Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №301/835/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/835/26

2/301/753/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Білківська сільська рада Хустського району, про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого селянського господарства, в цілому.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабка позивача – ОСОБА_4 . Згідно заповіту, ОСОБА_4 все своє майно залишила онучці – відповідачці ОСОБА_3 . Спадкоємець за заповітом відмовилася від прийняття спадщини за бабкою. Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є її дочка – відповідачка ОСОБА_2 , яка відмовилася від прийняття спадщини за матір`ю на користь позивачки. До складу спадкового майна входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого селянського господарства площею 0,3004 га, власником яких була спадкодавець. Позивачка спадщину прийняла, але не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок та земельну ділянку, які входять до складу спадкового майна, оскільки на нерухоме майно відсутні належні правовстановлюючі документи. Просила визнати за собою право власності на спадкове майно.

Ухвалою Іршавського райсуду від 08.04.2026 року відкрито провадження у справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Білківську сільську раду, справу призначено на підготовче засідання. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано з Іршавської державної нотаріальної контори інформацію про заведення спадкової справи за померлою ОСОБА_4 та наявність/відсутність заповіту.

На виконання ухвали, 17.04.2026 року з Іршавської держнотконтори до суду надійшла запитувана інформація.

Ухвалою Іршавського райсуду від 28.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяву, в якій позов підтримали, просили його задовольнити та розглянути справу по суті без їх участі (а.с.64,88,90,92).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви, в яких просили розглянути справу по суті за їх відсутності, позовні вимоги визнали у повному обсязі (а.с. 65,73-74,76,77).

Представник Білківської сільської ради у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, заперечень на позов не подав (а.с.56,89).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.91).

Згідно виписки з погосподарської книги с. Малий Раковець №02-23/266 від 10.09.2021 року, забудовником та власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.40). Житловий будинок збудований у 1968 році на земельній ділянці, що надана для обслуговування житлового будинку. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.43-44). Згідно висновку про вартість майна від 03.04.2026 року, вартість будинку за адресою АДРЕСА_1 , становить 100662 грн. (а.с.45).

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №023367 від 17.02.2003 року, ОСОБА_4 , мешканка АДРЕСА_2 , є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого селянського господарства, площею 0,3004 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , на підставі рішення Малораковецької сільради №45 від 26.09.2001 року (а.с.41). Згідно висновку про вартість майна від 03.04.2026 року, вартість земельної ділянки для обслуговування житлового будинку становить 26321 грн. (а.с.45).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.02.2004 року (а.с.22).

Згідно заповіту від 29 січня 2004 року, посвідченого секретарем Малораковецької сільради, ОСОБА_4 , мешканка АДРЕСА_2 , все своє майно заповіла онучці ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – відповідачці по справі. Заповіт був зареєстрований у Спадковому реєстрі Малораковецької сільради за №01 (а.с.23), однак, у електронному Спадковому реєстрі зареєстрований не був. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.04.2026 року, від імені ОСОБА_4 заповіт не посвідчувався (а.с.59).

Осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадковому майні за ОСОБА_4 , не має.

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 (після одруження змінила прізвище на ОСОБА_7 , а.с.28-29) відмовилася від прийняття спадщини після смерті бабки (а.с.73-74). Дана відмова від спадщини не суперечить вимогам ст. 1274 ЦК України.

Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є її дочка – відповідачка ОСОБА_2 (а.с.34-36), яка від прийняття спадщини за матір`ю відмовилася на користь дочки – позивачки ОСОБА_1 (а.с.65). Дана відмова від спадщини не суперечить вимогам ст. 1274 ЦК України.

Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16.04.2026 року, інші спадкоємці із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися та спадкова справа за покійною ОСОБА_4 не заводилася (а.с. 58).

На день відкриття спадщини спадкодавець ОСОБА_4 проживала сама, однак, спадкоємець за законом ОСОБА_1 на день відкриття спадщини була неповнолітньою, тому відповідно до ст. 1268 ч.4 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину (а.с.24-26,41). Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

До складу спадщини входять:

- житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,

- земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого селянського господарства площею 0,3004 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №023367 від 17.02.2003 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на житловий будинок, оскільки житловий будинок за життя власником не зареєстрований в державному реєстрі та на нього відсутні правовстановлюючі документи, в оригінал правостановлюючого документу на землю втрачено.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.

За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідачі подали до суду заяви, в яких визнали позов. Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права та свободи інших осіб.

Громада с. Малий Раковець, на території якої розташований житловий будинок та земельна ділянка, відноситься до територіальної громади Білківської сільської ради Хустського району (раніше Іршавського району), яка заперечень на позов не подала.

Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Оскільки згідно погосподарської книги села та копії державного акту власником житлового будинку та земельної ділянки була ОСОБА_4 - бабка позивачки, єдиною спадкоємицею якої, що прийняла спадщину, є позивачка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 328, 392, 1218, 1261, 1268 ч.4, 1274 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-264 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати в цілому за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,

- земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і ведення особистого селянського господарства площею 0,3004 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №023367 від 17.02.2003 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08 червня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських