Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 червня 2026 р.
Справа: №569/977/26
Суддя: Полюхович О. І.
Рівненський апеляційний суд
___________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2026 року м. Рівне
Справа № 569/977/26
Провадження № 33/4815/688/26
Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,
з участю:
захисника – Власюка П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Власюка П.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 року, –
ВСТАНОВИВ:
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2025 року в 16 год. 12 хв. в м. Рівне по вул. Кулика і Гудачека, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобомOpel Frontera, номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився у медичному закладі, що підтверджується висновком лікаря на стан наркотичного сп`яніння № 1563 від 23 грудня 2025 року, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Власюк П.О. просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що працівниками поліції не було дотримано вимог ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», оскільки як слідує з відеозапису ОСОБА_1 не порушував будь-яких правил дорожнього руху, тому у поліцейських не було законних підстав для його зупинки. Доводить, що працівниками поліції належним чином та достовірно не задокументовано, не доведено належними і допустимими доказами факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то працівники поліції не мали права складати щодо нього адміністративні матеріали, оскільки він підлягав огляду за ст. 266-1 КУпАП. Разом з цим, ОСОБА_1 не було вручено другий екземпляр акту огляду, а час складання зазначений у направленні в медичний заклад – о 16 год. 30 хв., не відповідає відеоматеріалам, оскільки такий документ патрульні почали складати о 16 год. 37 хв.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 27 лютого 2026 року за присутності захисника Власюка П.О. (а. с. 37).
Захисник Власюк П.О. отримав копію постанови суду 24 березня 2026 року (форзац справи).
Апеляційна скарга подана до місцевого суду 01 квітня 2026 року (а.с. 38).
Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.
Заслухавши доводи захисника Власюка П.О. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Згідно з п.п. 7, 8, 9 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння при встановлених судом обставинах підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549294 від 24 грудня 2025 року (а.с. 1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в медичний заклад, відповідно до якого у ОСОБА_1 були виявленні ознаки наркотичного сп`ягніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук) (а.с. 3); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «РОЦПЗН» № 547 від 23 грудня 2025 року, згідно з яким 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння (а.с. 4); відеозаписом з бодікамери працівника поліції, яким зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його спілкування з працівниками поліції та здачу ОСОБА_1 в медичному закладі КП «Рівненський ОЦПЗН» біологічного середовища (сечі) для проведення огляду на визначення стану наркотичного сп`яння.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які процесі доказування не встановлюється від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин. Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Доводи захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є непереконливими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб Opel Frontera, номерний знак НОМЕР_2 , перебуває на іноземній реєстрації і працівник поліції повідомила водія, що вони зупинили автомобіль для перевірки чи дійсно даний транспортний засіб належить військовій частині, що відповідає положенням п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».
Також апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 , що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.
З наявного у матеріалах справи висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 547 від 23 грудня 2025 року, вбачається, станом на 16 год. 49 хв. 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння (а.с. 4).
Дані обставини підтверджуються долученим до справи стороною захисту актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «РОЦПЗН» №1563 від 23 грудня 2025 року, згідно з яким медичним закладом було проведено лабораторне дослідження біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 та виявлено наркотичну речовину – «9-карбокси ТГК (+) позитив». Заключний діагноз лікаря-нарколога – «Наркотичне сп`яніння» (а.с. 31-32).
Також є копія результатів токсикологічного дослідження біологічного середовища (сечі) ОСОБА_1 №1444 від 23 грудня 2025 року, де у графі «2. Наркотичні та психотропні речовини (методом ІХА, ТШХ)» зазначено: «9-карбокси ТГК (+) позит» (а.с. 34).
Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що висновок лікаря щодо результатів медичного огляду від 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 не спростований та не оскаржувався з підстав його неповноти або неправильності, тому у суду відсутні підстави для визнання такого висновку недопустимим доказом.
Посилання захисника на нібито порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння та оформлення процесуальних документів також є необґрунтованими. Сам по собі часовий проміжок між складанням окремих процесуальних документів, а також послідовність їх оформлення не свідчать про істотні порушення вимог КУпАП і не впливають на достовірність встановлених обставин справи. З долучених до справи відеозаписів вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку, а його результати були зафіксовані у відповідному акті та підтверджені медичним висновком.
Крім того, згідно відеозапису ОСОБА_1 визнав, що приблизно за тиждень до цього курив наркотичну речовину, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав у працівників поліції для проведення огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння водія (файл Clip 0 файл Clip 1, час: 07:18 – 07:28).
Суд критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що з огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то згідно ст. 266-1 КУпАП він міг бути підданий огляду лише посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України, оскільки відповідно до глави 13-Б КУпАП, присутність працівників Військової служби правопорядку у Збройних силах України є обов`язковою лише при складенні матеріалів про військові адміністративні правопорушення.
Разом з цим, ОСОБА_1 в ході спілкування з працівниками поліції повідомив, що він повернувся з військової служби за сімейними обставинами. Тобто на момент зупинки ОСОБА_1 не виконував обов`язки військової служби та знаходився за кермом транспортного засобу як водій в цивільному порядку, а відтак повинен був дотримуватися вимог ПДР на загальних підставах.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст. ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке, на думку апеляційного суду, буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Поновити захиснику Власюку П.О.строк на апеляційне оскарження.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника Власюка П.О.– без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua