Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №697/797/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/797/26

Провадження № 2/697/701/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Деревенського І. І.,

за участю секретаря судового засідання – Задорожнього К. О.,

представника позивача – адвоката Бовшика М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Каневі Черкаської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бовшик Микола Юрійович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) в інтересах якої діє адвокат Бовшик Микола Юрійович (далі – адвокат Бовшик М.Ю., представник позивача) звернулася до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_3 , відповідач) про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.10.2018 сторони зареєстрували шлюб, про що виконавчим комітетом Прохорівської сільської ради Канівського району Черкаської області зроблено відповідний актовий запис № 02 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Під час шлюбу в сторін народилися дві доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Представник позивача зазначає, що спочатку сімейне життя у сторін складалося добре, проте протягом останніх декількох років відносини між ними погіршились, втратились почуття кохання, любові, взаєморозуміння і довіри, їх погляди на життя та суспільні цінності почали кардинально відрізнятись, шлюб для них став лише формальністю та обтяжуючою ношею. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають намірів зберегти шлюб.

Представник позивача вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя її із відповідачем як подружжя та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.

У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 04.10.2018 Виконавчим комітетом Прохорівської сільської ради Канівського району Черкаської області, актовий запис №02, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правову допомогу.

ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ, ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09.04.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, свої інтереси уповноважила представляти адвоката Бовшика М.Ю..

Представник позивача адвокат Бовшик М.Ю. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, а також просив стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, свої інтереси уповноважив представляти адвоката Дзюбаненко В.І..

Представник відповідача – адвокат Дзюбаненко В.І. у судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» направила заяву відповідно до якої просить розглядати справу без участі відповідача та його представника за наявними матеріалами справи. Позовні вимоги відповідач визнає (а.с.42-43).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

ІІІ. ФАКТИЧНИ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що 04.10.2018 Виконавчим комітетом Прохорівської сільської ради Канівського району Черкаської області, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що було складено актовий запис №02, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 04.10.2018. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 » (а.с.6 на звороті).

З копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 13.11.2019 та серії НОМЕР_3 від 28.08.2022 вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

ІV. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Згідно ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

З урахуванням клопотання позивача суд після розірвання шлюбу залишає позивачу шлюбне прізвище « ОСОБА_7 ».

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

V.ОЦІНКА ТА МОТИВИ СУДУ

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.

Під час розгляду справи судом з`ясовано, що сторони не підтримують шлюбних відносин. Позивач зазначає про відсутність намірів відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем, позовні вимоги відповідач визнав повністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім`ї є неможливим, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази, а також те, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають наміру зберігати шлюб, він носить формальний характер і відновити подружні стосунки неможливо, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки суд задовольняє позов, а відповідач позов визнав, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, ч. 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн., що підтверджуються матеріалами справи, зокрема: копією ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії СА №1156139 від 02.04.2026 (а.с.5); заявою попереднього розрахунку судових витрат (а.с.11 на звороті); копією акта прийому-передачі виконаних робіт від 02.04.2026 до Договору №21 від 31.03.2026 (а.с.12); копією детального опису робіт виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правової допомоги (а.с.12 на звороті); копією квитанції до прибуткового касового ордера №24/1 від 02.04ю2026, з якої вбачається що ОСОБА_1 сплатила адвокату Бовшику М.Ю. 5000 грн. на підставі договору №24 про надання правової допомоги (а.с.11); копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 427 (а.с.14).

Суд зазначає, що у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 2500 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, оскільки справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81,141,142, 206, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 104, 110 СК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бовшик Микола Юрійович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04.10.2018 Виконавчим комітетом Прохорівської сільської ради Канівського району Черкаської області, актовий запис №02 – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_7 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору в сумі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу, в розмірі 2500, 00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 08.06.2026.

Головуючий І . І . Деревенський