Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №624/388/26 — Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/388/26

№ провадження 2/624/306/26

РІШЕННЯ

іменем України

селище Кегичівка 08 червня 2026 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючої судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/388/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Сахновщинська державна нотаріальна контора,

третя особа: ОСОБА_2 ,

суть вимог: про припинення обтяжень на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Питання, що вирішуються ухвалою.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить скасувати (зняти) обтяження у вигляді заборони (архівний запис) на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 40811, зареєстрований 24 червня 2004 року Кегичівською державною нотаріальною конторою, на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , архівний номер 15, архівна дата 24 червня 2004 року, підстава – обтяження – договір застави від 29 липня 1991 року (спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яке належало померлому на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане виконкомом Кегичівської сільської ради 30 липня 2007 року та зареєстровано в Кегичівськім МДКГП в книзі 15, номер 2654).

Скасувати з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження №40811, зареєстрований 24 червня 2004 року Кегичівською державною нотаріальною конторою на підставі договору застави від 29 липня 1991 року житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з викладеними в позовній заяві обставинами, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки – ОСОБА_3 . Після його смерті залишився житловий будинок під номером АДРЕСА_1 .

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка, позивачка звернулась до Зачепилівської державної нотаріальної контори. Нотаріусом позивачці було повідомлено, що згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16 грудня 2024 року за №408231216 було виявлено обтяження нерухомого майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .

У вищевказаній інформації зазначено лише Ввдомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: - тип обтяження: заборона; -реєстраційний номер обтяження 40811; - обтяження зареєстровано 24 червня 2004 року о 16:11:33 за №40811 реєстратором: Кегичівська державна нотаріальна контора (64003, Харківська обл., Красноградський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина,93-Г); -підстава обтяження: договір застави,-29 липня 1991, Кегичівська держнотконтора; - об`єкт обтяження: будинок, адреса АДРЕСА_1 ; - власник: ОСОБА_2 ; - додаткові дані: архівний номер:15, архівна дата: 24 червня 2004 року, дата виникнення 29 липня 1991 року. Відомості з Державного реєстру речових прав та з Реєстру права власності на нерухоме майно, відсутні.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 квітня 2025 року державним нотаріусом Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області Терещенко Л.О., мені було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, оскільки його видача затримується до зняття арешту.

Відповідно до протоколу засідання виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 25 квітня 1991 року було розглянуто заяву про виділення земельних ділянок в безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку та дозволено будівництво індивідуальних житлових будинків і господарський споруд жителів с. Кегичівка та дозволено будівництво індивідуального житлового будинку і господарських споруд в тому числі і ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 (п.21 Протоколу засідання виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 25 квітня 1991 року).

Проте Виконавчим комітетом Кегичівської селищної ради 26 червня 2000 року було розглянуто заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зв`язку з передачею ОСОБА_2 незавершеного будівництвом індивідуального житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 .

За результатами розгляду було вирішено прийняти в фонд селищної ради дану земельну ділянку та передати у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку. На основі висновків відділу містобудування, архітектури та ЖКГ райдержадміністрації узаконено незаконне будівництво в індивідуальному варіанті житловий будинок та дозволено закінчити його будівництво ОСОБА_3 , що підтверджується рішенням виконавчого комітету Кегичівської селищної ради №128 від 26 червня 2000 року.

Свідоцтво про право власності на житловий будинок, було видано виконкомом Кегичівської сільської ради 30 липня 2007 року та зареєстровано в Кегичівськім МДКГП в книзі 15 номер 2654 ОСОБА_3 .

Кегичівська державна нотаріальна контора припинила свою діяльність, тому з метою зняття заборони, позивачка звернулась до Сахновщинської державної нотаріальної контори, проте останній було повідомлено, що вона не являюсь учасником даних правовідносин.

На прохання позивачки, ОСОБА_2 звернувся до Сахновщинської державної нотаріальної контори з метою зняття заборони.

Державний нотаріус Серьогіна О.М. Сахновщинської державної нотаріальної контори» в листі №133/01-16 від 08 травня 2025 року вказує, що для вчинення нотаріальної дії із зняття заборони з житлового будинку АДРЕСА_1 , необхідно надати копію Іпотечного договору, посвідченого Кегичівською державною нотаріальною конторою Харківської області 29 липня 1991 року та довідку Філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про погашення позички №149 від 29 липня 1991 року в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що пройшло 25 років з моменту укладення договору та враховуючи те, що про існування заборони взагалі нікому не було відомо, надати копію іпотечного договору, посвідченого Кегичівською державною нотаріальною конторою Харківської області 29 липня 1991 року, виявилось неможливим.

У довідці №118.40/0442-15/48483/2025 від 28 квітня 2025 року Філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» повідомлено, що у ОСОБА_2 заборгованість за кредитами та іншими зобов`язаннями перед АТ «Ощадбанк» відсутня.

У листі №171/01-16 від 29 травня 2025 року державний нотаріус Сахновщинської державної нотаріальної контори Серьогіна О.М., вказує, що відсутній іпотечний договір, тому відомості банківської установи (відповідь АТ «Державний ощадний банк» від 28 квітня 2024 року) не надають можливість підтвердити чи спростувати державному реєстратору факт виникнення обтяження, погашення боргу за іпотечним договором від 29 липня 1991 року та прийняти законне й обґрунтоване рішення, оскільки підстави виникнення та/або припинення обтяження наявними документами не встановлені.

Згідно з Інформації з Єдиного реєстру боржників, сформованої на сайті Міністерства юстиції України, інформація про боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня.

Позиція відповідача.

12 травня 2026 року відповідачем подано відзив, у якому просить позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відзив обґрунтовано тим, що відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізовано. У спорах про зняття заборони з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотеко держатель) або кредитор. Зазначає, що на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , архівний номер 15, архівна дата 24 червня 2004 року, підстава: обтяження – договір застави від 29 липня 1991 року, який належав померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Кегичівської селищної ради Харківської області 30 липня 2007 року та зареєстрованого в Кегичівському МДКГП Харківської області в книзі 15, номер 2654, і з чого випливає що обтяження було зроблено раніше ніж у ОСОБА_3 був зареєстрований житловий будинок на праві особистої власності за вищезазначеною адресою. Водночас відповідно до інформації з ДРРП на праві приватної власності за ОСОБА_2 не зареєстровано, власником є ОСОБА_3 . Тобто вбачається наявність спору про право власності на майно, на яке накладено арешт (обтяження) за зобов`язанням ОСОБА_2 – позичкою від 29 липня 1991 року та позичкою від 05 лютого 1993 року, які надавалися ОСОБА_2 під будівництво буд. АДРЕСА_1 .

Таким чином, вважають що Сахновщинська державна нотаріальна контора не може бути відповідачем в даній справі, так як є неналежним відповідачем, а тому позов задоволенню не підлягає.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

20 квітня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 травня 2026 року. Клопотання про витребування задоволено.

12 травня 2026 року відповідачем подано відзив.

Ухвалою Кегичівського районного суду від 18 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначили до розгляду по суті на 08 червня 2026 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, належно повідомлені про його місце, дату і час, натомість надали заяви: позивач - розглядати справу у її відсутність, заявлені вимоги підтримала; третя особа – повідомляє, що обтяження було накладено 24 червня 2004 року, тобто в той час уже не був власником спірного майна, крім того жодної заборгованості за іпотечним договором не має, просить здійснювати розгляд без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.11-12).

Після його смерті залишився житловий будинок під номером АДРЕСА_1 , який належав йому на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданий виконкомом Кегичівської сільської ради 30 липня 2007 року та зареєстровано в Кегичівськім МДКГП в книзі 15 номер 2654 за ОСОБА_3 (копія, а.с.13).

Відповідно до протоколу засідання виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 25 квітня 1991 року було розглянуто заяву про виділення земельних ділянок в безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку та дозволено будівництво індивідуальних житлових будинків і господарський споруд жителів с. Кегичівка та дозволено будівництво індивідуального житлового будинку і господарських споруд в тому числі і ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 (п.21 Протоколу засідання виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 25 квітня 1991 року) (копія, а.с. 14-18).

Згідно рішенням виконавчого комітету Кегичівської селищної ради №128 від 26 червня 2000 року прийнято в фонд селищної ради дану земельну ділянку та передано у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку. На основі висновків відділу містобудування, архітектури та ЖКГ райдержадміністрації узаконено незаконне будівництво в індивідуальному варіанті житловий будинок та дозволено закінчити його будівництво ОСОБА_3 (копія, а.с.19).

Відповідно інформації з ДРРП на нерухоме майно № 408231216 від 16 грудня 2024 року, за відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: - Тип обтяження: заборона; - реєстраційний номер обтяження 40811; - обтяження зареєстровано 24 червня 2004 року о 16:11:33 за №40811 реєстратором: Кегичівська державна нотаріальна контора (64003, Харківська обл., Красноградський р-н., смт. Кегичівка, вул. Волошина,93-Г); - підстава обтяження: договір застави,-29 липня 1991, Кегичівська держнотконтора; - об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; - власник: ОСОБА_2 ; - додаткові дані: архівний номер:15, архівна дата: 24 червня 2004 року, дата виникнення 29 липня 1991 року (а.с.20).

Постановою державного нотаріуса Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області від 10 квітня 2025 року №105/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , до зняття арешту та заборони майна померлого (а.с.21-22).

В листі №133/01-16 від 08 травня 2025 року адресованому ОСОБА_4 , державний нотаріус Серьогіна О.М. Сахновщинської державної нотаріальної контори вказує, що для вчинення нотаріальної дії із зняття заборони з житлового будинку АДРЕСА_1 , необхідно надати копію Іпотечного договору, посвідченого Кегичівською державною нотаріальною конторою Харківської області 29 липня 1991 року та довідку Філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про погашення позички №149 від 29 липня 1991 року в повному обсязі (а.с.23).

Згідно довідки №118.40/0442-15/48483/2025 від 28 квітня 2025 року Філії - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» вбачається, що у ОСОБА_2 заборгованість за кредитами та іншими зобов`язаннями перед АТ «Ощадбанк» відсутня (а.с.24).

У листі №171/01-16 від 29 травня 2025 року (адресованому ОСОБА_4 ) державний нотаріус Сахновщинської державної нотаріальної контори Серьогіна О.М., вказує, що відсутній іпотечний договір, тому відомості банківської установи (відповідь АТ «Державний ощадний банк» від 28 квітня 2024 року) не надають можливість підтвердити чи спростувати державному реєстратору факт виникнення обтяження, погашення боргу за іпотечним договором від 29 липня 1991 року та прийняти законне й обґрунтоване рішення, оскільки підстави виникнення та/або припинення обтяження наявними документами не встановлені (а.с.25).

Згідно з Інформації з Єдиного реєстру боржників, сформованої на сайті Міністерства юстиції України, інформація про боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , відсутня (а.с.26).

Відповідно фотокопії запису з Алфавіту до реєстру заборон Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області, копії заборон на житловий будинок АДРЕСА_1 від 29 липня 1991 року та від 05 лютого 1993 року, з якого вбачається інформація щодо накладення заборони на майно ОСОБА_2 , банк «Кегичівське відділення Ощадбанку», наявні записи датуються 29 липня 1991 року та 05 лютого 1993 року (а.с.39-42).

Згідно інформації наданої АТ «Ощадбанк» від 06 травня 2026 року, в якому зазначено що відомостей про укладення договору іпотеки (застави) між ОСОБА_2 та АТ «Ощадбанк» 29 липня 1991 року не виявлено, у зв`язку із тим що строк зберігання документів становить 5 років, після погашення, повернення кредиту (а.с.44).

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України (ст. 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України).

Судом у судовому засіданні на підставі досліджених доказів встановлено, що нерухоме майно належить на праві власності чоловікові позивачки на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданий виконкомом Кегичівської сільської ради 30 липня 2007 року та зареєстровано в Кегичівськім МДКГП в книзі 15 номер 2654 за ОСОБА_3 . Це право зареєстровано у встановленому законом порядку на час виникнення відповідних правовідносин.

Також судом встановлено, що заборона №40811 від 24 червня 2004 року, що є архівним записом 29 липня 1991 року, накладеним на майно первинного забудовника - ОСОБА_2 . Проте ще у 2000 році виконком передав її ОСОБА_3 для завершення будівництва.

Померлий чоловік позивачки ( ОСОБА_3 ) став єдиним законним власником збудованого будинку на, що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 30 липня 2007 року. Тобто в даному випадку не був боржником.

Відповідно до положень Цивільного кодексу Української РСР 18 липня 1963 № 1540-VI, який діяв на час виникнення застави, поняття застави визначалося в статті 181.

Відповідно до положень цієї статті, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону. Заставою може бути забезпечена дійсна вимога.

Відповідно до ст. 182 ЦК УРСР, заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа. Заставодавець повинен бити власником заставленого майна або мати право оперативного управління ним (стаття 87-1 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 183 ЦК УРСР, предметом застави може бути всяке майно, за винятком того, на яке не може бути звернено стягнення в силу статей 93, 96, 99 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 184 ЦК УРСР, договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. Договір застави жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений з накладенням заборони (арешту) на жилий будинок.

Відповідно до ст. 188 ЦК УРСР, в разі переходу права власності на заставлене майно від заставодавця до іншої особи право застави зберігає силу щодо нового власника.

Відповідно до ст. 190 ЦК УРСР, право застави припиняється: 1) з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; 2) в разі загибелі заставленого майна; 3) в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; 4) в разі примусового продажу заставленого майна.

З 11 листопада 1992 введено в дію Закон України «Про заставу» № 2654-XII, яким визначаються основні положення про заставу.

Відповідно до положень ст. 27 цього Закону, застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Згідно зі ст. 28 цього Закону, застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; примусове відчуження земельної ділянки, іншого нерухомого майна відповідно до статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

З 01 січня 2004 введено в дію Закон України «Про іпотеку». Відповідно до статей 3, 17 цього Закону, іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 593 ЦК України 435-IV від 01 січня 2004 року, право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Безпосередньо процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована пунктом 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5 (далі - Порядок), а саме: нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувача за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки (застави) за належного виконання в повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави зробити висновок, що після сплати боржником перед банком боргу у повному обсязі, кредитний договір припиняється у зв`язку з виконанням боржником зобов`язання за кредитним договором, а отже, і припиняється дія всіх забезпечувальних договорів.

Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/26402/20 (провадження № 61-12159св21), постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19).

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, наявність архівного запису про заборону щодо чужого зобов`язання, а саме ОСОБА_2 . Дана заборона безпідставно обмежує права позивачки в оформленні спадщини, та будь-які юридичні дії щодо розпорядження спадковим майном, гарантовані ст. 317 та ст. 391 Цивільного кодексу України.

Крім того, за відомостями АТ «Ощадбанк» в установі відсутні відомості щодо укладення договорів іпотеки (застави) із ОСОБА_2 , оскільки зобов`язання останнього перед банком відсутні.

Отже, на підставі викладеного, суд доходить висновку про відсутність невиконаних зобов`язань у ОСОБА_2 , забезпечених договором застави. Існування заборони порушує право позивача вільно розпоряджатися спадковим майном, оскільки померлий чоловік позивачки взагалі не був боржником за цією забороною, що внесено до реєстру та вирішити цей спір в досудовому порядку не можливо.

Відновлення порушеного права позивача, не можливе без скасування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна і саме на державного реєстратора покладено обов`язок вносити відомості щодо обтяжень до зазначеного реєстру.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №82614016/16, від 11 лютого 2019 року у справі №2а-204/1).

Враховуючи, що АТ «Ощадбанк» надав відомості про відсутність договорів застави/іпотеки у своїх реєстрах із ОСОБА_2 (а.с. 44), для суду це означає, що заставодержатель (кредитор) за цим обтяженням на сьогоднішній день відсутній.

Суд вирішуючи цей спір також керується висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20 (провадження № 61-11106св21) за якими суд зазначив, що належним відповідачем у такій категорії справи є заставодержатель, але за обставин, коли заставодержатель відсутній, а запис про реєстрацію обтяження не скасований, то нотаріус є належним відповідачем у справі, оскільки наявність такого запису порушує право власника предмета іпотеки (застави).

Таким чином, наявність безпідставного архівного запису про заборону відчуження №40811 істотно обмежує та порушує цивільні права позивачки ОСОБА_1 як спадкоємиці, оскільки повністю перешкоджає у процедурі оформлення спадщини, унеможливлює отримання свідоцтва про право на спадщину та державну реєстрацію права власності, що позбавляє позивачку законного права вільно розпоряджатися своїм майном, гарантованої Конституцією України та Цивільним кодексом України». За таких обставин, архівна заборона підлягає скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.

Позивачка просить судові витрати залишити за нею, тому суд не вирішує дане питання.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сахновщинської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 про припинення обтяжень на нерухоме майно – задовольнити.

Скасувати (зняти) обтяження у вигляді заборони (архівний запис) на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 40811, зареєстрований 24 червня 2004 року Кегичівською державною нотаріальною конторою, на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , архівний номер 15, архівна дата 24 червня 2004 року, підстава обтяження – договір застави від 29 липня 1991 року (спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яке належало померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане виконкомом Кегичівської сільської ради 30 липня 2007 року та зареєстровано в Кегичівськім МДКГП в книзі 15 номер 2654).

Скасувати з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження №40811, зареєстрований 24 червня 2004 року Кегичівською державною нотаріальною конторою на підставі договору застави від 29 липня 1991 року житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Коробочкіне Чугуївського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

відповідач: Сахновщинська державна нотаріальна контора, місцезнаходження за адресою: 64501, Харківська область, Берестинського району, с-ще Сахновщина, вул. Поштова, буд. 1-А,

третя особа: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Н.М. Куст