Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №642/3779/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

08 червня 2026 року

Справа № 642/3779/26

Провадження № 2-а/642/32/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Гримайло А.М.

за участю секретаря – Антонян А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

15.05.2026 представник позивача – адвокат Гур`єв А. А. звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № R515972 від 04.05.2026 про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке передбачено ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ). З 04.01.2023 року позивач має постійне місце проживання як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає дотепер. У додатку ОСОБА_2 з`явилась інформація, що він з 31.01.2026 перебуває у розшуку у зв`язку із тим, що не став на військовий облік за новою адресою. 01.05.2026 представником позивача - адвокатом Гур`євим А. А. було подано заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення. 02.05.2026 через додаток Резерв+ позивач особисто надіслав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання винуватості у вчиненому адміністративному правопорушенні. 04.05.2026 ОСОБА_1 в додатку Резерв+ була направлена постанова № R515972 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. У постанові також зазначено, що у випадку сплати штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили позивачу необхідно сплатити 8500,00 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за те, що він не став на військовий облік за новою адресою. Разом з тим, усі строки притягнення до адміністративної відповідальності закінчились, вважали, що оскаржувана постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 18.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28.05.2026 від ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позивач був зобов`язаний стати на облік військовозобов`язаних за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, відповідних дій не вчинив, чим допустив порушення правил військового обліку, складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення було неможливе через фізичну відсутність такої особи, Національною поліцією ОСОБА_1 не доставлявся, місце перебування його було не відомо, облікові документи ІНФОРМАЦІЯ_3 не складалися, особисто ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не відвідав, тому його позовні вимоги є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Згідно з довідкою від 04.01.2023 № 6329-5002481872/21057 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є внутрішньо переміщеною особою, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12).

Як вбачається з витягу здодатку Резерв + ОСОБА_1 з 31.01.2026 перебуває у розшуку Нацполіції у зв`язку з порушенням правил військового обліку, а саме ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою: АДРЕСА_1 , дані щодо якої було уточнено вчасно 11.07.2024 (а. с. 13).

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 № R515972 від 04.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 02.05.2026 через додаток ОСОБА_2 надіслав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання вини у вчиненому адміністративному правопорушенні; за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою ( ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим допустив порушення правил військового обліку, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. (а. с. 22).

Позивач оспорює правомірність вказаної постанови щодо притягнення його до відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП, а саме в межах трьох місяців з моменту виявлення правопорушення, але не більше одного року з моменту вчинення, так як згідно Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів Резерв +, дата порушення справи 31.01.2026 року.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Положеннями ч. ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Приписами статті 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов`язок та військову службу.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду судом справи.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року постановлено про проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За приписами частин 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

З наявної у матеріалах справи копії постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв`язку з тим, що він не став на військовий облік за новою адресою.

Частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як вбачається з матеріалів справи предметом судового дослідження за даними правовідносинами є питання щодо протиправності постанови № R515972 від 04.05.2026 про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів Резерв+ у графі підстави звернення до Нацполіції наявний запис: «Не стали на військовий облік за новою адресою», датою такого звернення зазначено 31.01.2026.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, за приписами наведеної правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення.

Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень, отже, днем виявлення правопорушення є 31.01.2026, постанова тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № R515972 про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке передбачено ч. 3 ст. 210 КУпАП, була винесена 04.05.2026 без урахування вимог ч. 9 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто після закінчення 3-х місячного строку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Крім цього, суд звертає увагу, що при застосуванні приписів частини 9 статті 38 КУпАП першочерговим є питання щодо того чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення. Якщо ж такий 3-місячний строк уже закінчився, то це є безумовною перешкодою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Застосування ж річного строку, передбаченого частиною 9 статті 38 КУпАП може бути актуальним лише в тому випадку, коли з дня вчинення порушення пройшло більше 1 року, безвідносно до того чи уже закінчився чи не закінчився 3-місячний строк з дня виявлення порушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що адміністративне стягнення на особу за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня його виявлення, суд констатує, що застосування адміністративного стягнення до позивача застосовано 04.05.2026 року поза межами строку, встановленого ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, тому не підлягають дослідженню питання щодо наявності/відсутності доказів вини особи у вчиненні порушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Таким чином, доводи позивача та його представника, наведені у адміністративному позові щодо закінчення строків притягнення до відповідальності знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування правомірності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, проте останній такого обов`язку не виконав.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 4-10, 19-20, 77, 132, 139, 229, 241-246, 250, 255, 262, 286, 293, 295, 297 КАС України, ст. ст. 7, 9, ч. 3 ст. 210, 247, 251, 278-280, 293 КУпАП, суд

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № R515972 від 04.05.2026 про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке передбачено ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору за подання позову у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., та сплачену суму за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., всього 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 08.06.2026.

Суддя - А. М. Гримайло