Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №507/2299/25 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/2299/25

Провадження № 3/507/3/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 року селище Любашівка

Суддя Любашівського районного суду Одеської області Дюдюн Олександр Вікторович,

з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

його захисника - адвоката Опалька О.М.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 19.02.2002 року Любашівським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , -

за частиною першою ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.11.2025 року серії ЕПР1 №504658, ОСОБА_1 , 05.11.2025 року о 21 годині 54 хвилині, керував транспортним засобом – автомобілем, марки «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 по проспекту Миру (Корольова) біля будинку №3 в селищі Зеленогірське Подільського району Одеської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 а ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою винуватість у вчиненні правопорушення не визнав, просив справу відносно нього закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, який також просив провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності приходжу до наступного.

Згідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положенням статті 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до диспозиції частини першої статті 130 КУпАП до відповідальності притягується особа за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України передбачає, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

За змістом закріплених у статтях 254, 255 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення це - офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, що містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП та є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, що засновано на правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення..

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 05.11.2025 року серії ЕПР1 №504658, вбачається, що ОСОБА_1 , 05.11.2025 року о 21 годині 54 хвилині, керував транспортним засобом – автомобілем, марки «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 по проспекту Миру (Корольова) біля будинку №3 в селищі Зеленогірське Подільського району Одеської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та в подальшому пройшов огляд на визначення стану сп`яніння, згідно якого перебував у стані сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 а ПДР України.(а.с.3).

У відповідності до змісту статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З усталеної судової практики вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП необхідно встановити факт керування особою транспортним засобом та перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, або наявність ознак такого сп`яніння та відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, що отримано у передбачений Законом спосіб.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2025 року; роздруківки алкотестеру «Драгер» №6 від 05.11.2025 року за яким у видихуваному повітрі ОСОБА_1 (відповідно до встановленого рівня) визначено наявність (вимірювання) вмісту етилового спирту на рівні 2.27 проміле (а.с.4) та відеозапис з місця вчинення правопорушення (а.с.5).

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , що надані ним у судовому засіданні, останній вказував, що рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 25.09.2025 року, він розірвав шлюб з ОСОБА_2 у подальшому ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом про поділ майна, у тому числі і автомобіля «Тойота» р.н. НОМЕР_3 . Ухвалою Любашівського районного суду від 06 листопада 2025 року, позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу. 05 листопада 2025 року, ОСОБА_2 неодноразово телефонувала до нього з проханням приїхати до неї, так як їй необхідно було провести оцінку автомобіля «ТОЙОТА» р.н. НОМЕР_3 для звернення до суду з позовом про поділ майна. В цей день він вживав вдома алкоголь. Крім того, в нього вдома перебував його товариш ОСОБА_3 , який також був свідком даних розмов. ОСОБА_1 попросив його відвести на своєму автомобілі до будинку колишньої дружини. Коли під`їхали до будинку колишньої дружини, він зустрівся з нею, вона одразу почала комусь телефонувати та затіяла з ним сварку. Не зрозумівши, що сталося він вирішив піти до свого автомобіля. В цей час ОСОБА_3 , сказавши, що у них сімейні непорозуміння, в яких він не хоче приймати участь, вийшов із автомобіля та пішов до себе додому, а він залишився сидіти в автомобілі. Через деякий час до автомобіля підійшов працівник поліції ОСОБА_4 ще з одним цивільним, якого він не знає, без будь-яких пояснень витягнули його з автомобіля та почали бити, крім того ОСОБА_5 забрав у нього документи на автомобіль та ключі він автомобіля. Сам ОСОБА_5 , перебуває у дружніх стосунках з його колишньою дружиною. Побивши його, ОСОБА_6 викликав працівників поліції, які по приїзду склали на нього адміністративний протокол та вилучили автомобіль на штраф майданчик, з метою проведення його оцінки, як йому в послідуючому стало відомо. З приводу його побиття, він звернувся до ДВБ Національної поліції та ДБР. 05.11.2025 року він транспортним засобом не керував, а керував його знайомий, тому протокол складений без належних на те правових підстав.

Свідок ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснив, що 05.11.2025 року у вечірній час перебував вдома у ОСОБА_1 . Останньому зателефонувала його колишня дружина ОСОБА_2 , яка попросила його приїхати до неї. Оскільки ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, останній попросив його відвезти в селище Зеленогірське до ОСОБА_2 . Вказує, що особисто він сів за кермо автомобіля «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 та відвіз ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Приїхавши до будинку, де проживає ОСОБА_2 , ОСОБА_1 пішов до неї, а через деякий час вийшов з її квартири, оскільки між ними виник сімейний конфлікт. Почувши це, він сказав, що йде додому оскільки не хотів приймати в цьому участі, і буде чекати його там, щоб відвезти додому, в свою чергу ОСОБА_1 сказав, що зачекає, бо хтось має під`їхати, кого викликала ОСОБА_2 , та лишився сидіти у автомобілі.

Свідок ОСОБА_2 , в судовому засіданні пояснила, що 05.11.2025 року приблизно о 22 годині, вона лягла відпочивати. Двері почав вибивати ОСОБА_1 . Вона зателефонувала своєму знайомому ОСОБА_7 , який працює працівником поліції, щоб той приїхав та заспокоїв ОСОБА_1 . Через деякий час приїхав ОСОБА_5 , вивів з автомобіля ОСОБА_1 , та викликав працівників поліції. Додала, що дійсно між нею та ОСОБА_1 , тривають судові спори щодо поділу майна, а саме автомобіля «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 оскільки вони розірвали шлюб. Вказує на те, що бачила, як ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля та рухався ним.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що перебуває в дружніх стосунках з ОСОБА_2 05.11.2025 року, між 21-22 годиною йому зателефонувала ОСОБА_2 , та попросила допомоги, оскільки її колишній чоловік ОСОБА_1 вчиняє сімейний дебош. Не будучи на службі, він виїхав на своєму автомобілі та направився в бік будинку, де проживає ОСОБА_2 . Біля бару в селищі Зеленогірське побачив автомобіль марки «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 . Зупинившись, він дочекався, коли у автомобіль сяде ОСОБА_1 , і почне рух. Сівши у автомобіль, ОСОБА_9 почав рух. Він направився за ним. ОСОБА_9 зупинився і він також зупинився біля нього. Особисто за кермом сидів ОСОБА_1 . Після цього забравши ключі від автомобіля у ОСОБА_1 , викликав наряд поліцейських, які в послідуючому склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Додав, що свідком керування транспортним засобом ОСОБА_1 також був інший працівник поліції, який також не був на службі в цей вечір, а саме ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_10 , в судовому засіданні пояснив, що 05.11.2025 року він дійсно перебував біля бару в селищі Зеленогірське Подільського району Одеської області. Факт того, що саме ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння сідав за кермо автомобілю та керував ним не бачив, оскільки не звертав на це уваги.

Свідок ОСОБА_11 , який являється працівником поліції, в судовому засіданні пояснив, що 05.11.2025 року, отримавши повідомлення про те, що в селищі Зеленогірська Подільського району Одеської області, особа керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, разом з працівником поліції ОСОБА_12 , прибули в селище Зеленогірське Подільського району Одеської області, де було встановлено зі слів працівника поліції Тоніна М.С., що громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Сам факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 він не бачив. Його колегою ОСОБА_12 було складено адміністративний протокол на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Свідки ОСОБА_13 , та ОСОБА_14 , які являються працівниками поліції, в судовому засіданні пояснили, що 05.11.2025 року, точного часу вони не пам`ятають, отримали повідомлення про сімейний дебош в селищі Зеленогірське Подільського району Одеської області. Приїхавши на місце дізналися зі слів працівника поліції, який був не на службі ОСОБА_8 , про те, що гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Особисто факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не бачили, підтвердити не можуть.

Свідок ОСОБА_15 , в судовому засіданні пояснила, що особисто бачила, як після 21 години вечора 05.11.2025 року, її брат ОСОБА_1 , зі своїм товаришем, ОСОБА_3 , який сидів за кермом автомобіля «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить її брату поїхали в селище Зеленогірське Подільського району Одеської області, оскільки колишня дружина ОСОБА_2 дзвонила йому цілий день, щоб він до неї приїхав.

Свідок ОСОБА_12 , який складав протокол по справі про адмінінстративне правопорушення, будучи викликаним належним чином в судове засідання не з`явився, свої пояснення не надав. Згідно відповіді начальника відділу поліції №1 Подільського районного управління поліції Ситника О., яка надана на запит суду, ОСОБА_12 , на даний час не є працівником поліції та за наявною інформацією знаходиться за межами України, у зв`язку з чим забезпечити його явку не є можливим. Крім того, згідно пояснення ОСОБА_16 , яка являється матір`ю ОСОБА_12 , остання вказала, що ОСОБА_12 перебуває за межами України, та час його повернення до України їй не відомий.

Як зазначено судом вище, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП є саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), або з ознаками такого сп`яніння. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного) та/або з ознаками сп`яніння та відмовою від проходження огляду.

При цьому визначальним є саме факт керування транспортним засобом, який і породжує у даному випадку обов`язок водія після його зупинки на вимогу працівників поліції пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, оскільки в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».

Так, у своєму рішенні від 15 березня 2019 року Верховний Суд у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в пункті 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Додаткове визначення таких функцій було закріплено і в рішенні Верховного Суду №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року, у якому ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Разом з тим, з долучених до матеріалів справи доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_1 неможливо встановити обставини, які б свідчили про керування ним транспортним засобом та спростовували б його пояснення, що надані ним у судовому засіданні.

Так, долучений працівниками поліції відеозапис подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення не містить відомостей про керування транспортним засобом ОСОБА_1 у вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час та місце.

Вивченням наданого відеозапису встановлено, що такий починається з того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності виходить з автомобіля працівників поліції. Цій особі працівники поліції запропонували пройти огляд на визначення стану сп`яніння як на місці так і в медичному закладі.

При цьому відеозапис не містить інформації, щоб підтверджувала факт пересування транспортного засобу «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Будь-яких інших доказів по справі суду не надано.

За викладеного вбачається, що докази керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в матеріалах справи відсутні.

Оскільки матеріали справи не містять підтверджень керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то подальші дії вчиненні працівниками поліції направленні на визначення стану його сп`яніння не мають вирішального значення для справи, так як для кваліфікації дій особи, що притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення на транспорті, зокрема, і за статтею 130 КУпАП визначальним є саме факт керування транспортним засобом.

Суд критично відноситься до пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , оскільки останні є зацікавленими особами. Так в судовому засіданні ОСОБА_8 , підтвердив факт дружніх стосунків з ОСОБА_2 . Більше того, ОСОБА_2 , в судовому засідання підтвердила, що з ОСОБА_1 у неї неприязні стосунки. Крім того, в провадженні Любашівського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа 507/2751/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, а саме автомобіля «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Приймаючи до уваги приписи частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02) суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, у цій справі суд має бути неупередженим і безстороннім та позбавлений можливості самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Згідно частини другої статті 251 КУпАП - обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, ОСОБА_1 у розумінні диспозиції статті 130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою керування транспортним засобом у стані сп`яніння, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом, і як наслідок останній не може нести відповідальність.

Таким чином приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України та відсутність події і складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП України.

Внаслідок зазначеного, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини першої ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Дюдюн О.В.