Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №643/5992/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/5992/26

Провадження № 2/643/5155/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Броницької М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» Журавльова Станіслава Георгійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» в особі представника Журавльова Станіслава Георгійовича звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 28 436,92 грн, яка складається з 9 337,11 грн заборгованості за кредитом (в тому числі простроченої) та 19 099,81 грн заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі простроченої), 2 662,40 грн сплаченого за подання позову судового збору та витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 11 200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.06.2021 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено Договір №TDB.2021.0173.17149 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank.

Договір складався з публічної частини, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.megabank.com (далі – Договір), та індивідуальної частини, якою є вказана Заява – Договір.

Вказаний договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у АТ «Мегабанк».

Сторони погодили і клієнт своїм підписом підтвердив, що з умовами Договору, з урахуванням Правил, які розміщені на сайті банку, істотними умовами договору, ознайомлений і згоден.

Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому можливість користуватись кредитним лімітом.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов`язання за Договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитної лінією не виконав, у зв`язку з чим станом на 03.09.2024 заборгованість складає 28 436,92 грн, з яких: 9 337,11 грн -заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) та 19 099,81 грн - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена).

03.09.2024 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги, в тому числі, до ОСОБА_1 .

У пункті 1 Договору вказано, що Банк відступає Новому кредитору належні Банку права вимоги до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осібта/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначеному договором. Новий кредитор в день укладення договору, але не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 Договору, набуває усі права кредитора.

На підтвердження здійснення оплати додано копію платіжної інструкції № 66895 від 31.07.2024 на суму 23 425 777,00 грн з призначенням платежу: оплата за лот GL1N426240 відповідно до протоколу № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024.

Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відтак 27.12.2024 ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Оскільки відповідач добровільно не погашає заборгованість, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 27.03.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами. Відповідачу встановлювався строк для подання відзиву впродовж двадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Скерована на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвала про відкриття провадження, копія позову з доданими матеріалами 20.04.2026 повернулася на адресу суду з відміткою Укрпошти за закінченням встановленого терміну зберігання.

У постанові від 18.12.2019 у справі № 2-4159/12 (753/12496/18) (провадження № 61-4961св19) Верховний Суд зробив висновок, що за загальним правилом повернення надісланої кореспонденції до суду із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування відповідача, а також не може беззаперечно свідчити про його відмову від одержання кореспонденції чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду. Втім, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Отже, сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11 (провадження No 61-6596ск20).

Таким чином, відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Оскільки подача відзиву є правом, а не обов`язком відповідача, відтак керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільну справу за наявними у ній матеріалами.

З боку сторін жодних клопотань, в тому числі клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.

Отже, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що відповідає положенням ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, відповідно до частини другої ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши кожен наявний у матеріалах справи доказ на предмет його належності, допустимості, достовірності, а усі докази в сукупності та взаємозв`язку - на предмет їх достатності, суд встановив відповідні обставини, які вказують на характер кредитно-факторингових правовідносин між сторонами, врегламентованих відповідними цивільно-правовими нормами, які підлягають застосуванню.

Судом встановлено, що 17.06.2021 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-Договір (індивідуальну частину) № TDB.2021.0173.17149 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (а.с. 28-32).

Відповідно до п. 1 Заяви-Договору підписанням цього договору Клієнт беззастережно підтвердив: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет ww.todobank.com; згоду з умовами Договору, а також положеннями усіх Додатків до нього; укладання з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви-Договору, підписанням якої Клієнт приєднується до Договору в цілому; укладання з Банком шляхом приєднання до Публічного договору (оферти) АТ «МЕГАБАНК» про умови надання послуги «Р2Р-перекази з картки на картку» (розміщеного на Сайті Банку, за інтернет-посиланням https://erc.megabank.ua/ru/p2poffer та у Місці інформування Клієнта), з урахуванням особливостей, передбачених розділом 2.17. публічної частини Договору.

Пунктом 2 Заяви-Договору передбачено, що Банк відкриває Клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 (у гривні), що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, поточні рахунки № НОМЕР_2 (у доларах США), № НОМЕР_3 (у Євро), що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану). Картка є власністю Банку.

Згідно з пунктом 3 Заяви-Договору картка використовується Клієнтом для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших операцій, передбачених умовами Договору та/або чинним законодавством України і не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності.

Пунктом 4 Заяви-Договору закріплено, що Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії становить 200 000,00 грн; строк кредиту 12 місяців; пільговий період - 62 дні; процентна ставка (фіксована): базова складає 56 % річних, у пільговий період 0,0001 % річних; обов`язковий мінімальний платіж (ОМП), % від використаного доступного ліміту становить 5,0%; строк оплати ОМП є передостанній робочий день місяця, в який здійснюється розрахунок/нарахування обов`язкових платежів Клієнта за відповідний Звітний період.

Відповідно до пункту 5 Заяви-договору такі умови, як: права та обов`язки сторін; відповідальність сторін; порядок обчислення, зміни та сплати процентів; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок повернення (в т.ч. дострокового) кредиту; порядок зміни і припинення дії Договору, погоджено в публічній частині договору.

17.06.2021 відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту, що є Додатком 9 до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, у пункті 6 якого встановлено наслідок прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту становить 80,00% річних від прострочення суми за весь період прострочення (а.с. 33-34).

Відповідач користувалася кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку, відкритого відповідачу у позивача, за період з 03.12.2022 по 03.09.2024 (а.с. 42-47) та за період з 17.06.2021 по 02.12.2022 (а.с. 57-64).

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за відповідний день операцій.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а відтак є належними доказами на підтвердження факту наявності заборгованості позичальника перед кредитодавцем.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, зазначивши, що виписка з позичкового рахунку є підтвердженням видачі кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 17.06.2021 відповідачу було відкрито відповідні рахунки, що підтверджується довідкою про відкриття рахунків, котра виступає Додатком 1.1. до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (а.с. 32).

Таким чином, АТ "Мегабанк" виконав свої зобов`язання за Договором, відкривши відповідачу поточні рахунки, видавши платіжну картку та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача.

Згідно з довідкою-розрахунком АТ «МЕГАБАНК» заборгованість контрагента ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2021.0173.17149 від 17.06.2021 станом на 03.09.2024 становить складає 28 436,92 грн, з яких: 9 337,11 грн - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) та 19 099,81 грн - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) (а.с. 25).

Судом встановлено, що у подальшому, а саме - 03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 за Договором № TDB.2021.0173.17149 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, укладеним 17.06.2021 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 (а.с. 16-21).

Сторони цього договору домовилися про умови набуття новим кредитором прав вимоги, зазначивши у пункті 2 про те, що новий кредитор в день укладення договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 договору набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних в основних договорах тощо.

Протокол електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 сформовано 09.07.2024 о 16:55 (а.с. 22-23). Встановлено, що 09.07.2024 відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 переможцем електронного аукціону з придбання прав вимоги за кредитним договорами стало ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс».

З наявної у матеріалах цивільної справи платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 66895 від 31.07.2024 вбачається, що АТ «МЕГАБАНК» отримав від ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» грошові кошти в сумі 23 425 777,00 грн, без ПДВ (а.с. 24). Призначення платежу було зазначено у платіжній інструкції як оплата за лот GL1N426240, переможець ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ЄДРПОУ 40916672, протокол GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, ціна продажу 23 425 777,00 грн, без ПДВ.

У матеріалах цивільної справи наявний Витяг з Додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024, відповідно до якого ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до контрагента ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , за Договором № TDB.2021.0173.17149 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank від 17.06.2021 (а.с. 41).

Таким чином, ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги в тому числі до боржника ОСОБА_1 .

Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством.

Судом встановлено, що у подальшому - 27.12.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», діючи в межах статутних повноважень, уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за яким в свою чергу передав останньому права вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 65-69).

У пункті 2 цього Договору сторони зазначили умову, що права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та Додатку № 1 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами). Вказаний Додаток № 1 до договору підписується сторонами одночасно з текстом договору.

У матеріалах цивільної справи наявний Витяг з Додатку № 1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024, відповідно до якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги до контрагента ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , за Договором № TDB.2021.0173.17149 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank від 17.06.2021 (а.с. 69).

Таким чином, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Нормою ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Нормою ч.1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, як регламентує норма частини першої ст. 516 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, доказів того, що відповідач виконав належним чином взяті на себе зобов`язання як до так і після відступлення права вимоги, тобто сплатив грошові кошти у рахунок погашення заборгованості, суду не надано.

Таким чином, оскільки відповідач зі свого боку не виконала умови договору, в результаті чого утворилася заборгованість, позовні вимоги, спрямовані на відновлення позивачем своїх порушених прав та законних інтересів, кожен аргумент позивача знаходить своє підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, доводами відповідача не спростовані, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та наявність підстав для його задоволення у повному обсязі.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) від 02.06.2014 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

В матеріалах справи наявний Договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений між позивачем та АО «АЛЬЯНС ДЛС» (а.с. 80-85); Акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12128718 від 14.08.2025 на загальну суму 11 200,00 грн (а.с. 40); ордер на надання правничої допомоги (а.с. 79).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Дана законодавча норма відображена у висновку, сформованому Верховним Судом у постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц, який в продовження виснував наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.05.2026 у справі № 911/969/24, за відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, яка підлягає розподілу між сторонами, відсутні правові підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат.

В матеріалах справи відсутня позиція відповідача щодо заявленого розміру витрат на правову допомогу, документи на підтвердження вказаних витрат подані суду.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума понесених витрат на правову допомогу в розмірі 11 200,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума судового збору в розмірі 2 662,40 грн (а.с. 71).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 15, 258, 259, 263-265, 268, 274, 277, 354-355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованості в розмірі 28 436 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять шість) гривень 92 копійки, яка складається із заборгованості за кредитом (в тому числі простроченої) в розмірі 9 337,11 грн та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі простроченої) в розмірі 19 099,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40932411, 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя М.В. Броницька