Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №755/21143/24 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/21143/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гончарука В.П.,

при секретарі Оніщук Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 755/21143/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника Кравця Д.М. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду завдану дорожньо-транспортною пригодою в сумі 157 111,87 грн., та судові витрати.

Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 являється власником автомобіля «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 .

16 липня 2024 року о 13 год. 35 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Березняківській, 20, перед початком руху, маючи намір здійснити розворот через подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки з крайнього правого ряду, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди в русі іншим транспортним засобам, не надав перевагу в русі автомобілю «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку в лівій смузі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вказано, що 07.08.2024 Дніпровським районним судом м. Києва ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку та ремонтної калькуляції, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 157 111,87 грн. Вартість матеріального збитку складає 80 067,39 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.12.2024, справу передано на розгляд за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

04 серпня 2025 року Київським апеляційним судом винесено постанову, якою ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20.12.2024 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.09.2025, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Представником позивача - адвокатом Борщиком С.В. до суду подано заяву в якій просить провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, вказав, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи убачається, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Позивач ОСОБА_1 являється власником автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 7).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , 16.07.2024 о 13 год. 35 хв., керуючи транспортним засобом марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Березняківська, 20, перед початком руху, маючи намір здійснити розворот через подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки з крайнього правого ряду, не переконався, що це буде безпечно та не створить, перешкоди в русі іншим транспортним засобам, не надав перевагу в русі автомобілю «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку в лівій смузі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.08.2024 у справі № 755/13372/24 (а.с. 12-12 зв.).

Вищевказана постанова суду набрала законної сили 19.08.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Убачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди яка сталася з вини ОСОБА_2 , спричинено пошкодження належного позивачу ОСОБА_1 автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, в силу положень ст. 22 ЦК України, є витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 22.07.2024, складеного ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 157 111,87 грн. (а.с. 13-19).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 4, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2022 року по справі № 265/3896/19 зазначив, що з огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За нормами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь яких доказів, які б могли спростувати наведені у позовній заяві доводи позивача відповідачем суду не надано.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 1 571,12 грн. (а.с. 45).

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 29 500 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Нормами ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позовна заява до суду подана представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Кравцем Д.М.

28 травня 2021 року між ОСОБА_1 , як клієнтом, та АБ «Кравець», як бюро, укладено договір № 28/05 про надання правничої (адвокатської) допомоги (далі - Договір) (а.с. 37-37 зв.).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 5.3, 7.1 Договору, клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу (адвокатську) допомогу щодо представництва, захисту прав та інтересів Клієнта у будь-яких справах, перед будь-якими особами (державними, приватними підприємствами, установами, організаціями та іншими фізичними та юридичними особами) з будь-яких питань, що стосується прав та інтересів Клієнта. Правничу допомогу Клієнту надає адвокат Кравець Дмитро Миколайович та інші адвокати згідно ордеру. Строки надання послуг - з моменту, вказаного в п. 5.1 цього Договору до моменту припинення даного Договору. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до моменту, визначеного в п. 5.3 цього Договору.

14 листопада 2024 року між ОСОБА_1 , як клієнтом, та АБ «Кравець», як бюро, укладено додаткову угоду № 2 до Договору № 28/05 від 28.05.2021 про надання правничої (адвокатської) допомоги (а.с. 38).

Відповідно до вищевказаної додаткової угоди, сторони погодили, що Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу (адвокатську) допомогу у справі про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, яке сталося 16.07.2025 з боку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , автомобілю «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є Клієнт.

Згідно додаткової угоди, сторони домовилися та погодили вартість послуг Бюро для надання правничої (адвокатської) допомоги по вказаній справі, а саме: попередня оплата в розмірі 12 500,00 грн.; участь в кожному судовому засіданні 1 500,00 грн.; остаточна оплата в розмірі 12 500,00 грн. - після отримання Клієнтом грошових коштів по даній справі. Інші умови договору залишаються без змін.

18 листопада 2024 року ОСОБА_1 на виконання умов договору № 28/05 від 28.05.2021 здійснено грошовий платіж у розмірі 12 500 грн. (а.с. 39).

В судових засіданнях призначених на 02.12.2025 та 11.02.2025 інтереси позивача ОСОБА_1 представляв адвокат Борщик С.В. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1901890 від 02.12.2025, виданого адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

В свою чергу, оцінюючи можливість задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заявлених витрат на правничу допомогу у розмірі 29 500 грн., суд зазначає, що на переконання суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню вже понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 12 500 грн., сплачені позивачем на виконання умов договору про надання правничої допомоги.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат пов`язаних із участю адвоката в судових засіданнях та витрат пов`язаних з остаточною оплатою грошових коштів в сумі 12 500 грн., що визначені позивачем як майбутні витрати, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки як вище встановлено судом, інтереси позивача в судових засіданнях представляв адвокат Борщик С.В., який відповідно до наданого ордеру на надання правничої допомоги здійснює індивідуальну адвокатську діяльність та не являється адвокатом/іншим адвокатом, яким надається правнича допомога в межах договору № 28/05 про надання правничої (адвокатської) допомоги.

Враховуючи вищевикладене, вбачається обґрунтований сумнів щодо можливого понесення позивачем подальших витрат за укладеним договором № 28/05 про надання правничої (адвокатської) допомоги.

Таким чином, враховуючи принцип пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 12 500 грн.

Керуючись ст. ст. 16, 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 157 111 (сто п`ятдесят сім тисяч сто одинадцять) грн. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 571,12 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 12 500 грн., а всього суму 14 071 (чотирнадцять тисяч сімдесят одна) грн. 12 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Судове рішення складене 02 квітня 2026 року.

Суддя