення стосунків з оточуючими. Позивачу доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки порушені нормальні життєві зв`язки, що викликає негативні емоції та переживання, суттєво позначається на психологічному стані, тому вважає за необхідне звернутись з даною позовною заявою.

Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у 450 000,00 грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходить із тривалості та глибини моральних та фізичних страждань, тяжкості захворювань і безлічі негативних наслідків для нього, які виникли внаслідок отримання професійних захворювань, а також незворотності значного погіршення стану здоров`я.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 450 000,00 грн.

Ухвалою суду від 24.03.2026 відкрито провадження по справі, розгляд якої визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Розгляд (формування та зберігання) судової справи проводиться в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Так, 10.04.2026 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Сидорченко В.С. просив відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, оскільки відповідачем було проведено вивчення особистої картки позивача, за результатами вивчення якої було встановлено, що позивач 11 місяців 29 днів, з 26.01.2021 по 25.01.2022, дійсно працював на ВП «ШУ «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля – видобуток». Утім, за даний період праці позивач використав - 55 календарних днів щорічної відпустки, 109 днів знаходився на лікарняному, 13 днів був відсутній у звязку з викликами за повісткою до суду. З урахуванням наведеного, шляхом підсумку загального часу відсутності позивача на роботі, вбачається, його безпосередня відсутність на робочому місці, протягом 5 місяців 27 днів. Фактичні дні виходу позивача на роботу становлять 130 днів.

Згідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 № 246, за час своєї роботи в ВП «ШУ «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля – видобуток», позивач не надавав достовірну інформацію про динаміку захворювань, не вживав заходів щодо лікування захворювань на ранніх стадіях, не звертався до лікувальних закладів щодо лікування, усунення захворювань. Динаміка захворювань не спостерігалась. За результатами проведених щорічних медичних оглядів за період своєї роботи з 2021 по 2022 роки визнавався придатним до роботи в підземних умовах.

Дана обставина підтверджується складеним актом розслідування професійного захворювання за формою П-4 у пункті 17.

Відповідач завжди дотримується принципу законності під час здійснення своєї господарської діяльності, вважає що причиною виникнення обставини за якою позивачу було завдано шкоди, що в свою чергу призвело до виникнення у позивача профзахворювання, є саме недостовірні відомості, які були зазначені у медичних довідках, відповідальними особами лікувального закладу, оскільки ті професійні захворювання, які зазначає позивач у своїй позовній заяві не можуть виникати раптово та повинна спостерігатися певна динаміка щодо виникнення зазначених захворювань, що в свою чергу є одним із завдань та прямим обов`язком лікувального закладу, який зобов`язаний відображати у медичних документах достовірну інформацію та встановлювати придатність працівника до роботи з урахуванням умов праці останнього.

З незрозумілих причин, виходячи зі змісту позовних вимог, вбачається вимога позивача, щодо стягнення моральної шкоди лише з ДП «Добропіллявугілля–видобуток», та залишається незрозумілою його позиція, стосовно не пред`явлення вимог до попередніх роботодавців - ДП «Добропіллявугілля», ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», на яких останній пропрацював майже все своє життя, та на яких у ОСОБА_1 фактично почався розвиток професійного захворювання, який було встановлено – у відповідності до наданої позивачем довідки МСЕК.

Крім того, у вищевказаній довідці МСЕК, що була видана ОСОБА_1 відсутній висновок про те, що внаслідок цього ушкодження здоров`я, крім стійкої втрати працездатності, МСЕК встановила позивачу ще і наявність факту моральної шкоди, а отже і підстави для подання позову про її відшкодування відсутні.

Також, позивач у позові зазначає, що ним отримано травму, внаслідок чого йому завдано матеріальної та/або моральної шкоди. Водночас, відповідно до наявних матеріалів справи та доказів, нещасний випадок, на який посилається позивач, стався на іншому підприємстві - ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» , та не пов`язаний із виконанням трудових обов`язків у ДП «Добропіллявугілля – видобуток».

У зв`язку з вищевикладеним, ДП «Добропіллявугілля – видобуток» є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки: не було роботодавцем ОСОБА_1 у момент настання нещасного випадку (та не є тим роботодавцем, на якому стався випадок); не здійснювало організацію робіт, під час яких позивачем було отримано травму. Відповідальність за шкоду, завдану працівникові, несе саме той суб`єкт, з яким пов`язаний нещасний випадок та який зобов`язаний забезпечувати безпечні умови праці, а саме - ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». Отже, у ДП «Добропіллявугілля-видобуток» немає обов`язку щодо відшкодування шкоди у даному випадку.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ДП «Добропіллявугілля-видобуток» у період з 26.01.2021 по 25.01.2022, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Наказом № 15 від 25.01.2022 ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я за станом здоров`я згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 27.12.2022, затвердженого начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Король В.І. 28.12.2022, ОСОБА_1 встановлено основний діагноз: 1) хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом; 2) хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І (один) ст.; 3) супутній: викривлення носової перетинки.

У пункті 15 Акту встановлено, що раніше хронічних професійних захворювань у ОСОБА_1 виявлено не було.

Згідно з пунктом 17 даного Акту, професійне захворювання виникло за таких обставин: 1) вплив на потерпілого несприятливих виробничих факторів, а саме: фізичні навантаження, робоча поза, пил; 2) несвоєчасне направлення робітника зі стажем роботи у шкідливих умовах >10 років на додаткові обстеження, консультації та оздоровчі заходи в спеціалізовані ЛПЗ; 3) недосконалість технологічного процесу (не ефективна робота зрошувальної системи).

У пункті 18 Акту вказано, що причинами виникнення професійних захворювань є те, що за період роботи гірником підземним на ДВАТ«Шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля» (2002 р.), гірником підземним на ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Доброніллявугілля» (2004 2009 р.р.), прохідником на ВП «Шахта «Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» (2009-2011р.р.), прохідником на ВСП «Шахта «Добропільська» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (2011-2012 р.р.), прохідником на шахті «Добропільська» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК |Добропіллявугілля» (2012 – 2015 р.р., 2019 – 2021 р.р.), прохідником на шахті «Алмазна» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (2015-2019 р.р.), прохідником на шахті «Добропільська» ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» (з 26 01.2021 по 25.01.2022) піддавався впливу несприятливих виробничих факторів.

Працюючи прохідником на дільниці підготовчих робіт №2 шахти «Добропільська» ВП _ «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля- видобуток» ОСОБА_1 виконував комплекс робіт по зведенню тимчасового і постійного кріплення, укладання та зняття рейкового шляху, монтаж, демонтаж транспортування, пересування, встановлення обладнання в зоні забою і виробках, прилеглих до забою, доставка вантажів та матеріалів у вагонах та на площадках, навантаження, вивантаження матеріалів і обладнання у гірничих виробках біля забою, підривка грунту, зачистка виробки, анкерування виробки, монтажу протипожежного та вентиляційного ставів.

Також у п. 18 Акту наявна інформація щодо розвитку профзахворювань, згідно якої вбачається, що за період роботи на ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» ОСОБА_1 визнавався придатним до роботи у підземних умовах. Розвиток хронічної радикулопатії почався з вересня 2021 року, а хронічного бронхіту – листопада 2021 року під час звернення до КНП «Добропільська ЛІЛ».

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.01.2023, серії 12 ААВ №216411, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено третю групу інвалідності, безстроково. Причина інвалідності: професійне захворювання. Висновок про умови та характер праці: протипоказана важка фізична праця, вимушене положення тулуба, підземні та шкідливі умови праці.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 26.01.2023, серії 12ААА №120177, ОСОБА_1 , встановлено безстроково всього 60% втрати професійної працездатності, з них 35% - первинно по профрадикулопатіїя; 15% - первинно по хронічному бронхіту; 10% - повторно по трудовому каліцтву 27.11.2018.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави.

Стаття 46 Конституції України закріплює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно до вимог частин 1-4 статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Роботодавець повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників.

Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно достатті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії. Дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15.

Трудове законодавство не містить положень про звільнення підприємств з небезпечними й тяжкими умовами праці від відшкодування моральної шкоди, завданої їх працівникам такими умовами.

Вищезазначені вимоги законодавства, а також роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 із змінами від 25.05.2001 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

В даному випадку ушкодження здоров`я та професійне захворювання пов`язане з виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство).

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Суд при цьому зазначає, що добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 2ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Суд вважає, що факт втрати професійної працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

У даному випадку, надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд не може погодитися з тим, що ДП «Добропіллявугілля–видобуток» є неналежним відповідачем у справі, оскільки, як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 27.12.2022, затвердженого начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Король В.І. 28.12.2022, за період роботи на ВП «Шахтоуправління «Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» ОСОБА_1 визнавався придатним до роботи у підземних умовах. Розвиток хронічної радикулопатії почався з вересня 2021 року, а хронічного бронхіту – листопада 2021 року під час звернення до КНП «Добропільська ЛІЛ», тобто за період перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем ДП «Добропіллявугілля–видобуток» (у період з 26.01.2021 по 25.01.2022).

Одночасно, визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг, інтенсивність і тривалість страждань, той факт, що професійна працездатність у зв`язку з професійним захворюванням втрачена на 60 % (35% - первинно по профрадикулопатіїя; 15% - первинно по хронічному бронхіту; 10% - повторно по трудовому каліцтву 27.11.2018) та позивача визнано інвалідом 3 групи, що не виключає погіршення стану його здоров`я в майбутньому.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд також приймає до уваги стаж роботи на підприємстві відповідача з 26.01.2021 по 25.01.2022, причини виникнення хронічного професійного захворювання у позивача, вказані в акті розслідування від 28.12.2022, той факт, що позивач протягом життя працював в умовах, де також піддавався впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, рівні та концентрації яких перевищували нормативні, стан його здоров`я, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а тому, виходячи з принципів розумності та об`єктивності, вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.

Частина 6 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, становить 800,00 грн (3 600,00 грн. х 100 000,00 грн. : 450 000,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273,279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» на користь держави судовий збір в розмірі 800 (одна тисяча) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 05 червня 2026 року.

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

відповідач Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток», код ЄДРПОУ 43895975, місце знаходження – пр. Шевченка, буд. 2, м. Добропілля, Донецька область, 85001.

Суддя О.Б.Подорець