Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №141/9/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/9/26

Провадження № 2/141/98/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Демченко І.В., за участю секретаря судового засідання Бондаренко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 141/9/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про зменшення розміру аліментів. Позов мотивовано тим, що 14 листопада 2015 року між Позивачем та Відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 31.07.2021 по справі №141/1029/19 шлюб було розірвано. За рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2021 з Позивача утримуються аліменти на користь Відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі частини від усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Після ухвалення вказаного рішення від 19.02.2021 істотно змінились обставини, які були покладені судом в основу визначення розміру аліментів, а саме значно погіршився стан здоров`я та матеріальне становище Позивача. 07.08.2022 при виконанні бойового завдання Позивач отримав поранення (контузію) та був евакуйований до шпиталю. Внаслідок отриманого поранення позивач неодноразово проходив стаціонарне лікування та медичні обстеження. За результатами проведених обстежень йому встановлено діагнози: ускладнений остеохондроз, спондилоартроз, деформуючий спондильоз поперекового відділу хребта, екструзійні кили міжхребцевих дисків L5-S1 та L4-L5, корінцеві розлади, а також інші захворювання, які суттєво впливають на його працездатність та можливість отримувати стабільний дохід. За результатами проходження військово-лікарської комісії позивача визнано обмежено придатним до військової служби. Крім того, рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 29 липня 2025 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності строком на один рік. Відповідно до витягу з форми ОК-5 середньомісячний дохід позивача за 2025 рік становить близько 8 000 грн. В зв`язку з обставинами, які виникли, Позивач просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього, на підставі судового рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 19.02.2021 по справі №141/197/19, на користь Відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 з 1/4 до 1/6 частки всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного вік, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

14.01.2026 ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області відкрито провадження у цій справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення сторін.

10.02.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначила, що Позивачем не доведено наявності істотної зміни матеріального становища, яка б була підставою для зменшення розміру аліментів. На думку представника відповідача, сам факт встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності не свідчить про втрату ним працездатності та не підтверджує погіршення його матеріального становища, оскільки Позивач продовжує працювати та отримувати заробітну плату. Крім того, представника відповідача вказала, що Позивачем надано суду відомості лише про одне із джерел отримання доходу, тоді як у його власності перебувала земельна ділянка, яка у 2025 році була відчужена за договором купівлі-продажу, що, на думку представника відповідача, свідчить про можливість отримання Позивачем додаткового доходу. Також представник відповідача зазначила, що погіршення стану здоров`я платника аліментів саме по собі не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, а під час вирішення такого спору суд повинен враховувати насамперед найкращі інтереси дитини, її потреби та матеріальне становище сторін. У відзиві представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, а також зобов`язати позивача надати повну інформацію щодо його доходів за 2025 рік.

10.02.2026 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 (Позивач за зустрічним позовом) до ОСОБА_1 (Відповідач за зустрічним позовом) про збільшення розміру аліментів. В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено, що рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2021 року з позивача стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підтвердження зустрічних вимог зазначено, що неповнолітній син має проблеми зі станом здоров`я, потребує постійного медичного нагляду та лікування, що спричиняє додаткові витрати. Крім того, Позивач за зустрічним позовом сама має захворювання та проходить постійні медичні обстеження. Також представник позивача за зустрічним позовом посилалася на погіршення матеріального становища позивача за зустрічним позовом, оскільки втратила постійне місце роботи у зв`язку зі скороченням штату та була працевлаштована на тимчасову посаду на період відпустки основного працівника. Окрім цього, на утриманні позивача за зустрічним позовом перебувають непрацездатні батьки, один з яких є особою з інвалідністю ІІ групи. Вказувала, що фактичні витрати на забезпечення належного рівня життя, розвитку, навчання та лікування дитини значно перевищують розмір аліментів, які сплачує батько. При цьому останній, за твердженням представника позивача за зустрічним позовом, не бере належної участі у вихованні та забезпеченні дитини. Просить суд збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина, з 1/4 частини до 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

13.02.2026 ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області в зв`язку з прийняттям зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.02.2026 до суду надійшла відповідь на відзив позивача за первісним позовом, в якому він заперечив проти доводів Відповідача за первісним позовом та її представника щодо відсутності підстав для зменшення розміру аліментів. Зазначив, що представник відповідача за первісним позовом безпідставно стверджує про недоведеність погіршення його матеріального становища та стану здоров`я. Вказував, що у позовній заяві він посилався не на втрату працездатності, а на погіршення стану здоров`я, що підтверджується наданими до суду доказами, а що висновки щодо ступеня непрацездатномті можуть надаватися виключно лікарями відповідної спеціалізації. Крім того, зазначав, що твердження про приховування ним доходів не відповідають дійсності, оскільки до матеріалів справи ним подано витяг з довідки форми ОК-5, який містить відомості про отримані ним доходи. Також вказував, що частину коштів, отриманих від продажу земельної ділянки у 2025 році, ним було спрямовано на сплату аліментів та лікування. Позивач за первісним позовом вважає, що наведені у позовній заяві обставини та подані докази підтверджують погіршення його матеріального становища і стану здоров`я, що відповідно до положень статті 192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів. У зв`язку з цим просив суд задовольнити позовні вимоги про зменшення розміру аліментів у повному обсязі.

27.02.2026 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву про збільшення розміру аліментів, в якому відповідач за зустрічним позовом просив відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивачем не доведено наявності передбачених статтею 192 СК України підстав для збільшення розміру аліментів. Посилався на те, що надані позивачем медичні документи не підтверджують необхідності постійного лікування дитини та істотного збільшення витрат на її утримання. Зазначав, що частина наведених витрат не пов`язана безпосередньо з потребами дитини та не може бути підставою для збільшення аліментів. Також вказував, що належних доказів погіршення матеріального становища позивача суду не надано, натомість її матеріальне становище покращилося у зв`язку з працевлаштуванням та підвищенням заробітної плати. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив про погіршення власного стану здоров`я та перебування на стаціонарному лікуванні, що, на його думку, є підставою для врахування його матеріального та фізичного стану при вирішенні спору. Вказував, що сам по собі факт незгоди позивача з розміром раніше встановлених аліментів не є достатньою правовою підставою для їх збільшення, а тому просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

10.03.2026 представник позивача за зустрічним позовом подала до суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що доводи відповідача про достатність розміру аліментів для утримання дитини не відповідають фактичним обставинам справи. Вказувала, що розмір сплачуваних аліментів є нижчим за встановлений законодавством мінімум, на підтвердження чого надала платіжні документи про сплату аліментів за період з листопада 2025 року по лютий 2026 року та форму ОК-5 щодо доходів позивача за зустрічним позовом за 2025 рік. Просила прийняти відповідь на відзив до розгляду та задовольнити зустрічний позов.

19.03.2026 від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву. У поданих запереченнях відповідач за зустрічним позовом зазначив, що не погоджується з доводами, викладеними у відповіді на відзив. Вказував, що сплачуваний ним розмір аліментів відповідає вимогам законодавства та не є нижчим за встановлений мінімальний гарантований розмір аліментів. Також посилався на те, що земельна ділянка була надана йому як учаснику бойових дій, а кошти, отримані від її продажу, не є доходом, з якого підлягають стягненню аліменти з урахуванням положень сімейного, податкового законодавства та правових висновків Верховного Суду. Крім того, зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності передбачених статтею 192 СК України підстав для збільшення розміру аліментів, зокрема істотної зміни матеріального чи сімейного стану сторін або інших обставин, які б обумовлювали необхідність зміни раніше встановленого розміру аліментів.

У зв`язку з викладеним просив відмовити у задоволенні зустрічного позову про збільшення розміру аліментів та врахувати наведені ним обставини при вирішенні первісного позову про зменшення розміру аліментів.

02.04.2026 ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області було витребувано докази у справі за клопотанням представника відповідача за первісним позовом.

30.04.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не з`явився, проте від нього надійшла заява, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить відмовити в задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до нього про збільшення розміру аліментів.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її представник в судове засідання не з`явились, представником подана заява, в якій просить розглянути справу без їх участі.

Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з 14.10.2015 перебували у шлюбі, який рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 31.07.2021 розірвано.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2021 по справі № 141/197/19, з ОСОБА_1 утримуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі частини від усіх видів заробітку , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Як вбачається з копії витягу з довідки про доходи ОК-5 за 2025 рік, з січня 2025 по листопад 2025 включно, ОСОБА_1 отримує дохід в розмірі 8000,00 грн щомісячно.

Згідно з копіями довідок форми 100 та про обставини травми від 22.09.2022 за № 1/1032, 06.08.2022, виконуючи бойове завдання, ОСОБА_1 отримав поранення та був доставлений до шпиталю, де перебував на стаціонарному лікуванні з 08.08.2022 по 26.08.2022 (виписки із медичної картки стаціонарного хворого №292).

Відповідно до копії консультативного висновку спеціаліста від 07.09.2022 ОСОБА_4 встановлено діагноз: ускладнений остеохондроз, спондилоартроз, деформуючий спондильоз поперекового відділу хребта з екструзійною килою між хребцевого диску L5-S1, екструзійною килою міжхребцевого диску L4-L5; корінцеві розлади, рефлекторний синдром із помірною вертебральною дисфункцією; енцефалопатія після травматичного та судинного ґенезу з нейродинамічними розладами, астено-цефалгічним синдромом.

Як вбачається з наданих копій виписок з медичної картки ОСОБА_1 , з 12.09.2022 по 21.09.2022, з 13.03.2025 по 20.03.2025, з 08.05.2025 по 14.05.2025, виписки із медичної картки стаціонарного хворого №292 він перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, зокрема, з діагнозом дисциркуляторна гіпертонічна енцефалопатія.

За результатами військово – лікарської комісії ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби (довідка від 24.10.2022 № 4441).

Рішенням ЕКОПФО №1470/25/239/ВТ від 29.07.2025 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності строком на 1 рік, до 29.07.2026, що підтверджено також копією посвідчення серії НОМЕР_2 .

Згідно з інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.01.2026, було укладено договір – купівлі продажу земельної ділянки, площею 2 га, власник ОСОБА_5 .

Відповідно до копії постанови про звернення стягнення на орендну плату ВП № 65179881 від 27.05.2025, СТОВ «Мирославель - Агро» зобов`язано здійснювати відраховування з доходів ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 згідно виконавчого листа № 141/197/19 від 29.03.2020.

Згідно копії виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 03.08.2021, ОСОБА_3 було поставлено діагноз – тенезми сечового міхура. Після цього було зроблено ультразвукові дослідження нирок та сечового міхура від 03.08.2021 та від 06.10.2024, та дослідження аналізів від 09.04.2024, копії цих досліджень містяться в матеріалах справи.

ОСОБА_3 хворіє на хронічний періодонтит, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні Вінницької обласної ради від 25.03.2023; випискою із медичної карти амбулаторного хворого від 04.07.2024; випискою із медичної карти амбулаторного хворого № 3272 від 20.06.2025.

ОСОБА_2 згідно з результатами дослідження лабораторії «Глобал тест» від 11.08.2021, від 12.01.2022, від 29.07.2022 та від 24.02.2023, а також копіями записів у медичній карті від 13.01.2025 та від 16.01.2026, має кісту лівого яєчника.

Як вбачається з копії довідки про склад сім`ї № 11/07.00.8-15 від 21.01.2026, ОСОБА_2 проживає разом зі своїм сином ОСОБА_3 .

Відповідно до копії витягу з наказу 29-к від 15 грудня 2025 виданого Чагівським ліцеєм Вінницького району Вінницької області, на підставі рішення 86 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради від 22.10.2025, 31 грудня 2025 ОСОБА_2 звільнено з посади вихователя і музичного керівника.

Згідно з копією наказу № 21 – к Лопатинської гімназії Вінницького району Вінницької області від 30 січня 2026 року, ОСОБА_2 прийнято на посаду вчителя англійської мови Лопатинської гімназії Вінницького району Вінницької області на час декретної відпустки основного працівника.

Відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом надані документи (копія свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 22.12.1983 року, акт огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №688839 від 16.02.2024, копії пенсійних посвідчень), які підтверджують, що її мати ОСОБА_6 , є інвалідом ІІ групи та пенсіонеркою за віком, батько, ОСОБА_7 - пенсіонером за віком.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на користь кого вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та бути доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення чи збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами статті 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно зі статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Таким чином, при вирішенні питання про зменшення чи збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати не тільки наявність змін у матеріальному становищі, сімейному стані та стані здоров`я сторін, але і те, чи ці зміни впливають на можливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Крім того, при визначенні розміру аліментів необхідно врівноважити пріоритет інтересів дитини та баланс інтересів батьків при сплаті аліментів. У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно п.6. ч. 1 ст. 3 ЦК України одними з засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Ч. 9 ст. 7 СК України визначає, що сімейні відносини також регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Щодо вирішення позовних вимог за первісним позовом про зменшення аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути зменшений у разі істотної зміни матеріального або сімейного стану платника аліментів, погіршення його здоров`я чи в інших випадках, передбачених законом.

Позивач за первісним позовом посилався на: отримання поранення під час проходження військової служби; встановлення III групи інвалідності; погіршення стану здоров`я; зменшення доходів.

Разом з тим, наявність захворювань та інвалідності сама по собі не є безумовною підставою для зменшення аліментів.

Для застосування ст. 192 СК України необхідно довести, що такі обставини істотно вплинули на можливість особи виконувати обов`язок по сплаті аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо.

Але, доказів, які б підтверджували зменшення доходу або збільшення витрат позивача, погіршення його матеріального становища, позивач не надав, у т.ч. доказів необхідності постійних значних витрат на лікування, які б істотно впливали на його платоспроможність.

Медичні документи, надані позивачем, підтверджують наявність захворювань та проходження лікування, однак не підтверджують втрату працездатності у такому обсязі, який би унеможливлював отримання доходу та сплату аліментів у встановленому розмірі.

Таким чином, надані докази не підтверджують істотного погіршення матеріального чи сімейного стану позивача порівняно з обставинами, які існували під час ухвалення рішення про стягнення аліментів, тому встановлені законом підстави для зменшення розміру аліментів відсутні.

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач на теперішній час сплачує аліменти у мінімальному розмірі, встановленому законом, отже, вимоги позивача щодо необхідності зменшення розміру аліментів не відповідають інтересам дитини позивача, яка має право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом про збільшення аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України збільшення розміру аліментів допускається за наявності доказів істотного поліпшення матеріального становища платника аліментів або істотного погіршення матеріального стану чи стану здоров`я одержувача аліментів або дитини.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовувала свої вимоги: зростанням потреб дитини; погіршенням власного матеріального становища; наявністю витрат на лікування та виховання дитини; недостатністю чинного розміру аліментів.

Проте, сам факт дорослішання дитини та загального підвищення цін не є самостійною та достатньою підставою для збільшення аліментів. Для зміни розміру аліментів необхідно довести конкретні обставини, які свідчать про істотну зміну матеріального становища сторін після ухвалення попереднього рішення. Позивач за зустрічним позовом не довела істотного поліпшення матеріального становища платника аліментів або істотного погіршення свого матеріального становища.

Надані документи щодо захворювань дитини та матері не підтверджують виникнення нових обставин, які не існували раніше та потребували б перегляду встановленого судом розміру аліментів. Позивач не надала докази здійснення нею щомісячних витрат на лікування дитини або необхідності таких витрат.

Отже, доказів істотної зміни матеріального або сімейного стану сторін, а також інших обставин, передбачених ст. 192 СК України як підстави для збільшення аліментів, суду не надано.

Сторонами не доведено наявності таких змін матеріального, сімейного стану або стану здоров`я, які б у розумінні ст. 192 СК України були істотними та виправдовували перегляд раніше встановленого рішенням суду розміру аліментів.

Оскільки ані первісний позивач не довів необхідності зменшення аліментів, ні позивач за зустрічним позовом не довела необхідності їх збільшення, підстав для зміни чинного способу та розміру аліментних зобов`язань суд не встановив.

У зв`язку з цим у задоволенні первісного та зустрічного позовів слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - відмовити.

Повне рішення складено 08.06.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач – відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач – позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Суддя І.В. Демченко