Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №766/3430/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/3430/26 Головуючий у 1-й інстанції: Булах Є.М.

Номер провадження: 22-ц/819/995/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс",

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 01 травня 2026 року, постановлену суддею Булах Є.М., в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (скорочене найменування - ТОВ "Діджи Фінанс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Діджи Фінанс"заборгованість за кредитним договором № 2003235851 від 23 серпня 2013 року у розмірі 68 479 грн 36 коп.; у порядку розподілу судових витрат стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Діджи Фінанс"судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01 травня 2026 року позов ТОВ "Діджи Фінанс" повернуто позивачу на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду ТОВ "Діджи Фінанс" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 01 травня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Воронцова Л.П., судді: Майданік В.В., Склярська І.В.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 18 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження.

25 травня 2026 року матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 26 травня 2026 року справу призначено в суді апеляційної інстанції в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення порушує право позивача на доступ до правосуддя, оскільки ухвалою від 08 квітня 2026 року суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху, зобов`язавши позивача конкретизувати склад та розмір позовних вимог із зазначенням їх складових та підстав нарахування; надати докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 177 ЦПК України). Ухвалу суду від 08 квітня 2026 року доставлено позивачу до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 23 квітня 2026 року. 28 квітня 2026 року у межах встановленого ухвалою суду строку для усунення недоліків представник позивача засобами поштового зв`язку надіслав заяву про усунення недоліків № 1445/Вих-156, яка містила конкретизацію складових заборгованості, розмір та період її нарахування, підстави для стягнення, а також копію позовної заяви для вручення відповідачу судом. Оскільки відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний Суд", а місце його проживання зареєстровано на тимчасово окупованій території, скаржник позбавлений можливості надати докази надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки ТОВ "Діджи Фінанс" оскаржує ухвалу про повернення заяви позивачеві (пункт 6 частини першої статті 353 ЦПК України), то відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд цієї справи проводиться без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

2. Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та четвертою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2026 року ТОВ "Діджи Фінанс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08 квітня 2026 року позовну заяву ТОВ "Діджи Фінанс" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не викладено всіх обставин та не зазначено доказів на їх підтвердження, зокрема не конкретизовано склад та розмір позовних вимог із зазначенням їх складових та підстав нарахування, а також не додано доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу поданих до суду документів засобами поштового зв`язку, чим порушено абз. 1 частини першої статті 177 ЦПК України.

Вказану ухвалу суду отримано представником позивача в електронному кабінеті 23 квітня 2026 року та на час постановлення оскаржуваної ухвали недоліки, вказані в ухвалі суду від 08 квітня 2026 року про залишення заяви без руху, позивачем (представником) не усунуто.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01 травня 2026 року позовну заяву ТОВ "Діджи Фінанс" визнано неподаною та повернуто позивачеві на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

В апеляційній скарзі ТОВ "Діджи Фінанс" посилається, зокрема, на подання засобами поштового зв`язку заяви про усунення недоліків № 1445/Вих-156 від 28 квітня 2026 року, тобто у межах встановленого ухвалою суду строку для усунення недоліків.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно з частиною дев`ятою статті 43 ЦПК України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Позовна заява ТОВ "Діджи Фінанс"сформована у підсистемі "Електронний суд", тому заяву про усунення недоліків з додатками позивачем мало бути подано виключно в електронній формі, оскільки дозволу на їх подання в паперовій формі суд першої інстанції заявнику не надавав.

Схожі висновки викладені в ухвалах Верховного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 759/22881/23, провадження № 61-3490ск25, від 22 січня 2026 року у справі № 214/10277/23, провадження № 61-9946ск24.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з огляду на таке.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (абзац перший частини першої статті 185 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції повернув позовну заяву позивачу з огляду на те, що останній не конкретизував склад та розмір позовних вимог та не виконав процесуальний обов`язок подати до суду докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, визначений частиною першою статті 177 ЦПК України.

Так, вимоги до позовної заяви визначено статтею 175 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено складові кредитної заборгованості відповідача та до позовної заяви долучено виписку із особового рахунку відповідача та розрахунок заборгованості за кредитом, що дозволяє суду здійснити перевірку зазначеного позивачем розміру заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не може бути підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачеві.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Тобто, визначення кола учасників справи, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року).

На стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред`явлених позовних вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті.

До подібних висновків Верховний Суд дійшов у постановах: від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19 (провадження № 61-2192св20); від 25 січня 2021 року у справі № 308/13063/19 (провадження № 61-7912св20); від 06 грудня 2023 року у справі № 337/804/23 (провадження № 61-12848св23).

Повертаючи позовну заяву ТОВ "Діджи Фінанс" через невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху з підстав не зазначення періоду виникнення кредитної заборгованості відповідача, її розміру, складових, підстав нарахування, суд першої інстанції вищезазначеного не урахував, внаслідок чого припустився надмірного формалізму у трактуванні національного процесуального законодавства, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ є неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Крім того, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги щодо безпідставності покладення на позивача обов`язку щодо надання доказів надсилання відповідачу ОСОБА_1 копій поданих до суду документів, з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2025 року № 376, Великокопанівська сільська територіальна громада з Херсонського району Херсонської області з 24 лютого 2022 року є тимчасово окупованою територією.

Судом встановлено, що на сайті АТ "Укрпошта" міститься інформація про тимчасове припинення роботи поштових відділень у с. Великі Копані у зв`язку з чим можливість направити листа на адресу відповідача відсутня.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач об`єктивно не мав можливості надати суду докази надсилання копій позовної заяви з доданими документами рекомендованим листом.

Після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, будь-яких змін в аспекті виключень (спрощень) у процедурі подання позовних заяв суб`єктами владних повноважень до осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території чи у зоні ведення бойових дій до КАС України не вносилося.

Поряд із цим, пункт 19 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, яким встановлено особливості судових викликів та повідомлень, визначає, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Статтею 1-1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" від 12 серпня 2014 року № 1632-VII встановлено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення сторона у справі вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною першою статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

З викладеного вбачається, що суд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона позивача щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду позовної заяви, зокрема, щодо учасників процесу, місце проживання (перебування) яких знаходиться на тимчасово окупованій території чи у зоні ведення бойових дій.

Водночас, суд першої інстанції, будучи обізнаним про те, що відповідач не зареєстрував електронний кабінет і перебуває на тимчасово окупованій території, на якій не функціонує відділення АТ "Укрпошта", що виключає можливість надсилати листи, поклав на позивача обов`язок з надання доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача листом з описом вкладення, який неможливо виконати, враховуючи обставини, що є визначальним у цій справі.

Таким чином, ненадання позивачем доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у спірних правовідносинах, за наявної можливості у суду застосовувати визначені процесуальним законом засоби комунікації, не може позбавляти права позивача на подання позовної заяви та обмежувати, у цьому випадку, його право на звернення до суду.

Колегія суддів також зауважує, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 вересня 2023 року у справі № 200/4381/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №200/3924/22, від 24 липня 2025 року у справі № 280/7629/24, від 28 січня 2026 року у справі № 280/3132/25.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з допущеним судом першої інстанції порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 01 травня 2026 року скасувати, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді: В.В. Майданік

І.В. Склярська