Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №490/399/26 — Миколаївський апеляційний суд

08.06.26

33/812/222/26

Справа № 490/399/26

Провадження № 33/812/222/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Тищук Н.О.,

із секретарем – Повертайленко Ю.В.,

за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Костенюк Марії Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою захисника Костенюк М.В. на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаного винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

У С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563607 від 10.01.2026 року вбачається, що він складений про те, що о 20 год 30 хв. цього дня ОСОБА_1 , рухаючись в районі будинку № 5Д по просп. Героїв України у м. Миколаєві, керував транспортним засобом "BMW 320i" д.н.з. НОМЕР_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився, також ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за шо передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.

У цей же час водієм ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, а саме – рухаючись по просп. Героїв України навпроти будинку 5Д, в порушення вимог п.п. 2.3 "б", 13.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом "Mercedes-Benz Sprinter", д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 КУпАП та частиною 1 статті 130 КУпАП. За статтею 124 КУпАП провадження закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. За частиною 1 статті 130 КУпАП призначено покарання у вигляді адміністративного стягнення у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

06 травня 2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Костенюк М.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, а саме – працівник поліції повідомив ОСОБА_1 тільки про одну ознаку алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, інших ознак поліцейський не називав.

Також працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що він повинен пройти огляд на стан сп`яніння у зв`язку з ДТП, відмовитись від огляду він не може. Однак, пунктом 8 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та пунктом 5 Порядку передбачено, що у разі скоєння ДТП унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників ДТП обов`язково проводиться у закладі охорони здоров`я.

Також відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського вбачається, що хода ОСОБА_1 є стійкою, він рухається нормально, його мовлення в межах норми.

Крім того, матеріали справи не містять ні доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ні факту його зупинки. Натомість з відеозапису вбачається, що ОСОБА_3 повідомляв працівників поліції про те, що не керував транспортним засобом.

Крім іншого матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду. А на місці працівник поліції огляду не провів та в акті зазначив про відмову від проходження.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 адвокат Костенюк М.В. наполягала на тому, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, до медичного закладу для проходження огляду працівниками поліції не направлявся, у який медичний заклад його хотіли направити працівники поліції не зрозуміло, вважає, що дії працівників поліції спрямовані на виконання плану зі складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 130 КУпАП.

Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі – Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена частиною першою статті 130 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).

Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563607 від 10.01.2026 року вбачається, що о 20 год 30 хв. цього дня ОСОБА_1 , рухаючись в районі будинку № 5Д по просп. Героїв України у м. Миколаєві, керував транспортним засобом "BMW 320i" д.н.з. НОМЕР_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився. Також ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за шо передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.

З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , прибувшим на місце ДТП працівникам поліції пояснює, що в його транспортному засобі заклинило педаль газу тому сталося зіткнення, вказує місце зіткнення та напрямок свого руху.

Тільки після того, як працівник поліції повідомив що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 почав говорити, що не керував транспортним засобом, за кермом був інший чоловік, якого він не знає та який пішов з місця ДТП.

Також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського зафіксовано пояснення водія ОСОБА_2 , який вказав, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу "BMW 320i", д.н.з. НОМЕР_1 .

Крім того, відеозаписом зафіксовано, що хода ОСОБА_1 є нестійкою, мова млявою.

Після неодноразових пропозицій працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці ДТП, та неодноразових відмов ОСОБА_1 працівник поліції повідомив, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення.

Також з відеозапису вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 повторно пояснював, що не керував транспортним засобом та згоди на проходження огляду не дав.

За таких обставин суд вважає підтвердженим той факт, що за кермом транспортного засобу під час здійснення ДТП знаходився саме особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується достатнім обсягом зібраних у справі доказів.

Отже, з наявних у справі доказів об`єктивно вбачається, що водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом "BMW 320i" д.н.з. НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці ДТП, так і в медичному закладі.

З огляду на досліджені докази та наведені норми права, апеляційний суд приходить до висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні докази зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки наявними у справі доказами підтверджено, що транспортний засіб зупинився внаслідок вчинення ОСОБА_1 ДТП. При цьому, будучи визнаним винним у вчиненні ДТП, ОСОБА_1 факту її вчинення не оскаржує. Той факт, що транспортний засіб ОСОБА_1 не зупинявся саме працівниками поліції не спростовує факту його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції захиснику ОСОБА_1 адвокату Костенюк М.В. було відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_2 , який є потерпілим у справі за статтею 124 КУпАП. При цьому, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння належним чином підтверджується зібраними у справі доказами та не міг бути спростований поясненнями потерпілого у справі ОСОБА_2 , який не був постійно присутнім поряд з ОСОБА_1 під час його спілкування з працівниками поліції, тому об’єктивно не може надати інформацію щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, оскільки не спростовують наявних у справі доказів.

Крім зазначеного вище, апеляційний суд враховує, що під час складання матеріалів про ДТП ОСОБА_1 відмовився від надання особистих пояснень та від підписання схеми ДТП, отже не скористався своїм правом викласти обставини, з якими не погоджувався та які, на його думку, не відповідали тим, що були викладені працівниками поліції.

Також апеляційний суд вважає, що не на користь ОСОБА_1 свідчить непослідовність його поведінки та суперечливість наданих пояснень. Так на місці ДТП ОСОБА_1 працівникам поліції пояснював, що за кермом авто був не він, а інший чоловік. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції – що за кермом авто біла жінка. При цьому, постанови суду першої інстанції в частині обвинувачення за статтею 124 КУпАП та факту вчинення ДТП саме ним ОСОБА_1 не оспорює, зі слів захисника Костенюк М.В. – відшкодував збитки потерпілому. Отже, доводи ОСОБА_1 та його захисника Костенюк М.В. про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тому не мав обов’язку проходити огляд на стан алкогольного сп’яніння, є нелогічними.

Така поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника розцінюється як намагання ввести суд в оману стосовно обставин справи з метою уникнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене вище апеляційний суд вважає, що обставини справи, встановлені на підставі наявних доказів, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, тобто - порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та як наслідок - наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП відносяться до тих правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечними як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.

Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, судом дотримано стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. У цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Костенюк Марії Володимирівни залишити без задоволення.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О. Тищук