Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №453/7/26 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/7/26

№ провадження 3/453/68/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року суддя Сколівського районного суду Львівської області Курницька В.Я., з участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Михалевського Ю.Р., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, -

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 550436 від 25 грудня 2025 року ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме те, що він 25 грудня 2025 року о 16 годині 48 хвилин в с. Тухля по вул. Івана Франка, 187 Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: блідість шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, в медичному закладі водій відмовився водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу тав медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водію повідомлено про подальшу заборону керування транспортним засобом. Дана подія зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського ГОР 12.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у пред`явленому йому правопорушенні не визнав, вказав, щоне відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не зважаючи на те, що спершу дійсно відмовився від такого, однак поспілкувавшись з адвокатом, який роз`яснив наслідки відмови від такого, неодноразово просив працівників ГОР попрямувати до медичного закладу, в чому йому було відмовлено. Окрім цього, вказав що працівники поліції не мали причини для зупинки транспортного засобу під його керуванням. Просить провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Захисником ОСОБА_1 – адвокатом Михалевським Ю.Р. - 17 березня 2026 року до суду скеровано клопотання про закриття провадження у справі, зокрема, з наступних підстав.

1.Недотримання працівниками поліції вимоги про безперервність відеофіксації.

З відеозаписів вбачається, що на місці зупинки були присутні три патрульних поліцейських. Втім, безперервний відеозапис за період часу з 16:47:57 по 17:35:05 відсутній з нагрудних камер всіх трьох інспекторів поліції. Перший відеозапис із нагрудної камери розпочинається аж з 16:57:46 год. (файл ?--12_GOR-1220251225165746_0003A.MP4).

Таким чином, відеозапис з нагрудних камер за період з 16:48:30 год. по 16:57:46 год., тобто перших 9 хвилин після початку розмови патрульного поліцейського із водієм ОСОБА_1 – відсутній. Внаслідок цього, будь-яка інформація про повідомленя працівниками поліції підстав для зупинки автомобіля та вчинення подальших дій, не зафіксовані.

2.Щодо безпідставної відмови інспектора у проведенні огляду на вимогу ОСОБА_1 .

Зазначає, що із відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських вбачаються наступні обставини: на файлі ?--12_GOR-1220251225165746_0003A.MP4 з 17:00:32 год. Інспектор: Ви погоджуєтесь проїхати в медичний заклад? ОСОБА_1 : Ні! Інспектор: Відмовляєтесь? ОСОБА_1 : Так! Інспектор: На вас буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130. ОСОБА_1 : Зачекайте, будь ласка. В цей момент на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 телефонує. Далі на файлі ?--12_GOR-1220251225165746_0003A.MP4 з 17:03:22 год. зафіксовано, як ОСОБА_1 заявляє про бажання пройти медичний огляд: ОСОБА_1 : Я зара буду в лікарню їхати! Інспектор: В яку лікарню? Суранович Д.Р.: Ну, так ж проходити! Інспектор: Ну, так, Ви ж відмовились? ОСОБА_1 : Якщо я зараз їду. Інспектор: То, а що мені з протоколом зробити? ОСОБА_1 : Ну, а як ви виписуєте протокол без моїх даних? Інспектор: Як без ваших даних? ОСОБА_1 : Ви тільки шо просили другий раз мене посвідчення водія! Інспектор: От ваші дані? ОСОБА_1 : Ну, так давайте їдем в лікарню, куди саме? Інспектор: Прошу? Можете вже їхати! Ну, а як ви хотіли.

Захисник наголошує, що ОСОБА_1 , хоч і помилково первинно відмовився від медичного огляду о 17:00:32 год., однак, через 3 хвилини заявив про бажання пройти такий медичний огляд. Надалі о 17:14:10 год. ОСОБА_1 ще раз звернувся до поліцейських з проханням провести медичний огляд, зокрема: Інспектор: Кажіть шановний! ОСОБА_1 : То, що їдемо в лікарню, чи нє? Інспектор: Ви нас чуєте? Як я, що я маю зробити? Паралельно інспектор зачитує дані водія для протоколу. ОСОБА_1 : Їдем в лікарню? Інспектор: Так Ви відмовились. Таким чином, на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських чітко вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово вимагав провести огляд, а інспектором ОСОБА_2 неодноразово відмовлено йому у проведенні медичного огляду.

Окрім цього, вказав, що 25 грудня 2025 року орієнтовно в проміжку часу 19:00 год. – 20:30 год. ОСОБА_1 прибув до кабінету медичних оглядів для водіїв КНП ЛОР "Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень" (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95) для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Втім, лікарем КНП було відмовлено ОСОБА_1 в проведенні такого огляду, оскільки за особистим зверненням водія такі огляди не проводяться. Зі слів лікаря КНП, для проведення огляду необхідне направлення поліції на проведення медичного огляду та обов`язкова присутність поліцейського. У зв`язку із цим, ОСОБА_1 наступного дня, 26 грудня 2025 року вранці звернувся до медичної лабораторії «Діла» і пройшов тест на 10 наркотиків, які дали негативний результат. Таким чином, в ОСОБА_1 не було і не могло бути будь-яких реальних ознак наркотичного сп`яніння, як і не було реальний підстав для вимоги пройти огляд.

На підставі викладеного вище вважають складений протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи неналежними доказами по справі, просять закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні захисник просив провадження у справі закрити з підстав, аналогічних наведеним у клопотанні.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшла такого висновку.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В силу ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Про це ж йдеться і у п. п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, водію ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, а саме те, що він 25 грудня 2025 року о 16 годині 48 хвилин в с. Тухля по вул. Івана Франка, 187 Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: блідість шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, в медичному закладі водій відмовився водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано відеозапис, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 . Вбачається і його відмова від проходження огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, однак, суддею встановлено і те, що вже за кілька хвилин водій ОСОБА_1 виявив бажання пройти такий огляд. На долучених відеозаписах чітко зафіксовано бажання ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, з проханням про що він неодноразово звертався до працівників ГОР, проте останні в проходженні такого відмовляли, покликаючись на те, що водій першопочатково відмовився, а ними вже було складено протокол про адміністративне правопорушення, що також не відповідає дійсності, оскільки станом на момент виявлення бажання пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі працівники поліції жодного протоколу складати не починали. Суддя звертає увагу і на те, що матеріалами справи, а саме відеозаписом події, дійсно підтверджується те, що між початковою відмовою водія і виявленням ним бажання пройти медичний огляд після телефонної розмови з юристом пройшло кілька хвилин. Про факт розмови ОСОБА_1 саме із фахівцем Юридичної підтримки водіїв 24/7 «Атлант 24» свідчить долучена до матеріалів справи відповідь на адвокатський запит адвоката Михалевського Ю.Р., якою підтверджено, що 25 грудня о 16 годині 56 хвилин на телефонний номер Юридичної підтримки водіїв 24/7 «Атлант 24» був вхідний телефонний дзвінок з номера телефону НОМЕР_2 , ймовірно від ОСОБА_1 , для отримання консультації стосовно зупинки працівниками поліції. З огляду на те, що право на професійну правничу допомогу гарантоване як КУпАП, так і Конституцією України, ігнорування працівниками поліції бажання ОСОБА_1 після отримання такої допомоги пройти на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, нівелює вказане право особи, а також суперечить завданням поліції, закріпленим у ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію».

Слід наголосити і на тому, що матеріали справи не містять належних документів та доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити зупинку транспортного засобу під його керуванням, а посилання на видиму технічну несправність, а саме: передніх світлових приладів, не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи.

Разом з тим, судді надано копію результату досліджень пацієнта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 грудня 2025 року № лаб. замовлення 856406424, з якого вбачається негативний результат на наявність десяти видів наркотиків у сечі, що дає підстави вважати про відсутність у інспектора реальних підстав для вимоги проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння водія ОСОБА_1 з огляду на відсутність визначених п. 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, ознак для огляду водія на стан наркотичного сп`яніння.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь.

В силу п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 , у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є кримінальним. Відповідно воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини в справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року, заява № 39598/03, п. 65). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», заява №16437/04. Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючої в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь.

Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що у справі відсутні належні докази, оцінивши які можливо було б дійти до безсумнівного висновку стосовно винуватості ОСОБА_1 . Враховуючи, що докази мають бути беззаперечними, належними та допустимими, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь цієї особи.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження по справі слід закрити у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У свою чергу, суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 401 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.

Керуючись ст. ст. 247, 280, 283-284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Я. Курницька