Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №517/514/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Суд: Захарівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №517/514/26

Суддя: Тростенюк В. А.

Справа № 517/514/26

Провадження № 3/517/241/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року с-ще Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., за участю секретаря Грабової І.Г., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його законного представника (мати) ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , неповнолітнього, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

Відповідно до матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 670188 від 19 травня 2026 року встановлено, що 19 травня 2026 року о 17 год. 44 хв. по вул. Шосейній, в с-щі Захарівка, Роздільнянського району Одеської області, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипед марки «Спутник», який гр. ОСОБА_3 тримала та стояла на узбіччі дороги. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР України.

Крім того, відповідно до матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 670195 від 19 травня 2026 року встановлено, що 19 травня 2026 року о 17 год. 44 хв. по вул. Шосейній, в с-щі Захарівка, Роздільнянського району Одеської області, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипед марки «Спутник», який гр. ОСОБА_3 тримала та стояла на узбіччі дороги, після чого залишив місце ДТП до якого був причетний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а ПДР України.

Постановою суду від 08.06.2026 року справу № 517/514/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ст. 124 КУпАП та справу № 517/515/26 щодо нього за ст. 122-4 КУпАП об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі № 517/514/26.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні вчиненого йому правопорушення визнав повністю, дав пояснення, які відповідають вищевказаному, у вчиненому розкаявся.

В судовому засіданні законний представник неповнолітнього, гр. ОСОБА_2 засудила поведінку свого сина та пояснила, що після вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 став на шлях виправлення, правильно та об`єктивно оцінює свою поведінку.

Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 670188, серії ЕПР1 № 670195 від 19 травня 2026 року; письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 від 19 травня 2026 року; довідкою про реєстрацію правопорушення № 1667 від 19.05.2026 року; письмовими поясненнями гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 19 травня 2025 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7223861 від 19 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП; диском відеозапису; схемою місця ДТП, яка сталася 19 травня 2026 року о 19 год. 39 хв.; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 19 травнчя 2025 року; фотознімками та довідкою Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області № 178303-2026 від 20.05.2026.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.

Разом з тим, відповідно ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно ч. 1 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 24-1КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

При застосуванні заходів впливу до неповнолітнього ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника та ступінь його вини.

Так, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення у шістнадцятирічному віці, не працює та немає самостійного доходу.

До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення, суд відносить вчинення правопорушень у неповнолітньому віці.

Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який на момент скоєння правопорушень не досягнув повноліття, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення вважаю за необхідне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 захід адміністративного впливу у вигляді попередження.

Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.

Керуючись ст. ст. 24-1, 122-4, 124, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , неповнолітнього, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та на підставі ст. 24-1 КУпАП застосувати до нього захід адміністративного впливу у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua