Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №489/2357/25 — Миколаївський апеляційний суд

03.06.26

33/812/234/26

Миколаївський апеляційний суд

Провадження № 33/812/234/26 Головуючий суду І інстанції

Суддя Рум`янцева Н.О.,

Категорія: ч. 1 ст. 156 КУпАП Суддя апеляційного суду

Чебанова-Губарєва Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В.,

за участю секретаря – Пшеняк М.В.

захисника особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності – Шахова В.А.

розглянула, клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Шахова В.А., про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Інгульського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., з конфіскацією предметів торгівлі.

Постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., з конфіскацією предметів торгівлі.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Шахов В.А., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення. Одночасно заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду зазначивши, що строк пропущено з поважних причин.

Зазначає, що через порушення судом вимог ст. 285 КУпАП, ОСОБА_1 не вчасно направлено копію постанови, і про існування даної постанови вона дізналась 29.04.2026 р. через застосунок «Дія».

Заслухавши пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, матеріали провадження відносно ОСОБА_1 , надійшли до суду першої інстанції 03.04.2025 р., судове засідання у даній справі було призначено на 07.05.2025 р. про що завчасно та належним чином повідомлено ОСОБА_1 , нею до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою. Судом судове засідання відкладено на 21.05.2025 р. та ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою. При цьому довідки надані ОСОБА_1 судом не були прийняті до уваги у якості належного доказу на підтвердження поважності причин неявки до суду, оскільки не надано відомостей щодо відкриття лікарняного листа, які оформлюються в електронному вигляді, фізичної неможливості прибути до суду та судом розглянуто справу за її відсутності.

Копію оскаржуваної постанови судом було направлено 29.05.2025 р. на поштову адресу за місцем проживання ОСОБА_1 .

Згідно штампу вхідної кореспонденції Інгульського районного суду м. Миколаєва, апеляційна скарга на вищевказану постанову подано захисником особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до місцевого суду 17.05.2026 р. Тобто, апеляційна скарга подана із значним пропуском десятиденного строку на оскарження постанови суду, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Разом з тим, апелянтом не надано апеляційному суду будь яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Посилання апелянта, на порушення судом вимог ст. 285 КУпАП, а саме того, що ОСОБА_1 не вчасно направлено копію постанови, не може свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 була обізнана, що, в проваджені Інгульського районного суду м. Миколаєва перебуває справа відносно неї, про призначення судових засідань у даній справі її повідомляли завчасно та належним чином. Проте, в судові засідання вона не з`являлась без поважних причин, таким чином скористалась своїм правом бути присутньою в судовому засіданні та надавати суду пояснення на власний розсуд. Крім того, як вбачається з матеріалів справи копію оскаржуваної постанови судом було направлено на поштову адресу за місцем проживання ОСОБА_1 29.05.2025 р.

Доводи клопотання про необхідність поновлення строку на оскарження постанови, у зв`язку з тим, що про існування даної постанови ОСОБА_1 дізналась 29.04.2026 р. через застосунок «Дія», є неспроможними, оскільки виходячи з вимог ст. 294 КУпАП постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, а не з дня отримання копії.

За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянтом був пропущений без поважних причин та не підлягає поновленню.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно ст. 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 р., застосовується як джерело права.

Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини, «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 р. в п. 53 якого зазначено, що «… право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмежуванням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави…», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 р. у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.

У справі «Індепендент ньюс енд медіа» та «Індепендент ньюспейперс» проти Ірландії», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що юридична визначеність передбачає повагу до принципу, що є принципом остаточності рішень. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

При прийнятті рішення про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами та те, що пропущений строк на апеляційне оскарження є значним. Апелянтом не наведено доводів, які ґрунтуються на вимогах закону про поважність причин пропуску строку і не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення. Також апеляційний суд враховує, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.

Таким чином, апелянтом не надано апеляційному суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянтом був пропущений без поважних причин та не підлягає поновленню.

Керуючись ст. 289, 294 КУпАП,

постановила:

відмовити в задоволенні клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Шахова В.А., про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Інгульського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2025 року, відносно ОСОБА_1 .

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва