Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №132/3688/25 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3688/25

Провадження № 2/132/524/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"29" травня 2026 р. місто КАЛИНІВКА

Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді – СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання – РИБАК І.Ю., за участі: представника позивача ОСОБА_1 – адвоката БУР`ЯНСЬКОГО А.В., представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката ТАРАСЮК Н.Г., представника співвідповідача ОСОБА_3 – адвоката ВОРОНЦОВОЇ О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, цивільну справу № 132/3688/25 за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катерина Дмитрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бур`янський Андрій Вікторович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся 04 листопада 2025 року до Калинівського районного суду Вінницької області із цивільним позовом про визначення додаткового строку тривалістю два місяці для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини, залишеної після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позову зазначив, що позивач ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Райки Хмільницького району Вінницької області, та спадкоємицею першої черги за законом після його смерті. У межах шестимісячного строку після відкриття спадщини, вона звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Наталії Романівни, у якої оформила заяву про прийняття спадщини. Оскільки позивач виїжджала за кордон, то в день оформлення заяви про прийняття спадщини, у цього ж приватного нотаріуса, вона оформила довіреність, якою надала своїй матері ОСОБА_5 право діяти в її інтересах, зокрема і щодо оформлення її спадкових прав. Після виїзду за кордон, її мати, яку вона уповноважила на оформлення її спадкових прав, поза межами шестимісячного строку звернулася за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катерини Дмитрівни із зазначеної вище заявою про прийняття спадщини. Однак, приватний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину через порушення встановленого законом строку на її подання. Позивач вважає, що оскільки вона у шестимісячний строк оформила заяву про прийняття спадщини, натомість нотаріус їй не роз`яснив, що дану заяву необхідно подати або відправити поштою до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, а тому не з її вини був пропущений шестимісячний строк на подання заяви до відповідної нотаріальної контори.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2025 року, визначено склад суду з розгляду цивільного позову: головуючого суддю Сєліна Євгена Валерійовича.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 10 листопада 2025 року, відкрито провадження за позовом, визначено здійснити його розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 29 січня 2026 року, закрите підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні. Витребувано у приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катерини Дмитрівни копію спадкової справи № 99/2025 (номер у Спадковому реєстрі 74282413) на майно ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Райки Хмільницького району Вінницької області.

05 лютого 2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області від приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катерини Дмитрівни надійшла копія спадкової справи № 99/2025 (номер у Спадковому реєстрі 74282413) на майно ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Райки Хмільницького району Вінницької області.

Згідно ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2026 року, змінено первісних відповідачів Калинівську міську раду Вінницької області та Хмільницьку міську раду Вінницької області, на належного відповідача ОСОБА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Тарасюк Ніна Григорівна подала 03 березня 2026 року через систему «Електронний суд» заперечення на позовну заяву, згідно якого просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні правові підстави для їх задоволення.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 19 березня 2026 року, залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 , будучи належними чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилась, залучила до участі у справі в якості свого представника – адвоката Бур`янського Андрія Вікторовича (ордер на надання правничої допомоги серії АЕ № 1439539, виданий 29 жовтня 2025 року на підставі договору про надання правничої допомоги № 03/10-25 від 03 жовтня 2025 року, яким повноваження адвоката не обмежуються), чим розпорядилась процесуальним правом на власний розсуд.

Представник позивача – адвокат Бур`янський Андрій Вікторович в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, які зазначені у позовній заяві та письмових поясненнях на заперечення відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належними чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, залучив до участі у справі в якості свого представника – адвоката Тарасюк Ніну Григорівну (ордер на надання правничої допомоги серії АВ № 1267176, виданий 26 лютого 2026 року на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 25 лютого 2026 року, яким повноваження адвоката не обмежуються), чим розпорядився процесуальним правом на власний розсуд.

Представник відповідача – адвокат Тарасюк Ніна Григорівна в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених нею у письмових запереченнях відповідача проти позовних вимог.

Співвідповідач ОСОБА_3 будучи належними чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, залучив до участі у справі в якості свого представника – адвоката Воронцову Ольгу Валентинівну (ордер на надання правничої допомоги серії АВ № 1286362, виданий 27 березня 2026 року на підставі договору про надання правничої допомоги № 7 від 27 березня 2026 року, яким повноваження адвоката не обмежуються), чим розпорядився процесуальним правом на власний розсуд.

Представник співвідповідача – адвокат Воронцова Ольга Валентинівна в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог через відсутність правових підстав для їх задоволення.

Третя особа - приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катерина Дмитрівна будучи належними чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилася, просила розглянути справу за її відсутності.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, прийшов до наступних висновків:

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Райки Хмільницького району Вінницької області помер ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 13 лютого 2025 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, зокрема на:

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1817 гектарів у межах згідно з планом, що розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521684000:07:000:0191 (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 190653, виданий 07 квітня 2005 року на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області від 29 вересня 2004 року № 363, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010501000643);

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3286 гектарів у межах згідно з планом, що розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521684000:07:000:0192 (свідоцтво про право на спадщину за законом серії НАЕ 711334, посвідчене 30 жовтня 2014 року за реєстровим номером 1594 державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В.);

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3727 гектарів у межах згідно з планом, що розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521684000:07:000:0508 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 8792682, сформований 02 вересня 2013 року Реєстраційною службою Калинівського районного управління юстиції Вінницької області, згідно якого підставою виникнення права власності є рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 29 квітня 2013 року у справі № 132/1458/13-ц).

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_4 є батьком дітей:

сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка Лемешівського старостинського округу Калинівської міської ради Вінницької області від 14 лютого 2025 року № 53);

дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 10 травня 2006 року Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області), матір`ю якої є ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки Лемешівського старостинського округу Калинівської міської ради Вінницької області від 14 лютого 2025 року № 52, ОСОБА_4 до моменту своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Лемешівського старостинського округу Калинівської міської ради Вінницької області від 14 лютого 2025 року № 53, на момент смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02 липня 2025 року до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катерини Дмитрівни звернувся ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини, в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний брат – ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Райки Калинівського району Вінницької області, який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Цією заявою повідомляє, що все спадкове майно, що залишилося на день смерті спадкодавця, він приймає.

На підставі цієї заяви ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катериною Дмитрівною була заведена 02 липня 2025 року спадкова справа № 99/2025 (номер у Спадковому реєстрі 74282413) на майно ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Райки Хмільницького району Вінницької області, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81720874, виданим 02 липня 2025 року приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катериною Дмитрівною.

05 серпня 2025 року до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Наталії Романівни звернулась ОСОБА_1 з приводу оформлення заяви про прийняття спадщини за законом.

Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Наталією Романівною за реєстровим номером 316 посвідчена 05 серпня 2025 року заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом, яка адресована «По місцю вимоги», та за змістом якої: « ІНФОРМАЦІЯ_1 помер мій батько – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 . На день його смерті залишилася спадщина, яку я приймаю. Необхідні документи додаю. Зміст ст.ст.1216, 1218, 1221-1223, 1258, 1273 Цивільного кодексу України мені нотаріусом роз`яснено. Інші документи будуть подані мною додатково».

В цей же день, ОСОБА_1 склала довіреність, яка 05 серпня 2025 року за реєстровим номером 317 була посвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Наталією Романівною, згідно якої вона уповноважила свою матір ОСОБА_5 вчиняти правочини та здійснювати всі юридично значимі дії щодо представлення її інтересів по оформленню та отримання на її ім`я спадщини, що лишилася після смерті її батька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і до дня смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . З метою виконання наданих цією довіреністю повноважень, від її імені та у її інтересах представник у межах, що допускаються чинним законодавством України, вправі подавати будь-які заяви (в тому числі про отримання Свідоцтва про право на спадщину) та клопотання (як письмові, так і усні), що стосуються виконання передбаченого у довіреності, та обґрунтувати прохання та побажання викладені в них.

06 жовтня 2025 року згідно поштового листа за № 49 000 0084 2988, ОСОБА_5 , діючи в межах наданих їй повноважень, визначених довіреністю, посвідченою 05 серпня 2025 року за реєстровим номером 317 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Наталією Романівною, направила через орган поштового зв`язку «Укрпошта» на адресу приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катерини Дмитрівни заяву своєї дочки ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом, яка була посвідчена 05 серпня 2025 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Наталією Романівною за реєстровим номером 316.

Дана заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом була зареєстрована 09 жовтня 2025 року у Книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 385 (спадкова справа № 99/2025).

Листом-роз`ясненням від 10 жовтня 2025 року № 340/02-14, приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катерина Дмитрівна повідомлено ОСОБА_5 про те, що заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом подано з порушенням визначеного законом строку, та роз`яснено право звернутися до суду з метою вирішення питання щодо надання додаткового строку.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття/відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв`язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22 (провадження № 61-8694св23), від 10 липня 2024 року у справі № 522/13476/23 (провадження № 61-7645св24).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 станом на 05 серпня 2025 року була достеменно обізнана про смерть батька ОСОБА_4 та відкриття спадщини. Більше того, у межах шестимісячного строку вона особисто звернулася до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Наталії Романівни, у якої оформила заяву про прийняття спадщини та довіреність на ім`я матері ОСОБА_5 щодо представництва її інтересів під час оформлення спадкових прав.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 не лише знала про відкриття спадщини, але й усвідомлювала про необхідність вчинення юридично значимих дій для її прийняття, у зв`язку із чим завчасно забезпечила представництво своїх інтересів з цього питання шляхом надання довіреності на ім`я матері ОСОБА_5 .

Разом з тим, оформлення заяви про прийняття спадщини саме по собі не породжує правових наслідків її подання нотаріусу. Юридичне значення має не факт складення заяви, а факт її подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини або надсилання у встановленому законом порядку до закінчення шестимісячного строку.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач або її представник були позбавлені можливості направити відповідну заяву поштовим зв`язком чи подати її особисто у межах встановленого законом строку.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що нотаріус не роз`яснив їй порядок подання заяви до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, суд відхиляє.

Виходячи зі змісту заяви про прийняття спадщини за законом, яка була посвідчена 05 серпня 2025 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Фріс Наталією Романівною за реєстровим номером 316, ОСОБА_1 було достеменно зрозуміло що її необхідно подати «За місцем вимоги», оскільки їй було відомо останнє місце проживання батька ( АДРЕСА_1 ), та роз`яснено нотаріусом, зокрема вимоги ст.ст.1216, 1218, 1221-1223, 1258, 1273 ЦК України.

Про обізнаність позивача ОСОБА_1 щодо необхідності подання заяви до нотаріуса за місцем відкриття спадщини свідчить також оформлення нею довіреності на ім`я своєї матері ОСОБА_5 , яку вона уповноважила на здійснення всіх юридично значимих дій по оформленню та отриманню на її ім`я спадщини, зокрема шляхом звернення із відповідними заявами (в тому числі про отримання Свідоцтва про право на спадщину).

Посилання представника позивача на висновок, який наведений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2018 року у справі № 526/223/17, згідно якого, оскільки позивач вчасно звернувся до сільської ради, де під час оформлення заяви про наміри вступити у спадщину йому було роз`яснено зміст статей 1223, 1231, 1232, 1268, 1281, 1282, 1297 ЦК України, які містять правові наслідки, зумовлені вступом у спадщину, однак не містять чіткої вказівки на необхідність звернення до нотаріуса, у зв`язку з чим позивач був безумовно впевнений, що вчасно і правильно виконав свій обов`язок щодо прийняття спадщини, а його дії спрямовані і свідчать про її прийняття, судом не приймаються до відома, оскільки фактичні обставини у наведеній як приклад справі відрізняються від тих, що установлені судом у розглядуваній справі.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05 травня 2026 року у справі № 495/7435/20, невчинення нотаріусом певних дій само по собі не створює перешкод у прийнятті спадщини та не унеможливлює подання заяви про прийняття спадщини у строк, визначений статтею 1270 ЦК України.

Доводи позивача щодо помилкового розуміння порядку реалізації своїх спадкових прав, судом не приймаються, оскільки відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, неправильне розуміння особою порядку реалізації своїх прав не є тією об`єктивною та непереборною перешкодою, яка дає підстави для застосування частини третьої статті 1272 ЦК України.

Суд також відхиляє посилання позивача на перебування за межами України.

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 589/1863/13-ц зазначено, що факт проживання спадкоємця за межами України сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини.

Більше того, у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26 березня 2025 року у справі № 522/18483/21 зроблено висновок, що перебування спадкоємця за кордоном не є поважною причиною пропуску строку, оскільки особа має можливість подати заяву про прийняття спадщини через консульські установи України та/або надіслати поштою, а в екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, - направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини або діяти через представника.

У даній справі позивач ОСОБА_1 до виїзду за кордон оформила довіреність на матір ОСОБА_5 , уповноваживши її на вчинення дій щодо оформлення спадкових прав. Отже, позивач ОСОБА_1 фактично створила всі необхідні правові механізми для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини.

Так само суд не знаходить підстав вважати поважною причиною введення воєнного стану, оскільки позивач ОСОБА_1 не надала жодних доказів того, що саме обставина воєнного стану об`єктивно унеможливила подання заяви нотаріусу або її направлення поштовим зв`язком.

З урахуванням установлених у даній справі обставин суд доходить висновку, що пропуск строку для прийняття спадщини стався не внаслідок існування об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, а внаслідок неналежної реалізації позивачем ОСОБА_1 та її представником - матір`ю ОСОБА_5 своїх прав та обов`язків.

Несвоєчасне подання заяви представником з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Окремо суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 про те, що при вирішенні питання щодо визначення додаткового строку необхідно забезпечувати баланс між інтересами особи, яка пропустила строк, та правами спадкоємців, які належним чином прийняли спадщину.

У даній справі відповідач ОСОБА_2 у встановлений законом строк подав заяву про прийняття спадщини та реалізував свої спадкові права відповідно до вимог закону.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем ОСОБА_1 не доведено наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, а наведені нею причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними у розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України.

Тому підстави для визначення позивачу ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні, а тому позов підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст. 141, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Дудар Катерина Дмитрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя