Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №509/3115/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/507/26

Справа № 509/3115/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12026162380000110 від 10.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному №12026162380000110 від 10.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці та у невстановлений спосіб незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено — канабіс, який у подальшому незаконно зберігав з метою збуту.

Так, 07.05.2026 близько 15 години 10 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу обіг якого обмежено — канабісу, шляхом листування у соціальній мережі «Instagram» домовився зі свідком ОСОБА_6 про незаконний збут останньому вказаного наркотичного засобу за грошові кошти у сумі 300 гривень. Під час вказаного листування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовилися про місце та час зустрічі, а також узгодили спосіб оплати за наркотичний засіб шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, що належить ОСОБА_5 .

У подальшому, 07.05.2026 приблизно о 18 годині 32 хвилини, ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку № 37 по вул. Каденюка (Гагаріна) у с-щі Овідіополь Одеського району Одеської області, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, незаконно збув свідку ОСОБА_6 речовину рослинного походження зеленого кольору у сухому стані загальною масою 0,38 г, яка згідно з висновком експерта містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено — канабіс, масою у перерахунку на висушену речовину 0,33 г.

За незаконний збут вказаного наркотичного засобу ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 300 гривень, які останній, відповідно до раніше досягнутої домовленості, перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що належить ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів з метою збуту.

Окрім цього, ОСОБА_5 , діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці та у невстановлений спосіб незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено — канабіс, який у подальшому незаконно зберігав з метою збуту.

Так, 14.05.2026 близько 15 години 23 хвилин ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено — канабісу, шляхом листування у соціальній мережі «Instagram» домовився зі свідком ОСОБА_6 про незаконний збут останньому вказаного наркотичного засобу за грошові кошти у сумі 300 гривень. Під час вказаного листування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовилися про місце та час зустрічі, а також узгодили спосіб оплати за наркотичний засіб шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, що належить ОСОБА_5 .

У подальшому, 14.05.2026 приблизно о 16 годині 32 хвилини, ОСОБА_5 , перебуваючи на розі вулиць Каденюка (Гагаріна) та Радуйжна у с-щі Овідіополь Одеського району Одеської області, реалізовуючи раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, незаконно збув свідку ОСОБА_6 речовину рослинного походження зеленого кольору у сухому стані загальною масою 0,46 г, яка згідно з висновком експерта містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено — канабіс, масою у перерахунку на висушену речовину 0,42 г.

За незаконний збут вказаного наркотичного засобу ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 300 гривень, які останній, відповідно до раніше досягнутої домовленості, перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», що належить ОСОБА_5 .

14.05.2026 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

15.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.

15.02.2026 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

В ході розслідування з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, отримано інформацію про те, що ОСОБА_5 на праві часткової власності володіє 1/6 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 2885584351100, відповідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Відповідно санкції ч. 2 ст. 307 КК України, у випадку визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину в якому він може підозрюватись, суд може обрати покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно ОСОБА_5 може забезпечити можливе покарання у вигляді конфіскації, виникла необхідність в арешті даного майна.

У зв`язку із чим, слідчий просить суд накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною будь-яким особам на відчуження та розпорядження, а саме на 1/6 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 2885584351100, відповідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. Відповідно до ч. 8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Враховуючи, що санкція інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення передбачає конфіскацію майна, арешт належного йому майна є співмірним та пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою можливої конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні слідчого майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною будь-яким особам на відчуження та розпорядження, а саме на 1/6 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 2885584351100, відповідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника та/або слідчого у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1