Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 07 червня 2026 р.
Справа: №509/3040/26
Суддя: Панасенко Є. М.
Справа № 509/3040/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2026 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Євгеній Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646092 від 21.04.2026 року – гр. ОСОБА_1 21.04.2026 року о 00:04 год. в Одеській області, Одеському районі, с-ще Авангард, вул. Торгова, 15, керував транспортним засобом «ВАЗ 11183» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та продувати на місці алкотестер «Драгер» відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
25.05.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначив, що 12.04.2026 року, приблизно о 23:00 год., він перебував біля свого транспортного засобу в районі ЖК «7 Небо». У вказаний час, до нього під`їхали працівники поліції, та на їх вимогу він надав їм документ що посвідчує особу, а саме посвідчення водія. Після цього працівники поліції певний час намагались переконати його у тому, що він нібито здійснював керування транспортним засобом, при цьому факту керування транспортним засобом не було. У подальшому між працівниками поліції та двома невідомими особами, які проходили поруч, виник словесний конфлікт та штовханина, після чого працівники поліції повернули йому посвідчення водія та залишили місце події. Будь-які адміністративні матеріали відносно нього на місці події не складались та не вручались. Протокол про адміністративне правопорушення йому не надавався, жодних процесуальних документів він не підписував, посвідчення водія не вилучалось, транспортний засіб не затримувався. Також працівники поліції не пропонували йому проходити огляд на стан алкогольного чи іншого сп`яніння, ні за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», ні у закладі охорони здоров`я у порядку, передбаченому чинним законодавством.
24 травня 2026 року йому стало відомо про те, що Овідіопольським районним судом Одеської області розглядається справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення не визнав, клопотання, яке було подане ним 25.05.2026 року підтримав, пояснив, що на транспортному засобі проїхав лише 2 метри, інспектор поліції не пропонував йому пройти огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестер «Драгер» та в медичному закладі.
Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Судом було досліджено відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського, з якої вбачається керування ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 11183» д.н.з. НОМЕР_1 . Також під час спілкування йому було запропоновано продути алкотестера «Драгер» та пройти огляд в медичному закладі, проте останній відмовився.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши правопорушника ОСОБА_1 , відносно якого складено протокол, об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року N 1452/735.
Вина ОСОБА_1 в порушенні ПДР, що передбачає адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП встановлена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 646092 від 21.04.2026 року, направленням, відмовою від проходження експертизи в медичному закладі та від продуття алкотестеру на місці зупинки, а також відеозаписом події яка мала місце 21.04.2026 року.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 досяг віку з якого настає адміністративна відповідальність та є повнолітнім, обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 передбачених ст.17 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до висновку про необхідність притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Судовий збір, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, підлягає стягненню з особи, на яку накладено адміністративне стягнення.
Керуючись ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст. 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і притягнути його до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу – 34 000 (тридцять чотири тисячі) 00 коп.
Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Є. М. Панасенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua