Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №754/7267/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/8881/26

Справа №754/7267/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І. І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 146 858,03 грн.

Стислий виклад позиції сторін

22.04.2026 представниця Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (надалі - Позивач, Банк), Єфремова Ірина Вікторівна, подала до Деснянського районного суду міста Києва через підсистему "Електронний суд" позовну заяву до ОСОБА_1 (надалі - Відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором №РL/30/2839 від 13.03.2020 у загальному розмірі 146 858,03 грн. Вказана сума складається з простроченої заборгованості за основним зобов`язанням в розмірі 91 004,64 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 12,80 грн, простроченої заборгованості за комісією в розмірі 47 200,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 6 455,20 грн, та 3% річних в розмірі 2 185,39 грн

Позов обґрунтовано тим, що 13.03.2020 між Позивачем та Відповідачкою було укладено Договір про надання споживчого кредиту № РL/30/2839. Банк виконав свої зобов`язання, надавши позичальниці кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн на споживчі потреби.

Представник Позивача подав заяву, в якій просив підтримував позовні вимоги повністю, просив розглянути справу на підставі наявних матеріалах справи.

Відповідачка відзив на позов не подала, про розгляд справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла.

З метою належного інформування про розгляд справи Відповідачки, крім судової повістки, що надсилалась на адресу реєстрації місця проживання Відповідачки і була повернута на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що вважається належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України), Суд також вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, інформацію було доведено до відома шляхом направлення повідомлення за відомим номером телефону Відповідачки ( НОМЕР_1 ).

У зв`язку з ненаданням Відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

13.03.2020 між АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" та Відповідачкою укладено кредитний договір №РL/30/2839. Цей договір підписано власноручним підписом сторін.

Відповідно до умов договору Відповідачці надано кредит у виді коштів у розмірі 100 000,00 грн, строком з 13.03.2020 по 13.03.2023, процентна ставка фіксована та складає 0,01% річних (пункти 1.1., 1.6, 1.7 Договору).

Згідно з пунктом 1.9 Договору та Графіком платежів (Додаток №1 до Договору про споживчий кредит №PL/30/2839 від 13.03.2020), додатково передбачена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування, яка складає 2,95% від суми кредиту, тобто 2 950,00 грн щомісяця.

Згідно з Таблицею обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та Графіком платежів (Додаток №1 до Договору про споживчий кредит №PL/30/2839 від 13.03.2020), повернення коштів мало здійснюватися у вигляді щомісячних ануїтетних (однакових) платежів 10-го числа кожного місяця, починаючи з 10 квітня 2020 року і закінчуючи 10 березня 2023 року. Стандартний платіж за розрахунковий період становив 5 654,00 грн (останній платіж у березні 2023 року мав складати 5 621,74 грн), що включав тіло кредиту, щомісячну комісію за розрахунково-касове обслуговування за ставкою 2,95% від суми кредиту та проценти за користування кредитом за ставкою 0,01% річних.

Банк виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши Відповідачці у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується виписками по рахунках (зокрема випискою по рахунку № НОМЕР_2 від 13.03.2020 на суму 100 000,00 грн)

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 15.01.2025 у справі № 753/16762/15-ц).

Відповідачка порушила умови договору щодо повернення кредитних коштів.

25.03.2026 Банк направив Відповідачці вимогу про виконання зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту № PL/30/2839 від 13.03.2020 (вих. № 05-2/02/2096 від 13.03.2026). У вказаній вимозі Позивач повідомив Відповідачку про наявність простроченої заборгованості, яка станом на 09.03.2026 становить 138 217,44 грн (з яких: 91 004,64 грн - за основним зобов`язанням, 12,80 грн - за процентами, 47 200,00 грн - за комісією), та вимагав негайно її погасити.

Факт направлення вимоги підтверджується накладною та фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 25.03.2026, а також даними відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0103300613377. Відповідачка вимогу не отримала, поштове відправлення повернулося до відправника з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

Досліджуючи надані Позивачем виписки по рахунках, Суд встановив, що протягом дії Кредитного договору Відповідачка сплатила тіло кредиту в розмірі 8 995,36 грн; проценти в розмірі 4,64 грн; нараховану комісію в розмірі 17 700,00 грн. Крім того, Крім того, Суд урахував наявність транзакцій від 07.02.2022 із призначенням платежу "Списання знеціненої кредитної заборгованості за рахунок оціночних резервів під кредитні збитки". За висновком Суду таке списання за рахунок страхових (оціночних) резервів банку є виключно внутрішньою бухгалтерською (фінансовою) операцією банку, яка здійснюється на виконання нормативів НБУ щодо управління проблемними активами. Таке списання не є прощенням боргу (ст. 605 ЦК України) і не припиняє зобов`язань Позичальника перед кредитором повернути кредитні кошти, а отже не позбавляє Банк права вимагати примусового стягнення неповернутих кредитних коштів.

За розрахунком Позивача утворилася заборгованість, яка станом на 01.04.2026 стоновить 146 858,03 грн, з яких: 91 004,64 грн - прострочене тіло кредиту, 12,80 грн - відсотки за користування кредитом, 47 200,00 грн - комісія, 6 455,20 грн - інфляційні втрати, 2 185,39 грн - 3% річних.

Суд перевірив розрахунок боргу, який наданий Позивачем, і дійшов висновку, що Позивач безпідставно нараховував та включав до суми боргу комісію за розрахунково-касове обслуговування.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (пункт 31.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), висновки щодо договору від 19 грудня 2017 року).

Надалі у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (було зазначено, що якщо у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду відступила від висновку попередніх колегій (про те, що комісія діє в силу презумпції правомірності правочину) і також зробила висновок, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), висновки щодо договору від 18 вересня 2019 року).

Банк не зазначив перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (постанова Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 754/644/21 (провадження № 61-16783св23), висновки щодо договору від 28 березня 2019 року).

Оскільки в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та банк не надав суду доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (постанова Верховного Суду від 13.05.2026 у справі № 752/15770/24 (провадження № 61-9103cв25), висновки щодо договору від 22 жовтня 2019 року).

Суд бере до уваги, що до 19 січня 2020 року закон визначив, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування").

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг" від 20.09.2019 № 122-IX (набрав чинності 19.01.2020) були внесені зміни щодо визначення витрат споживача, якими комісії було прямо віднесено до загальних витрат кредиту.

Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування").

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування").

Водночас закон гарантує споживачеві право на безоплатне отримання інформації. Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частина перша статті 11 Закону України "Про споживче кредитування").

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит (частина друга статті 11 Закону України "Про споживче кредитування").

Отже, наразі Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

У цій справі кредитний договір укладено після 19 січня 2020 року (дати набрання чинності змінами до Закону України "Про споживче кредитування"), тому Банк мав законодавче право включати до загальних витрат за кредитом комісії за його обслуговування.

Водночас Банк зобов`язаний надати докази переліку конкретних додаткових чи супутніх послуг, за які встановлена щомісячна комісія.

Зокрема, Верховний Суд наголосив, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (постанова Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23), висновки щодо договору від 07 серпня 2020 року).

Встановивши, що банк не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, тобто оспорювані умови кредитного договору є несправедливими, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з необхідності визнання недійсним умови пункту 1.2 кредитного договору від 27 серпня 2021 року в частині встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування)" (постанова Верховного Суду від 09.02.2024 у справі № 337/3703/22 (провадження № 61-13859св23), висновки щодо договору від 27 серпня 2021 року).

Не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому ТОВ "Мілоан"не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваних кредитних договорів, а тому положення договорів про споживчий кредит щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісії за надання кредиту, є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (постанова Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 582/202/22 (провадження № 61-15120св23), висновки щодо договорів від 12 грудня 2021 року).

У справі, що розглядається, відповідно до умов договору (пункт 1.9, та пункт 7.2 Додатка № 1), позичальнику встановлено щомісячну комісію за "розрахунково-касове обслуговування" у розмірі 2,95 % в місяць від суми кредиту, що становить 2 950,00 грн щомісяця. Банк нарахував заборгованість за цією комісією у розмірі 47 200,00 грн.

Водночас за практикою Верховного Суду наявність формального права Банку встановлювати комісію не звільняє його від обов`язку визначити конкретні супутні/додаткові послуги, які надаються споживачу за цю плату.

У кредитному договорі, що є предметом спору, не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банк встановив щомісячну комісію.

Банк у позовній заяві обґрунтовує нарахування комісії тим, що він надавав послуги з "розрахунково-касового обслуговування, розрахунку суми чергового платежу за Кредитним договором, здійснював операційне супроводження кредиту, облік заборгованості, зберігання і актуалізацію інформації по кредиту, документів Позичальника, його кредитної справи; здійснення інформування про неналежне виконання зобов`язань з повернення кредиту; направляв вимоги..".

Проте, вказані твердження Позивача прямо спростовуються його ж публічними правилами. Так, у розділі 1.1 "Умов надання споживчих кредитів" міститься вичерпне визначення спірного платежу: "Щомісячна комісія - комісія Банку за переказ коштів та приймання готівки на рахунки в Банку для погашення Боргових зобов`язань, яка зазначається в Тарифах". Будь-яких інших послуг, що входять до складу цієї комісії, Умови та Правила публічні не містять.

Відповідно до практики Верховного Суду щодо договорів, укладених після 19.01.2020, такі дії Банку як приймання готівки чи переказ коштів на рахунки банку виключно з метою погашення позичальником власної кредитної заборгованості, а також ведення кредитної справи, облік заборгованості чи розрахунок платежів - це стандартні операційні дії банку, необхідні для виконання самого кредитного договору, і не є додатковими чи супутніми послугами, що надаються позичальнику. Крім того, надання інформації про стан кредиту (яке банк вказує як обґрунтування комісії) банк зобов`язаний здійснювати безоплатно згідно із законом. Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит (частина перша статті 11 Закону України "Про споживче кредитування").

Доказів того, що Банк надавав таку інформацію більше одного разу на місяць не надано.

Дослідивши умови кредитного договору, Умови надання споживчих кредитів (Додаток № 6 до Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування), Суд встановив, що вони не містять конкретного вичерпного переліку додаткових та супутніх банківських послуг, які б об`єктивно надавалися Позичальнику за плату у розмірі 2,95% щомісяця.

Суд ураховуючи висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах (зокрема, "встановивши, що банк не повідомив позичальника, які саме послуги за вказану плату йому надаються, розмір комісійної винагороди вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, тобто оспорювані умови кредитного договору є несправедливими..." (постанова від 09.02.2024 у справі № 337/3703/22 (провадження № 61-13859св23)), дійшов висновку, що умови договору про споживчий кредит щодо сплати щомісячної комісії (п. 1.9 Договору та п. 7.2 Додатка №1), які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 09.02.2024 у справі № 337/3703/22, за правилами вказаної статті реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. Встановивши нікчемність положень кредитного договору щодо комісії, суд в порядку застосування наслідків недійсності правочину здійснює перерахунок кредитної заборгованості, зарахувавши сплачену комісію у рахунок інших обов`язкових платежів (тіла кредиту та відсотків), що по своїй суті забезпечить захист інтересу позичальника у правовій визначеності. Такий самий підхід підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

З цих підстав Суд не бере до уваги наданий Позивачем розрахунок заборгованості від 01.04.2026, оскільки він здійснений із врахуванням нікчемних умов договору щодо комісії.

Суд здійснив власний розрахунок боргу, зарахувавши здійснені Відповідачкою оплати (у тому числі ті, що були безпідставно спрямовані Позивачем на погашення комісії) в рахунок погашення процентів, а також в рахунок зменшення тіла кредиту, що як наслідок впливало на розмір процентів.

(1) Період: 13.03.2020 - 08.04.2020. Сплачено 08.04.2020 загалом 3 000,00 грн (49,48 грн зараховано банком на тіло, 0,52 грн на проценти, 2 950,00 грн на комісію). Розподіл платежу судом: 0,52 грн (поточні проценти) + 2 999,48 грн (на погашення тіла кредиту). Отже, заборгованість станом на 08.04.2020 становить: тіло 97 000,52 грн (100 000,00 - 2 999,48).

(2) Період: 08.04.2020 - 07.05.2020. Сплачено 07.05.2020 загалом 3 000,00 грн (49,18 грн тіло + 0,82 грн проценти + 2 950,00 грн комісія). Розподіл платежу судом: 0,82 грн (поточні проценти) + 2 999,18 грн (на погашення тіла кредиту). Отже, заборгованість станом на 07.05.2020 становить: тіло 94 001,34 грн (97 000,52 - 2 999,18).

(3) Період: 07.05.2020 - 10.06.2020. Сплачено 10.06.2020 загалом 3 000,00 грн (49,15 грн тіло + 0,85 грн проценти + 2 950,00 грн комісія). Розподіл платежу судом: 0,85 грн (поточні проценти) + 2 999,15 грн (на погашення тіла кредиту). Отже, заборгованість станом на 10.06.2020 становить: тіло 91 002,19 грн (94 001,34 - 2 999,15).

(4) Період: 10.06.2020 - 10.07.2020. Сплачено 10.07.2020 загалом 5 900,00 грн (2 949,18 грн тіло + 0,82 грн проценти + 2 950,00 грн комісія). Розподіл платежу судом: 0,82 грн (поточні проценти) + 5 899,18 грн (на погашення тіла кредиту). Отже, заборгованість станом на 10.07.2020 становить: тіло 85 103,01 грн (91 002,19 - 5 899,18).

(5) Період: 10.07.2020 - 11.08.2020. Сплачено 11.08.2020 загалом 5 900,00 грн (2 941,17 грн тіло + 0,83 грн проценти + 2 950,00 грн комісія). Розподіл платежу судом: 0,83 грн (поточні проценти) + 5 891,17 грн (на погашення тіла кредиту). Отже, заборгованість станом на 11.08.2020 становить: тіло 79 211,84 грн (85 103,01 - 5 891,17).

(6) Період: 11.08.2020 - 16.09.2020. Сплачено Відповідачкою кількома платежами (02.09.2020 - 8,00 грн, 15.09.2020 - 2 950,80 грн, 16.09.2020 - 2 928,20 грн) загалом 5 887,00 грн. Розподіл платежу судом: 0,80 грн (поточні проценти) + 5 886,20 грн (на погашення тіла кредиту). Отже, заборгованість станом на 16.09.2020 становить: тіло 73 325,64 грн (79 211,84 - 5 886,20).

(7) Період: 16.09.2020 - 02.10.2020. Сплачено 02.10.2020 - 21,00 грн. Розподіл платежу судом: 21,00 грн (на погашення тіла кредиту). Отже, заборгованість станом на 02.10.2020 становить: тіло 73 304,64 грн (73 325,64 - 21,00).

Після 02.10.2020 Відповідачка не здійснювала будь-яких платежів. Отже, заборгованість за тілом кредиту становить 73 304,64 грн, а заборгованість зі сплати процентів за період прострочення становить 12,80 грн.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022, який набув чинності 17.03.2022, внесені зміни, серед іншого, до Цивільного кодексу України, а саме доповнено пунктом 18 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. На час розгляду справи в суді строк дії воєнного стану в країні триває.

Тобто, на час дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення

Як установлено з розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язань та 3% річних, передбачені статтею 625 ЦК України, Позивач просить стягнути виключно за період до введення в Україні воєнного стану. Зокрема, інфляційні втрати Банком нараховано за період з 31.10.2020 по 31.01.2022, а 3% річних - за період з 11.09.2020 по 23.02.2022.

Суд установив, що відповідно до Таблиці обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та графіка платежів (Додаток №1 до Договору про споживчий кредит №PL/30/2839 від 13.03.2020), до 23.02.2022 року Відповідачка мала здійснити такі щомісячні ануїтетні платежі, які мали складатися з частки на погашення суми кредиту, відсотків та щомісячної комісії за розрахунково-касове обслуговування, зокрема:

10.04.2020 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,48 грн)

10.05.2020 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,20 грн)

10.06.2020 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,19 грн)

10.07.2020 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,24 грн)

10.08.2020 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,24 грн)

10.09.2020 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,26 грн)

10.10.2020 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,31 грн)

10.11.2020 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,31 грн)

10.12.2020 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,35 грн)

10.01.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,35 грн)

10.02.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,37 грн)

10.03.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,45 грн)

10.04.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,42 грн)

10.05.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,46 грн)

10.06.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,47 грн)

10.07.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,50 грн)

10.08.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,51 грн)

10.09.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,53 грн)

10.10.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,57 грн)

10.11.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,58 грн)

10.12.2021 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,62 грн)

10.01.2022 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,63 грн)

10.02.2022 - 5 654,00 грн (у тому числі тіло кредиту - 2 703,65 грн)

За висновком Суду вимоги щодо щомісячної комісії за розрахунково-касове обслуговування грунтуються на нікчемних умовах договору, тому нарахування відповідно до статті 625 ЦК України не здійснюються.

Суд здійснив власний перерахунок заборгованості, врахувавши всі сплачені Відповідачкою кошти (у тому числі ті, що безпідставно спрямовувалися на нікчемну комісію) в рахунок погашення відсотків та тіла кредиту. Як встановлено вище, станом на 02.10.2020 (дата останнього платежу) Відповідачка фактично повернула 26 695,36 грн тіла кредиту (100 000,00 - 73 304,64).

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та графіка платежів (Додаток №1 до Договору), планові платежі на погашення тіла кредиту мали акумулюватися таким чином: 10.04.2020 - 2 703,48 грн, 10.05.2020 - 5 406,68 грн, 10.06.2020 - 8 109,87 грн, 10.07.2020 - 10 813,11 грн, 10.08.2020 - 13 516,35 грн, 10.09.2020 - 16 219,61 грн, 10.10.2020 - 18 922,92 грн, 10.11.2020 - 21 626,23 грн, 10.12.2020 - 24 329,58 грн, 10.01.2021 - 27 032,93 грн.

Отже, фактично сплачена Відповідачкою сума (26 695,36 грн) перевищувала сумарні планові платежі за Графіком аж до кінця 2020 року. Перше прострочення тіла кредиту виникло лише за платежем, який підлягав сплаті 10.01.2021. Станом на цю дату планова сума становила 27 032,93 грн, а фактично було погашено 26 695,36 грн. Відповідно, з 11.01.2021 прострочене тіло кредиту склало 337,57 грн. Надалі щомісяця 10-го числа ця сума прострочення збільшувалася на розмір чергового неоплаченого планового платежу за тілом кредиту згідно з графіком.

Відповідно до розрахунку Суду, нарахування 3% річних на прострочене тіло кредиту до 23.02.2022 включно (оскільки з 24.02.2022 почав діяти пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) здійснюється таким чином:

З 11.01.2021 по 10.02.2021 (31 день): прострочена сума 337,57 грн. 3% річних = 0,86 грн (337,57 х 3% / 365 х 31).

З 11.02.2021 по 10.03.2021 (28 днів): прострочена сума 3 040,94 грн (337,57 + 2 703,37 за графіком). 3% річних = 7,00 грн.

З 11.03.2021 по 10.04.2021 (31 день): прострочена сума 5 744,39 грн (3 040,94 + 2 703,45 за графіком). 3% річних = 14,64 грн.

З 11.04.2021 по 10.05.2021 (30 днів): прострочена сума 8 447,81 грн (5 744,39 + 2 703,42 за графіком). 3% річних = 20,83 грн.

З 11.05.2021 по 10.06.2021 (31 день): прострочена сума 11 151,27 грн (8 447,81 + 2 703,46 за графіком). 3% річних = 28,41 грн.

З 11.06.2021 по 10.07.2021 (30 днів): прострочена сума 13 854,74 грн (11 151,27 + 2 703,47 за графіком). 3% річних = 34,16 грн.

З 11.07.2021 по 10.08.2021 (31 день): прострочена сума 16 558,24 грн (13 854,74 + 2 703,50 за графіком). 3% річних = 42,19 грн.

З 11.08.2021 по 10.09.2021 (31 день): прострочена сума 19 261,75 грн (16 558,24 + 2 703,51 за графіком). 3% річних = 49,08 грн.

З 11.09.2021 по 10.10.2021 (30 днів): прострочена сума 21 965,28 грн (19 261,75 + 2 703,53 за графіком). 3% річних = 54,16 грн.

З 11.10.2021 по 10.11.2021 (31 день): прострочена сума 24 668,85 грн (21 965,28 + 2 703,57 за графіком). 3% річних = 62,86 грн.

З 11.11.2021 по 10.12.2021 (30 днів): прострочена сума 27 372,43 грн (24 668,85 + 2 703,58 за графіком). 3% річних = 67,50 грн.

З 11.12.2021 по 10.01.2022 (31 день): прострочена сума 30 076,05 грн (27 372,43 + 2 703,62 за графіком). 3% річних = 76,63 грн.

З 11.01.2022 по 10.02.2022 (31 день): прострочена сума 32 779,68 грн (30 076,05 + 2 703,63 за графіком). 3% річних = 83,52 грн.

З 11.02.2022 по 23.02.2022 (13 днів): прострочена сума 35 483,33 грн (32 779,68 + 2 703,65 за графіком). 3% річних = 37,91 грн.

Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з Відповідачки за прострочення виконання зобов`язань щодо повернення тіла кредиту, становить 579,75 грн.

Перевіряючи обґрунтованість нарахування інфляційних втрат на прострочене тіло кредиту, Суд ураховує, що Позивач здійснював розрахунок інфляційних втрат за період з 31.10.2020 по 31.01.2022 включно, оскільки індекси інфляції публікуються за повний місяць, а з 24.02.2022 діє звільнення від відповідальності за статтею 625 ЦК України.

Суд врахувавши всі сплачені Відповідачкою кошти в рахунок погашення тіла кредиту і встановив, що перше прострочення платежу за Графіком виникло лише у січні 2021 року.

Відповідно до розрахунку Суду, нарахування інфляційних втрат на фактично прострочене тіло кредиту здійснюється щомісячно із застосуванням офіційних індексів інфляції Держстату починаючи з січня 2021 року по січень 2022 року включно:

Січень 2021 року: прострочена сума 337,57 грн, індекс інфляції 101,3%. Інфляційні втрати = 4,39 грн (337,57 х 1,013 - 337,57).

Лютий 2021 року: прострочена сума 3 040,94 грн, індекс інфляції 101,0%. Інфляційні втрати = 30,41 грн.

Березень 2021 року: прострочена сума 5 744,39 грн, індекс інфляції 101,7%. Інфляційні втрати = 97,65 грн.

Квітень 2021 року: прострочена сума 8 447,81 грн, індекс інфляції 100,7%. Інфляційні втрати = 59,13 грн.

Травень 2021 року: прострочена сума 11 151,27 грн, індекс інфляції 101,3%. Інфляційні втрати = 144,97 грн.

Червень 2021 року: прострочена сума 13 854,74 грн, індекс інфляції 100,2%. Інфляційні втрати = 27,71 грн.

Липень 2021 року: прострочена сума 16 558,24 грн, індекс інфляції 100,1%. Інфляційні втрати = 16,56 грн.

Серпень 2021 року: прострочена сума 19 261,75 грн, індекс інфляції 99,8%. Інфляційні втрати = -38,52 грн (дефляція зменшує загальну суму втрат).

Вересень 2021 року: прострочена сума 21 965,28 грн, індекс інфляції 101,2%. Інфляційні втрати = 263,58 грн.

Жовтень 2021 року: прострочена сума 24 668,85 грн, індекс інфляції 100,9%. Інфляційні втрати = 222,02 грн.

Листопад 2021 року: прострочена сума 27 372,43 грн, індекс інфляції 100,8%. Інфляційні втрати = 218,98 грн.

Грудень 2021 року: прострочена сума 30 076,05 грн, індекс інфляції 100,6%. Інфляційні втрати = 180,46 грн.

Січень 2022 року: прострочена сума 32 779,68 грн, індекс інфляції 101,3%. Інфляційні втрати = 426,14 грн.

Отже, загальна сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з Відповідачки за прострочення виконання зобов`язань щодо повернення тіла кредиту, становить 1 653,48 грн.

З огляду на викладене, Суд виснував, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 146 858,03 грн. Суд визнав, що обґрунтованими є позовні вимоги на загальну суму 75 550,67 грн (73 304,64 грн - тіло кредиту, 12,80 грн - проценти, 1 653,48 грн - інфляційні втрати, 579,75 грн - 3% річних), що становить 51,44 % від ціни позову. Тому з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в сумі 1 369,66 грн (2 662,40 грн (3328,00х0,8) х 51,44 %).

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 75 550,67 грн, яка складається з: 73 304,64 грн - тіло кредиту, 12,80 грн - проценти, 1 653,48 грн - інфляційні втрати, 579,75 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1 369,66 грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Позивач (Стягувач) Акціонерне товариство "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" (адреса: 04119, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, м. Київ; код ЄДРПОУ 33695095; рахунок (IBAN): UA053802810000002909818682401; код Банку (МФО): 380281).

Відповідачка (Боржниця) ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 8.06.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО