Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №585/3258/17 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/3258/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/816/37/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - 333

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

Судді-доповідача - ОСОБА_3 ,

суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_6

прокурорів – ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченої – ОСОБА_9

захисника – ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в м. Суми, у режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 березня 2021 року, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, з вищою освітою, розлучену, працюючу начальником відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, зареєстровану в АДРЕСА_1 , проживаючу в АДРЕСА_2 , раніше не судиму,

визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , в якій останній просив вирок Роменського міськрайонного суду від 10 березня 2021 року відносно ОСОБА_9 , скасувати через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, безпідставне виправдання. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

Також, прокурор просив викликати і допитати в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо обізнаності та надання вказівок ОСОБА_9 підписати документи про прийом вікон та сплату за них грошових коштів та дослідити письмові докази.

Даним вироком ОСОБА_9 визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. ст. 366 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.

Речові докази вирішено зберігати у матеріалах кримінального провадження.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що за результатом розгляду даної справи, суд першої інстанції дійшов висновку про не доведеність об`єктивної сторони злочину, який інкримінувався ОСОБА_9 , а саме, її умислу, відсутність в обов`язках останньої необхідності перевіряти матеріальні цінності та невірно сформованого обвинувачення щодо поняття іншого службового підроблення. При цьому, суд врахував показання свідків лише зі сторони, яка не підтверджує факт умислу та обов`язок здійснювати перевірку матеріальних цінностей, а показанням, які свідчать про обізнаність ОСОБА_9 щодо відсутності вікон, взагалі не надав правової оцінки.

Так, судом не надана оцінка показам свідка ОСОБА_11 , який зазначав, що йому головний бухгалтер відділу ОСОБА_12 принесла для підпису пакет документів щодо отримання грошових коштів та оплати за металопластикові вікна. При цьому, остання зазначала, що ОСОБА_9 зателефонувала їй та пошепки (так як була на сесії міської ради) надала вказівку про необхідність підписання зазначених документів. Свідок ОСОБА_12 пояснювала, що ОСОБА_9 знала, що ОСОБА_11 підпише накладну та платіжні доручення, всі ці питання з нею обов`язково узгоджувались, і без цього документи не підписувались. Аналіз показів зазначених осіб свідчить про те, що ОСОБА_9 безпосередньо надала вказівку на підписання видаткової накладної про прийняття вікон та платіжних доручень на сплату грошей ОСОБА_11 та знала, що останній ці документи підписав.

Крім того, згідно фактичних даних встановлено, що договір на закупівлю метало пластикових вікон був підписаний 20 грудня 2016 року, на наступний день, згідно показів юриста - ОСОБА_13 , остання вже підготувала, зареєструвала та надала на підпис (поклала у відповідну папку) договір на зберігання та Акт приймання-передачі до нього. За вказаними документами майно передається саме 21 грудня 2016 року, а згідно матеріального ордеру - вікна взяті на бухгалтерський обліку 23 грудня 2016 року. Проте, зазначеним доказам суд взагалі не надав ніякої оцінки.

Прокурор вважає, що в ході судового розгляду факт відсутності вікон станом на 21 та 22 грудня 2016 року повністю знайшов своє підтвердження, і ОСОБА_9 на зберігання ОСОБА_14 вікна фактично не надавала, що останній підтвердив під час допиту в якості свідка, а твердження, що ОСОБА_9 думала, що вікна є, повністю спростовується фактичними обставинами даного провадження та дослідженими доказами.

Крім того, апелянт наголошує, що ОСОБА_9 тривалий час працює на займаній посаді, розуміється та знає структуру відділу, знає функціональні обов`язки кожного працівника, обізнана про проведення відповідної тендерної процедури, умов договору, кількість учасників, сама телефонувала директорам шкіл з приводу замірів вікон перед проведенням тендерної процедури, тощо. Згідно показів свідків, ще в ході тендерної процедури, питання про договір зберігання вікон обговорювався; безпосередньо ОСОБА_9 надала вказівку через бухгалтера підписати документи на отримання вікон та їх проплату ОСОБА_11 , вона безпосередньо підписувала договір на поставку вікон 20 грудня 2016 року, де передбачались умови поставки 135 металопластикових вікон на суму більше 549999 грн. 45 коп. При цьому, кожне вікно мало свої особливості - розміри, кількість поділів, наявність відкриваючих частин, тощо. Зазначені обставини доводяться дослідженими в ході судового розгляду документами та показами свідків і самої обвинуваченої.

Також, прокурор вказує, що в ході судового розгляду встановлено, що на час підписання договору зберігання та акту приймання-передачі фактично вікон не було, будь-яка матеріально-відповідальна особа вікна не приймала, виготовити вікна такої кількості за один день не можливо, про це достеменно знала ОСОБА_9 і будь-якій особі не поручала прийняти, перерахувати відповідні вікна, а документи про їх отримання підписав ОСОБА_11 саме за її вказівкою. Зазначене вказує на обізнаність ОСОБА_9 про факт відсутності металопластикових вікон під час підписання договору зберігання та акту приймання-передачі та відповідно наявність у неї умислу на службове підроблення документів, однак, цим обставинам суд першої інстанції оцінки взагалі не надав.

Крім того, прокурор зазначає, що аналіз підписаного договору та акту приймання-передачі вказує на те, що саме ОСОБА_9 як начальник відділу освіти передає металопластикові вікна на зберігання. Слід звернути увагу, що не будь-яка інша особа відділу освіти, а саме ОСОБА_9 проводить зазначені дії, про що особисто остання розписалась у документах. При цьому, ОСОБА_9 обвинувачується не у перевищенні чи неналежному виконанні своїх службових обов`язків, а у службовому підробленні, тому факт відсутності у її посадових обов`язках вимоги перевіряти, приймати матеріальні цінності не має ніякого значення, і відповідні твердження суду щодо вказаного є незаконними.

Щодо необхідності укладення договору зберігання із метою забезпечення безпеки дітей та забезпечення належного освітнього процесу у школах, то як вважає прокурор, до цього слід відноситися критично, оскільки строк договору був зазначений до 31 січня 2017 року, а після вказаної дати освітній процес у школах тривав, у січні зима не закінчується, в той час як у вироку зазначено як одне із обґрунтувань для укладення договору зберігання - зимовий час, а згідно показів директорів шкіл, деякі вікна установлювались у строк до 5 місяців після їх завезення. Також достовірно із досліджених документів встановлено, що вікна у січні 2017 року із заводу виробника «Стеко» відразу розвезені до шкіл міста, де зберігались у приміщеннях, тобто, зберігання вікон у період одного місяця поза межами приміщення шкіл на безпеку навчального процесу взагалі не вплинуло. При цьому, у судовому засідання були досліджені протоколи огляду вікон, з яких вбачається, що у січні та лютому 2017 року вікна знаходяться у фойє приміщень шкіл, однак, вказаним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки.

Щодо поняття іншого службового підроблення, то прокурор наголошує, що згідно обвинувачення ОСОБА_9 інкримінується те, що вона підписала договір та акт приймання-передачі із недостовірними даними про передачу на зберігання метало пластикових вікон, що кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення. В обвинувальному акті вказано місце, час, спосіб та обставини злочину, а тому твердження суду щодо невірного обвинувачення та правової кваліфікації є безпідставним та незаконним.

Також, апелянт наголошує, що диспозиція ст. 366 КК України не вимагає настання суспільно- небезпечних наслідків, в той же час в оскаржуваному вироку зазначено, що стороною обвинувачення не було доведено наявність в діях ОСОБА_9 ознак злочинного умислу, який полягав саме у вчиненні службового підроблення останньою умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, настання яких в результаті кримінального правопорушення, згідно обвинувального акту, не встановлені, що не відповідає вимогам КК України. Фактично, прокурор стверджував, що склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України є закінчений із моменту здійснення службового підроблення та не вимагає настання суспільно- небезпечних наслідків, при цьому, якщо суд мав на увазі вимоги ч. 2 ст. 11 КК України, то посилання на вказану норму матеріального права відсутнє у оскаржуваному вироку суду, тобто, суд неправильно здійснив тлумачення ч. 1 ст. 366 КК України, а подане тлумачення суперечить його змісту. У відповідному обвинувальному акті зазначена стаття обвинувачення - ч. 1 ст. 366 КК України, її назва - службове підроблення. У самому обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_9 підписала офіційні документи, в яких вказані завідомо недостовірні для неї відомості, також зазначено місце, час, спосіб здійснення відповідних протиправних дій. Тобто, викладені всі необхідні обставини, які сторона обвинувачення, вважає доведеними.

Також прокурор звертав увагу і на те, що при оголошенні вироку судом два рази - в описовій та резолютивній частині вироку, зазначено про проведення судової почеркознавчої експертизи та понесені відповідні витрати і їх вирішення, разом із тим, у письмовому тексті рішення про вказане нічого не зазначено, тобто, оголошений текст вироку не відповідає виготовленому та наданому сторонам, зокрема прокурору.

Крім цього, у вказаному провадженні ні на стадії досудового розслідування, ні судового розгляду відповідна експертиза не проводилась та судом не досліджувалась.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення, за наступних обставин.

Згідно розпорядження Роменського міського голови № 109-ОС від 24 червня 2014 року ОСОБА_9 призначена на посаду начальника відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради, який є структурним підрозділом виконавчого комітету Роменської міської ради, який утворюється сесією Роменської міської ради і підпорядковується виконавчому комітету та управлінню освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації, згідно Положення про відділ освіти в новій редакції, затвердженого 23 січня 2011 року Рішенням сімнадцятої сесії шостого скликання Роменської міської ради Сумської області.

Відповідно посадової інструкції, затвердженої 31 серпня 2015 року, заступником Роменського міського голови та вищевказаного Положення, з якими ОСОБА_9 ознайомлено, начальник відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради здійснює керівництво роботою навчальних закладів міста, що належать до сфери управління органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Також, поміж іншого, приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників відділу, які не є державними службовцями, керівників структурних підрозділів, керівників загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних навчальних закладів, педагогічних працівників. Приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім Роменської міської Малої академії наук),розпоряджається коштами у межах затвердженого кошторису відділу.

Тобто ОСОБА_9 , як начальник відділу освіти, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а саме: розпоряджається грошовими коштами відділу освіти, призначає та звільняє працівників, тощо, отже згідно ст. 18 та Примітки до ст.364 КК України - є службовою особою.

20 грудня 2016 року між відділом освіти та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 укладено Договір №55 про закупівлю товару за державні кошти. Предметом закупівлі виступали пластикові вікна на загальну суму 549999 грн. 45 коп. Вказаний договір зареєстрований та взятий на облік у Роменському управлінні Державної казначейської служби України, і за його умовами, ОСОБА_14 повинен був передати товар - вікна пластикові в кількості 135 шт. до відділу освіти, а відділ освіти зобов`язується прийняти це майно та сплатити за нього грошові кошти.

Надалі, 21 грудня 2016 року між відділом освіти в особі ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_14 було укладено Договір зберігання №1, згідно якого відділ освіти передає, а ФОП ОСОБА_14 приймає на зберігання майно згідно Акту приймання-передачі від 21 грудня 2016 року. По Договору майно повинно зберігатися у приміщенні магазину по АДРЕСА_3 .

Також між вищевказаними суб`єктами господарювання було складено Акт №1 приймання-передачі від 21 грудня 2016 року, який є додатком до вказаного Договору зберігання, про те, що відділ освіти передав, а фізична особа-підприємець ОСОБА_14 отримав на зберігання металопластикові вікна з енергозбереженням у кількості 135 шт. на суму 549999 грн. 45 коп. Вищевказаний Договір на закупівлю товару за державні кошти, Договір зберігання та Акт приймання-передачі до нього підписаний зі сторони відділу освіти начальником вказаного відділу ОСОБА_9 та поставлена гербова печать вказаного відділу.

При цьому, Договір зберігання №1 від 21 грудня 2016 року, Акт приймання-передачі рухомого майна №1, який є додатком до Договору зберігання №1 від 21 грудня 2016 року, є офіційними документами, адже вони складені належним чином, мають обов`язкові реквізити - печатку, підписи, їх форма відповідає вимогам законодавства щодо укладення договорів, вказані документи посвідчують юридично значимі факти та породжують юридично значимі наслідки.

Зокрема, Договір зберігання №1 від 21 грудня 2016 року та акт приймання-передачі рухомого майна №1 від 21 грудня 2016 року, що є додаткам до договору, породжують взаємні відносини, підтверджуються факт приймання-передачі металопластикових вікон, є підставою для виникнення між ними взаємовідносин.

У свою чергу, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, діючи умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у себе на робочому місці у приміщенні відділу освіти у м. Ромни, по вул. Соборна, 41, розуміючи та знаючи, що згідно умов договору №55 про закупівлю товару за державні кошти товар - металопластикові вікна їй, як начальнику відділу освіти, чи іншій службовій особі відділу освіти, поставлені чи передані фізичною особою підприємцем ОСОБА_14 не були, 21 грудня 2016 року (точний час в ході слідства невстановлений) підписала вищевказаний Договір зберігання №1 від 21 грудня 2016 року, до якого внесені завідомо недостовірні дані про передачу від відділу освіти до фізичної особи підприємця ОСОБА_14 майна.

Також, ОСОБА_9 , діючи із єдиним умислом, будучи службовою особою, умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у себе на робочому місці у приміщенні відділу освіти у м. Ромни, по вул. Соборна, 41, розуміючи та знаючи, що згідно умов Договору № 55 про закупівлю товару за державні кошти, товар - металопластикові вікна їй, як начальнику відділу освіти, чи іншій службовій особі відділу освіти, поставлені чи передані фізичною особою підприємцем ОСОБА_14 не були, 21 грудня 2016 року (точний час в ході слідства не встановлений) підписала Акт приймання-передачі рухомого майна №1 від 21 грудня 2016 року, до якого внесені завідомо недостовірні дані про передачу від відділу освіти до фізичною особи підприємця ОСОБА_14 135 металопластикових вікон з енергозбереженням на загальну суму 549999 грн. 45 коп.

З огляду на наведене, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_9 вчинила кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 366 КК України, службове підроблення, тобто інше підроблення документів.

Заслухавши доповідь головуючого судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, прокурорів на підтримку апеляційних доводів та вимог, обвинувачену та її захисника, які вважали виправдувальний вирок законним та обґрунтованим, просили залишити його без зміни, а апеляційну скаргу – без задоволення, перевіривши матеріали справи, допитавши обвинувачену, повторно дослідивши наявні у справі докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Так, ч. 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положеннями ст. 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 23 КПК України, суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити всі докази по справі: допитати обвинувачених, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи по справі. Тільки після безпосереднього дослідження доказів суд може послатися на них у вироку, обґрунтовуючи свої висновки.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, суд ухвалює виправдувальний вирок у разі, якщо не доведено, що: було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Мотивувальна частина виправдувального вироку має містити підстави для виправдання обвинуваченого та мотиви, виходячи з яких, суд відкидає докази обвинувачення. За змістом цієї норми закону в мотивувальній частині виправдувального вироку має бути викладено результати дослідження, аналізу й оцінки доказів у справі, зібраних сторонами обвинувачення та захисту.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку, при розгляді вказаного провадження судом першої інстанції вищезазначені вимоги закону належним чином дотримано не було, з огляду на наступне.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_9 інкримінувалось те, що вона, будучи службовою особою, діючи умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у себе на робочому місці у приміщенні відділу освіти у м. Ромни, по вул. Соборна, 41, розуміючи та знаючи, що згідно умов Договору № 55 про закупівлю товару за державні кошти, товар - металопластикові вікна, їй, як начальнику відділу освіти, чи іншій службовій особі відділу освіти, поставлені чи передані фізичною особою підприємцем ОСОБА_14 не були, 21 грудня 2016 року, точний час в ході слідства не встановлений, підписала Акт приймання-передачі рухомого майна №1 від 21 грудня 2016 року, до якого внесені завідомо недостовірні дані про передачу від відділу освіти до фізичною особи підприємця ОСОБА_14 135 металопластикових вікон з енергозбереженням на загальну суму 549 999 грн. 45 коп.

Такі дії ОСОБА_9 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто інше підроблення документів.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_9 провину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнавала та зазначала, що вона працює на посаді начальника відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради з 24 червня 2014 року, крім того, є членом Тендерного комітету. Згідно посадових обов`язків, визначених Інструкцією та Положенням про відділ освіти, є посадовою особою, але не являється матеріально відповідальною особою, тобто, ні контрактом, ні посадовою інструкцією не передбачено, що вона повинна приймати, перевіряти або відпускати матеріальні цінності, а передбачено лише підписання документів як представником відділу освіти. Наприкінці грудня 2016 року Управлінню освіти були виділені кошти на придбання вікон для шкіл і дитсадка. Гроші потрібно було використати до Нового року, оскільки це цільові кошти і вони були б повернуті у бюджет, а вікна довелося б ставити батькам учнів за свій рахунок. На виконання процедури закупівлі вікон був проведений Тендер, участі в якому вона особисто не приймала, оскільки перебувала на лікарняному. Тендер виграв ФОП « ОСОБА_14 » і на виконання цього тендеру 20 грудня2016 року з Бондарем був укладений Договір про закупівлю, який вона як начальник відділу освіти підписала. Це Договір на виконання тендеру.

Обвинувачена вказувала, що спочатку планувалось, що вікна привезуть на зберігання у відділ освіти, оскільки школи просили не завозити вікна до Новорічних свят, так як не мають місця для їх зберігання, однак, і у відділі освіти також немає приміщень для зберігання 135 вікон, а тому відразу вирішили укласти Договір зберігання з постачальником ОСОБА_14 , текст якого був підготовлений 21 грудня 2016 року, а ким саме, їй не відомо, який фактично був нею підписаний 22 грудня 2016 року. Накладні підписував ОСОБА_11 , який, за посадовою інструкцією, виконує обов`язки начальника відділу у разі його відсутності, оскільки посада заступника начальника не передбачена. У день підписання накладної, 21 грудня 2016 року, вона приймала участь у сесії міськвиконкому, яка триває зазвичай до 14.00 год., а видаткову накладну потрібно було передати на Казначейство до 12.00 год., тому їх підписав ОСОБА_11 . Вона про це дізналася пізніше, коли підписувала Акти зберігання, претензій не висловлювала, це звичайна практика, та у той же день був підготовлений і проект Договору на зберігання, який був обумовлений необхідністю забезпечити нормальний навчальний процес у школах, які не могли зберігати вікна у себе.

При цьому, обвинувачена зазначала, що дія договору зберігання була до березня 2017 року включно, але коли почалися питання від поліції, 17 січня 2017 року вікна розвезли по школах, що створило значні незручності для навчальних закладів, зокрема і небезпеку для учнів. Так в школі №10 вікна зберігались в учительській і вчителі фактично не могли провести педраду і потрапити на своє робоче місце, у школі №11 вікна стояли у коридорах і на перервах, біля них змушені були чергувати вчителі, що не входило до їх професійних обов`язків та що забирало час, виділений на відпочинок, на сьогодні всі вікна встановлені. Крім того, вона не є фаховим юристом, а деталей договору юрист їй не роз`яснювала. Вказувала, що Договір можуть готувати як юрист відділу, так і представники організацій виконавців, хто конкретно готував Договір №55 та Акт, їй не відомо, вона як представник відділу за посадою, лише підписала складені документи, при цьому ніяких відомостей, виправлень, тощо до них не вносила. Сумнівів у тому, що вікна у поставщика є, не мала, хоча і не перевіряла їх наявність, бо не є матеріально-відповідальною особою. До того ж при укладенні договору ОСОБА_14 запевнив, що вікна будуть поставлені вчасно, оскільки він може отримати їх у виробника без передплати і підстав не довіряти останньому у неї не було.

Окрім обвинуваченої, під час розгляду даної справи судом першої інстанції в судовому засіданні було допитано і ряд свідків.

Так, свідок ОСОБА_11 у своїх поясненнях зазначав, що наприкінці 2016 року відділу освіти були виділені кошти на придбання металопластикових вікон для трьох навчальних закладів. Він обіймає посаду головного спеціаліста відділу освіти і за посадовою інструкцією виконує обов`язки начальника у разі її відсутності, тому замість ОСОБА_9 підписував платіжне доручення на оплату цих вікон. Начальник відділу була у цей час на сесії міськради, а платіжку, яку принесла йому на підпис головбух ОСОБА_12 , потрібно було здати у Казначейство до обіду. Крім платіжки був цілий пакет документів, але яких саме, він не пам`ятає, видаткову накладну також підписував.

При цьому, свідок вказував, що він за посадою не є матеріально-відповідальною особою, матеріально-технічна база відділу освіти окрема від навчальних закладів, тому на баланс вікна ставили у кожній школі, де ці вікна встановлені, окремо і матеріально відповідальними є завгоспи тих навчальних закладів. Безпосередньо відділ освіти вікна не приймає, приміщень для їх зберігання немає, скільки було завезено вікон, не з`ясовував, усі вони були встановлені у 2017 році, зокрема, у школі №11 бачив особисто, оскільки там викладає.

Допитана в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснювала, що працює головним бухгалтером відділу освіти Роменської міськради. Згідно рішення 20 сесії міськради від 20 грудня 2016 року, залишок освітньої субвенції було розподілено на придбання пластикових вікон на школи №№7,10,11 і термін використання цих коштів був дуже обмежений, оскільки не використані до кінця року кошти субвенцій повертаються у бюджет. На тендер з поставки вікон було надано 5 пропозицій, які розглядались 11 та 12 грудня 2016 року і за результатами конкурсу 13 грудня 2016 року був визначений переможець – ФОП « ОСОБА_14 », так як він запропонував за виділені кошти поставити на 3 вікна більше, ніж інші учасники. На виконання умов тендеру 20 грудня 2016 року було укладено Договір на закупівлю, який підписувала ОСОБА_9 , оскільки вона є головою тендерного комітету, 22 грудня 2016 року сформовано платіжне доручення та передано в Казначейство і в цей же день була виписана видаткова накладна, яку надав виконавець договору ФОП « ОСОБА_14 ». Цю накладну підписував головний спеціаліст ОСОБА_11 , оскільки ОСОБА_9 була на сесії міськвиконкому, а після його підпису, поставила на накладній печатку, а після оформлення накладної формується платіжка.

При цьому, свідок пояснювала, що у школах немає приміщень для зберігання вікон, тому директора просили, щоб вікна до шкільних канікул не завозили, і вона особисто чула ці розмови, а тому, і виникла необхідність в укладенні Договору зберігання з ОСОБА_14 . Проект Договору на зберігання готувала юрист відділу освіти, за чиєю вказівкою, не знає. Договір датований 21 грудня 2016 року, хоча фактично був укладений і підписаний 22 грудня 2016 року і до моменту підписання зберігався у бухгалтерії відділу освіти. Акт передачі, також складала юрист ОСОБА_13 , він також зберігався у бухгалтерії.

Також свідок підтвердила, що усі працівники відділу освіти були впевнені, що вікна є, в тому числі і ОСОБА_9 . Вікна поставили на баланс 22 грудня 2016 року згідно видаткової накладної, платіжне доручення на проплату підписав ОСОБА_11 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_15 суду пояснювала, що працює бухгалтером відділу освіти Роменської міської ради, також, вона є секретарем тендерного комітету, займалась розміщенням процедури тендеру на закупівлі металопластикових вікон через систему ПРОЗОРО наприкінці 2016 року та оформляла протокол по результатам тендеру, переможцем якого став ФОП ОСОБА_14 , а щодо укладення Договорів нічого пояснила, оскільки цими питаннями не займалась.

Свідок ОСОБА_13 в суді пояснювала, що працює юрисконсультом у Роменському відділі освіти. Після проведення тендеру щодо закупівлі вікон, переможцем якого став ФОП ОСОБА_14 , з останнім 21 грудня 2016 року був укладений договір на придбання вікон, а потім, виникла необхідність укладення Договору зберігання, оскільки вікон було багато, а у школах їх розмітити можливості не було, задля безпеки дітей. У зв`язку з цим вона готувала текст Договору зберігання, який зареєструвала у журналі реєстрації, але коли його фактично підписали - не знає, хто давав вказівку підготувати проект Договору зберігання не пам`ятає, а реквізити для його укладення надавав ОСОБА_14 , а саме, адресу, де будуть зберігатися вікна. Проект договору вона віднесла у папку для підпису керівнику, яка зберігається у секретаря. Початковий Акт приймання-передачі складала також вона, а потім був зворотній. Акт приймання - передачі був зареєстрований 21 грудня 2016 року – на наступний день після укладення договору.

Допитана в якості свідка ОСОБА_16 суду надала пояснення, що до кінця грудня 2016 року працювала директором ЗОШ №10, а після звільнення питаннями встановлення вікон не цікавилась. За період роботи була обізнана про виділення відділу освіти суми для встановлення вікон у школах, у т.ч. і у школі № 10. У їх школі необхідно було замінити 20 вікон, цим займалась завгосп ОСОБА_17 . Вона знає, що приходили представники підрядників і заміряли вікна, але з ними спілкувалась завгосп, вона і визначала які вікна необхідно замінити і які з них повинні відчинятись, а які – глухі. Напередодні цього їй телефонувала ОСОБА_9 і повідомляла, що прийдуть представники фірми міряти вікна. У свою чергу вони просили відділ освіти, щоб вікна установлювали під час канікул, оскільки зберігати їх було ніде, єдине приміщення для зберігання вікон був вестибюль школи, що було небезпечно для дітей, які постійно там бігали і могли травмуватись.

Свідок ОСОБА_18 під час допиту дала показання, що працює директором школи №10 з 13 січня 2017 року, 21 січня 2017 року отримала по накладній пластикові вікна, доставлені тентованим вантажним автомобілем, в ньому також були завантажені вікна для школи №11. Поставили вікна у вестибюлі і колишній вчительській, яка зараз – хореографічний клас. Установлювати їх почали у лютому, бо побоялись, що діти, бігаючи, пораняться самі і пошкодять вікна. Окремого складського приміщення та умов для зберігання вікон у школі не було, наразі усі вікна встановлені, претензій до їх якості немає.

Допитана в якості свідка ОСОБА_19 дала показання, в яких зазначала, що працює директором ЗОШ №7, була обізнана, що мають встановити у школі металопластикові вікна. Приходили представники фірми-підрядника та заміряли вікна, з ними спілкувалась завгосп ОСОБА_20 . Після тендеру вони звертались до ОСОБА_9 з проханням, щоб вікна привезли пізніше, бо їх ніде було зберігати, оскільки установку планували під час канікул, а привезли їх у січні 2017 року після зимових канікул під час навчального періоду, стояли вони у вестибюлі і загороджували половину входу, що створювало небезпеку для учнів і вчителів. Претензій до ОСОБА_9 школа не має, всі вікна установлені і у школі стало значно тепліше.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що працює заступником директора по матеріальній часті у школі №7 та , в цілому, дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_19 .

Допитана судом свідок ОСОБА_22 пояснювала, що працює директором ЗОШ № 11. У 2016 році подавала заявку про необхідність заміни дерев`яних рам на пластикові енергозберігаючі вікна. У вихідний у січні 2017 року, їй зателефонував завгосп ОСОБА_23 , і повідомив, що привезуть вікна. Вона ( ОСОБА_24 ) той час знаходилась поза межами міста Ромни, тому він приймав вікна сам. У понеділок перерахували вікна – їх було 42 вікна. Вивантажили вікна у фойє, бо нікуди було їх ставити. Стояли до травня-червня 2017 року, а почали їх вставляти вже як у школі дітей не було. У школі ніяких негативних наслідків від того, що вікна не завезли перед Новим роком не було. Навпаки – вони заважали навчанню та створювали загрозу дітям.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що працює завгоспом школи №11. У суботу у січня 2017 року йому зателефонував ОСОБА_25 і повідомив, що привезе у школу вікна. В іншому свідок дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_22 .

Свідок ОСОБА_26 у своїх поясненнях зазначала лише те, що є завідувачем ДНЗ №7. Привозив вікна ОСОБА_27 , їх було близько 10, поставили їх у вестибюлі. Вікна приймала сторож ОСОБА_28 .

Свідок ОСОБА_27 суду пояснив, що у період кінця 2016 – початку 2017 року здійснював підприємницьку діяльність, у т.ч. і ремонтно-будівельні роботи. Приймав участь у тендерах з виконання таких робіт. Знайомий з ОСОБА_14 , і у зв`язку з тим, що останній деякий час у нього працював, а потім зареєструвався як ФОП, вони продовжили співпрацю вже як незалежні підприємці. ОСОБА_14 виграв тендер на поставку вікон Управлінню освіти, а він допомагав на умовах співпраці виконати цей договір. Сумнівів у виконанні та поставці необхідної кількості вікон не було, оскільки на той час він ( ОСОБА_27 ) являвся офіційним дилером фірми «Стеко» з якою співпрацював протягом декількох років, тому міг замовити у них товар без попередньої оплати, навіть на суму 0,5 млн. грн. Свідок вказував, що була розмова з представником відділу освіти, що вони готові поставити вікна, але у зв`язку з тим, що наближались Новорічні та Різдвяні свята і вони не мали місця для зберігання вікон, а поставити у школах не могли, бо вони будуть заважати дітям, просили зберігати вікна, мабуть, до канікул чи після них. Він разом з ОСОБА_14 приймав участь у складанні Договору на зберігання, оскільки зберігались вікна у нього ( ОСОБА_27 ) магазині. При цьому свідок пам`ятав, що у Договір вносили правки.

У своїх поясненнях свідок ОСОБА_14 вказував, що з 2012 - 2013 або 2014 року зареєструвався як ФОП. У приміщенні, належному ОСОБА_27 , здійснював підприємницьку діяльність по виготовленню та встановленню столярних виробів. Про тендер, що проводило Управління освіти дізнався від ОСОБА_27 , який також допомагав йому в оформленні документів, для тендеру: ОСОБА_27 готував документи, а підписував він ( ОСОБА_14 ) особисто. Казав, що буде і сам подавати документи, тому готував і його і свої. Також особисто підписував договір на поставку 135 вікон для шкіл, які замовляли на заводі «Стеко», а чи був окремо договір на поставку - не пам`ятає. На виконання замовлення ходив разом зі ОСОБА_27 по школах, де у присутності директора або завгоспу з`ясовували, які саме вікна потрібні, а потім обміряли. Свідок вказував, що був відкритий особовий рахунок і на нього перераховувались кошти в оплату оставлених вікон. Вікна зберігались, згідно Договору зберігання, який особисто він підписував, у приміщенні по АДРЕСА_3 , а ОСОБА_9 , після доставки, вікна оглядала.

Крім того, судом першої інстанції були досліджені докази :

- Договір №55 та специфікацію до нього, про закупівлю товару за державні кошти від 20 грудня 2016 року, укладений між ФОП ОСОБА_14 та відділом освіти виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, в особі начальника відділу освіти ОСОБА_9 , згідно якого ФОП ОСОБА_14 зобов`язується у 2016 році передати у власність відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради належне йому майно, а відділ освіти виконавчого комітету Роменської міської ради зобов`язується прийняти це майно та сплатити за нього грошову суму на умовах та у відповідності до Договору, а саме: металопластикові вікна з енергозбереженням в кількості 135 штук на загальну суму 5499999 грн. 45 коп. та опис номенклатури до Договору № 55 від 20 грудня 2016 року, згідно якого ФОП ОСОБА_14 зобов`язався поставити металопластикові вікна з енергозбереженням в кількості 135 штук у період з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року;

- Договір зберіганням №1 від 21 грудня 2016 року укладеним між відділом освіти виконавчого комітету Роменської міської ради, в особі начальника відділу ОСОБА_9 (Поклажодавець) та ФОП - ОСОБА_14 (Зберігач), згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором згідно відповідних документів, які є невід`ємною його частиною, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання матеріали, а саме металопластикові вікна з енергозбереженням в кількості 135 шт. Згідно Додатку 1 до Договору - Акту приймання - передачі №1 від 21 грудня 2016 року, терміном з 21 грудня 2016 року по 31 січня 2017 року включно;

- журнал реєстрації договорів відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, згідно якого в журналі було зареєстровано Договір про закупівлю товару та Договір зберігання укладених з ФОП ОСОБА_14 ;

- довідку ТОВ «Завод Стеко» від 20 березня 2017 року, згідно якого Договір між ТОВ «Завод Стеко» та ФОП ОСОБА_14 був укладений наприкінці 2016 року. Замовлені конструкції ФОП ОСОБА_14 було відвантажено 11 та 19 січня 2017 року. Доставка товару була здійснена власним транспортом. У замовленні зазначено, що покупцем було замовлено віконні конструкції з профілю S500 що з 5 камерним профілем. Умови договору постачання №22050 від 30 грудня 2016 року передбачають 100% попередню оплату товару п.5.1. Всі замовлені конструкції було оплачено;

- платіжні дорученням №7 від 11 січня 2017 року на суму 11275 грн. 86 коп., № 4 від 11 січня 2017 року на суму 16748 грн. 52 коп., №6 від 11 січня 2017 року на суму 43369 грн. 70 коп., №2 від 11 січня 2017 року на суму 44393 грн. 40 коп., №3 від 11 січня 2017 року на суму 62429 грн. 40 коп., №3 від 11 січня 2017 року на суму 62429 грн. 40 коп., №8 від 11 січня 2017 року на суму 94911 грн. 74 коп., №5 від 11 січня 2017 року на суму 125893 грн. 40 коп., де вказано платником ОСОБА_14 , а отримувачем ТОВ «Завод Стеко»;

- Договір постачання № 22050 від 30 грудня 2016 року, укладений між ТОВ «Завод Стеко» (Постачальник) та ФОП ОСОБА_14 (Покупець), згідно якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця товар, а покупець зобов`язується сплатити цей товар та прийняти його на умовах, зазначених у цьому Договорі (т.1, а.с.177);

- виїзні листи, згідно яких 19 січня 2017 року ТОВ «Завод Стеко» було доставлено вікна та комплектуючі до них в кількості 5 та 19 штук на адресу ОСОБА_14 за адресою м.Ромни, вул. Полтавська, 32, 17 січня 2017 року в кількості 7 штук на адресу Горького, 121, та в кількості 42 штук на адресу Конотопська, 50, 17 січня 2017 року 14 штук на адресу Полтавська, 32, 35 штук на Горького, 121, та в кількості 13 штук на адресу АДРЕСА_4 ;

- замовлення №102271 від 10 січня 2017 року про виготовлення вікон на суму 16749 грн., №102304 від 10 січня 2017 року на суму 62429 грн., №101026 від 10 січня 2017 року, №102251 від 10 січня 2017 року на суму 125893 грн., №102088 від 10 січня 2017 року на суму 43370 грн., №102019 від 10 січня 2017 року на суму 94912 грн.;

- Акт приймання - передачі рухомого майна №2 від 23 січня 2017 року, згідно якого ФОП ОСОБА_14 (Зберігач) передає, а відділ освіти виконавчого комітету Роменської міської ради, в особі начальника відділу ОСОБА_9 (Поклажодавець) приймає із збереженням рухоме майно, а саме: металопластикові вікна з енергозбереженням в кількості 135 шт. на суму 549999 грн. 45 коп.;

- оборотні відомості по школі №7, ЗОШ №10 ЗОШ №11, Дитячому садку №7 відділу освіти ВК міськвиконкому, де в остатках станом на 01 січня 2017 року зазначені вікна пластикові у кількості 38 штук на суму 152622 грн. 82 коп., 42 штуки на суму 168688 грн. 38 коп., 42 штуки на суму 168688 грн. 38 коп., 13 штук на суму 59999 грн. 87 коп.;

- платіжні доручення № 807 від 22 грудня 2016 року на суму 59999 грн. 87 коп., де платником вказаний відділ освіти ВК Роменської міськради, а отримувачем ОСОБА_14 ;

- рахунок №49 від 22 грудня 2016 року виписаного ФОП ОСОБА_14 на суму 59999 грн. 87 коп. за виготовлення металопластикових вікон з енергозбереженням ДНЗ №7 в кількості 13 штук;

- платіжне дорученням №580 від 22 грудня 2016 року на суму 489999 грн. 58 коп., де платником вказаний відділ освіти ВК Роменської міськради, а отримувачем ОСОБА_14 ;

- рахунок №48 від 22 грудня 2016 року виписаний ФОП ОСОБА_14 на суму 489999 грн. 58 коп. за виготовлення металопластикових вікон з енергозбереженням ЗОШ №7,10,11 в кількості 38, 42 та 42 штуки.

- платіжні доручення № 580 від 22 грудня 2016 року на суму 489999 грн. 58 коп. та №807 від 22 грудня 2016 року на суму 59999 грн. 87 коп., платником в яких зазначено відділ освіти ВК Роменської міської ради, а отримувачем - ПП ОСОБА_14 .

Також, судом було досліджено і інші, зібрані у справі докази, зокрема, реєстр бюджетних розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 22 грудня 2016 року №933, №1112, №1119, витяг з Реєстру платників податків, згідно якого ОСОБА_14 є фізичною особою підприємцем, видом діяльності якого є виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів та документи, що підтверджують умови проведення тендерної процедури.

При цьому, судом були досліджені і протоколи обшуку від 23 січня 2017 року, згідно яких у виробничих нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_5 , виявлено металопластикові вікна з енергозбереженням, а у приміщенні магазину за адресою АДРЕСА_3 , вікон металопластикових виявлено не було.

Також, судом було досліджено і протоколи огляду місця події від 23 січня 2017 року, 03 лютого 2017 року, 26 липня 2017 року, згідно яких у ЗОШ № 7 за адресою: м. Ромни, вул. Полтавська, 32, ЗОШ № 10 в м. Ромни, за адресою м. Ромни, вул. Конотопська, 50, в приміщенні ДНЗ № 7 м.Ромни за адресою м.Ромни, вул. Леоніда Полтави 38-42, ЗОШ № 11 за адресою м.Ромни, вул. Горького, 121, виявлено вікна з метало профілю білого кольору певної кількості та комплектуючі до них, з написами «Steko», а також - протоколи огляду місця події від 25 серпня 2017 року та фототаблиці до нього, якими підтверджується те, що у приміщенні ЗОШ №11, у приміщенні ДНЗ №7, ЗОШ №10 ЗОШ №7 ці вікна вже встановлені.

Аналізуючи вказані докази, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутня законодавчо встановлена вимога, яка б зобов`язувала ОСОБА_9 , як начальника відділу освіти, при підписанні Договору зберігання №1 від 21 грудня 2016 та Акту приймання-передачі рухомого майна №1 від 21 грудня 2016 року, що є додаткам до Договору, в обов`язковому порядку особисто перевіряти інформацію щодо поставлення чи передачі ФОП ОСОБА_14 вікон до відділу освіти, а в подальшому на зберігання від відділу освіти ФОП ОСОБА_14 , і прокурором не надано жодного доказу, що ОСОБА_9 мала обов`язок особисто перевіряти факт передачі від відділу освіти до фізичної особи підприємця ОСОБА_14 135 металопластикових вікон.

При цьому, до посилань прокурора стосовно того, що цих вікон на момент укладення Договору зберігання та підписання Акту прийому-передачі у наявності не було, суд віднісся критично, з вказівкою на те, що обвинувачена та свідки пояснила, що текст Договору готувався 21 грудня 2016 року, а фактично був підписаний ОСОБА_9 22 грудня 2016 року, що нормами ЦК України не заборонено, і зазначений документ сам по собі не вказує про спрямованість умислу останньої на вчинення іншого підроблення документа, а протоколами обшуку від 23 січня 2017 року засвідчено лише факт відсутності вікон по АДРЕСА_3 та наявність вікон за іншою адресою станом на цю дату, і з огляду на пояснення обвинуваченої та свідків, ці вікна були розвезені по школах 17 січня 2017 року, а тому, не могли бути на збереженні на час проведення обшуків.

З врахуванням вказаного, суд і дійшов висновку, що наявність в діях ОСОБА_9 ознак злочинного умислу не доведена, що суспільно-небезпечних наслідків, які є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони інкримінованого їй злочину, не встановлено та вважав, що в діях останньої відсутній склад інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а тому визнав останню невинуватою за вказаною статтею та виправдав.

Проте, з такою позицією суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитись, та вважає, що у даному випадку обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_9 обвинувачення належним чином перевірено не було, а висновки, викладені в оскаржуваному виправдувальному вироку є такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

За результатами проведеного апеляційного розгляду, колегія суддів, повторно дослідивши обставини, встановленні під час кримінального провадження, які пов`язані з вчиненням ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, допитавши останню, свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановила наступне.

У даному випадку, орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, а саме, що остання, будучи службовою особою, діючи умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у себе на робочому місці у приміщенні відділу освіти у м. Ромни, по вул. Соборна, 41, розуміючи та знаючи, що згідно умов Договору №55 про закупівлю товару за державні кошти товар - металопластикові вікна їй, як начальнику відділу освіти, чи іншій службовій особі відділу освіти, поставлені чи передані фізичною особою підприємцем ОСОБА_14 не були, 21 грудня 2016 року (точний час в ході слідства невстановлений) підписала Договір зберігання №1 від 21 грудня 2016 року та Акт приймання-передачі рухомого майна №1 від 21 грудня 2016 року, до яких внесені завідомо недостовірні дані про передачу від відділу освіти до фізичною особи підприємця ОСОБА_14 135 металопластикових вікон з енергозбереженням на загальну суму 549999 грн. 45 коп., що кваліфіковано як службове підроблення, тобто інше підроблення документів.

Об`єктом вказаного злочину є встановлений порядок службової діяльності в органах влади, місцевого самоврядування, на підприємствах чи в організаціях, суб`єктом - виключно службова особа (керівники, держслужбовці, особи, що виконують адміністративно-господарські чи організаційно-розпорядчі функції), суб`єктивна сторона - прямий умисел, тобто, особа чітко усвідомлює, що вносить недостовірні дані або видає фальшивий документ, а предметом, відповідно, є

При цьому, колегія суддів зауважує, що предметом злочину є офіційний документ, що посвідчує певні факти або події та має юридичні наслідки).

Згідно з приміткою до ст. 358 КК України, під офіційним документом необхідно розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Верховний Суд у своїх висновках надавав тлумачення щодо предмета кримінального правопорушення за ст. 366 КК України (постанови у справі № 727/5768/18, № 683/1806/21 та інші).

Зокрема, вказано, що передусім офіційний документ як предмет злочину має відповідати таким ознакам: його має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності.

Одночасно правозастосування - це владна діяльність компетентних органів та посадових осіб з підготовки і прийняття індивідуального юридичного рішення в юридичній справі на основі юридичних фактів і конкретних правових норм. Також поняття правозастосування можна визначити як управлінську діяльність органів державної влади, зокрема їх посадових осіб, а також уповноважених державою суб`єктів з винесення конкретно-індивідуальних приписів, якими на одних учасників правовідносин покладаються обов`язки, а іншим надаються права.

Наявною в матеріалах даного кримінального провадження посадовою інструкцією, затвердженою 31 серпня 2015 року заступником Роменського міського голови та Положенням про відділ освіти в новій редакції, затвердженого 23 січня 2011 року Рішенням сімнадцятої сесії шостого скликання Роменської міської ради Сумської області, підтверджується, що ОСОБА_9 , як начальник відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради, який є структурним підрозділом виконавчого комітету Роменської міської ради, який утворюється сесією Роменської міської ради і підпорядковується виконавчому комітету та управлінню освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації, здійснює керівництво роботою навчальних закладів міста, що належать до сфери управління органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, поміж іншого, розпоряджається грошовими коштами відділу освіти, призначає та звільняє працівників, тобто, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і є службовою особою і суб`єктом вказаного кримінального правопорушення.

Предметом же виступає Договір зберігання №1 від 21 грудня 2016 року та Акт приймання- передачі №1 від 21 грудня 2016 року, який є додатком до вказаного договору, щодо яких ОСОБА_9 допустила службове підроблення, тобто інше підроблення документів.

Так, у своїх поясненнях обвинувачена ОСОБА_9 підтримала пояснення, надані у суді першої інстанції та зазначала, що під час судового розгляду суд ретельно перевірив усі зібрані у справі докази, надав їм належну правову оцінку да дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що її винуватість за ч. 1 ст. 366 КК України не доведена.

Допитані в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , яким було роз`яснено їх права, передбачені ст. 63 Конституції України, попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та які під час апеляційного перегляду даного провадження, також, надали пояснення, які є аналогічними тим поясненням, які були надавали останніми під час розгляду справи в суді першої інстанції і додаткових обставин не повідомили.

Крім того, в судовому засіданні були досліджені і письмові докази, на які вказував прокурор в апеляційній скарзі, а саме, Договір №55 про закупівлю товару за державні кошти від 20 грудня 2016 року, Договір зберігання №1 від 21 грудня 2016 року та Акт приймання- передачі №1 від 21 грудня 2016 року, довідку ТОВ «Завод Стеко», Договір постачання №22050 від 30 грудня 2016 року, виїзні листи, меморіальний ордер №6 за грудень 2016 року та копія журналу реєстрації договорів.

При цьому, колегія суддів наголошує, що за умовами Договору №55, укладеного між ФОП ОСОБА_14 та відділом освіти виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, в особі начальника відділу освіти ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_14 зобов`язувався у 2016 році передати у власність відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради належне йому майно - металопластикові вікна з енергозбереженням в кількості 135 штук на загальну суму 5499999 грн. 45 коп., а відділ освіти виконавчого комітету Роменської міської ради зобов`язувався прийняти це майно та сплатити за нього грошову суму.

При цьому, згідно опису номенклатури до вказаного Договору ФОП ОСОБА_14 зобов`язався поставити зазначені металопластикові вікна у період з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року. Меморіальним ордером №6 (накопичувальна відомість по розрахунках з різними підприємствами та організаціями за грудень 2016 року) підтверджується оплата ФОП ОСОБА_14 коштів у розмірі 489999 грн. 58 коп. та 59999 грн. 87 коп.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що Договір постачання №22050 між ТОВ «Завод Стеко» та ФОП ОСОБА_14 , за яким Постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність Покупця товар – металопластикові вікна, а покупець зобов`язувався сплатити цей товар, був укладений 30 грудня 20216 року, а довідкою ТОВ «Завод Стеко» підтверджується те, що замовлені ФОП ОСОБА_14 конструкції було відвантажено 11 та 19 січня 2017 року.

Також, колегія суддів наголошує, що протоколом проведеного 23 січня 2017 року обшуку підтверджено, що у приміщенні магазину за адресою м. Ромни, вул. Горького, 108, де передбачалось зберігання вищезазначених металопластикових, їх виявлено не було.

З огляду на те, що за державні кошти передбачалась закупівля металопластикових вікон, є очевидним, що їх виготовлення потребувало значного часу, і як ці, так і вищезазначені обставини не могли бути невідомі ОСОБА_9 , і навіть при тому, що остання не складала Договору зберігання та Акту прийому-передачі та не вносила до них ніяких даних, змін чи виправлень, стверджувати що вона, підписуючи вказані документи, не була обізнана, що передає на зберігання, а ОСОБА_14 приймає вікна, яких, фактично на той час не було, і діяла, при цьому, неумисно, підстави відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що дослідженими доказами в повному обсязі доведено те, що на час підписання Договору зберігання №1 від 21 грудня 2016 року та Акту приймання-передачі рухомого майна №1 від 21 грудня 2016 року, що є додаткам до договору, ОСОБА_9 розуміла та знала, що металопластикові вікна їй, як начальнику відділу освіти, чи іншій службовій особі відділу освіти, ФОП ОСОБА_14 , як було визначено умовами Договору №55, не поставив та не передав, та вказує на наявність в діях останньої під час підписання вказаних документів ознак кримінального правопорушення, за яким їй пред`явлено обвинувачення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає виправдувальний вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 березня 2021 року відносно ОСОБА_9 необґрунтованим ,висновки суду викладені у вироку щодо відсутності в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки повністю спростовані в суді апеляційної інстанції, як матеріалами кримінального провадження, так і при повторному дослідженні зібраних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає виправдувальний вирок щодо ОСОБА_9 таким, що підлягає скасуванню з підстав передбачених ч.2 ст.409 КПК України, з ухваленням відповідно до п.3 ч.1 ст. 420 КПК України нового вироку.

При ухваленні нового вироку, колегія суддів вважає доведеними такі фактичні обставини, а саме , що згідно розпорядження Роменського міського голови № 109-ОС від 24 червня 2014 року ОСОБА_9 призначена на посаду начальника відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради, який є структурним підрозділом виконавчого комітету Роменської міської ради, який утворюється сесією Роменської міської ради і підпорядковується виконавчому комітету та управлінню освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації, згідно Положення про відділ освіти в новій редакції, затвердженого 23 січня 2011 року Рішенням сімнадцятої сесії шостого скликання Роменської міської ради Сумської області.

Відповідно посадової інструкції, затвердженої 31 серпня 2015 року, заступником Роменського міського голови та вищевказаного Положення, з якими ОСОБА_9 ознайомлено, начальник відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради здійснює керівництво роботою навчальних закладів міста, що належать до сфери управління органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Також, поміж іншого, приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників відділу, які не є державними службовцями, керівників структурних підрозділів, керівників загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних навчальних закладів, педагогічних працівників. Приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім Роменської міської Малої академії наук),розпоряджається коштами у межах затвердженого кошторису відділу.

Тобто ОСОБА_9 , як начальник відділу освіти, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а саме: розпоряджається грошовими коштами відділу освіти, призначає та звільняє працівників, тощо, отже згідно ст. 18 та Примітки до ст.364 КК України - є службовою особою.

20 грудня 2016 року між відділом освіти та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 укладено Договір №55 про закупівлю товару за державні кошти. Предметом закупівлі виступали пластикові вікна на загальну суму 549999 грн. 45 коп. Вказаний договір зареєстрований та взятий на облік у Роменському управлінні Державної казначейської служби України, і за його умовами, ОСОБА_14 повинен був передати товар - вікна пластикові в кількості 135 шт. до відділу освіти, а відділ освіти зобов`язується прийняти це майно та сплатити за нього грошові кошти.

Надалі, 21 грудня 2016 року між відділом освіти в особі ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_14 було укладено Договір зберігання №1, згідно якого відділ освіти передає, а ФОП ОСОБА_14 приймає на зберігання майно згідно Акту приймання-передачі від 21 грудня 2016 року. По Договору майно повинно зберігатися у приміщенні магазину по АДРЕСА_3 .

Також між вищевказаними суб`єктами господарювання було складено Акт №1 приймання-передачі від 21 грудня 2016 року, який є додатком до вказаного Договору зберігання, про те, що відділ освіти передав, а фізична особа-підприємець ОСОБА_14 отримав на зберігання металопластикові вікна з енергозбереженням у кількості 135 шт. на суму 549999 грн. 45 коп. Вищевказаний Договір на закупівлю товару за державні кошти, Договір зберігання та Акт приймання-передачі до нього підписаний зі сторони відділу освіти начальником вказаного відділу ОСОБА_9 та поставлена гербова печать вказаного відділу.

При цьому, Договір зберігання №1 від 21 грудня 2016 року, Акт приймання-передачі рухомого майна №1, який є додатком до Договору зберігання №1 від 21 грудня 2016 року, є офіційними документами, адже вони складені належним чином, мають обов`язкові реквізити - печатку, підписи, їх форма відповідає вимогам законодавства щодо укладення договорів, вказані документи посвідчують юридично значимі факти та породжують юридично значимі наслідки.

Зокрема, Договір зберігання №1 від 21 грудня 2016 року та акт приймання-передачі рухомого майна №1 від 21 грудня 2016 року, що є додаткам до договору, породжують взаємні відносини, підтверджуються факт приймання-передачі металопластикових вікон, є підставою для виникнення між ними взаємовідносин.

У свою чергу, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, діючи умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у себе на робочому місці у приміщенні відділу освіти у м. Ромни, по вул. Соборна, 41, розуміючи та знаючи, що згідно умов договору №55 про закупівлю товару за державні кошти товар - металопластикові вікна їй, як начальнику відділу освіти, чи іншій службовій особі відділу освіти, поставлені чи передані фізичною особою підприємцем ОСОБА_14 не були, 21 грудня 2016 року (точний час в ході слідства невстановлений) підписала вищевказаний Договір зберігання №1 від 21 грудня 2016 року, до якого внесені завідомо недостовірні дані про передачу від відділу освіти до фізичної особи підприємця ОСОБА_14 майна.

Також, ОСОБА_9 , діючи із єдиним умислом, будучи службовою особою, умисно, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у себе на робочому місці у приміщенні відділу освіти у м. Ромни, по вул. Соборна, 41, розуміючи та знаючи, що згідно умов Договору № 55 про закупівлю товару за державні кошти, товар - металопластикові вікна їй, як начальнику відділу освіти, чи іншій службовій особі відділу освіти, поставлені чи передані фізичною особою підприємцем ОСОБА_14 не були, 21 грудня 2016 року (точний час в ході слідства не встановлений) підписала Акт приймання-передачі рухомого майна №1 від 21 грудня 2016 року, до якого внесені завідомо недостовірні дані про передачу від відділу освіти до фізичною особи підприємця ОСОБА_14 135 металопластикових вікон з енергозбереженням на загальну суму 549999 грн. 45 коп.

Такі дії ОСОБА_9 колегія суддів кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто інше підроблення документів.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_9 покарання за ч.1 ст. 366 КК України колегія суддів враховує, що ст. 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

На час вчинення інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, яке мало місце 20, 21 грудня 2016 року, санкція ч. 1 ст. 366 КК України діяла в редакції Закону № 1261-VII від 13 травня 2014 року і передбачала штраф до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

При цьому на час перегляду вироку суду першої інстанції в апеляційному порядку, приписи ч. 1 ст. 366 КК України діють в редакції Закону від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, і санкція вказаної статті передбачає штраф від двох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при призначенні обвинуваченій ОСОБА_9 покарання застосуванню підлягає санкція ч. 1 ст. 366 КК України в редакції Закону № 1261-VII від 13 травня 2014 року, що діяли на час вчинення вказаного злочину, зважаючи на те, що санкція цієї статті у такій редакції є більш м`якою.

При цьому, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, а також дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, відсутність відомостей про її перебування на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра та відсутність її негативної характеристики за місцем роботи.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_9 , передбачені ст. 66 КК України, колегією суддів не встановлено, як і не встановлено обставин, які обтяжують її покарання, передбачені ст. 67 КК України.

З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку що необхідним буде призначення обвинуваченій покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

При цьому, про призначення ОСОБА_9 покарання у такому виді та розмірі просив і прокурор у поданій апеляційній скарзі, та зауважував на наявність підстав для звільнення останньої від призначеного покарання, у зв`язку з закінченням строку давності.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

При цьому, законом визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч.1 ст.49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ст.285 КПК України).

Крім того, ч. 5 ст. 74 КК України встановлено, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

У даному випадку, ОСОБА_9 20, 21 грудня 2016 року було вчинено кримінальний проступок, а тому, строк давності притягнення останньої до кримінальної відповідальності закінчився 20, 21 грудня 2019 року.

В судовому засіданні 01 червня 2026 року, колегією суддів були роз`яснені вищевказані вимоги закону, однак обвинувачена та її захисник заперечували щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, за відсутності згоди обвинуваченої ОСОБА_29 щодо звільнення її від кримінальної відповідальності, на день апеляційного розгляду вказаного кримінального провадження існують законні підстави для звільнення останньої від призначеного покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до п.2 ч.1 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України, за відсутності даних, що вона ухилялась під час досудового розслідування та судового розгляду чи вчинила нові кримінальні правопорушення.

Що стосується речових доказів, то це питання було вирішено у вироку Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 березня 2021 року, зокрема, суд першої інстанції ухвалив : речові докази - Рішення сімнадцятої сесії шостого скликання Роменської міської ради Сумської області від 23 січня 2011 року, додаток до рішення сімнадцятої сесії шостого скликання від 23 грудня 2011 року- Положення про відділ освіти виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області, Розпорядження міського голови Роменської міської ради Сумської області № 109-ОС від 24 червня 2014 року «Про переведення на іншу посаду ОСОБА_30 », Посадові інструкції начальника відділу освіти виконавчого комітету Роменської міської ради ОСОБА_9 , Договір № 55 від 20 грудня 2016 року, Договір №1 від 21 грудня 2016 року, Акт №1 від 21 грудня 2016 року, видаткові накладні № 48, № 49 від 22 грудня 2016 року, платіжні доручення №580, 807 від 22 грудня 2016 року – залишити в матеріалах провадження. Це питання було вирішено вірно, тому вирок суду в частині вирішення речових доказів слід залишити без змін.

Керуючись ч. 15 ст. 615, ст.ст.404,405,407,409,413,414,420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 - задовольнити.

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 березня 2021 року, яким ОСОБА_9 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та виправдано, скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13 травня 2014 року), та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків давності.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5