Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №754/14281/21 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Дата: 28 травня 2026 р.

Справа: №754/14281/21

Суддя: Гринчак О. І.

Номер провадження 2/754/3096/26

Справа №754/14281/21

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,

представниці позивача за первісним позовом (відповідачки за зустрічним позовом) ОСОБА_1 (присутньої у судовому засіданні 19.05.2026),

відповідача-1 за первісним позовом (позивача-1 за зустрічним позовом) ОСОБА_2 (присутнього у судовому засіданні 19.05.2026),

представника відповідача-1 за первісним позовом (позивача-1 за зустрічним позовом) ОСОБА_3 (присутнього у судовому засіданні 19.05.2026),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про виділ в натурі частки будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивачки за первісним позовом

У вересні 2021 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про виділ в натурі частки будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 (дівоче прізвище - ОСОБА_6 ) є власником 1/2 частини житлового будинку із відповідними надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Інша 1/2 частина будинку належить відповідачам, а саме: ОСОБА_2 (1/4 частки) та ОСОБА_5 (1/4 частки).

Із переходом права власності на будинок до них перейшло право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що було у попереднього землекористувача.

Сторони у даній справі не можуть самостійно дійти згоди щодо порядку користування будинком та земельною ділянкою, частки співвласників в натурі не виділені у зв`язку із чим виник спір.

30 вересня 2025 року після надходження до суду висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної від представниці позивачки надійшла заява про уточнення та збільшення позовних вимог, в якій йдеться про те, що позивачка вважає за доцільне провести виділ в натурі частини житлового будинку з господарськими спорудами та визначення порядку користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок згідно з експертним висновком за Варіантом № 1 про виділ, який є найбільш оптимальним, так і найбільш наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечує можливість експлуатації будинку і господарських будівель та земельної ділянки як окремих об`єктів нерухомості, кожній зі сторін буде виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом, при цьому необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль, а зменшення частки однієї із сторін у спірному будинку з господарськими спорудами компенсується в грошовому еквіваленті та ця компенсація є незначною, а також визначення порядку користування земельною ділянкою згідно з Варіантом № 2 експертного висновку.

Тому, у вказаній заяві позивачка просить:

1. Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_4 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) право приватної власності на 48/100 частин житлового будинку, із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок), згідно з Технічним паспортом на цей будинок, який виготовлено ФОП ОСОБА_7 станом на 09.07.2021 (далі - Технічний паспорт) та відповідно до Варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи № 3549 від 02.07.2025 (далі - експертний висновок), що наявний у матеріалах справи, а саме:

- приміщення площею 12,0 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 1-1;

- приміщення площею 9,3 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 1-2;

- приміщення площею 9,8 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-8;

- приміщення площею 7,4 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-9;

- приміщення площею 13,3 кв.м (кухня), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-11;

- сарай, що позначений на плані в технічному паспорті під літерою «Б»;

- металевий гараж, що позначений на плані в технічному паспорті під літерою «В».

Припинити право спільної часткової власності на виділену в натурі ОСОБА_4 частину житлового будинку з вказаними приміщеннями, надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) у солідарному порядку на користь ОСОБА_4 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки у вартості житлового будинку, без врахування вартості земельної ділянки на якій знаходиться будинок, у загальному розмірі 5400,75 грн.

Залишити у спільній власності ОСОБА_2 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) іншу частину житлового будинку, що складає 52/100 (по 26/100 кожному), із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з Технічним паспортом на цей будинок, який виготовлено ФОП ОСОБА_7 станом на 09.07.2021 (далі - Технічний паспорт), а саме:

- приміщення площею 8,5 кв.м (передпокій), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-4;

- приміщення площею 3,8 кв.м (ванна кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-5;

- приміщення площею 19,7 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-6;

- приміщення площею 10,7 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за№ 2-7;

- приміщення площею 12.0 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-10;

- колонка;

- хвіртка.

Для здійснення виділу:

Зобов`язати ОСОБА_2 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) здійснити за власний рахунок наступні роботи:

- закласти дверний проріз між приміщеннями № 2-7 площею 10,7 кв.м та № 2-8 площею 9,8 кв.м;

- влаштувати житлову кімнату у приміщені № 2-6 площею 19,7 кв.м, повернувши за рахунок зміни оздоблення висоту приміщення до раніше існуючого (не менше 2,5 м);

- влаштувати приміщення туалету площею не менше 1,5 кв.м в межах приміщення 2-4 площею 8,5 кв.м шляхом зведення перегородки відповідно до схеми у додатку № 1 до експертного висновку;

- переобладнати приміщення № 2-7 площею 10,7 кв.м у коридор, приміщення № 2-10 площею 12,0 кв.м у кухню;

- переобладнати мережі інженерного забезпечення будинку, а саме електропостачання, водопостачання, каналізації, газопостачання та опалення своєї частини будинку з метою автономного використання належних у будинку приміщень.

Зобов`язати ОСОБА_2 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) не перешкоджати ОСОБА_4 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) у переобладнанні належної їй частини житлового будинку та виділених в натурі приміщень в окрему квартиру, згідно з варіантом № 1 висновку експерта, а саме:

- влаштувати вхід до будинку через приміщення № 2-9 площею 7,4 кв.м, встановивши дверний блок з використанням існуючого віконного прорізу;

- влаштувати дверний проріз на місце раніше існуючого між приміщеннями 2-9 площею 7,4 кв.м та № 1-1 площею 12,0 кв.м, а також між приміщеннями 2-9 площею 7,4 кв.м та 2-11 площею 13,3 кв.м;

- демонтувати перегородку між приміщеннями № 1-1 площею 12,0 кв.м та 1-2 площею 9,3 кв.м, утворивши житлову кімнату, площа якої складатиме більше 14,0 кв.м;

- закласти вхідний дверний проріз до будинку через приміщення № 1-1 площею 12,0 кв.м та через приміщення № 2-11 площею 13,3 кв.м;

- приміщення № 2-8 площею 9,8 кв.м переобладнати у суміщений санвузол, приміщення № 2-11 площею 13,3 кв.м у кухню, приміщення № 2-9 площею 7,4 кв.м у тамбур;

- провести ремонтні роботи з відновлення конструкцій та внутрішнього оздоблення в приміщеннях № 1-1 площею 12,0 кв.м, № 1-2 площею 9,3 кв.м, № 2-11 площею 13,3 кв.м;

Номери та площа приміщень вказані згідно з Технічним паспортом на житловий будинок, який виготовлено ФОП ОСОБА_7 станом на 09.07.2021.

2. Встановити порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з її фактичними межами, що складає 0,0599 га (599 кв.м.), відповідно до Варіанту № 1 експертного висновку щодо виділу ОСОБА_4 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами на цій земельній ділянці та відповідно до Варіанту № 2 експертного висновку про встановлення порядку користування цією земельною ділянкою за результатами проведення будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи № 3549 від 02.07.2025, таким чином:

- виділити у користування ОСОБА_4 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 0,0300 га, що на схемі Додатку № 4 до експертного висновку позначена синім кольором, межі якої проходять по замкненій ламаній лінії з точками: 2-3-4-5-6-7-8-9-13-14-15-16-17-18-19-20-2 та розмірами відрізків: 16,82 м - 9,53 м - 4,64 м - 0,93 м - 3,32 м - 6,08 м - 2,94 м - 5,61 м - 7,39 м - 2,59 м -3,69 - 0,09 м - 7,29 м - 4,3 м - 8,12 м - 4,41 м (координати поворотних точок меж даної частини земельної ділянки надано в таблиці № 21 експертного висновку);

- виділити у користування ОСОБА_2 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_5 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) земельну ділянку площею 0,0300 га, що на схемі Додатку № 4 до експертного висновку позначена зеленим кольором, межі якої проходять по замкненій ламаній лінії з точками: 2-3-4-5-6-20-19-18-17-16-15-2 та за розмірами відрізків: 11,99 м-0,92 м-18,73 м-6,36 м-5,61 м - 7,39 м - 3,69 м - 0,09 м - 7,29 м - 4,3 м - 8,12 - 14,53 м (координати поворотних точок меж даної частини земельної ділянки надано в таблиці № 22 експертного висновку).

Стягнути з відповідачів на користь позивачки судові витрати, що включають суму сплаченого нею судового збору та витрати на судову експертизу, що складають 65 000,00 грн.

Відзив на позовну заяву відповідача-1

Відповідач - ОСОБА_2 заперечує щодо задоволення уточнених позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні повністю на підставі спливу строку позовної давності.

У відзиві йдеться про те, що позивачка має фактичний доступ до своїх приміщень (квартира АДРЕСА_2 ) та може ними користуватися. Відповідачі не перешкоджають їй у користуванні цими приміщеннями, те ще ці кімнати не жилі, не має жодного відношення до відповідача. Оскільки позивачка має доступ до своїх приміщень та може ними користуватися, то її право не порушене.

Згідно з технічною документацією, основний садибний будинок був збудований у 1952 році. Фактичний поділ на дві окремі частини (квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_3 ) існував протягом десятиліть: під час життя батьків сторін; до смерті матері позивачки (1995 рік); при спадкуванні позивачкою (2006 рік); до подання позову (2021 рік); до теперішнього часу (2025 рік). Цей фактичний поділ відповідає волевиявленню попередніх власників (батьків сторін) та влаштовував усіх співвласників протягом десятиліть.

Позивачка не заперечувала проти поділу 15 років. Отримавши свідоцтво про спадщину 16 листопада 2006 року, позивачка знала про існування фактичного поділу на дві частини, знала, що їй належать приміщення квартири АДРЕСА_2 (21,3 кв.м), мала доступ до цих приміщень, могла ними користуватися протягом 15 років (2006-2021).

Позивачка довідалася або могла довідатися про можливе порушення свого права 16 листопада 2006 року при отриманні свідоцтва про спадщину. З цього моменту почав обчислюватися трирічний строк позовної давності, який сплив 16 листопада 2009 року. Проведення експертизи у 2025 році (через 19 років після спадкування та через 16 років після спливу давності) не змінює цього факту.

Стислий виклад позиції позивачів за зустрічним позовом

Згідно з вимогами зустрічного позову відповідачі просять визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 право власності за набувальною давністю на приміщення площею 9.8 кв. м, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-8 (житлова кімната) згідно з технічним паспортом на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що виготовлений 09.07.2021.

Вимоги зустрічного позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 є двоюрідною сестрою позивачів за зустрічним позовом. Так, мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8 та їхній батько - ОСОБА_9 були братом та сестрою.

За життя їхньою бабусею, ОСОБА_10 , було укладено Договір про право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою 12 квітня 1952 року, відповідно до якого остання зобов`язувалась побудувати житловий будинок загальною площею 30,50 кв. м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 померла.

До смерті бабусі, а також після її смерті фактичною побудовою будинку та інших прилеглих споруд займався батько позивачів за зустрічним позовом - ОСОБА_9 .

Побудований за життя бабусі будинок був фактично розділений на дві частини: половина батька, а інша - його сестри ОСОБА_8 .

За життя батька виключно за його грошові кошти свою частину будинку батько добудовував та розширював у зв`язку із тим, що росла його сім`я та була необхідна житлова площа.

Так, відповідно до Технічного паспорта на житловий будинок від 02.07.1982 батьком було добудовано:

• приміщення площею 3.0 кв.м, позначене на плані в технічному паспорті за №2-2;

• приміщення площею 8.8 кв.м, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-1;

• приміщення площею 19.2 кв.м, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-3;

• приміщення площею 10.06 кв.м, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-4;

• приміщення площею 12.1 кв.м, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-6.

За життя ОСОБА_10 було фактично побудовано (відповідно до технічного паспорта від 04.08.2006 за реєстровим № 29173):

• приміщення площею 12.4 кв.м, позначене на плані в технічному паспорті за № 1-1;

•приміщення площею 9.8 кв.м, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-8;

•приміщення площею 7.5 кв.м, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-9;

•приміщення площею 12.4 кв.м, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-11;

• приміщення площею 9.3 кв. м., позначене на плані в технічному паспорті за № 1-2.

Всі інші приміщення були побудовані одноособово батьком позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_9 .

Для мінімізації витрат на правове оформлення новобудови, батько позивачів за зустрічним позовом, ОСОБА_9 вирішив оформити всю власність (і свої добудови включно) на бабусю. Тому, в цілому площа будинку і вийшла у розмірі 123,5 кв.м.

18.05.1989 Рішенням Виконавчого комітету Ватутінської районної ради народних депутатів за № 418 було затверджено Акт прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння на ім`я ОСОБА_10 (після смерті бабусі).

Вказані обставини також підтверджуються записами в самому технічному паспорті від 04.08.2006 за реєстровим № 29173, де вказано інформацію щодо року побудови певних частин будинку (1980, 1998 роки).

ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і ніяк би не змогла добудувати інші частини будинку.

З моменту отримання спадщини батьком позивачів за зустрічним позовом після бабусі саме сім`я ОСОБА_9 користувалася всім житловим приміщенням за виключенням приміщень № 2-11; 2-9; 1-1; 1-2, що позначені на плані в технічному паспорті №67 від 04.08.2006 вказаними номерами.

Іншою частиною приміщень користувалась ОСОБА_8 (мати відповідачки), хоча право на спадщину вона не оформила.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла. Її (на той час) неповнолітня дочка ОСОБА_11 залишилась проживати з ними. Їхній батько ОСОБА_9 їй допомагав, оформивши опіку над нею.

З 2004 року ОСОБА_4 виїхала із частини будинку, забравши всі свої речі і з того часу там не проживає до сьогодні.

Оскільки померла не оформила спадщину після своєї матері ОСОБА_10 , позивачі за зустрічним позовом вважали, що право власності на 1/2 частину будинку ні за ким не зареєстровано, тобто власника у нього не має.

Приміщення площею 9,8 кв.м, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-8, так і знаходилось в користуванні сім`ї ОСОБА_9 до сьогодення.

З моменту побудови та вже протягом 40 років існує сталий порядок користування будинком та землею, який не змінювався.

Про те, що ОСОБА_11 отримала у 2006 році свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку, позивачі за зустрічним позовом дізнались лише у червні 2021 року, коли до них звернувся адвокат відповідачки із пропозицією розділити будинок в натурі.

Позивачі за зустрічним позовом вважають їхнє володіння приміщенням площею 9,8 кв.м, що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-8 є:

- добросовісним, оскільки при заволодінні чужим майном вони не знали і не могли знати про відсутність підстав для набуття права власності;

- відкритим, оскільки вони не приховували факт знаходження майна;

- безперервним, адже не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Відзив на зустрічну позовну

Представник відповідачки за зустрічним позовом просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Оскільки позивачі за зустрічним позовом є спадкоємцями 1/2 частини будинку, що залишилася після смерті їхнього батька, то володіють будинком за наявності юридичного титулу - Свідоцтва про право на спадщину.

Будинок належить сторонам у даній справі на праві спільної власності, без виділу часток в натурі, що свідчить про наявність у позивачів законних підстав протягом всього часу після набуття права власності на користування будь-якою частиною будинку, в тому числі і спірним приміщенням.

За таких умов відсутній факт заволодіння чужим майном, що виключає можливість застосування ст. 344 ЦК України до спірних правовідносин, визнання права власності на спірне приміщення за набувальною давністю.

Повідомлення учасників справи та позиція у судовому засіданні

Всі учасники справи повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні представниця позивачки підтримала первісні позовні вимоги та просила їх задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Відповідач-1 та його представник у судовому засіданні просили задовольнити зустрічний позов та відмовити у задоволенні первісного позову.

Відповідачка-2 повідомлялася про розгляд справи належним чином шляхом надсилання судових повісток на адресу її зареєстрованого місця проживання. Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». В силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що поштове відправлення вручено відповідачці та вона є повідомленою про розгляд справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

На підставі рішення Виконкому Дарницької районної ради № 993 від 03.08.1951 ОСОБА_10 (бабі учасників цієї справи) було виділено земельну ділянку під житлове індивідуальне будівництво по АДРЕСА_4 площею від 300 до 600 кв.м (а.с. 33 т. І).

За договором про право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 08.04.1952, посвідченого нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Морговською Б.Я. 12.04.1952, ОСОБА_10 відведено земельну ділянку, площею 558 кв.м під індивідуальне будівництво житлового будинку по АДРЕСА_4 (а.с. 136-139 т. І). На вказаній земельній ділянці забудовник зобов`язався побудувати житловий одноповерховий дерев`яний будинок житловою площею в 30,50 кв.м з кількістю кімнат - 2 (площею 19,0 кв.м і 11,50 кв.м) і кухня (площею 6,25 кв.м.). Після завершення будівництва забудовник протягом 5 днів зобов`язаний сповістити житлове управління, яке перевіряє і складає акт про завершення будівництва.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 20 жовтня 1938 року хутір Биківня був включений до складу міста Києва. У зв`язку із перейменуванням вулиці «424 Нова» на вулицю «Путивльська» земельна ділянка нині знаходиться за новою адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 12.08.2021 (а.с. 35 т. І).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_10 (її спадкоємця були: син - ОСОБА_9 (батько відповідачів), і дочка - ОСОБА_12 (матір позивачки).

10.04.1989 районною приймальною комісією Ватутінського району міста Києва складено акт прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 41-42 т. І).

В акті, зокрема, вказано, що:

- комісії надано такі документи: 1. Договір на право будування від 08.04.1952; 2. Проєкт будівлі від 19.03.1952; 3. Дозвіл Держархбудконтролю м. Києва № 312 від 25.04.1952; 4. Рішення Виконкому Дарницької районної ради № 993 від 03.08.1951;

- будівництво розпочато в червні місяці 1952 року і закінчено в червні місяці 1954 року;

- житлова частина домоволодіння являє собою окремий будинок на 1 поверх і складається з двох квартир, у складі приміщень: 3 житлових кімнат, кухні, передпокою, комори, ванної, вбиральні;

- порушення затвердженої технічної документації: згідно з планом - житлова площа - 30,5 кв.м; фактично - житлова площа - 80,9 кв.м; корисна площа - 105,5 кв.м;

- зазначені зауваження з будівництва, впорядкування не є перешкодою до прийняття будинку;

- комісія постановила: пред`явлене до здачі домоволодіння громадянки ОСОБА_10 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вважати прийнятим. При цьому, в акті зазначено, що домовласник помер.

18.05.1989 рішенням Ватутінської районної ради за № 418: затверджено акти комісії з прийняття в експлуатацію індивідуальних домоволодінь, а саме по АДРЕСА_1 житловою площею 80,9 кв.м, корисною площею 105,5 кв.м. Надвірні споруди: сарай «Б», вбиральня «В», № І-2-огорожа з хвірткою; затверджено акт прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння на ім`я ОСОБА_10 (а.с. 40 т. І).

24.03.1990 Першою київською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 її сину ОСОБА_9 (батькові відповідачів) на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі договору про право забудови будинку, посвідченого нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори 12.04.1952 № 3811, і зареєстрованого у КМБТІ за № 29173; житловий будинок - шлакобетон, розташований на земельній ділянці 558 кв.м, житловою площею 80,9 кв.м. На іншу 1/2 частину житлового будинку свідоцтво ще не видано (а.с. 34 т. І).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_12 (матір позивачки). На момент смерті матері позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_3 , була малолітньою (їй виповнилося 11 років).

29.05.2002 загальноосвітня школа № 23 зверталася до опікунської ради Деснянського району м. Києва щодо встановлення права дитини-сироти ОСОБА_11 (а.с. 13 т. ІІ) на власність, реєстрації за місцем проживання та розв`язання житлової проблеми. У листі йшлося, зокрема про те, що опікуном ОСОБА_9 (дядько позивачки, батько відповідачів) були створені нормальні умови для проживання та виховання ОСОБА_13 , але він не опікувався її майновими правами. Коли ОСОБА_14 виповнилося 16 років, з`ясувалося, що вона не може отримати паспорт, оскільки не прописана, а її право на власність юридично не оформлене.

17.11.2006 державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Прядко Т.А. видано свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за № 5-2223) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 , її дочці ОСОБА_15 на спадкове майно, що складається з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_10 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею якої була її дочка - ОСОБА_12 , яка фактично прийняла спадщину, але юридично не оформила своїх спадкових прав, який належав ОСОБА_10 на підставі договору про право забудови будинку і безстрокове користування земельною ділянкою, посвідченого Сьомою київською державною нотаріальною конторою 12.04.1952 № 3811, та зареєстрованого у КМБТІ 26.01.1990 за № 29173; вказаний житловий будинок в цілому шлакобетон, позначений на плані під літерою «А», розмір житлової площі 80,9 кв.м, при ньому господарські споруди: сарай під літ. «Б», спорудження № 1 (а.с. 11 т. І).

Згідно з реєстраційним написом на правовстановлюючому документі - Свідоцтві про право на спадщину за законом від 17.11.2006, право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 (дівоче прізвище - ОСОБА_6 (а.с.13 т. І)).

16.01.2007 позивачка зареєструвалась у спірному будинку, про що свідчить відтиск штампу в її паспорті.

У листі від 25.09.2020 №0570202/3-17689 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а.с. 43 том І) зазначено, що згідно з даними Міського земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,06 га (обліковий код 62:058:0017) на АДРЕСА_1 обліковується за громадянином ОСОБА_9 .

Відповідно до рішення Київської міської ради від 23.04.2009 № 436/1492 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Деснянському районі м. Києва» зазначена земельна ділянка передана у спільну часткову власність громадянам ОСОБА_9 (1/2 від 0,06) та ОСОБА_4 (1/2 від 0,06) (а.с. 44, 45 т. І).

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка на АДРЕСА_1 не сформована.

Сторони не вжили подальших заходів щодо оформлення документів, і земельна ділянка не була приватизована.

Позивачка сплачувала земельний податок на землю під будинком, що підтверджується квитанціями про оплату податку за 2008-2009, 2015, 2016, 2017 (а.с. 8-12 т. ІІ).

24.09.2020 державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В. видані свідоцтва про право на спадщину за законом № 4-351 та № 4-352 (а.с. 26, 28 т. І), згідно з якими ОСОБА_2 та ОСОБА_5 успадкували 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , відповідно кожному з відповідачів належить по 1/4 частки у праві власності на вказаний житловий будинок.

За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 225423000 від 24.09.2020 (а.с. 27 т. І) право приватної спільної часткової власності в частці 1/4 на житловий будинок житловою площею 80,9 кв.м зареєстровано за ОСОБА_2 .

За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 225424319 від 24.09.2020 (а.с. 29 т. І) право приватної спільної часткової власності в частці 1/4 на житловий будинок житловою площею 80,9 кв.м зареєстровано за ОСОБА_5 .

01.05.2021 ОСОБА_4 звернулася до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 із пропозицією щодо визначення порядку володіння та користування житловим будинком та земельною ділянкою, згідно з якою ОСОБА_4 переходять у користування приміщення, що позначені на плані в технічному паспорті за № 1-1; 1-2; 2-8; 2-9; 2-11; сарай літ. «Б», а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - переходять у користування приміщення, що позначені на плані в технічному паспорті за № 2-4; 2-5; 2-6; 2-7; 2-10 (а.с. 46, 47 т. І).

07.05.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 звернулися із зустрічною пропозицією щодо визначення порядку володіння та користування житловим будинком та земельною ділянкою, згідно з якою ОСОБА_4 переходять у користування приміщення, що позначені на плані в технічному паспорті за № 1-1; 1-2; 2-9; 2-11; сарай літ. «Б», а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - переходять у користування приміщення, що позначені на плані в технічному паспорті за № 2-8; 2-4; 2-5; 2-6; 2-7; 2-10 (а.с. 50-52 т. І).

Отже, спірним для сторін є приміщення, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-8.

28.05.2021 позивачка надала відповідь на зустрічну пропозицію, в якій не погодилася із запропонованими умовами користування, оскільки такий порядок користування обмежує її у праві користування належною їй частиною будинку (а.с. 53 т. І).

Згідно з Технічним паспортом на будинок, який виготовлено ФОП ОСОБА_7 станом на 09.07.2021 (а.с. 18-22 т. І), на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , розташовані:

?житловий будинок, що складається з:

- основної частини житлового будинку літ. «А» 1952 року побудови;

- житлової прибудови літ. «А/» 1980 року побудови;

- прибудови літ. «а» 1955 року побудови;

- прибудови літ. «а1» 1955 року побудови;

- прибудови літ. «а3» 1998 року побудови.

?сарай літ. «Б» 1963 року побудови;

?гараж літ. «В» 1990 року побудови;

?колонка літ. «І»;

?хвіртка № 1;

?хвіртка № 2.

Згідно з відміткою на схемі розташування будівель та споруд технічного паспорту від 09.07.2021 самочинно збудована прибудова літ. «а3».

Відповідно до технічного паспорту від 09.07.2021, житловий будинок двоквартирний, має загальну площу 123,5 км.м, житлову площу 80,90 кв.м та складається з наступних приміщень:

1.Квартира АДРЕСА_2 (загальна площа - 21,3 кв.м, житлова площа - 21,3 кв.м, допоміжна площа - 0,0 кв.м):

-приміщення літ. «А» площею 12,0 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 1-1;

-приміщення літ. «А» площею 9,3 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 1-2;

2.Квартира АДРЕСА_3 (загальна площа - 102,2 кв.м, житлова площа - 59,6 кв.м, допоміжна площа - 42,6 кв.м):

-приміщення літ. «а3» площею 2,7 кв.м (тамбур), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-1 (самочинно збудоване, не є предметом спору);

-приміщення літ. «а3» площею 1,6 кв.м (вбиральня), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-2 (самочинно збудоване, не є предметом спору);

-приміщення літ. «а3» площею 12,7 кв.м (кухня), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-3 (самочинно збудоване, не є предметом спору);

-приміщення літ. «а1» площею 8,5 кв.м (передпокій), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-4;

-приміщення літ. «а1» площею 3,8 кв.м (ванна кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-5;

-приміщення літ. «а» площею 19,7 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-6;

-приміщення літ. «А/» площею 10,7 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-7;

-приміщення літ. «А» площею 9,8 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-8;

-приміщення літ. «А» площею 7,4 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-9;

-приміщення літ. «А/» площею 12,0 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-10;

-приміщення літ. «а» площею 13,3 кв.м (кухня), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-11.

Оскільки прибудова літ. «аз» самочинно збудована, то загальна площа будинку без врахування самочинно збудованих приміщень 2-1, 2-2 та 2-3, складає 106,5 кв.м.

При будинку знаходяться господарські споруди, а саме: сарай під літ. «Б» та металевий гараж під літ. «В», який не відноситься до нерухомого майна, оскільки є металевою спорудою без фундаменту та не потребує введення в експлуатацію, що підтверджується довідкою Інженера з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_7 № 99 від 09.07.2021.

У висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи № 3549 від 02.07.2025, складеного експертом ОСОБА_16 , який працює з товариством з обмеженою відповідальністю «Київська незалежна судово-експертна установа», зазначено, що:

-в матеріалах справи (том 1 а. с. 204-208) міститься технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 від 19.08.2020, складений КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», відповідно до якого між приміщенням 1-1 площею 12,4 кв.м та 2-9 площею 7,5 кв.м існував дверний проріз, який був закладений. Також існував дверний проріз, який був закладений між приміщенням 2-11 площею 12,4 кв.м та 2-9 площею 7,5 кв.м;

-також існування дверних прорізів між зазначеними приміщеннями відображено на плані будинку технічного паспорту від 02.06.1982 (том 1 а.с.143) та на плані будинку технічного паспорту від 04.05.2006 (том 1 а.с. 61);

-крім того, висота приміщення 2-6 (2-3 згідно з техпаспортом від 02.06.1982) площею 19,2 кв.м складала 2,6 м;

-житловий будинок по АДРЕСА_1 фактично двоквартирний;

-до складу квартири АДРЕСА_2 входять приміщення 1-1 площею 12,0 кв.м та 1-2 площею 9,3 кв.м. Приміщення квартири АДРЕСА_2 не експлуатуються та потребують ремонту. Зокрема, в приміщеннях спостерігається відпадання штукатурки зі стін та стель, ураження гнилизною, розшарування дерев`яних елементів вікон, дверей, підлоги, пошкодження скління віконних блоків, електричної мережі. В приміщеннях квартири АДРЕСА_2 відсутнє опалення;

-до складу квартири АДРЕСА_3 входять приміщення: 2-1 площею 2,7 кв.м; 2-2 площею 1,6 кв.м; 2-3 площею 12,7 кв.м; 2-4 площею 8,5 кв.м; 2-6 площею 19,7 кв.м; 2-7 площею 10,7 кв.м; 2-8 площею 9,8 кв.м; 2-9 площею 7,4 кв.м; 2-10 площею 12,0 кв.м. Приміщення квартири АДРЕСА_3 експлуатуються та знаходяться в задовільному технічному стані, однак потребують ремонту, який найдоцільніший на даній стадії. У приміщеннях квартири АДРЕСА_3 влаштоване оздоблення, що характеризується обклеюванням стін та стелі шпалерами, облицюванням стін керамічними плитками у санвузлах та кухні, підшивкою пластиковою вагонкою стелі, фарбуванням дерев`яної підлоги, влаштуванням покриття підлоги з керамічних плиток у санвузлах, покриття підлоги з лінолеуму у коридорі, кухні. Віконні та дверні блоки в приміщеннях квартири дерев`яні. Приміщення квартири АДРЕСА_3 підключені до мережі електропостачання, газопостачання, водопостачання та каналізація. Опалення приміщень квартири АДРЕСА_3 здійснюється від місцевого котла. Приміщеннями квартири АДРЕСА_3 користується ОСОБА_2 . Приміщення 2-11 площею 13,3 кв.м не експлуатується і потребує ремонту. Зокрема, в приміщенні спостерігається відпадання штукатурки зі стін, руйнування ділянок стін та відсутність стелі, ураження гнилизною дерев`яних елементів, протікання даху, пошкодження скління віконних блоків, відсутність електричної мережі, опалення;

-щодо сараю літ. «Б» слід зауважити, що в стінах наявні тріщини з розкриттям понад 10 мм, відшарування ділянок шлакобетону на стінах, руйнування вхідних дверей, ураження гнилизною дерев`яних конструкцій. В цілому сарай літ. «Б» перебуває у незадовільному технічному стані і потребує ремонту для подальшої нормальної експлуатації;

-при зовнішньому огляді гаража літ. «В», хвіртки №1 та колонки літ. «І» встановлено наявність корозії металу на поверхні, що потребує здійснення ремонтних робіт з очищення та фарбування, які є найдоцільнішими на даному етапі;

-огорожа № 2 знаходиться у ветхому технічному стані, що пов`язаною з ураженням гнилизною деревини та її руйнуванням. Огорожа № 2 не виконує належним чином свої функції, її ремонт є недоцільним у зв`язку з масовим руйнуванням деревини огорожі, а тому підлягає повній заміні. В подальшому огорожа № 2 не враховується при вирішенні поставлених питань зважаючи на її ветхий технічний стан та недоцільність ремонту;

-згідно з планом розташування будівель та споруд на земельній ділянці, місце розташування: АДРЕСА_1 , складеного за результатами проведення топографо-геодезичних робіт сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_17 , площа земельної ділянки у фактичних межах складає 0,0599 га (599 кв.м). При цьому, сусідні земельні ділянки є сформованими із відповідно визначеними межами та присвоєними кадастровими номерами, а саме: 8000000000:62:058:0001 та 8000000000:62:058:0016;

-ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель і споруд (земельних поліпшень) домоволодіння по АДРЕСА_1 , без врахування вартості земельної компоненти (земельної ділянки), складає 631 469,0 грн;

-при пропонуванні варіантів виділу частини житлового будинку ОСОБА_4 з відступом від ідеальних часток співвласників враховувалося: порядок користування приміщеннями житлового будинку, що склався між співвласниками відповідно до редакції поставлених питань; частки співвласників; положення вимог нормативних документів; можливість в подальшому раціонального встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до виділених приміщень у будинку та господарських будівель і споруд.

Експерт зробив такі висновки:

1-4. Враховуючи склад, об`ємно-планувальне рішення приміщень житлового будинку, склад та розташування господарських споруд в межах території домоволодіння, виділити в натурі ОСОБА_4 частину житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням частки інших співвласників - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а також з врахуванням порядку користування житловим будинком, що склався між співвласниками, в тому числі, з виділенням:

- приміщення площею 12,0 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті, який виготовлено станом на 09.07.2021 (надалі - Технічний паспорт) за №1-1;

- приміщення площею 9,3 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за №1-2;

- приміщення площею 9,8 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за №2-8;

- приміщення площею 7,4 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за №2-9;

- приміщення площею 13,3 кв.м (кухня), що позначене на плані в технічному паспорті за №2-11;

- сарай, що позначений на плані в технічному паспорті під літ. «Б»;

- металевий гараж, що позначений на плані в технічному паспорті під літ. «В», у відповідно до ідеальних часток співвласників, не видається можливим.

Виділити в натурі ОСОБА_4 частину житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням частки інших співвласників - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а також з врахуванням порядку користування житловим будинком, що склався між співвласниками, в тому числі, з виділенням:

- приміщення площею 9,3 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 1-2;

- приміщення площею 9,8 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-8;

- приміщення площею 7,4 кв.м (житлова кімната), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-9;

- приміщення площею 13,3 кв.м (кухня), що позначене на плані в технічному паспорті за № 2-11;

- сарай, що позначений на плані в технічному паспорті під літ. «Б»;

- металевий гараж, що позначений на плані в технічному паспорті під літ.«В»,

технічно можливо з відступом від ідеальних часток співвласників.

Можливі варіанти виділу в натурі ОСОБА_4 частини житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням частки інших співвласників - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а також з врахуванням порядку користування житловим будинком, що склався між співвласниками із зазначенням будівельних робіт, які необхідно провести згідно із запропонованими варіантами виділу, розміру компенсації співвласником у зв`язку з відхиленням від часток, описано у дослідницькій частині висновку (див. таблиці: №15 - варіант №1, №16 - варіант №2, №17 - варіант №3), а схеми виділу приміщень зображені у додатках №№1-2 до висновку (додаток №1 дивитись разом з таблицею №15, додаток №2 дивитися разом з таблицями №№16, 17).

Визначити вартість робіт, які необхідно провести з метою переобладнання житлового будинку на дві окремі ізольовані квартири відповідно до варіантів виділу в натурі ОСОБА_4 частини житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не вбачається можливим, оскільки вартість робіт залежить від вартості застосованих тих чи інших матеріалів, а також відповідного проєктного рішення щодо переобладнання мереж інженерного забезпечення будинку.

АДРЕСА_5 . Встановити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 558 кв.м та перебуває у користуванні сторін з врахуванням розміру їх часток у праві власності на домоволодіння на цій земельній ділянці, технічно не можливо, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо меж даної земельної ділянки в площі 558 кв.м. Можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0599 га (599 кв.м) згідно з її фактичними межами, визначеними за результатами проведення топографо-геодезичних робіт сертифікованим інженером-геодезистом Дощечкіним О.І., згідно з частками співвласників 1/2 та 1/2, а також варіантів виділу в натурі ОСОБА_4 частини житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами описані в дослідницькій частині висновку і зображені на схемах.

Свідок ОСОБА_18 є рідною сестрою відповідачів, у судовому засіданні показала, що кімната 2-8, за яку йде спір, була подарована батькам, коли вони одружилися у 1968 році. З початку був загальний вхід, однак згодом батьки відокремили цю кімнату і добудували собі ще одну кімнату і кухню, вже на 1976 рік (коли померла бабуся) у них був окремий вхід, окремий рахунок на газ, світло. Пізніше, вже ближче до 80-х років батьки ще трохи розширили будинок і вже той вигляд, котрий має будинок, він був завершений на початку 2000 р. Стара частина будинку була в занедбаному стані ще за життя Юліної мами. Юля була оформлена в інтернат, а вдома - лише на вихідних і на канікулах. Після смерті матері ОСОБА_13 , опікунство над нею оформив їхній батько, вона жила в їхній частині будинку і користувалася ним так, як всі вони. Бабуся померла в 1976 році, і на той момент у ОСОБА_19 була окрема квартира, окремий вхід і кожен знав, де їхні двері і куди їм заходити. Будинок був поділений за життя бабусі на дві квартири. Те, що є в технічному паспорті, за життя бабусі не було.

Свідок ОСОБА_20 показав, що проживав у сім`ї ОСОБА_19 з 2008 по 2015 роки. ОСОБА_21 станом на 2008 рік вже там не проживала. У будинку було 2 (два) входи. Основний вхід був з АДРЕСА_1 і там 5 кімнат, з іншої сторони - 2 кімнати, там ніхто не проживав. Була добудова кухні, з 2000 року нічого не змінювалося.

Свідок ОСОБА_22 показав, що ОСОБА_19 добудовували кімнату, оскільки збільшилася сім`я. У кінці 70-х будинок мав два входи, оскільки у ньому проживали дві сім`ї. У 80-х і 90-х було так само. Юлія проживала деякий час в інтернаті, потім у ОСОБА_19 .

Норми права та мотиви суду

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

При цьому володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

За приписами частини першої статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаних статей слідує, що право кожного із співвласників пов`язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних / неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків. Об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не тотожне розпорядження частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні (постанова Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 286/3653/18).

Відповідно до частин першої - третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з положеннями статті 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Згідно зі статтею 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20 (провадження № 14-36цс25) сформулювала такі висновки:

«6.19.1. У результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України.

6.19.2. Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

6.19.3. Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.

6.19.4. Натомість за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому, за бажанням, можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.

6.19.5. Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється.

6.20. Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

6.21. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

6.22. У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.

6.23. При цьому, вирішуючи питання поділу спільного майна або виділення частки з нього, суди повинні пам`ятати, що визначальним для цього є не усталений співвласниками порядок користування будинком, а розмір їх часток та технічна можливість поділу будинку відповідно до цих часток.

6.24. Крім того, слід пам`ятати, що згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

6.25. Отже, добудови, прибудови або будь-які поліпшення житлового будинку, які зробив один із його співвласників без згоди іншого (інших), не можуть впливати на розмір часток співвласників при поділі цього будинку, а відтак і їх вартість, проте, якщо це технічно можливо, залишаються у володінні того, хто їх збудував».

У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_4 належить 1/2 частки, ОСОБА_2 - 1/4 частки, ОСОБА_5 - 1/4 частки у праві власності на житловий будинок із відповідними надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторони не дійшли згоди щодо виділу у натурі частки з нерухомого спільного майна та визначення порядку користування земельною ділянкою.

У висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи № 3549 від 02.07.2025 вказано, що виділити в натурі ОСОБА_4 частину житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням частки інших співвласників - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а також з врахуванням порядку користування житловим будинком, що склався між співвласниками технічно можливо з відступом від ідеальних часток співвласників.

Експертом запропоновано три варіанти виділу в натурі:

Варіант № 1 виділу в натурі ОСОБА_4 частини житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з відступом від ідеальних часток співвласників передбачає виділення приміщень: 1-1 площею 12,0 кв.м (житлова кімната); 1-2 площею 9,3 кв.м (житлова кімната); 2-8 площею 9,8 кв.м (житлова кімната); 2-9 площею 7,4 кв.м (житлова кімната); 2-11 площею 13,3 кв.м (кухня); сарай літ. «Б», гараж літ. «В».

За даним варіантом арифметичні частки співвласників становитимуть:

- арифметична частка ОСОБА_4 - 48/100;

- арифметична частка ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - 52/100 (по 26/100 кожен).

В грошовому виражені частка:

- ОСОБА_4 менша на 10801,5 грн;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_5 більша на 10801,50 грн.

Варіант № 2 виділу в натурі ОСОБА_4 частини житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з відступом від ідеальних часток співвласників передбачає виділення приміщень: 1-1 площею 12,0 кв.м (житлова кімната); 1-2 площею 9,3 кв.м (житлова кімната); 2-9 площею 7,4 кв.м (житлова кімната); 2-10 площею 12,0 кв.м (житлова кімната); 2-11 площею 13,3 кв.м (кухня).

За даним варіантом арифметичні частки співвласників становитимуть:

- арифметична частка ОСОБА_4 - 52/100;

- арифметична частка ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - 48/100 (по 24/100 кожен).

В грошовому виражені частка:

- ОСОБА_4 більша на 13 885,5 грн;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_5 менша на 13885,5 грн.

Варіант № 3 виділу в натурі ОСОБА_4 частини житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з відступом від ідеальних часток співвласників передбачає виділення приміщень: 1-1 площею 12,0 кв.м (житлова кімната); 1-2 площею 9,3 кв.м (житлова кімната); 2-9 площею 7,4 кв.м (житлова кімната); 2-10 площею 12,0 кв.м (житлова кімната); 2-11 площею 13,3 кв.м (кухня); «Б» сарай, «В» гараж.

За даним варіантом арифметичні частки співвласників становитимуть:

- арифметична частка ОСОБА_4 - 53/100;

- арифметична частка ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - 47/100 (по 235/1000 кожен).

В грошовому виражені частка:

- ОСОБА_4 більша на 18546,5 грн;

- ОСОБА_2 та ОСОБА_5 менша на 18546,5 грн.

Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У висновку експерт вказав роботи, які необхідно провести з метою переобладнання житлового будинку на дві окремі ізольовані квартири.

Також експерт вказав варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, площею 0,0599 га по АДРЕСА_1 відповідно до варіантів виділу ОСОБА_4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Всі варіанти виділу, що запропоновані експертом, і первісні позовні вимоги сформовано без врахування незавершеного будівництва та самочинно збудованих приміщень.

У заяві від 30.09.2025 про уточнення та збільшення позовних вимог позивачка зазначила, що запропонований експертом Варіант № 1 виділу частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами передбачає найменше зменшення частки позивачки та зручність у користуванні виділеними приміщеннями. В іншому разі, всі приміщення позивачки будуть прохідними. Тому, позивачка просить виділити їй частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами згідно з Варіантом № 1 виділу частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та встановити порядок користування земельною ділянкою під будинком, виходячи з її фактичних меж - площею 0,0599 га за Варіантом № 2 встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до першого варіанту виділу.

Як зазначалося вище, спірним для сторін є приміщення, позначене на плані в технічному паспорті за № 2-8. Однак після надходження до суду висновку експерта відповідачі не висловили свою позицію щодо того, який із запропонованих варіантів виділу частини житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є для них прийнятним.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача-1 про те, що права позивачки не порушені, оскільки її частка у спірному будинку фактично виділена згідно з Актом від 18.05.1989 про прийняття будинку в експлуатацію, у складі двох окремих квартир, а саме: квартири позивачки № 1 загальною площею 21,3 кв.м, у складі приміщення № 1-1 (житлова площа 12,0 кв.м) та приміщення № 1-2 (житлова площа 9,3 кв.м), та квартири відповідачів АДРЕСА_3 загальною площею 102,2 кв.м у складі 10 приміщень.

Суд зауважує, що згідно з свідоцтвом про право на спадщину від 17.11.2006, яке посвідчено державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Прядко Т.А., зареєстровано в реєстрі за № 5-2223, позивачка успадкувала від своєї матері 1/2 частину спірного будинку, житлова площа якого складає 80,90 кв.м. Інша 1/2 частина будинку належить відповідачам - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.09.2020 № 4-351 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.09.2020 № 4-352, по 1/4 кожному.

Акт прийняття будинку в експлуатацію, у якому зазначено, що будинок складається з 2-х квартир, не є доказом поділу або виділу частин будинку в натурі, з огляду на те, що виділ - це правовий, а не технічний акт, що тягне припинення права спільної власності і виникнення окремого об`єкта нерухомості; акт прийняття будинку в експлуатацію - це технічний, а не правовстановлючий документ, який лише підтверджує, що будівля відповідає технічним нормам і може використовуватися за призначенням; наявність 2-х квартир - це технічна характеристика нерухомості, а не підтвердження існування 2-х самостійних об`єктів нерухомості. На окремі об`єкти має бути виготовлено окремі техпаспорти, окрема адреса, державна реєстрація права власності на кожну окремо частину. Акт введення будинку в експлуатацію не породжує та не змінює права власності, акт підтверджує лише факт завершення будівництва.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що більша частина будинку збудована за власні кошти батьків відповідачів за первісним позовом, оскільки батько відповідачів - ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.03.1990 успадкував 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 80,9 кв.м.

Хибними є твердження відповідачів про те, що для мінімізації витрат на оформлення новобудови їх батько ОСОБА_9 вирішив оформити всю власність на ОСОБА_10 (бабу учасників справ), адже останній не мав жодних правових підстав на будівництво та оформлення будинку на своє ім`я.

Окрім того, добудови (прибудови) не змінюють розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Також суд відхиляє доводи сторони відповідача про пропуск позивачкою позовної давності, з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідачі відмовили позивачці у добровільному виділі частки, надавши 07.05.2021 зустрічну пропозицію щодо визначення порядку володіння та користування житловим будинком та земельною ділянкою. Тому, саме з 07.05.2021 позивачка дізналася про порушення її права. Оскільки позивачка звернулася до суду із цим позовом 15.09.2021, тому позовна давність не спливла.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про виділ в натурі ОСОБА_4 частини житлового будинку із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з відступом від ідеальних часток співвласників за Варіантом № 1 експертного висновку, припинення права спільної часткової на виділену частину, стягнення з відповідачів грошової компенсації за відступ від ідеальної частки у вартості житлового будинку, без врахування вартості земельної ділянки на якій знаходиться будинок, у загальному розмірі 5400,75 грн (саме так просить позивачка), та зобов`язання вчинення дій з переобладнання житлового будинку на дві окремі ізольовані квартири є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Оскільки судом визначено виділ майна в натурі за Варіантом № 1 експертного висновку, суд вважає за можливе встановити порядок користування земельною ділянкою під будинком, виходячи з її фактичних меж - площею 0,0599 га за Варіантом № 2 встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до першого варіанту виділу.

Щодо зустрічного позову

Ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на майно за набувальною давністю, визначені у статті 344 ЦК України.

Так, згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156 св 18) Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291 гс 18) не знайшла підстав для відступу від наведених висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки за змістом частини першої статті 344 ЦК України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2022 року у справі № 293/1061/21 (провадження № 61-4347 св 22).

З огляду на те, що право власності у відповідних частках належить всім учасникам цієї справи, і позивачі за зустрічним позовом обізнані про наявність юридичного титулу, тому підстав про визнання права власності на спірне приміщення за № 2-8 за набувальною давністю немає.

Щодо судових витрат

Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позов подано у 2021 році, позивачкою сплачено 07.09.2021 судовий збір у справі 1816,00 грн (а.с. 12 т. 1), 24.09.2021 - 7048,00 грн (а.с. 93 т. І), а всього на суму 8 864,00 грн.

Позивач визначив ціну позову 795 600,00 грн, виходячи із середньої ринкової вартості частини спірного будинку, що складає 30000 доларів США та еквівалентно 795600,00 грн по курсу НБУ станом на 24.09.2021 (а.с. 92 т. І).

Водночас, згідно з висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи № 3549 від 02.07.2025 ринкова вартість житлового будинку, господарських будівель і споруд (земельних поліпшень) домоволодіння по АДРЕСА_1 , без врахування вартості земельної компоненти (земельної ділянки), складає 631 469,00 грн.

Отже, вартість 1/2 частки майна становить 315 734,50, грн (631 469,00/2), як наслідок судовий збір за вимогу майнового характеру становить 3157,34 грн.

Судовий збір за вимоги немайнового характеру обраховується судом таким чином.

Вимога про припинення права спільної часткової власності залишилася незмінною позивачем, тому судовий збір за нею становить 908,00 грн.

Дві вимоги про встановлення порядку користування земельною ділянкою є немайновими та зазнали змін, тому судовий збір за ними становить 2*1211,20 = 2 422,40 грн.

Дві вимоги про зобов`язання відповідачів вчинити дії та зобов`язання відповідачів не чинити перешкод позивачці є новими вимогами, тому судовий збір за їх розгляд становить 2*1211,20 = 2 422,40 грн.

Отже, судовий збір за подання заяви про уточнення та збільшення позовних вимог становить 3157,34 + 908,00 + 2 422,40 + 2 422,40 = 8 910,14 грн.

Оскільки вимоги первісного позову задоволені судом повністю, враховуючи, що солідарного стягнення судового збору законом не передбачено, тому з кожного з відповідачів слід стягнути по 4 455,07 грн (8 910,14/2).

Також з кожного відповідача слід стягнути на користь позивачки витрати за проведення судової експертиз по 32500,00 грн (65 000,00 / 2).

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про виділ в натурі частки будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.

1. Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_4 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) право приватної власності на 48/100 частин житлового будинку, із відповідними надвірними будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок), згідно з Технічним паспортом на цей будинок, який виготовлено ФОП ОСОБА_7 станом на 09.07.2021 та відповідно до Варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи № 3549 від 02.07.2025, що наявний у матеріалах справи, а саме: