Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №585/1692/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/1692/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Машина І. М.

Номер провадження 33/816/1248/26 Суддя-доповідач Джепа Г. В.

Категорія 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Джепа Г. В., за участю секретаря судового засідання Кислої Ю. М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Конюшенка Дениса Борисовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 585/1692/26 за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Конюшенка Дениса Борисовича на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.05.2026, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП,

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.05.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців. Звільнено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Судом зазначено, що з протоколу про адміністративне правопорушення від 23.04.2026 року серії ЕПР1 №648021 вбачається, що 23.04.2026 о 12:19:00 в м. Ромни по вул. Сумська, 1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем TOYOTA LAND CRUISER н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості рух, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем CHEVROLET VOLT н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, тілесних ушкоджень ніхто не отримав, чим порушив п.13.1, 12.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

11.05.2026 захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Конюшенко Денис Борисович звернувся з апеляційною скаргою в якій просив змінити постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.05.2026 в частині накладеного адміністративного стягнення. Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що ОСОБА_1 є чинним військовослужбовцем Збройних Сил України. В умовах воєнного стану та виконання ним обов`язків військової служби (зокрема, виконання бойових завдань командира, про що зазначено у суді першої інстанції), наявність права керування транспортними засобами є критично необхідною для виконання службових (бойових) обов`язків та захисту Батьківщини. Позбавивши ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, суд першої інстанції фактично унеможливив повноцінне виконання ним завдань командування, чим порушив баланс публічних та приватних інтересів.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що під час розгляду справи ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, надав правдиві пояснення щодо обставин ДТП. Відповідно до ст. 34 КУпАП, щире розкаяння є обставиною, що пом`якшує відповідальність. Водночас, обставин, що обтяжують відповідальність (ст. 35 КУпАП), судом не встановлено та в матеріалах справи не міститься. ДТП мало виключно матеріальні наслідки (незначні пошкодження бампера та кришки багажника), потерпіла особа претензій до ОСОБА_1 не мала, тілесних ушкоджень не завдано. Відшкодування шкоди перебуває в процесі вирішення через страхову компанію.

Крім зазначеного вище, апелянт посилається на грубі процесуальні порушення в тексті оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Конюшенко Д. Б. в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити, змінити постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.05.2026 в частині накладеного адміністративного стягнення та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду був повідомлений. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Конюшенко Д. Б. вважає за можливим здійснювати апеляційний розгляд у відсутність його підзахисного.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась.

Мотиви суду.

Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Конюшенка Д. Б., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на належних та допустимих доказах, наявних у матеріалах справи, яким судом надано належну оцінку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди, встановлені судом першої інстанції, підтверджуються:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648021 від 23.04.2026;

- рапортом працівника поліції від 23.04.2026 року про надходження повідомлення зі служби 102 про те що сталося ДТП з потерпілим;

- схемою до протоколу огляду місця ДТП від 23.04.2026 року;

- відеозаписом події, що був здійснений на технічний засіб відеозапису 943, при перегляді якого вбачається місце вчинення ДТП;

- письмовими поясненнями учасників та іншими матеріалами справи.

Таким чином, підстав для скасування постанови суду в частині висновку про винуватість ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає.

Разом із тим доводи апеляційної скарги щодо надмірної суворості призначеного адміністративного стягнення заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція ст. 124 КУпАП передбачає альтернативні види адміністративного стягнення: штраф або позбавлення права керування транспортними засобами.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено. Крім того як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України та для виконання службових обов`язків використовує право керування транспортними засобами, повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, а наслідки дорожньо-транспортної пригоди обмежилися заподіянням механічних пошкоджень транспортним засобам без спричинення шкоди життю чи здоров`ю осіб.

Враховуючи викладене вище апеляційний суд дійшов висновку, що застосоване судом першої інстанції стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців не повною мірою відповідає принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності.

За встановлених обставин мета адміністративного стягнення, визначена ст. 23 КУпАП, може бути досягнута шляхом застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП.

У зв`язку з викладеним апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції — зміні в частині призначеного адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 124, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Конюшенка Дениса Борисовича задовольнити.

Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.05.2026 щодо ОСОБА_1 змінити в частині призначеного адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

В іншій частині постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01.05.2026 щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Роз`яснити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Роз`яснити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Джепа