Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №695/153/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 695/153/26

номер провадження 2/695/1304/26

01 червня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,

позивавача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Побиванця Ю.В.,

представника Органу опіки та піклування Золотонісько міської ради - Радченко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Золотоніської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа - Орган опіки та піклування Золотоніської міської ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначено, що сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2014 було розірвано шлюб між сторонами. З листопада 2024 року позивач разом зі спільними дітьми проживає окремо. Згідно з довідкою, виданою головою квартального комітету №14 від 10.10.2025 відповідач проживав разом з позивачем та спільними дітьми та за час спільного проживання надходили скарги від сім?ї щодо фізичного та психологічного насильства відносно дружини. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, станом за вересень 2025 року у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів у сумі 64 069 грн 24 коп. Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.02.2025 відповідача засуджено за ч.1 ст.125 КК України за вчинення насильства відносно позивача. Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від від 07.08.2025 відповідача засуджено за ч.1 ст.164 КК України за умисну несплату аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з висновками Золотоніського центру надання соціальних послуг виконавчого комітету Золотоніської міської ради неповнолітні діти сторін проходили індивідуальні заняття щодо нестабільного психоемоційного стану. Та з протоколів бесіди з неповнолітніми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діти бажають позбавити свого батька батьківських прав відносно них, оскільки діти бояться його через постійні сварки з мамою. Відповідно до висновку органу опіки та піклування доцільним є позбавлення відповідача батьківських прав відносно його доньок. Посилаючись на те, що відповідач свідомо та навмисно не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування доньок, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання дітьми освіти, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 20.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з розгляду даної справи.

Відповідач відзив на позов до суду не надав.

Ухвалою суду від 18.03.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання прибули позивач та її представник та представник третьої особи, які наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечували.

Також представник позивач просив суд постановити окрему ухвалу щодо вчинення відповідачем протиправних дій відносно неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибув, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, незалежно від того чи отримала відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, у силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки у судові засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, її представника та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвами про народження Серія НОМЕР_1 від 31.10.2018, виданого Золотоніським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та Серія НОМЕР_2 від 18.04.2014, виданого Вільхівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2024 у справі №695/1857/24, яке набрало законної сили 19.12.2024, розірвано шлюб між сторонами, зареєстрований 04.01.2013 у Вільхівській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, за актовим записом №1.

Згідно з довідкою Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка Золотоніської міської ради №386 від 13.10.2025 у вказаному навчальному закладі навчаються ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як зазначено у довідці батько учениць ОСОБА_2 , контакту зі школою не підтримує, успішністю дітей не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дітей до школи приводить і забирає мама - ОСОБА_1 , яка постійно спілкується з класними керівниками щодо навчання та виховання дітей, відвідує дитячі свята та батьківські збори.

Відповідно до характеристики Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка Золотоніської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за час навчання у школі зарекомендувала себе старанною, сумлінною, дисциплінованою, працелюбною, уважною ученицею. Володіє навчальним матеріалом на достатньому та середньому рівні. Навчається у повну міру своїх можливостей. Товариська, щира, доброзичлива, чесна, емоційна. Вміє находити спільну мову із різними людьми.

Згідно з характеристикою Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка Золотоніської міської ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зарекомендувала себе як старанна, здібна учениця. Має хороші показники по засвоєнню навчального матеріалу. Акуратна, ввічлива, доброзичлива. В оволодінні знаннями проявляє наполегливість, працелюбність, цілеспрямованість. До доручень ставиться відповідально. Правила здорового способу життя і безпечної поведінки виконує систематично. Мати, ОСОБА_1 , бере активну участь у житті класу, допомагає в організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій. Батько, ОСОБА_2 , не цікавиться навчанням дитини, з класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся.

Відповідно до акта обстеження умов проживання складеного 01.12.2025 комісією у складі начальника ССД ССМС виконавчого комітету Золотоніської міської ради Засенко Н.І., головного спеціаліста ССД ССМС виконавчого комітету Золотоніської міської ради Радченко С.А., проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де постійно проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановлено, що умови проживання добрі, всі кімнати умебльовані сучасними меблями, забезпечені речами домашнього вжитку. У наявності різноманітна побутова техніка: холодильник, пральна машина, мікрохвильова піч, телевізор, ноутбук та різне кухонне приладдя. Кожна дитина має власну кімнату. У кімнатах є ліжка, шафи для одягу, письмові столи. У дітей достатньо одягу, взуття, білизни, засобів гігієни. Для навчання є необхідні канцтовари, ноутбуки. Стосунки у сім`ї доброзичливі, теплі. Дівчата дуже люблять маму, турбуються про неї. Висновок комісії: для дітей матір`ю створені належні умови для їх проживання, розвитку та навчання.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів складеного державним виконавцем Золотоніського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області, боржник ОСОБА_2 , станом на 01.10.2025 має заборгованість з травня 2024 року по вересень 2025 року на загальну суму 64 069 грн 24 коп.

Відповідно до довідки-характеристики голови квартального комітету №14 №419 від 10.10.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та від сім?ї були скарги, що він здійснює фізичне та психологічне насильство у сім`ї на очах дітей, стосовно своєї дружини і дочок.

Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.02.2025 у справі №695/485/25, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у грошовому еквіваленті 850 грн 00 коп.

Як зазначено у вироці Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.02.2025 у справі №695/485/25 ОСОБА_2 19.12.2024 близько о 22 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, умисно наніс вісім ударів кулаком правої руки в область зовнішньої поверхні правого плеча у верхній та середній третині колишньої дружини ОСОБА_1 , після чого продовжуючи свій злочинний умисел схватив за пальці правої руки, а саме: середній, підмізинний, мізинець засунув до роту та почав кусати зубами, після чого наніс три удари ліктем правої руки в область передньої поверхні грудної клітки в проекції правої молочної залози, які відповідно до висновку експерта № 05-8-01/493/25 від 22.01.2025, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

З вироку вбачається, що у ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення було допитано малолітнього свідка.

Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2025 у справі №695/3415/25, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 годин громадських робіт.

Як зазначено у вироці Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.08.2025 у справі №695/3415/25 ОСОБА_2 згідно на підставі судового наказу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2024 у справі № 692/1856/24 зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи із дня звернення до суду, тобто із 10.05.2024 і до досягнення дитиною повноліття. Проте ОСОБА_2 у період часу із 10.05.2024 по 13.05.2025, діючи з прямим умислом, направленим на злісне ухилення від сплати аліментів, будучи працездатним, маючи можливість сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей, для працевлаштування та отримання стабільного доходу на облік до Золотоніської міськрайонної філії Черкаського обласного центру зайнятості не став та заходів, спрямованих на погашення заборгованості по аліментах не вживав, до суду про зменшення розміру суми аліментів не звертався, у зв`язку із чим у нього за період із 10.05.2024 по 13.05.2025 утворилась заборгованість зі сплати аліментів у сумі 51 620 грн 32 коп.

Також відносно ОСОБА_2 17.02.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАВ №025197, відповідно до якого 17.02.2025 о 22 год 00 хв. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, відносно ОСОБА_2 17.02.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАВ №025198, відповідно до якого 17.02.2025 о 22 год 00 хв. у АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 виражався нецензурними словами у бік своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, порушення повторне протягом року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Згідно з довідкою старшого інспектора з ЮП СП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Шквари Юлії від 09.01.2025, 24.12.2024 до чергової служби Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про те, що колишній чоловік ОСОБА_2 вчиняє неправомірні дії відносно спільної малолітньої дитини. Зі слів заявниці та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_2 , періодично заходить до ванної кімнати під час того, як малолітня донька ОСОБА_5 приймає душ та перебуває оголена. На зауваження та прохання ОСОБА_1 поставити защібку у ванній кімнаті чоловік реагує дуже негативно, пояснюючи: «Що я там не бачив, це моя дитина». Зі слів малолітньої ОСОБА_3 , вона у цей час почуває себе зніяковіло та прохає батька, що б він пішов з ванної кімнати.

По вказаним у зверненні фактам Золотоніським РВП проводилась перевірка, за результатами якої відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-7 КУпАП.

Відповідно до листів Золотоніського центру надання соціальних послуг виконавчого комітету Золотоніської міської ради №113 від 20.02.2025 та №114 від 20.02.2025 було проведено діагностичне обстеження відповідно до запитів матері ОСОБА_1 щодо нестабільного психоемоційного стану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з листом Золотоніського центру надання соціальних послуг виконавчого комітету Золотоніської міської ради №113 від 20.02.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дистанціюється від батька через розбіжності у стосунках із матір`ю. У сім`ї присутня психоемоційна напруга через конфлікти між батьками. При дослідженні емоційної сфери особистості було виявлено високий рівень особистої тривожності.

Відповідно до листа Золотоніського центру надання соціальних послуг виконавчого комітету Золотоніської міської ради №114 від 20.02.2025 причиною занепокоєння ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сімейні відносини. Мама - дуже близька і значуща людина, між ними є емоційний зв`язок. Дитина дистанціюється від батька через розбіжності у стосунках із матір?ю. У сім?ї присутня психоемоційна напруга через конфлікти між батьками. При дослідженні емоційної сфери особистості було виявлено високий рівень особистої тривожності.

Згідно з протоколом бесіди від 01.12.2025 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведеною головним спеціалістом у присутності начальника ССД СМС виконавчого комітету Золотоніської міської ради, ОСОБА_5 розповіла, що коли проживали разом з батьком, він сварився з мамою та ОСОБА_6 , чинив домашнє насильство. Мама завжди захищала дітей від батька. З березня 2025 року батько з сім`єю разом не проживає, у листопаді ОСОБА_5 з мамою та сестрою ОСОБА_7 бачили його у магазині, де між ними стався конфлікт. ОСОБА_5 дуже злякалася, у неї бувають тривожні думки, погані сни, болить голова. У зв`язку з цим ОСОБА_5 перебувала на лікуванні. При спогадах про батька ОСОБА_5 хвилюється, плаче, боїться його, хвилюється за маму. ОСОБА_5 хоче жити виключно з мамою та сестрою, вважає позбавлення батьківських прав батька буде правильним рішенням.

Відповідно до протоколу бесіди від 01.12.2025 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведеною головним спеціалістом у присутності начальника ССД СМС виконавчого комітету Золотоніської міської ради, ОСОБА_7 розповіла, що проживає разом з мамою та сестрою ОСОБА_6 . Раніше з ними проживав тато. Він дуже сварився з мамою, ОСОБА_6 . ОСОБА_7 після цього боїться батька. Бачила востаннє свого батька у березні 2025 року, з того часу батько разом з ними не проживає.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Золотоніської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , №3212 від 08.12.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 04.01.2013 у Вільхівській сільській раді Золотоніського району Черкаської області (актовий запис № 1 від 04.01.2013). У шлюбі у подружжя народилися доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , видане Вільхівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області 18.04.2014) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане Золотоніським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 31.10.2018). Подружнє життя не склалося та рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2024 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний. Після розірвання шлюбу подружжя залишилося проживати в одному домоволодінні. 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до чергової частини Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області з повідомленням про те, що колишній чоловік ОСОБА_2 вчиняє неправомірні дії відносно доньки ОСОБА_3 . У ході розгляду звернення відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-7 КУпАП та матеріали адміністративного провадження направлено до суду. Відповідно до виконавчого листа № 695/1856/17, який видано Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області від 21.05.2024 про стягнення аліментів, ОСОБА_2 повинен сплачувати на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1/3 частину заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.05.2024 і до досягнення дітьми повноліття. 21 лютого 2025 року та 28.02.2025 до чергової частини Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшли звернення ОСОБА_1 про те, що колишній чоловік ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство відносно неї та дітей. За результатами розгляду звернень на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та матеріали направлено до суду. 17 січня 2025 року винесено терміново-заборонний припис щодо заборони спілкування колишньому подружжю. 05 березня 2025 року наказами служби у справах дітей малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, як таких що зазнали психологічного насильства. Золотоніським ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області КМУМЮУ сформовано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 29.10.2025, сума якого складає 64 069 грн 24 коп. станом на 01.10.2025. Згідно з довідкою-характеристикою, яка видана головою квартального комітету № 14 від 10.10.2025 ОСОБА_2 громадського порядку не порушує, в громадських місцях поводить себе задовільно, скарг в квартальний комітет від сусідів не надходило, але були скарги, що ОСОБА_2 здійснює фізичне та психологічно насильство в сім`ї відносно своєї дружини та дітей. У письмових поясненнях ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 стверджують, що ОСОБА_2 свідомо самоусунувся від виконання своїх обов`язків з виховання, утримання та догляду дітей, діти ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знаходяться на повному утриманні матері ОСОБА_1 . ОСОБА_12 навчається в 1 класі Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка. За час навчання зарекомендувала себе як старання, здібна учениця. Має хороші показники по засвоєнню навчального матеріалу, має добрі фізичні здібності. Акуратна, ввічлива, доброзичлива, до доручень ставиться відповідально. ОСОБА_13 - учениця 6-А класу Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка. За час навчання в школі зарекомендувала себе старанною, сумлінною, дисциплінованою, уважною ученицею. Навчальним матеріалом володіє на достатньому та середньому рівні, навчається в повну міру своїх можливостей. Бере активну участь у шкільному житті та суспільно-корисній праці. Товариська, щира, доброзичлива, чесна, емоційна Відповідно до довідки Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка від 13.10.2025 № 386, ОСОБА_2 , батько учениць ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , контакту зі школою не підтримує, успішністю дітей не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Дітей приводить до школи та забирає мама ОСОБА_1 , яка постійно спілкується з класними керівниками щодо навчання та виховання дітей, відвідує дитячі свята та батьківські збори. Під час бесіди працівниками служби у справах дітей, сім`ї, молоді та спорту з ОСОБА_14 з`ясовано, що батько ОСОБА_2 часто сварився з мамою під час спільного проживання, чинив домашнє насильство, мама завжди захищала дітей від батька. ОСОБА_5 часто хвилювалася та плакала під час домашніх сварок, в неї були часті напади головного болю, в результаті чого вона проходила обстеження та лікування в м. Черкаси. Під час спогадів про батька ОСОБА_5 дуже хвилюється та плаче, в неї і на даний час виникають тривожні думки та поганий сон. Донька хоче проживати виключно з мамою та вважає позбавлення батька батьківських прав буде правильним рішенням (протокол бесіди від 01.12.2025). Малолітня ОСОБА_12 під час бесіди розповіла, що проживає разом з мамою та сестрою ОСОБА_6 . Раніше з ними проживав тато, який дуже сварився з мамою та сестрою. З березня 2025 року він з ними не проживає. ОСОБА_7 дуже боїться батька (протокол бесіди від 01.12.2025).

Як зазначено у висновку органу опіки та піклування Золотоніської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , №3212 від 08.12.2025 ОСОБА_2 був повідомлений про дату та місце проведення засідання комісії з питань захисту прав дитини, проте не з`явився, в телефонному режимі повідомив, що перебуває на лікуванні. До служби справах дітей, сім`ї, молоді та спорту ОСОБА_2 не прибув для надання своїх пояснень чи заперечень із зазначеного питання.

04 грудня 2025 року комісія з питань захисту прав дитини вирішила вважати за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол № 25 від 04.12.2025).

Виходячи із вищевикладеного, захищаючи права та інтереси дітей, керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», п. 2. ст. 164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування Золотоніської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частинами другою, третьою статті 150 СК України, які кореспондуються з положеннями абзацу першого статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

При вирішенні даної справи, суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (пункти 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Верховний Суд у постанові від 06.05.2020 у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) вказав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). […] Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 203/3505/19 відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав.

Згідно з Висновком органу опіки та піклування Золотоніської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , №3212 від 08.12.2025, захищаючи права та інтереси дітей, керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», п. 2. ст. 164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування Золотоніської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Приймаючи до уваги те, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а саме: виховання та матеріального утримання, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не спілкується з доньками, не виявляє інтересу до внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти тощо, суд вважає вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав доведеними та такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому є законні підстави для їх задоволення.

Суд зауважує, що позбавлення батьківських прав належить розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

У такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст.169 Сімейного кодексу України).

Таким чином, на підставі викладеного вище, керуючись найкращими інтересами неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги повністю.

Щодо клопотання представника позивача про постановлення окремої ухвали, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року в справі № 761 /32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що під час вирішення питання про постановлення окремої ухвали суд має керуватися тим, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року в справі № 800/500/16 (провадження № 11-115бзаі18) зазначено, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

У суду є право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (див. пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року в справі № 990/131/22 (провадження № 11-137заі23).

У межах обставин цієї справи суд не встановив таких порушень закону, які б зумовлювали постановлення окремої ухвали, відтак у суду відсутні правові підстави для постановлення окремої ухвали у даній справі.

Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа - Орган опіки та піклування Золотоніської міської ради (19702, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 8) про позбавлення батьківський прав,- задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.06.2026.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська