Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №953/1662/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 953/1662/24

Номер провадження 22-ц/818/310/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2025 року в складі судді Бобко Т.В. по справі № 953/1662/24 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 29 липня 2023 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа-Банк» (на теперішній час змінена назва на АТ «Сенс Банк») угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631654050. Відповідно до умов договору відповідачка зобов`язалась в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачці кредит. У порушення умов договору відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, у результаті чого в неї утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 195 389,07 грн.

Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 631654050 у розмірі 195 389,07 грн, а також судовий збір.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09 липня 2024 року позов АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631654050 у розмірі 195 389,07 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

У серпні 2024 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Київського районного суду міста Харкова від 09 липня 2024 року скасовано, призначено справу до розгляду.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2025 року позов АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631654050 від 18 травня 2021 року у розмірі 195 389,07 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх обов`язків за кредитним договором у неї утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з неї у повному обсязі.

На вказане рішення суду 13 червня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Косиневський М.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутній кредитний договір від 29 липня 2023 року, такий кредитний договір між сторонами не укладався та не міг бути укладеним, так як відповідачка з лютого 2022 року перебуває за межами міста Харкова. Також у матеріалах справи відсутні будь-які документи, якими б встановлювався строк виконання зобов`язань відповідачки перед позивачем. Досудова вимога, яка міститься в матеріалах справи, не може бути прийнята як належний доказ у справі, оскільки кредитний договір від 29 липня 2023 року не укладався.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 04 червня 2026 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

Акціонерним товариством «СЕНС БАНК» отримано в електронному кабінеті 18 вересня 2025 року (а.с. 191, т. 1);

Адвокатом Косиневським Максимом Анатолійовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , отримано в електронному кабінеті 18 вересня 2025 року (а.с. 192, т. 1);

ОСОБА_1 - повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 194-195, т. 1), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 193, т. 1).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 травня 2021 року ОСОБА_1 підписано оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, номер угоди 631654050, відповідно до якої позичальник пропонує АТ «Альфа-Банк» відкрити їй поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні і випустити міжнародну платіжну картку MasterCard DEBIT WORLD строком дії 5 років з моменту випуску. Відповідно до вказаної оферти максимальна сума кредиту (кредитної лінії) складає 200 000,00 грн, сума доступного кредиту (кредитної лінії) на момент складання цієї оферти 50 000,00 грн, процентна ставка 35,99% річних, фіксована. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Дата сплати обов`язкового мінімального платежу визначається відповідно до умов Додатку № 4 до договору. Платежі з повернення кредиту запропоновано здійснювати відповідно до договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості запропоновано навести в Тарифах, які є невід`ємною частиною договору, та розміщені на сайті Банку (а.с. 4).

Підписанням цієї оферти позичальник беззаперечно підтверджує, що перед укладанням угоди ознайомлена, в тому числі у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з нормами закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.

Також 18 травня 2021 року відповідачка підписала анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа Банк», якою підтвердила акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між нею та АТ «Альфа Банк» на умовах, викладених у Публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.ua (а.с.5-6).

У цей же день ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, відомості за яким є аналогічними оферті на укладання угоди про надання кредиту від 18 травня 2021 року. Крім того, у паспорті вказано, що строк внесення щомісячного платежу до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки (а.с. 8-9).

З виписки по рахунку за договором № 631654050 за період з 18 травня 2021 року по 17 липня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, частково погашала заборгованість, поточна сума заборгованості на кінцеву дату виписки 198 378,23 грн (а.с. 11-18).

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» було змінено найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», про що 30 листопада 2022 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 24-27).

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору від 18 травня 2021 року у ОСОБА_1 станом на 17 липня 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 195 389,07 грн, з яких: за тілом кредиту - 74 692,51 грн; - заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 97 415,45 грн; за відсотками за користування кредитом - 20 637,91 грн; за овердрафтом (несанкціонованою заборгованістю) - 2643,20 грн, що підтверджується розрахунком банку. З вказаного розрахунку також вбачається, що у рахунок комісії за розрахунково-касове обслуговування сплачено 6736,16 грн (а.с. 10).

26 січня 2024 року банком направлено на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань за договором № 631654050 у розмірі 195 389,07 грн протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги, але не пізніше 35 днів з моменту її надсилання (а.с. 19-23).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, 18 травня 2021 року між АТ «Альфа Банк», який змінив назву на АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631654050.

З наданої позивачем виписки з карткового рахунку вбачається, що банк виконав свої зобов`язання, відкрив ОСОБА_1 рахунок та видав кредитну картку, якою остання активно користувалась, здійснюючи відповідні платежі і частково погашаючи заборгованість, що підтверджує факт укладення кредитного договору. Однак відповідачка належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим банком 26 січня 2024 року направлено їй вимогу про погашення заборгованості у повному обсязі.

Банком на підтвердження заборгованості ОСОБА_1 надано розрахунок заборгованості та виписку по рахунку позичальниці, яка є первинним документом та підтверджує здійснені по банківському рахунку операції, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.

Посилання ОСОБА_1 на зазначення у позовній заяві і досудовій вимозі іншої дати укладення договору (29 липня 2023 року, а не 18 травня 2021 року) та відсутність договору від 29 липня 2023 року між нею та банком не свідчать про необґрунтованість вимог банку, оскільки у позовній заяві та досудовій вимозі зазначено номер кредитного договору - 631654050, отже, предметом спору є саме вимоги за кредитним договором, який міститься у матеріалах справи, і позов та досудова вимога стосуються саме цього договору. Заперечень проти того, що нею укладено кредитний договір 18 травня 2021 року, відповідачка не висловлювала.

Твердження ОСОБА_1 про те, що строк виконання її зобов`язань перед позивачем не встановлювався, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені, оскільки умовами підписаних позивачкою оферти та паспорту споживчого кредиту передбачено обов`язковий мінімальний платіж за кредитом у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн, дата сплати якого визначається відповідно до умов додатку № 4 до договору. У паспорті споживчого кредиту вказано, що строк внесення щомісячного платежу до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки. 26 січня 2024 року відповідачці направлено досудову вимогу, якою змінено строк повернення заборгованості у повному обсязі. До того ж, відповідачка частково погашала заборгованість, тож її посилання на відсутність строку виконання зобов`язання є безпідставними.

Разом з тим, згідно частини 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не може у повному обсязі погодитись з висновками суду першої інстанції щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Верховний Суд у постанові від 07 червня 2023 року у справі № 234/3840/15-ц (провадження № 61-3014св22) зазначив, що встановивши факт існування між сторонами кредитних зобов`язань, суди попередніх інстанцій не врахували, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин 1-2, 5, 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

З матеріалів справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Із розрахунку та виписки по рахунку відповідачки вбачається, що станом на 17 липня 2023 року банком неправомірно нараховано позичальниці комісію за розрахунково-касове обслуговування на загальну суму 6736,16 грн, яку нею сплачено. Отже, вказана сума підлягає вирахуванню із загального розміру заборгованості.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне частково задовольнити вимоги апеляційної скарги та змінити оскаржуване рішення суду, зменшивши суму заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк", зі 195 389,07 грн до 188 652,91 грн (195 389,07 грн - 6736,16 грн комісії). В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн (а.с. 3). Оскільки позов банку задоволено частково, на 96,55%, то з відповідачки підлягає стягненню на його користь судовий збір за подачу позову у розмірі 2923,53 грн (3028,00*96,55%).

За подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 3633,60 грн (а.с. 182). Її апеляційну скаргу задоволено частково, відповідно на 3,45%, отже з позивача на її користь підлягає стягненню судовий збір у розмірі 125,36 грн (3633,60*3,45%).

Шляхом взаємозаліку зазначених сум згідно ч. 10 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2798,17 грн (2923,53-125,36).

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2025 року змінити.

Зменшити розмір заборгованості за кредитним договором № 631654050, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», зі 195 389,07 грн до 188 652 (сто вісімдесят вісім тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн 91 коп, а також суму судового збору з 3028,00 грн до 2798 (дві тисячі сімсот дев`яносто вісім) грн 17 коп.

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» в іншій частині відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 08 червня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина