Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Дата: 07 червня 2026 р.
Справа: №742/2356/26
Суддя: Павлов В. Г.
Провадження № 3/742/656/26
Єдиний унікальний № 742/2356/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з даних протоколу – пенсіонера, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП –
ВСТАНОВИВ:
16.04.2026 р. о 06 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не виконав вимогу термінового заборонного припису АА№498830 від 15.04.2026 р., а саме, заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Також, 16.04.2026 р. о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , повторно не виконав вимогу термінового заборонного припису АА№498830 від 15.04.2026 р., а саме, заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та зобов`язався надалі не порушувати вимоги законодавства і термінових заборонних приписів.
Частиною 2 ст.173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до п.16 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - це спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства, та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно з ч.2 ст.25 зазначеного вище Закону терміновий заборонний припис може містити, зокрема, заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Відповідно до пунктів 1-3 Розділу II Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 01 серпня 2018 року №654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність та чинність винесеного стосовно нього термінового заборонного припису серії АА № 498830 від 15.04.2026 року, діючи з прямим умислом, свідомо не виконав його вимог та двічі протягом однієї доби (о 01:00 та о 06:00 16 квітня 2026 року) ініціював контакт із постраждалою дружиною ОСОБА_2 .
Така поведінка ОСОБА_1 свідчить про триваючий характер нехтування захисними механізмами, встановленими державою для безпеки жертв домашнього насильства, та тримання постраждалої особи в стані психологічного напруження та незахищеності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серій ВАД № 941714 від 16.04.2026 р., ВАД № 941715 від 16.04.2026 р; копією термінового заборонного припису АА№498830 від 15.04.2026; рапортом поліцейського ВРПП Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , а також усними та письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , наданими під час складання матеріалів та в суді.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, тобто невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, суд відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, яке посягає на встановлений порядок управління та особисту безпеку людини, особу правопорушника, який є пенсіонером та особою похилого віку, а також те, що він раніше до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення не притягувався.
Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не виявлено.
Враховуючи викладене, баланс між суспільними інтересами, безпекою потерпілої та індивідуальними даними особи правопорушника, суд вважає, що призначення стягнення у виді штрафу в мінімальних межах санкції ч. 2 ст.173-8 КУпАП (30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) є справедливим, пропорційним та достатнім для досягнення легітимної мети - виправлення ОСОБА_1 , попередження повторення актів домашнього насильства чи ігнорування заходів безпеки, а також повністю відповідатиме засадам правосуддя.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись статтями 33, 40-1, ч.2 ст.173-8, 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 /п`ятсот десять/грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 /шістсот шістдесят п`ять/грн. 60 коп.
Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г.Павлов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua