Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №761/955/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/955/26

Провадження № 2/761/7639/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючогосудді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Голуб О.А.,

за участю представника позивача Головань О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в містіКиєві в порядку спрощеногопозовногопровадження з повідомленням (викликом) сторінцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним рішення про відмову в приватизації та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року позивач інтереси якої представлені адвокатом Головань О.І. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Відділу (орган) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просив: 1) визнати незаконним рішення відповідача № 556 від 29 вересня 2025 року про відмову позивачу в приватизації квартири АДРЕСА_1 ; 2) зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про передачу квартири АДРЕСА_1 у приватну власність в порядку приватизації та стягнути судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що згідно архівного витягу із рішення виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва від 13.02.1989 року № 75 «Про затвердження пропозицій житлової комісії виконкому від 02.02.1989 р.» в тексті рішення зазначено, що ОСОБА_2 буде мешкати зі своєю сім`єю в кількості 3 чол. в 2 кімнатній квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 31,8 кв.м., що розташована на 1 поверсі 9 поверхового будинку. Зазначає, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружилися, про що зроблений відповідний актовий запис № 1421 від 02.11.1985 року. До одруження з ОСОБА_2 . ОСОБА_3 мала сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до запису №61 від 04.02.1975 року в свідоцтві про народження. Вказує, що після одруженя матері з ОСОБА_2 . ОСОБА_4 почав проживати разом з матір`ю та вітчимом за вищевказаною адресою. Зазначає, що в 2001 році помер вітчим ОСОБА_4 . ОСОБА_2 весь цей час зі своєю матір`ю мешкав за вищевказаною адресою, а після одруження з ОСОБА_5 разом почали проживати і їхні спільні діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер і в даній квартирі залишились проживати його дружина та діти. В березні 2025 року позивач, що є сином ОСОБА_4 та онуком ОСОБА_9 звернувся до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації з метою зміни договорів найму на жилі приміщення, оскільки ні бабуся, ні батько після смерті ОСОБА_2 не зверталися з метою зміни наймача. Відповідно до надано витягу з розпорядження від 28.03.2025 року за № 208 було змінено наймача по договору найму на ОСОБА_1 та зазначено, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 2012 року, родиною з п`яти осіб (він, мати, сестра та два брата). В липні 2025 року позивач звернувся в ЦНАП з метою отримання адміністративної послуги «оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло», а саме приватизація житла. Позивачем були надані всі необхідні документи, які були зазначені в описі документів, що надано ЦНАП. Однак, 29.09.2025 року позивач отримав від Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації відділу приватизації житлового фонду лист - рішення за вих. номером 556, відповідно до тексту якого, позивач отримав відмову про видачу свідоцтва про право власності на житло. Зазначає, що причина відмови - відсутність копії ордеру на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою суду від 05.02.2026 прийнятопозовнузаяву до розгляду та відкритопровадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеногопозовногопровадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.03.2026 року до суду надійшов відзив від представника відповідача на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особо повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк передбачений чинним законодавством. Відповідно до п. 18 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян для приватизації житла громадянам необхідно подати завірену копію ордера на жиле приміщення (завіряється Комунальним концерном «Центр комунального сервісу»). Зазначає, що у пакеті документів позивача відсутня копія ордера на жиле приміщення. Так, ордер є необхідним документом, який дає правові підстави для приватизації являється ордер на жиле приміщення, яке громадянин має бажання приватизувати. Жодних доказів на підтвердження факту порушення Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації охоронюваних законом прав та інтересів позивача останнім не надано. Однак, відповідно до даного відзиву зроблено висновок про дотримання всіх вимог чинного законодавства та наявності правових підстав щодо відмови ОСОБА_10 у видачі свідоцтва про право власності на житло, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , спір відносно якого взагалі не розглядається. За таких обставин даний відзив судом не приймається до уваги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі та ухвалити відповідне рішення, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за відсутністю представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками є: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_3 . Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Фастівським міським відділом ЗАГС Київської області.

02.11.1985 ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який був зареєстрований відділом ЗАГС Шевченківського РВК м. Києва, актовий запис №1421, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 .

Після одруження разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , почав проживати син ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .

Згідно архівного витягу із рішення виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва від 13.02.1989 року № 75 «Про затвердження пропозицій житлової комісії виконкому від 02.02.1989 року» зазначено, що гр. ОСОБА_2 мешкає з сім`єю 3 чол по АДРЕСА_4 , де займає 2 кімнатну квартиру № 1 пл. 31,8 кв.м. на 1 поверсі 9 поверхового будинку з усіма вигодами.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_12 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_5 .

Як зазначає позивач, після смерті ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_12 в квартирі АДРЕСА_1 залишився проживати син померлої ОСОБА_9 - ОСОБА_4 разом зі своєю родиною.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_6 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані: ОСОБА_7 - з 16.08.2012; ОСОБА_1 - з 16.08.2012 року; ОСОБА_8 - з 17.05.2018 року; ОСОБА_13 - з 24.10.2019 року та ОСОБА_14 - з 24.10.2019 року.

Згідно з витягу з Розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.03.2025 року № 208 змінено договір найму ОСОБА_1 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 з померлого чоловіка бабусі ОСОБА_2 за згодою матері - ОСОБА_13 .

В липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Управління (Центру) надання адміністративних послуг Шевченківського району м. Києва з заявою про надання адміністративної послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло» для оформлення приватизації квартири АДРЕСА_1 .

Листом відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації № 556 від 29.109.2025 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житло.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив відповідачем Відділ (орган) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

Сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний) (постанова ВеликоїПалати Верховного Суду від 12.10.2021 р. у справі № 233/2021/19).

Великою Палатою Верховного Суду у пункті 138 постанови від 14.11.2018 р. у справі № 183/1617/16, вказано, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернут авідповідна матеріально-правова вимога позивача.

Неналежними сторонами є особи, які не є суб`єктами права вимогичинесенняобов`язку (постанова об`єднаноїпалатиКасаційногоцивільного суду у складі Верховного Суду від 12.04.2021 р. у справі № 564/2227/17).

Слід зауважити, що належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (постанова Верховного Суду від 30.01.2024 р. у справі № 924/564/22).

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 р. у справі № 395/853/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.05.2023 р. у справі № 352/371/21).

Велика Палата Верховного Суду у постановівід 01.04.2020 р. у справі № 520/13067/17 зробила висновок, що встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Судом встановлено, що Відділ (орган) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації є структурним підрозділом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, утворюється головою Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, входить до складу Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, забезпечує виконання покладених на Управління завдань.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З врахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, при цьому сторона позивача клопотання про заміну неналежного відповідача не заявляла.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи те, що Відділ (орган) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в м. Києві державної адміністраціїє структурним підрозділом Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, а отже не може бути відповідачем у справі, суд приходить до висновку, що позов заявлений до неналежного відповідача, а тому вважає за необхідне відмовити в його задоволенні.

Керуючисьст.ст. 77-81, 141,259, 263, 264, 265, 268, 278, ЦПК України, суд,-

В И РІ Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу (органу) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним рішення про відмову в приватизації та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Сіромашенко