Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №601/3063/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/3063/25Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А.

Провадження № 22-ц/817/452/26 Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

з участю секретаря — Панькевич Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі, без участі сторін, цивільну справу №601/3063/25 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 20 січня 2026 року, ухвалене суддею Коротичем І.А., дати складення повного тексту не зазначено, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Західна агровиробнича компанія» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 та ТОВ «Профагротрейд» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних посилається на те, що 10.09.2013 ТОВ «Агро-Лан» уклало з ОСОБА_3 (новий власник земельної ділянки ОСОБА_2 ) договір оренди землі № б/н, на підставі якого набуло право оренди земельної ділянки площею 2.5696 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0107, яка розташована на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області. Додатковими угодами від 10.10.2017 та 31.01.2018 до Договору (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) сторону Орендаря змінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Згідно з пунктом 8 додаткової угоди № б/н від 31.01.2018, вона укладена строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору від 31.01.2025, а після закінчення цього строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Строк договору сплив 31.01.2025.

02.12.2025 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» надіслало ОСОБА_2 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідач не надала, тобто не скористалася правами, передбаченими ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечила проти продовження Договору на новий строк. Однак, на право оренди спірної земельної ділянки проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 58486754, оскільки ОСОБА_2 уклала договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача, з ТОВ «Профагротрейд». З урахуванням того, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія»» належно виконувало свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором строк повідомило орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, воно має право на поновлення договору, на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 20.01.2026 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» подало на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зокрема зазначає, що відповідно до частин другої, п`ятої статті 33 «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, вказує, стаття 33 Закону України «Про оренду землі» визначає єдиний можливий алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

Зазначає, що подана відповідачем заява від 03 червня 2024 року не може розцінюватися як відповідь на лист-повідомлення орендаря про поновлення договору оренди землі, оскільки вона була складена та направлена за пів року до того, як орендар реалізував своє переважне право та надіслав лист-повідомлення у грудні 2024 року. Заява фізично не могла бути реакцією на лист-повідомлення, не містить жодного посилання на його отримання, не аналізує поданий проект додаткової угоди та не містить рішення, прийнятого за результатами розгляду звернення орендаря, як того вимагає стаття 33 Закону України «Про оренду землі». Закон прямо зобов`язує орендодавця у місячний строк після отримання листа-повідомлення орендаря розглянути його, перевірити проект додаткової угоди, за необхідності узгодити істотні умови та направити орендарю лист-повідомлення про прийняте рішення. Вважає, що заява від 03.06.2024 є лише загальним повідомленням про небажання продовжувати договір, зробленим до моменту, коли орендар звернувся із реалізацією свого переважного права, і тому не створює жодних юридичних наслідків у процедурі поновлення договору.

Стверджує, що відповідач фактично проект додаткової угоди не розглянула, жодних обґрунтованих заперечень щодо умов додаткової угоди не висловила, тобто явно безпідставно відмовила позивачу в укладанні Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Зокрема зазначає, що вона не отримувала Лист-повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі від 10.09.2013 року вих.№ 2830 від 02.12.2024, доказом чого є відсутність рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відображенням інформації про неї як отримувача.

Звертає увагу, що чинною правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові Касаційного господарського суду у справі №911/1284/23 від 17.07.2024, передбачено, що за умови позиції орендаря щодо направлення повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк засобами поштового зв`язку - рекомендованим листом, з його боку підлягає наданню:

- за умови отримання адресатом поштової кореспонденції: опис вкладення до рекомендованого листа, розрахункова квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відображенням інформації про особу отримувача;

- за умови неотримання адресатом поштової кореспонденції, надісланої за належною адресою орендодавця: опис вкладення до рекомендованого листа, розрахункова квитанція, саме поштове відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відмітками поштового відділення щодо причин його невручення.

Вказує, що орендар, реалізовуючи зазначений обов`язок щодо повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди разом із проектом додаткової угоди (за частиною другою, частиною третьою статті 33 Закону України «Про оренду землі») також повинен усвідомлювати необхідність документального підтвердження виконання такого обов`язку.

Крім того, звертає увагу на те, що орендар не належно та не добросовісно виконує покладені на нього Договором оренди землі від 10.09.2013 обов`язки. Зокрема, орендар сплачував орендну плату із пропущенням строків, визначених Договором оренди землі, та в значно нижчому розмірі. Вказує, що для належного захисту своїх прав та інтересів була змушена звертатися до Кременецького районного суду Тернопільської області із позовними заявами про стягнення заборгованості по орендній платі. Згідно з рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 26.06.2024 у справі №601/831/24 з позивача, ТОВ «Західна агровиробнича компанія», стягнуто заборгованість по орендній платі за 2023 рік. Крім того, рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 27.11.2025 у справі №601/2529/25, що було залишено без змін Тернопільським апеляційним судом, із ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на її користь стягнуто заборгованість по орендній платі за 2024 рік. Таким чином, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» систематично не сплачує орендну плату у належному розмірі і з пропуском строків, погоджених сторонами.

В судове засідання сторони по справі, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з`явилися.

13 травня 2026 року від відповідачки ОСОБА_2 , представників ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ТОВ «Профагротрейд» надійшли заяви, в яких вони просили здійснювати розгляд справи у їх відсутності.

У відповідності до вимог ст.ст.130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторін по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 445920217 вбачається, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 2.5696 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0107, яка розташована на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 644, виданий 26.05.2023, завіреного приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Ковтунович О.П., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

10.09.2013 між ОСОБА_3 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, було укладено договір оренди землі (далі Договір), відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Плосківської сільської ради, площею 2.5696 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0107.

Пунктом 8 вказаного Договору передбачено, що він укладений на 5 років. Після закінчення строку дії договору оренди орендар має переважне право поновити їх на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За пунктом 36 Договору зміна його умов можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 37 Договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

10.10.2017 та 31.01.2018 між ОСОБА_3 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як новим орендарем було укладено додаткові угоди (про зміну сторони та внесення змін до договору оренди від 10.09.2013), відповідно до умов якого орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в Договорі оренди.

Пунктом 4.1 сторони домовилися внести наступні зміни у Договори оренди землі в п.8 та викласти його в наступній редакції: договори укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі неї є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право оренди земельної ділянки площею 2.5696 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0107, яка розташована на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, на підставі вказаного вище договору оренди землі було зареєстровано 23.05.2015, номер запису про інше речове право: 9771944 за ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

18.07.2023 ОСОБА_2 надіслала ТОВ «Західна агровиробнича компанія» заяву про те, що вона є новим власником земельної ділянки площею 2.5696 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0107, яка розташована на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області (попередній власник ОСОБА_3 ). Також вказала для сплати орендної плати свої реквізити та адресу.

03.06.2024 відповідач ОСОБА_2 надіслала ТОВ «Західна агровиробнича компанія» заяву про те, що повідомляє про свій намір не продовжувати строк дії договору оренди землі, який закінчується 31.01.2025, оскільки її, як орендодавця, не влаштовують істотні умови Договору, які вони пропонують. Просить на протязі 3-х днів після закінчення терміну дії договору повернути їй земельну ділянку та надіслати Акт прийому-передачі земельної ділянки.

10.06.2024 позивач отримав зазначену заяву за довіреністю, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ТОВ «Західна агровиробнича компанія» 02.12.2024 направило відповідачу лист-повідомлення «Про намір продовжити дію Договору оренди земельної ділянки № б/н від 10.09.2013», згідно якого позивач повідомив про намір поновити дію Договору оренди земельної ділянки від 10.09.2013 (земельна ділянка площею 2.5696 га, згідно витягу ДЗК площа складає: 2.5696 га, кадастровий номер земельної ділянки 6123485600:01:001:0107, яка розташована на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області), право оренди за яким зареєстроване відповідно до вимог чинного на момент укладення договору законодавства України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.05.2015 номер запису про інше речове право: 9771944. Просить підписати додаткову угоду на поновлення дії Договору оренди земельної ділянки №б/н від 10.09.2023 та направити по одному екземпляру.

Вказаний лист-повідомлення з проектом додаткової угоди було відправлено відповідачу 19.12.2024, що підтверджується копією опису вкладення листа та трекінгом № 0505207549864.

31.01.2025 строк договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» закінчився.

31.01.2025 між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «Профагротрейд» був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, площею 2.5696 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0107.

31.01.2025 орендодавцем ОСОБА_2 передано, а орендарем ТОВ «Профагротрейд» прийнято в оренду земельну ділянку площею 2.5696 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0107, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується актом прийому передачі земельної ділянки від 31.01.2025.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 445920217 вбачається, що право оренди земельної ділянки площею 2.5696 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0107, на підставі вказаного вище договору оренди землі було зареєстровано 05.02.2025, номер запису про інше речове право: 58486754.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутнє волевиявлення орендодавця на укладення договору оренди землі, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди. Крім того, позивач направив відповідачу повідомлення про намір поновити договір оренди з порушенням строків, передбачених умовами договору оренди.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Згідно п.п.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає в повній мірі.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 у справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

У частині четвертій статті 124 ЗК передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України «Про оренду землі».

Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення (абзац 4 Розділу IX перехідні положення Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина шоста статті 33 цього Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частинами восьмою-дев`ятою статті 33 цього Закону додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палата Верховного Суду 22.09.2020 у справі №313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) зроблено висновок, що:

«статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Близький за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди».

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно п.4.1 додаткової угоди від 31.01.2018, укладеної між ОСОБА_3 (попереднім власником земельної ділянки №6123485600:01:001:0107) та ТОВ «Агро-Лан», орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Останнім днем строку направлення вказаного листа-повідомлення було 31.10.2024, тобто за 3 місяці до закінчення строку дії договору. Однак, позивач посилається на лист-повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі від 10.09.2013, який датований 02.12.2024 та відправлений відповідачу 19.12.2024, тобто з порушенням передбачених договором оренди строків.

В свою чергу відповідачка ОСОБА_2 завчасно, а саме 03.06.2024 надіслала ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення, яким повідомила, що вона заперечує в поновленні договору оренди. Дане повідомлення позивач отримав 10.06.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

З огляду на наведене вище, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що відповідачка порушила норми законодавства щодо належного повідомлення позивача про відсутність наміру продовжувати договорів оренди.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що подані відповідачкою листи не можуть вважатися належними та обґрунтованими доказами відмови від поновлення договору, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі», то колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, ст.33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення.

Разом з тим, ЗУ «Про оренду землі» не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

Згідно зі змістом направлених позивачу орендодавцем повідомлень, ОСОБА_2 вказувала на те, що її не влаштовують істотні умови Договору, які пропонує позивач.

На думку колегії суддів, зміст вказаних повідомлень беззаперечно свідчить не лише про небажання продовжувати оренду землі з позивачем, а й про причини.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що, отримавши вказані повідомлення, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» запропонувала відповідачці інші, сприятливіші для орендодавця умови оренди землі.

З огляду на наведене вище, під час апеляційного розгляду не встановлено порушення переважного права ТОВ «Західна агровиробнича компанія», оскільки ОСОБА_2 у встановленому законом порядку вказала на відсутність наміру продовжувати договірні відносини оренди землі з позивачем, в тому числі з підстав, викладених у повідомленні, що беззаперечно свідчить про відсутність її волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з позивачем.

У своїх постановах від 28.05.2024, справа №604/648/23, та від 28.09.2020 року, справа № 272/440/18, Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне залишити без змін рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 20.01.2026, а апеляційну скаргу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» — без задоволення.

Керуючись ст.ст.374, 375, 367, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» - залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 20 січня 2026 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 25 травня 2026 року.

Головуючий

Судді